Ухвала

від 03.06.2019 по справі 903/924/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"03" червня 2019 р. Справа № 903/924/15 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши заяву Луцької міської ради, м. Луцьк

про визнання судового наказу таким, шо не підлягає виконанню в порядку ст. 328 ГПК України.

по справі №903/924/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Капітал» , м.Луцьк

до Луцької міської ради, м.Луцьк

про визнання договору оренди землі поновленим та зобов`язання укласти додаткову угоду

за участю представників сторін:

від заявника: Андрусяк Ігор Васильович, від 04.03.2019р.

від стягувача: Степанюк Сергій Євгенович, ордер ВЛ № 000062018

Встановив:

04.11.2015р. господарським судом Волинської області задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Капітал» та визнано поновленим строком на п`ять років - до 17.03.2019 року укладений між Луцькою міською радою та ТзОВ «Транс Капітал» договір оренди земельної ділянки від 17.03.2009 р. (зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 17.03.2009 р. за № 040907700165) площею 2 788 кв.м. по АДРЕСА_1 .Карпенка АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_1 ). Зобов`язано уповноваженого керівника Луцької міської ради укласти додаткову угоду про поновлення укладеного між Луцькою міською радою та ТзОВ «Транс Капітал» договору оренди земельної ділянки від 17.03.2009 р. (зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 17.03.2009 р. за № 040907700165) площею 2 788 кв.м. по вул. Карпенка - АДРЕСА_2 , 10 в м.Луцьку (кадастровий номер 221680007) на той самий строк і на тих самих умовах, без прийняття сесією Луцької міської ради рішення про поновлення договору оренди землі, та стягнуто 2 436,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Дане рішення залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016р.

16.11.2015р. видано наказ №903/924/15-1 на виконання рішення суду Господарського суду Волинської області від 04.11.2015р.

11.05.2019р. до Господарського суду Волинської області надійшла заява Луцької міської ради за вх.№01-73/7/18 в порядку ст. 328 ГПК України в прохальній частині, якої заявник просить суд визнати судовий наказ №903/924/15-1 від 16.11.2015р. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своєї заяви боржник посилається на те, що 08.08.2016р. ТзОВ «Транс Капітал» на адресу Луцької міської ради направив лист з проханням поділу земельної ділянки площею 2 788 кв.м. по вул. Карпенка Карого АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , згідно доданого листа схеми для оформлення права оренди земельної ділянки зі зміною меж та повідомило, що в разі прийняття Луцькою міською радою про передачу стягувачу в оренду земельної ділянки площею 0,0779 та, претензій та вимог згідно рішення суду від 04.11.2015р. у справі №903/924/15 в частині укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі не має та не буде мати, оскільки на земельній ділянці знаходиться автостоянка, що належить на праві власності ТзОВ Транс Капітал.

Рішенням Луцької міської ради від 31.08.2016 № 12/74 « Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Карпенка-Карого» клопотання ТзОВ «Транс Капітал» задоволено та погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки на чотири менші ділянки та внесено зміни до Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які утворилися в результаті поділу, а саме:

-земельна ділянка №1 - кадастровий номер 0710100000 НОМЕР_2 0015 площею 0,0779га;

-земельна ділянка №2 - кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,1705га;

-земельна ділянка №3 - кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,0240га;

-земельна ділянка №4 - кадастровий номер НОМЕР_5 :2:168:0016 площею 0,0064га, для влаштування та обслуговування відкритої стоянки автотранспорту.

Крім того, доводить що рішення Луцької міської ради щодо поділу земельної ділянки не скасоване, не оскаржене позивачем та недійсним не визнане.

Звертає вагу суду на те, що у 2017 році ТзОВ «Транс Капітал» звернувся до Луцької міської ради з листами від 24.04.2017р., від 25.05.2017р. з вимогою виконати рішення суду від 04.11.2015р. у справі №903/924/15, які були залишені Луцькою міською радою без задоволення.

24.04.2018р. постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грищені Г.Г. відкрито виконавче провадження № 56252215 про примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2015 у справі № 903/924/15.

08.05.2018р. Луцька міська рада на адресу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грищені Г.Г. направила лист про неможливість виконання рішення суду у зв`язку з відсутністю об`єкта оренди.

Отже, останній доводить , що земельна ділянка загальною площею 0,2788га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), що була предметом договору оренди землі від 17.03.2009р., була поділена за заявою ТзОВ «Транс Капітал» , на чотири менші ділянки з присвоєнням кадастрових номерів та внесення змін до Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які утворилися в результаті поділу.

А тому враховуючи вищевказане, не може бути укладена додаткова угода до договору від 2009 року, оскільки істотна умова спірного договору оренди землі та додаткової угоди на момент її укладення припинила своє існування, а процедура поновлення договору оренди землі, межі якої було змінено чітко встановлена та виключає можливість зобов`язання її укладення без рішення власника земельної ділянки.

За таких умов виконання наказу суду Господарського суду Волинської області від 16.11.2015р. №903/924/15-1 є неможливим.

13 травня 2019 року, ухвалою суду, призначено заяву Луцької міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню до розгляду у судовому засіданні на 20 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 20.05.2019р. оголошено перерву для надання можливості ТзОВ Транс Капітал повторно надати в судове засідання письмові пояснення на заяву, докази на їх підтвердження.

В призначене судове засідання з`явився представник заявника (боржника), який підтримав заяву та просив суд її задоволити.

Представник стягувача в судовому засіданні та запереченнях на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню вх. № 01-57/6022/19 від 31 травня 2019 року просить відмовити в задоволенні заяви.

Мотивуючи тим, що лист ТзОВ Транс Капітал від 08.08.2016р. на який здійснено посилання, як на підставу поділу земельної ділянки був і його можна розцінювати, лише як пропозицію щодо внесення змін до договору оренди.

Звертає увагу суду на те, що лише в разі прийняття рішення про передачу ТзОВ Транс Капітал в оренду земельної ділянки площею 0,0779 га, стягувач не матиме претензій стосовно виконання рішення суду від 04.11.2015р.по справі №903/924/15.

Проте, Луцькою міською радою було здійснено поділ земельної ділянки без вирішення питання про передачу ТзОВ Транс Капітал в оренду земельну ділянку площею 0,0779 га., чим порушено права останнього, як законного орендаря .

Крім того, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці на підставі пунктів 135,136 Постанови КМ України від 17.10.2012р. № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" не свідчить про виникнення нового, у розумінні закону, об`єкту цивільних прав, а відтак і про втрату позивачем права на орендовані ним за договором земельні ділянки.

Разом з тим, звертає увагу суду на те, що в провадженні Північно-Західного апеляційного господарського суду перебуває справа №903/937/18 за позовом ТОВ Транс Капітал до Луцької міської ради про визнання додаткової угоди укладеною.

Підставою для подання позовної заяви у вищенаведеній справі слугувало не виконання Луцькою міською радою рішення господарського суду Волинської області в справі №903/924/15.

Таким чином, обставини на які посилається боржник в заяві №1.1-8/2495/2019 від 08.05.2019р., докази подані на їх обґрунтування та питання можливості виконання судового рішення в справі №903/924/15 перебувають на розгляді в іншій судовій справі в якій ще не винесено рішення , яке б набрало законної сили.

Стягувач доводить, що рішення суду у справі №903/924/15, яке в силу приписів ст. 317 ГПК України набрало законної сили 11.05.2016р. є чинним, та виходячи з гарантованого ч. 5 ст.124 Конституції України принципу обов`язковості судових рішень, є обов`язковим до виконання на всій території України, а тому просить відмовити в задоволенні даної заяви.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129 -1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997). Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Частинами 1 та 4 статті 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

До пункту 19.1 розділу ХІ ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково), господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку доводи заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню ґрунтуються на тому, що земельна ділянка загальною площею 0,2788 га (кадастровий номер 221680007, що була предметом договору оренди землі від 17.03.2009р.) за заявою ТзОВ Транс Капітал та на підставі рішення Луцької міської ради поділено на чотири земельні ділянки, а саме:

-земельна ділянка №1 - кадастровий номер НОМЕР_6 площею 0,0779га;

-земельна ділянка №2 - кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,1705га;

-земельна ділянка №3 - кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,0240га;

-земельна ділянка №4 - кадастровий номер НОМЕР_5 :2:168:0016 площею 0,0064га для влаштування та обслуговування відкритої стоянки автотранспорту.

Присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці на підставі пунктів 135,136 Постанови КМ України від 17,10.2012р. № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" не свідчить про виникнення нового, у розумінні закону, об`єкту цивільних прав, а відтак і про втрату позивачем права на орендовані ним за договором земельні ділянки.

В Постанові Верховного Суду України від 06.12.2018р. по справі №922/1418/17 визначено, що зазначена додаткова угода стосується іншого об`єкта оренди, оскільки під час дії договору оренди було проведено інвентаризацію земель, за результатом якої було змінено кадастровий номер орендованої позивачем земельної ділянки (6320480500:01:000:0502) і уточнено її площу (16,8240 га), відповідна перереєстрація свідчить лише про наявність недоліків в обліку земель, однак не є зміною об`єкта оренди.

Аналогічна правова позиція також викладена в Постанові Верховного Суду України від 02.10.2018р. по справі №:907/783/17.

Отже, судом встановлено та досліджено, що наказ від 16.11.2015р. по справі №903/924/15-1 не виконано.

Як зазначалося вище в даній ухвалі суду, відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові , зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, за яких відпадає обов`язок у боржника щодо виконання наказу, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, за відповідних обставин.

Боржник в заяві не обґрунтував та не подав належних та допустимих доказів саме відсутності обов`язку боржника щодо виконання рішення, що є підставою для застосування ч. 2 ст. 328 ГПК України.

В заяві, Луцька міська рада вказує лише про здійснений поділ земельної ділянки, проте ця обставина жодним чином не спростовує обов`язку боржника щодо виконання виконавчого документу, а тому такий обов`язок існує, а виконавчий документ підлягає виконанню.

Враховуючи все вищевикладене, оскільки боржником не було належним чином доведено наявності підстав передбачених в ч. 2 ст. 328 ГПК України, для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. В даному випадку обов`язок боржника - уповноваженого керівника Луцької міської ради укласти додаткову угоду про поновлення укладеного між Луцькою міською радою та ТзОВ «Транс Капітал» договору оренди земельної ділянки від 17.03.2009 р. площею 2 788 кв.м. по вул. Карпенка - Карого, 10 в м.Луцьку (кадастровий номер 221680007) на той самий строк і на тих самих умовах, без прийняття сесією Луцької міської ради рішення про поновлення договору оренди землі, не є відсутній.

Крім того, 24.04.2018р. постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грищені Г.Г. відкрито виконавче провадження №56252215 про примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2015 у справі № 903/924/15.

Отже, доказів виконання рішення суду Господарського суду Волинської області (припинення, відсутності) заявником (боржником) не надано.

Враховуючи вище викладені обставини, у суду відсутні підстави для визнання наказу Господарського суду Волинської області №903/924/15-1 від 16.11.2015р. таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 42, 232 - 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Луцької міської ради про визнання наказу Господарського суду Волинської області №903/924/15-1 від 16.11.2015р. таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена протягом десяти днів відповідно до ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складено 10 червня 2019 року.

Суддя В. М. Дем`як