Ухвала

від 10.06.2019 по справі 404/7514/18

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7514/18

Номер провадження 2-з/404/48/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Кропивницький

Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Панфілова А. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Омегабанк , Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ Кредитні ініціативи про захист прав споживачів та визнання договору факторингу і договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання частково недійсним договір факторингу від 28.11.2012, укладеного між ПАТ Сведбанк , правонаступником якого є ПАТ Омега банк та ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс , в частині, що стосується передачі права вимоги за кредитним договором від 09.10.2006 року № 030/10.06/88-183 К, що укладений між АКБ ТАС-Комерцбанк , правонаступником якого є ПАТ Омега банк та ОСОБА_1 ;

визнати частково недійсним договір від 28.11.2012 про передачу прав за іпотечними договорами, укладений між ПАТ Сведбанк , правонаступником якого є ПАТ Омега банк та ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс , в частині, що стосується передачі права вимоги за іпотечним договором від 2530/185 від 09.10.2006 р., укладений ніж АКБ ТАС-Комерцбанк , правонаступником якого є ПАТ Омега банк , з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, просить заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень , вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на наступне нерухоме майно - квартиру за АДРЕСА_1 .

Зазначає, що 22.05.19 року ТОВ Кредитні ініціативи надіслало повідомлення про добровільне виселення, що в разі не вжиття заходів щодо забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в подальшому .

Судом встановлено, що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 06 березня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення зі зняттям з реєстраційного обліку, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №030/10.06/88-183 К від 09 жовтня 2006 року, яка станом на 10 березня 2013 року складає: 276371,48 грн., а саме: за кредитним договором-233659,13 грн., по відсотках - 12722,46 грн., пеня - 29989,89 грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ Про виконавче провадження , встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 21 вересня 2006 року та зареєстровано в Обласному комунальному підприємстві Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації 26 вересня 2006 року за реєстровим №16130532.

19 травня 2014 року Кіровським районним судом міста Кіровограда видано виконавчий лист по рішенню апеляційного суду Кіровоградської області від 06 березня 2014 року.

Отже, на даний час існують судові рішення, що набрали законної сили, які не скасовані та на підставі яких видані виконавчі листи, що знаходяться на виконанні державної виконавчої служби.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснення п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Крім того судом враховується, що у відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За змістом ст.23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача цього нерухомого майна, навіть якщо до його відома не була доведена інформація про обтяження цього майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у такому обсязі і на таких умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Дослідивши матеріали, справи суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки предметом спору є визнання договору факторингу і договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними , заходи щодо забезпечення позову стосуються виконання попередніх рішень судів , що набрали законної сили. Таким чином предмет спору та предмет заяви про забезпечення позову є абсолютно різними.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України ,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН - не встановлено) про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН - не встановлено) до Публічного акціонерного товариства Омегабанк ( 04080, м. Київ вул. Новокостянтинівська 18В, код ЄДРПОУ- 19356840) , Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс , ( 04073, м. Київ, пр. Московський 28-а, код ЄДРПОУ- 38004195) третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ Кредитні ініціативи ( 04655 м. Київ вул. Вікентія Хвойки 21, код ЄДРПОРУ- 35326253) про захист прав споживачів та визнання договору факторингу і договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення .

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда А. В. Панфілова