ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2019 року м. Черкаси справа № 925/434/19
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:
від позивача - Раковець О.О. - керівник,
від відповідача - представник не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІК-ГРУП» , м. Київ
до Приватного підприємства «АГРОТРЕЙД ГРУПП» , м. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область
про стягнення 2 500 000 грн 00 коп., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПІК-ГРУП» (вул. Полярна, буд. 10, офіс 2, м. Київ, 04201, код 41371120) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Приватного підприємства «АГРОТРЕЙД ГРУПП» (вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область, 20000, код 32588017) про стягнення заборгованості (неповернута сума позики) у розмірі 2 500 000 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позики від 28.11.2018, позивачем було передано у власність відповідача позику у розмірі 2 500 000 грн 00 коп. шляхом безготівкового переказу на рахунок останнього, однак всупереч умов договору, відповідачем отримана позика не повернута позивачу.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 00 хв. 23 травня 2019 року.
23 травня 2019 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому останній проти позовних вимог не заперечує та пояснює, що негайно та в повному обсязі виконати свої зобов`язання по договору позики від 28.11.2018 в частині повернення суми позики в розмірі 2 500 000 грн 00 коп. можливості не має в зв`язку з скрутним фінансовим становищем підприємства. Відповідач не має на меті ухилятися від повернення суми позики позивачу.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 травня 2019 року відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год. 30 хв. 06 червня 2019 року.
У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, дотримувалась позиції, викладеної в позовній заяві та просила суд його задовольнити.
Відповідно до положень ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 06 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи та пояснення позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступні обставини справи.
28 листопада 2018 року між Приватним підприємством АГРОТРЕИД ГРУПП (відповідач по справі, позичальник за договором) в особі директора Овчарука Сергія Станіславовича, який дії на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕПІК-ГРУП (позивач у справі, позикодавець за договором) в особі директора Раковець Ольги Олегівни було укладено договір позики б/н (далі - Договір).
Вказаний Договір підписаний представниками сторін, копія його міститься в матеріалах справи (а.с. 12 - 15).
В розділі 1 Договору сторони визначили предмет договору: Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 1.2 Договору (надалі - Позика ), а Позичальник зобов`язується повернути позику у визначений Договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання позики у строк та розмірах, що обумовлені умовами Договору.
Відповідно до п. 1.2. договору позики, розмір позики становить 2 500 000,00 (два мільйони п`ятсот тисяч гривень 00 копійок) грн.
Відповідно до п. 6.4.1. договору позики, обов`язком Позикодавця є: передати (перерахувати) суму грошових коштів у позику Позичальнику, згідно умов Договору.
Відповідно до п. 2.2. договору позики, передача грошових коштів у позику здійснюється у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника, вказаного у Договорі.
Відповідно до п. 4.2. договору позики, сума грошових коштів, попередньо отримана у позику Позичальнику, має бути повернута в повному обсязі до 31.01.2019 включно.
Відповідно до п. 6.2.1. договору позики, обов`язком Позичальника є: своєчасно повернути позику у строки та в порядку, що передбачені Договором.
Відповідно до п. 4.2. договору позики, позичальник має повернути грошові кошти шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позикодавця, вказаного у Договорі.
Відповідно до п. 4.3. договору позики, позичальник зобов`язується повернути грошові кошти у тій самій валюті, в якій вони були отримані попередньо від Позикодавця: в національній валюті України - гривні.
Відповідно до п. 4.6. договору позики, позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, зазначеної в п. 1.2. Договору, з урахуванням процентів, нарахованих за користування грошовими коштами, на банківський рахунок Позикодавця.
Відповідно до п. 4.7. договору позики, повернення позики, у відповідності до ст. 545 Цивільного кодексу України, підтверджується відповідною заявою Позикодавця про проведений повний розрахунок, справжність підпису якого має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до п. 5.1. договору позики, за кожен місяць користування грошовими коштами Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю 20 (двадцять) процентів від суми, зазначеної в п. 1.2. Договору, - 2 500 000.00 (двох мільйонів п`ятсот тисяч гривень 00 копійок) грн.
Відповідно до п. 5.3. договору позики, за домовленістю Сторін виплата процентів за користування грошовими коштами здійснюється Позичальником в момент повернення суми позики.
На виконання умов договору позики, позивачем було передано у власність відповідача позику розмірі 2 500 000 грн 00 коп. шляхом безготівкового переказу на рахунок відповідача № 26006573517, валюта - українська гривня, відкритий в АТ Райффайзеи Банк АВАЛЬ . МФО 380805, що підтверджується платіжними дорученнями:
1. Платіжне доручення № 1 від 28.11.2018 року про перерахунок 289900,00 грн;
2. Платіжне доручення № 2 від 29.11.2018 року про перерахунок 289994,00 грн;
3. Платіжне доручення № 3 від 30.1 1.2018 року про перерахунок 290000,00 грн;
4. Платіжне доручення Мі 4 від 03.12.2018 року про перерахунок 289500,00 грн;
5. Платіжне доручення № 5 від 03.12.2018 року про перерахунок 232000,00 грн;
6. Платіжне доручення № 5 від 04.12.2018 року про перерахунок 290000,00 грн;
7. Платіжне доручення № 6 від 05.12.2018 року про перерахунок 270900,00 грн;
8. Платіжне доручення № 7 від 06.12.2018 року про перерахунок 280000,00 грн;
9. Платіжне доручення № 8 від 28.11.2018 року про перерахунок 265000,00 грн (а.с. 16 - 24).
01 березня 2019 року Сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору позики від 28.11.2018.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1. Сторони домовилися внести зміни у п. 1.1., 4.6.. 7.6., 7.8. договору позики від 28.11.2018 та викласти їх у наступній редакції:
Відповідно до п. 1.1 договору позики, в порядку та на умовах, визначених Договором. Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 1.2 Договору (надалі - Позика ), а Позичальник зобов`язується повернути позику у визначений Договором строк.
Відповідно до п. 4.6. договору позики, позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, зазначеної в п. 1.2. Договору, на банківський рахунок Позикодавця.
Відповідно до п. 7.6. договору позики, у разі прострочення Позичальником строків повернення суми позику (повністю або частково) більш ніж на десять календарних днів, Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 30 % (тридцять відсотків) від загальної суми заборгованості позики, яка існує на день сплати заборгованості за кожен місяць прострочення,
Відповідно до п. 7.8. договору позики, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України. Сторони погодили, що за порушення зобов`язання повернення суми позики Позичальник зобов`язується сплатити Позикодавцю суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочкн та 30 % (тридцять відсотків) річних від простроченої (неповернутої) суми позики.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди, сторони домовилися виключити п. 5.1 .-5.5., 6.2.2., 6.3.2.. 7.5.. 7.7. договору позики від 28.11.201 8.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1, Сторони домовилися, що умови додаткової угоди № 1 від 01.03.2019 вступають в силу з моменту укладення договору позики 28.11.2018 та регулюють правовідносини між Сторонами з моменту укладення договору позики 28.11.2018.
Вказана додаткова угода № 1 до договору позики від 28.11.2018 підписана представниками сторін та скріплена печатками, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 25 - 26).
01 квітня 2019 року між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 28 листопада 2018 року по 01 квітня 2019 року. Актом звірки погоджено факт перерахування Позивачем вказаними вище платіжними дорученнями суми у позики в загальному розмірі 2 500 000,00 гривень та факт того, що Відповідачем сума позики повернута не була. Акт підписаний представниками сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 27 - 28).
Невиконання відповідачем у строк, визначений п. 4.1. Договору, зобов`язань щодо повернення суми позики стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про її примусове стягнення.
Відповідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов`язання та підстави його виникнення. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити па користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (викопати роботу, передати майно, сплатити гроші, падати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору позики.
Виконання позивачем наданих послуг підтверджується платіжним дорученням, а обов`язок відповідача щодо повернення суми позики передбачений у п. 4.1. Договору.
Відповідно до частини першої статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.
Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору позики від 28.11.2018.
Виконання позивачем наданих послуг підтверджується платіжним дорученням, а обов`язок відповідача щодо повернення суми позики передбачений у п. 4.1. Договору.
Відповідачем не заперечується факт отримання позики у позивача, проте не надано доказів виконання умов договору щодо повернення позичених грошей.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини та пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
За подання позову позивач сплатив 37 500 грн 00 коп. судового збору.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «АГРОТРЕЙД ГРУПП» , (вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область, 20000, код ЄДРПОУ 32588017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІК-ГРУП» (вул. Полярна, буд. 10, офіс 2, м. Київ, 04201, код ЄДРПОУ 41371120) - 2 500 000 грн 00 коп. боргу та 37 500 грн 00 коп. витрат на сплату судового збору.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане 10 червня 2019 року.
Суддя О.В. Чевгуз
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2019 |
Оприлюднено | 12.06.2019 |
Номер документу | 82294619 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні