Постанова

від 30.05.2019 по справі 815/2374/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2374/18

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Осіпова Ю.В.,

- Шляхтицького О.І.,

за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІРОН до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю СІТІРОН звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000371401 від 05 січня 2018 року, яким було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1020,00 грн. № 0000321401 від 05 січня 2018 року, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 26507243,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року вказаний позов було задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000371401, 0000321401 від 05 січня 2018 року прийняті Головним управлінням ДФС у Київській області, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІРОН (код ЄДРПОУ 39408177) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 398 628 (триста девяносто вісім тисяч шістсот двадцять) гривень 65 (шістдесят пять) копійок.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у справі № 815/2374/18 в повному обсязі та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ СІТІРОН відмовити в повному обсязі.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи не надав належної правової оцінки доказам по справі, а саме не дослідив дійсні підстави проведення перевірки, питання зміни юридичної адреси позивача, та не надав оцінку порушенням, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

10.04.2019 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року є законним, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування і відмови в задоволенні позову відсутні.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ СІТІРОН зареєстровано як юридичну особу 24.09.2014 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 339 102 0000 010252 та перебуває на податковому обліку в Чорноморському управлінні Головного управління ДФС в Одеській області (т.2 а.с. 3-8)

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час виникнення спірних правовідносин ТОВ СІТІРОН було зареєстровано за адресою: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Балукова, будинок 23 та перебувало на податковому обліку у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (т.2 а.с. 69-80)

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 року по справі №263/12784/17, яка була прийнята в межах кримінального провадження, був наданий дозвіл працівникам ДФС України та її територіальним підрозділам на проведення документальної позапланової перевірки ряду підприємств, у тому числі і ТОВ СІТІРОН з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами за період з 01.01.2016 року по теперішній час, із визначенням періоду її проведення, а саме з 16.10.2017 року по 27.10.2017 року, тобто на протязі 10 робочих днів

27.12.2017 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 року по справі №263/12784/17 було скасовано (т.1 а.с. 28-32).

27.10.2017 року посадовими особами ГУ ДФС в Київській області складено акт №685/10-36-14-01/3940817 "Про відсутність посадових осіб за місцем реєстрації'", в якому вказано, що посадовими особами ГУ ДФС в Київській області здійснено вихід на податкову адресу для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, проте за результатами здійснених заходів встановлено відсутність за даною адресою посадових осіб ТОВ СІТІРОН , у зв`язку з чим неможливо розпочати позапланову виїзну документальну перевірку (т.1 а.с. 95).

02.11.2017 року ГУ ДФС у Київській області було складено та направлено запит №7567/10/10-36-14-01 Про надання пояснень та їх документальних підтверджень , із змісту якого вбачається, що за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про не відображення в податковій звітності з податку на прибуток експортних операцій ТОВ СІТІРОН та запропоновано на протязі 15 робочих днів з дня, наступного за отриманням запиту, надати контролюючому органу первинні документи, копії договорів, додатків, кошторисів, банківські виписки тощо за період з 01.01.2016 року по 26.10.2017 року (т.1 а.с. 95).

Судом встановлено, що зазначений запит ТОВ СІТІРОН не отриманий та повернувся до ГУ ДФС у Київській області 28.11.2017 року з поштовою відміткою організація не зареєстрована (т.1 а.с. 97).

01.12.2017 року наказом ГУ ДФС у Київській області № 2209, на підставі п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ СІТІРОН з питань правильності визначення податку на прибуток за експортними операціями за період з 01.01.2016 року по 21.12.2016 року (т.2 а.с. 120).

Зазначений наказ ГУ ДФС у Київській області № 2209 від 01.12.2017 року, а також повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №576 від 01.12.2017 року (т. 2. а.с. 121) направлено на адресу ТОВ СІТІРОН , проте як встановлено судом, та сторонами по справі не заперечується, вказані документи ТОВ СІТІРОН не отримані та повернулись до ГУ ДФС у Київській області 28.11.2017 року з поштовою відміткою організація не зареєстрована (т.1 а.с. 91).

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Київській області складено акт № 987/10-36-14-01/39408177 від 12.12.2017 року (т.1 а.с. 18-24), яким встановлено порушення ТОВ СІТІРОН п.120.1 ст. 120, п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.8 ПСБО 15 Дохід Положення, (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 за № 860/4153, ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 21 205 794 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі - 21 205 794 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000371401 від 05 січня 2018 року, яким було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1020,00 грн. № 0000321401 від 05 січня 2018 року, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 26507243,00 грн. (т.1 а.с. 25-26).

Як встановлено колегією суддів, акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 987/10-36-14-01/39408177 від 12.12.2017 року та податкові повідомлення-рішення №0000371401, 0000321401 від 05 січня 2018 року ТОВ СІТІРОН не отримані, відповідно до довідок Укрпошти про причини повернення, організація не зареєстрована за вказаною адресою (т.1 а.с. 90, 92).

Не погоджуючись із правомірністю прийняття податкових повідомлень-рішень №0000371401, 0000321401 від 05 січня 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю СІТІРОН звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування зазначених рішень.

Приймаючи рішення по даній справі, суд першої інстанції, за наслідками розгляду вказаного спору дійшов висновку про те, що відповідач не довів суду обґрунтованість призначення та проведення перевірки, та наявність встановлених законом підстав для донарахування позивачу спірних сум на підставі прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановив, що відповідач передчасно дійшов висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, оскільки призначена та проведена відповідачем документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ СІТІРОН із порушенням вимог діючого законодавства не може породжувати для позивача будь-які правові наслідки.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України). ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, статтею 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок закріплений статтею 78 ПК України.

Відповідно до положень вказаної статті документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

пп. 78.1.1 - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

пп. 78.1.2 - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

пп.78.1.13 - у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 ПК України, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.04.2018р. у справі №813/4282/16.

Разом з тим, як вбачається колегією суддів із наявного у матеріалах справи запиту ГУ ДФС у Київській області №7567/10/10-36-14-01 від 02.11.2017 року (т.1 а.с. 95), наданого відповідачем до суду першої інстанції, в порушення вимог п 73.3 статті 73 ПК України, даний запит містить загальні посилання на ті обставини, що за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про не відображення в податковій звітності з податку на прибуток експортних операцій ТОВ СІТІРОН , проте не містить жодної ідентифікуючої інформації про виявлені факти, що, в свою чергу, є підставою для ненадання відповіді. Крім того, в порушення вимог п 73.3 статті 73 ПК України наявний в матеріалах справи запит не містить печатку контролюючого органу.

У постанові від 20 лютого 2018 року по справі №826/12244/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що запит №7567/10/10-36-14-01 від 02.11.2017 року ТОВ СІТІРОН не отриманий та повернувся до ГУ ДФС у Київській області 28.11.2017 року з поштовою відміткою організація не зареєстрована .

Відповідно до абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України у наказі про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії наказу ГУ ДФС у Київській області № 2209 від 01.12.2017 року (т.2 а.с. 120), перевірка ТОВ СІТІРОН була призначена на підставі п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України. При цьому як було зазначено вище, у статті ст. 78 ПК України передбачений виключний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки, проте всупереч вимогам абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України у наказі № 2209 від 01.12.2017 року конкретна підстава для проведення перевірки зазначена не була.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно положень п. 79.2. ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, Наказ ГУ ДФС у Київській області № 2209 від 01.12.2017 року, а також повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №576 від 01.12.2017 року (т. 2. а.с. 121) направлено на адресу ТОВ СІТІРОН , проте як встановлено судом, та сторонами по справі не заперечується, вказані документи ТОВ СІТІРОН не отримані та повернулись до ГУ ДФС у Київській області 28.11.2017 року з поштовою відміткою організація не зареєстрована (т.1 а.с. 91).

Колегія суддів зазначає, що положення Закону України Про поштовий зв`язок від 04.10.2001 № 2759-III та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 не передбачають для повідомлень, направлених рекомендованим листом, поштової довідки із зазначенням причини повернення - " за адресою підприємство не зареєстровано", оскільки об`єкт поштового зв`язку місця призначення повинен зазначити саме причини невручення які стали відомі оператору поштового зв`язку, зокрема відсутність адресату на адресою або відмова в отриманні кореспонденції.

Так, згідно зі ст. 93 Цивільного Кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань. Враховуючи викладене, суд зазначає, що оператор поштового зв`язку не наділений повноваженнями визначати наявність або відсутність факту реєстрації господарського товариства, при цьому як вбачається з матеріалів справи, станом на час виникнення спірних правовідносин ТОВ СІТІРОН було зареєстровано за адресою: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Балукова, будинок 23, проте поштової кореспонденції не отримувало.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно положень п. 78.4 ст. 78 ПК України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Таким чином, ТОВ СІТІРОН , знаходячись за місцем своєї реєстрації не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, запит, наказ та повідомлення про проведення перевірки не отримувало, чим було позбавлено можливості надати документи та пояснення.

Суд наголошує, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року (справа 821/1562/16), від 02.05.2018 року (справа №804/3006/17).

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, посилання апелянта на достатність самого лише факту направлення повідомлення про проведення перевірки та копії наказу про її проведення без вручення їх платнику податків для визнання її законною не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо посилань апелянта на наявний в матеріалах справи протокол допиту директора ТОВ Сітірон ОСОБА_1 колегія суддів зазначає, що вказаний доказ не відповідає вимогам належності та допустимості в розумінні КАС України, оскільки контролюючий орган не довів, що такий доказ отримано у розпорядження та має право їх використання у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. В силу положень ст.95 КПК України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показів особою у судовому засіданні під час розгляду справи. Контролюючим органом ні на момент проведення перевірки, ні на момент розгляду судом першої інстанції не надано інформації щодо наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідка. Відтак, суд дійшов висновку про те, що факт порушення кримінальної справи та отримання пояснень посадової особи ТОВ СІТІРОН , не носить преюдиційного характеру та не є належним та допустимим доказом в розумінні КАС України. Аналогічні висновки викладені зокрема у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року (справа №826/7946/14).

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477- ІV від 23.02.2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на дотримання принципу належного урядування .

Так у рішенні суду Рисовський проти України Європейський суд зазначив, що принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що призначена та проведена відповідачем документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ СІТІРОН із порушенням вимог діючого законодавства не може породжувати для позивача будь-які правові наслідки, відповідно оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000371401, 0000321401 від 05 січня 2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 року по справі №263/12784/17, в подальшому скасована ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.12.2017 року не була підставою для проведення перевірки позивача, внаслідок якої було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000371401, 0000321401 від 05 січня 2018 року, що сторонами по справі під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції не заперечувалось.

Згідно положень ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 317 КАС України, підлягає зміні у мотивувальній частині, шляхом виключення з мотивувальної частини рішення посилання на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 року по справі №263/12784/17, а в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року підлягає залишенню без змін.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 243, 250, 272, 286, 291, 308, 310, 317, 321, 322 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІРОН до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІРОН до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П.Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: О.І. Шляхтицький