П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2020 р.м. ОдесаСправа № 815/2374/18
Головуючий в 1 інстанції: Гусев О.Г. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 14 серпня 2018 року
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІРОН до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю СІТІРОН звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000371401 та № 0000321401 від 05 січня 2018 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року задоволено адміністративний позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як спірна перевірка позивача правомірно призначена не на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2017 року, а за наслідком ненадання позивачем відповіді на письмовий запит контролюючого органу.
Крім того, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неналежне сповіщення товариства про час та місце проведення перевірки, так як таке сповіщення, разом з копією наказу про призначення перевірки, направлено на зареєстровану адресу товариства.
В свою чергу, товариством подано відзив на вказану апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як податковим органом порушено вимоги податкового законодавства при призначенні та проведенні спірної перевірки товариства.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції, зокрема, встановлено, що 01 грудня 2017 року наказом ГУ ДФС у Київській області № 2209, на підставі п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України, призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ СІТІРОН з питань правильності визначення податку на прибуток за експортними операціями, за період з 01 січня 2016 року по 21 грудня 2016 року.
За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Київській області складено акт № 987/10-36-14-01/39408177 від 12 грудня 2017 року.
Вказаним актом встановлено порушення ТОВ СІТІРОН п. 120.1 ст. 120, п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 8 ПСБО 15 Дохід Положення, (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, ч. 2 ст. 3 ЗУ Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні , в результаті чого товариством занижено податок на прибуток, на загальну суму 21 205 794,00 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом складено та направлено товариству наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000371401 від 05 січня 2018 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 1020,00 грн.; № 0000321401 від 05 січня 2018 року, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств, у загальній сумі 26 507 243,00 грн.
Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким не погоджується колегія суддів, зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин податковим органом порушено процедуру призначення та проведення податкової перевірки товариства, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно п. 79.3 ст. 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 05 січня 2018 року № 0000371401 та № 0000321401, що складені за наслідком проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлено актом № 987/10-36-14-01/39408177 від 12 грудня 2017 року.
В даному випадку, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції встановлено, що вищезазначена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача призначена на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2017 року, якою надано дозвіл на проведення відповідної перевірки, у період з 16 жовтня 2017 року по 27 жовтня 2017 року.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що спірну перевірку проведено без повідомлення товариства за зареєстрованою адресою його місцезнаходження (Одеська обл., м. Черноморськ, просп. Миру, 5), а також з порушенням встановлених у зазначеній ухвалі слідчого судді строків її проведення.
В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що проведення невиїзної перевірки передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.
При цьому, документальна невиїзна перевірка призначається за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статями 77 та 78 цього Кодексу.
В даному випадку, проведення спірної перевірки призначено наказом ГУ ДФС у Київській області № 2209 від 01 грудня 2017 року у якому відсутні посилання на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2017 року.
З іншого боку, як вбачається із тексту відповідного наказу та наданих податковим органом пояснень, спірну перевірку призначено за наслідком не надання товариством відповіді на запит податкового органу про надання інформації та документів від 02 листопада 2017 року.
Так, приписами ст. 78 ПК України надано право податковому органу призначати документальні перевірки платників податків за наслідком не надання пояснень та доказів на обов`язковий письмовий запит податкового органу.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про порушення строків проведення податкової перевірки.
Крім того, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про необхідність сповіщення товариства за зареєстрованою адресою його місцезнаходження у Одеській області, так як станом на момент проведення спірної перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме до 04 квітня 2018 року, товариство було зареєстровано у Київській області.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог з вказаних підстав.
Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з вищевикладених вимог ПК України вбачається, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
При цьому, за умови надсилання кореспонденції за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення до початку перевірки податковий орган слід вважати таким, що виконав вимоги пункту 79.2 ст. 79 ПК України.
В свою чергу, не отримання або несвоєчасність отримання платником відповідного листа може ставитися у провину податковому органу лише у випадку, якщо такі обставини настали з вини податкового органу.
В даному випадку, до 04 квітня 2018 року ТОВ Сітірон знаходилось за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-йн., м. Вишеве, вул. Балукова, буд. 23.
При цьому, як зазначалось вище, на вказану адресу податковим органом направлено рекомендованим листом запит про надання інформації та документів від 02 листопада 2017 року, який повернуто без вручення з поміткою про те, що така організація за адресою доставки не зареєстрована.
Також, на вказану адресу товариства 01 грудня 2017 року направлено наказ від 01 грудня 2017 року № 2209 та повідомлення від 01 грудня 2017 року № 576 про призначення спірної перевірки, які також повернуто без вручення з поміткою про те, що така організація за адресою доставки не зареєстрована.
Крім того, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, податковим органом 27 жовтня 2017 року складено акт № 685/10-36-14-01/39408177 про відсутність посадових осіб ТОВ Сітірон за місцем реєстрації.
Також, факт відсутності ТОВ Сітірон за місцем реєстрації підтверджується актом від 22 грудня 2017 року про неможливість вручення акту документальної позапланової невиїзної перевірки та актом про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень від 15 січня 2018 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податковим органом у межах спірних правовідносин виконано вимоги ПК України при направленні вищевказаних документів на зареєстровану адресу товариства.
При цьому, відсутність товариства за зареєстрованою адресою, а також систематичне повернення надісланих йому рекомендованих поштових відправлень, на думку колегії суддів не може вважатись недоліком роботи податкового органу та свідчить саме про допущені порушення з боку ТОВ Сітірон .
В даному випадку, на думку колегії суддів, зазначені дії/бездіяльність платника податків не можуть нівелювати законних намагань податкового органу провести перевірку його господарської діяльності.
Більш того, колегія суддів вважає, що посилання ТОВ Сітірон виключно на формальні порушення порядку призначення та проведення спірної перевірки, за умови встановленого вище систематичного ухилення від взаємодії з податковим органом, свідчить про бажання товариства уникнути відповідальності за допущені порушення вимог податкового законодавства.
Крім того, у межах доводів позовної заяви товариством не спростовується жодного встановленого податковим органом порушення, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав для надання правової оцінки останнім.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин податковим органом не порушено порядку призначення та проведення спірної перевірки, а як наслідок відсутні правові підстави вважати протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІРОН .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2020 |
Оприлюднено | 06.07.2020 |
Номер документу | 90148685 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Яковлєв О.В.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні