Постанова

від 04.06.2019 по справі 816/1091/15-а

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 р.Справа № 816/1091/15-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава) від 28.03.2019 року (повний текст складено 01.04.19 року) по справі № 816/1091/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ-УТН"

до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "СВАРОГ-УТН", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.01.2015 р. № 0000021555/7 та від 20.03.2015 р. № 0000101555/927.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 р., позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 13.11.2018 р. зазначені судові рішення скасовано, а справу надіслано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.19 р. допущено заміну відповідача у справі на Кременчуцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління ДФС у Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 р. Клопотання представника позивача про призначення судової економічної експертизи задовольнити частково. Призначено в адміністративній справі №816/1091/15-а судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити запитання:

Чи підтверджується документально зазначене в акті Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12 грудня 2014 року №2856/16-03-15-02-08/37227646 заниження об`єкта оподаткування податком на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ - УТН" (код ЄДРПОУ 37227646) за вересень та жовтень 2014 року у зв`язку з господарськими взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Азонтес" (код ЄДРПОУ 38361657) і донарахування до сплати податку на додану вартість за вересень - жовтень 2014 року у розмірі 21333033,00 грн, а також зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 1126512,00 грн?

Чи відповідають визначені та задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ - УТН" (код ЄДРПОУ 37227646) від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за вересень 2014 року та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за вересень, жовтень 2014 року в частині господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Азонтес" (код ЄДРПОУ 38361657) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?

Чи підтверджується документально придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ - УТН" (код ЄДРПОУ 37227646) упродовж вересня - жовтня 2014 року продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" (код ЄДРПОУ 38361657) та її реалізація кінцевим споживачам?

Чи підтверджується документально отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ - УТН" (код ЄДРПОУ 37227646) економічної вигоди (фінансовий результат) від придбання упродовж вересня - жовтня 2014 року продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" (код ЄДРПОУ 38361657) та її реалізації кінцевим споживачам?

Проведення експертизи доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (пров. Рибальський, 8, м. Полтава, Полтавська область, 36004). Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, встановлену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Для проведення експертизи надано експерту матеріали адміністративної справи №816/1091/15-а. Зобов`язано сторони за необхідності (за клопотанням експерта) надати для проведення експертизи додаткові документи. Витрати за проведення експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ - УТН".В іншій частині клопотання відмовлено.

Провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

Відповідач, Головне управління ДФС у Полтавській області, не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у проведенні експертизи та зупиненні провадженні у справі відмовити, а справу на правити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності ухвали суду першої інстанції, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача до суду апеляційної інстанції направлене клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у зв`язку із хворобою єдиного представника ТОВ "СВАРОГ - УТН" і неможливістю заключення договору про надання правничої допомоги з іншими особами, представник позивача не може прибути в судове засідання, а тому просить відкласти розгляд справи.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження хвороби представника позивача доказів не надано. Крім того, вказане клопотання направлене на електронну адресу суду, але відправлення не підписане електронним цифровим підписом особи, яка його направляла.

У зв`язку з цим, апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом даного спору є правомірність рішень фіскального органу про донарахування позивачу грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ, що прийняті на підставі висновків позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "СВАРОГ-УТН", викладених у акті Кременчуцької ОДПІ від 12.12.2014 р. №2856/16-03-15-02-08/37227646.

Також суд першої інстанції вказав, що питання правильності відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість потребують відповідних спеціальних знань в галузі економіки і фінансів, бухгалтерського та податкового обліку, з огляду на значну кількість наданих сторонами первинних документів, а також заперечення позивачем фактів порушень, що викладені у акті податкового органу. Висновки експертів з даних питань у матеріалах справи відсутні.

Оскільки висновок експерта є джерелом здобуття доказів у справі, з урахуванням того, для з`ясування фактичних обставин справи необхідні спеціальні знання, а також враховуючи необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи та той факт, що жодною стороною не наданий висновок експерта з відповідних питань, з метою забезпечення додержання вимог статті 129 Конституції України, всебічного та об`єктивного розгляду адміністративної справи для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення цієї адміністративної справи і потребують спеціальних знань, суд визнав за доцільне призначити у справі експертизу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно із ч.ч.1, 3-6 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.103 КАС України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, (далі - Інструкція №53/5) призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Згідно із п.п.1.2.3 п.1.2 Інструкції №53/5 одним із основних видів (підвидів) експертизи є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Відповідно до пункту 1.1. розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, основними завданнями економічної експертизи є:

- документальна обґрунтованість розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

- документальна обґрунтованість оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

- документальна обґрунтованість відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

- документальна обґрунтованість відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

- відповідність нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

- відповідність нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проведення ревізійних дій (визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.

Відповідно до п.3.3 Інструкції №53/5 у постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються питання, які виносяться на вирішення експертові, які мають значення для проведення експертизи.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року №1950/5).

З аналізу вказаних норм слідує, що судова експертиза покликана забезпечити правильне встановлення обставин у справі за допомогою спеціальних знань.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем, в обґрунтування клопотання про призначення експертизи послався на те, що постановою Верховного Суду від 13.11.2018 р. зазначені вище судові рішення скасовано, а справу надіслано на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому Верховний суд вказав, що судами нижчих інстанцій не з`ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів, не перевірено доводи податкового органу про неможливість здійснення контрагентом відповідних господарських операцій та заперечення ведення ним легальної господарської діяльності.

У зв`язку з цим, заявник вказав, що для виконання вказівок Верховного суду та прийняття законного і обґрунтованого судового рішення по цій справі необхідно проведення судової економічної експертизи, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.

Зокрема, з використанням спеціальних знань у цьому випадку необхідно встановити відповідність чинному законодавству відображення в податковому та бухгалтерському обліку ТОВ СВАРОГ-УТН доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток, податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, правильність достовірність відображення цих операцій в бухгалтерському обліку, відповідність документів, на підставі яких відображались ці операції, вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що заявлені позивачем питання, які необхідно постановити перед експертом, відповідає обставинам, встановлення яких вимагає спеціальних знань.

Щодо посилань апелянта на те, що усі обставини, що мають значення для справи були з`ясовані в ході проведення податкової перевірки, у зв`язку з чим призначення експертизи є недоречним, а також посилання на те, що суд фактично доручив експерту надати оцінку діям контролюючого органу, що є повноваженнями суду, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч. 2 ст. 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Висновок експерта є джерелом здобуття доказів у справі.

Надаючи оцінку даному доводу та іншим доводам апелянта стосовно неправомірності прийнятої судом першої інстанції ухвали про призначення по справі економічної експертизи, колегія суддів звертає увагу на те, що в цьому випадку питання призначення по справі судових експертиз є компетенцією суду першої інстанції, який у відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи та який згідно ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В зв`язку з вищенаведеним призначення експертизи по справі є правом суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не вправі втручатися в процес надання, збирання доказів, з`ясування обставин у справі судом першої інстанції.

Ці питання вирішуються судом першої інстанції самостійно. Відповідні висновки суду, перевірка доказів проводиться судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи по суті.

Під час перегляду цієї ухвали, суд апеляційної інстанції перевіряє лише дотримання судом першої інстанції норм процесуального права під час вирішення питання про призначення судової експертизи по справі (порядок призначення експертизи та зупинення провадження). Наявність таких порушень з матеріалів справи не вбачається.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та ухвали суду.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Колегія суддів враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року по справі № 816/1091/15-а прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року по справі № 816/1091/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 10.06.2019 року