Ухвала

від 10.06.2019 по справі 815/1896/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

10 червня 2019 р. м.ОдесаСправа № 815/1896/18

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Турецька І.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕССЕН" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року адміністративний позов ТОВ "РЕССЕН" задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Головним управлінням ДФС в Одеській області подано апеляційну скаргу, однак з пропуском встановленого ч.1 ст. 295 КАС України строку.

Одночасно, з апеляційною скаргою, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку, апелянт зазначив, що перша апеляційна скарга подана контролюючим органом в межах, встановленого ч.1 ст. 295 КАС України, строку, однак, була повернута з причин несплати судового збору, у зв`язку з чим вважає, що має право на його поновлення.

Ознайомившись зі змістом вказаної заяви, а також матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року була подана 16 липня 2018 року.

Однак, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року її було повернуто апелянту, з підстав несплати судового збору.

Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано 24 травня 2019 року, тобто з пропуском встановленого ч.1 ст. 295 КАС України строку.

Водночас, в силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом.

Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

В той же час, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Посилання апелянта на факт звернення із апеляційною скаргою первісно у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Частиною 3 ст. 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч.1 п.4 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки зазначена апелянтом причина пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнана неповажною, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій необхідно вказати інші причини його пропуску, якщо такі є.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у випадку визнання зазначену апелянтом причину пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення поважною, останній має надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2643 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, з викладом в ній інших причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, суд відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України відмовить у відкритті апеляційного провадження. У разі ненадання документу, що підтверджує сплату судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Турецька