Рішення

від 11.05.2019 по справі 428/5084/14-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/5084/14-ц

Провадження № 2/428/132/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Василович Г.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Сєвєродонецьку, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного товариства Супутник , третя особа ОСОБА_2 , про звільнення з роботи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Автогаражного товариства Супутник , третя особа ОСОБА_2 , про звільнення з роботи, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить зобов`язати відповідача з дня набуття рішенням суду законної сили звільнити його з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України з дотриманням порядку звільнення за вказаною підставою, встановленого главою ІІІ-А КЗпП України, а також стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період зі дня переобрання на посаді голови правління товариства, а саме за період з 01.05.2012 р. по день ухвалення судом рішення, а також стягнути грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки за період з вересня 1996 р. по травень 2012 p.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 08.09.1989 він був прийнятий на роботу до Автогаражного кооперативу Супутник , правонаступником якого є Автогаражне товариство Супутник , сторожем.

12.10.1992 його було призначено тимчасово, а з 01.12.1992 постійно, начальником гаражів товариства.

22.09.1998 позивача було переведено на посаду майстра будівельних робіт товариства.

Крім того, з 1991 до 14.05.2012 він на виборній основі обіймав посаду голови правління Автогаражного товариства Супутник .

13.05.2012 конференцією Автогаражного товариства Супутник головою правління товариства був обраний ОСОБА_2 , який до цього працював в товаристві каменярем 3-го розряду та який приступив до виконання обов`язків голови правління товариства з 14.05.2012.

Після переобрання 13.05.2012 голови правління товариства, питання щодо подальшої трудової діяльності позивача в товаристві не вирішувалося, у зв`язку з чим він звернувся до Сєвєродонецького міського суду з позовом до товариства про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду від 30.07.2013, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27.11.2013, позовну заяву до Автогаражного товариства Супутник про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишена без задоволення.

Зазначені судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що підстав для поновлення позивача на вказаній посаді, про що ним заявлено вимоги, не вбачається, оскільки він з неї у встановленому порядку з зазначених у законі підстав не звільнявся .

Тобто, у задоволенні позову про поновлення на роботі було відмовлено оскільки із займаної посади він не звільнявся, а тому підстав для поновлення на роботі - немає.

Крім того, при розгляді позову про поновлення на роботі, рішенням Сєвєродонецького міського суду від 30.07.2013 р. та ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27.11.2013 було встановлено, що 08.09.1989 він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду сторожа, на якій працював до 12.10.1992 p., далі працював на посаді начальника гаражів; з 1991 до 14.05.2012 займав посаду голови правління автогаражного кооперативу Супутник , на яку було обрано з посади начальника гаражів зазначеного кооперативу; посаду голови правління автогаражного кооперативу Супутник займав до 14.05.2012 p., оскільки був переобраний 13.05.2012 p.; після переобрання 13.05.2012 голови правління автогаражного кооперативу Супутник , питання щодо подальшої трудової діяльності не вирішувалося, з роботи звільнено не було; після переобрання 13.05.2012 голови правління автогаражного кооперативу Супутник ніяких наказів щодо звільнення з роботи не видавалося.

Тому у відповідності до ст. 118 КЗпП України, після закінчення повноважень за виборною посадою йому повинна була бути надана попередня робота в товаристві або, за його згодою, інша рівноцінна робота (посада) або він повинен був бути звільнений з роботи у встановленому порядку.

Разом з тим, після переобрання з посади голови правління автогаражного кооперативу Супутник , його не було, ані звільнено з роботи, ані переведено на попередню або будь-яку іншу роботу, тобто, питання щодо подальшої трудової діяльності не вирішувалося.

Таким чином, позивач вважає, що до теперішнього часу він фактично є працівником автогаражного кооперативу Супутник .

Разом з тим, внаслідок протиправних дій відповідача склалася така ситуація, при якій він з одного боку, не звільнений з роботи, з другого - фактично не працює у відповідача, оскільки відповідач не допускає його до роботи.

У зв`язку з чим в березні 2014 він в черговий раз звернувся до відповідача із заявою щодо вирішення питання подальшої трудової діяльності - звільнення з роботи або надання попередньої роботи , в якій попросив: перевести на роботу (посаду) начальника гаражів кооперативу або, за згодою, на іншу рівноцінну роботу (посаду) або в порядку, встановленому чинним законодавством України, звільнити з роботи.

Натомість відповідач, ухиляючись від вирішення питання щодо подальшої трудової діяльності, листом від 07.04.2014 р. повідомив про те, що він не може бути переведений на посаду начальника гаражів або на якусь іншу посаду, так як він не числиться в товаристві; у штатному розкладі AT Супутник посади начальника гаражів, а також посади будь-якої будівельної спеціальності немає, згідно рішень конференцій.

Позивач зазначає, що відсутність в штатному розкладі посади, яку він раніше займав, а також буд-якої іншої рівноцінної роботи (посади) свідчить про те, що відповідач здійснив скорочення чисельності штату працівників, в тому числі скоротив і ту посаду, яку він раніше займав, а тому він підлягає звільненню на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Оскільки відповідач не вирішує самостійно питання щодо звільнення позивача з роботи, він змушений був звернутися з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні тим, що містяться в позовній заяві, підтвердив доводи викладені в позові та письмових заявах, підтримав заявлені вимоги, просив позов задовольнити. Крім того підтвердив факт наявності та отримання наказу №2 від 03.08.2011 щодо звільнення його з посади голови правління АГК Супутник з 03.08.2011 у зв`язку з обранням нового голови. Також зазначав, що відповідно до відомостей УПФУ він отримує пенсію як працюючий пенсіонер, тому вважає, що його не було звільнено.

Представники позивача адвокати Воронко В.В. та Якуніна С.Г. в судове засідання не з`явились. Позивачем суду будо надано заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача АТ Супутник та третьої особи - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог позивача, просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, що містяться у відзиву на позов, де, зокрема зазначив, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами в належний спосіб підтверджується, що позивач ОСОБА_1 працював в ГО AT Супутник до 03.08.2011 на посаді голови.

Так, а.с. 61-62 містять копію Звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за звітний місяць - серпень 2011р., в таблиці 5. Трудові відносини застрахованих осіб якої містяться відомості про закінчення 03.08.2011р. трудових відносин AT Супутник з ОСОБА_1 До вказаної звітності додано докази її отримання органом Пенсійного фонду України.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вих. № 2932/05-14/1 від 28.02.2013р., наданим у відповідь на лист ОСОБА_1 . б/н від 25.02.2013р., позивача у справі було повідомлено, що згідно звітності, наданої страхувальником AT Супутник , його було звільнено з AT Супутник 03.08.2011р.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вих. № 2311/05-14/1 від 20.02.2013р., наданим у відповідь на лист AT Супутник б/н від 14.02.2013р., відповідача у справі було повідомлено, що згідно наданої ним звітності, його було звільнено з AT Супутник 03.08.2011р.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вих. № 3601/10-21(а.с.135), наданим на лист AT Супутник; вих. № 2330 від 23.03.2016р., повідомило, що згідно даних держреєстратора Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 02.08.2011р. керівник АГК Супутник ОСОБА_8, від 30.05.2012р. керівник АГК Супутник ОСОБА_2

Ця ж саме інформація підтверджена листом Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області вих. № 9892/05-14/1 від 27.06.2012р. ( а.с.137), спрямованим ОСОБА_1

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.12.2016р. у справі № 428/5084/14-ц встановлено, що ОСОБА_4 було звільнено наказом № 2 від 03.08.2011р., який міститься в матеріалах справи, та окрім того є у ОСОБА_1 (т.2 126).

Таким чином, матеріалами справи № 428/5084/14-ц підтверджується, що позивач ОСОБА_1 обіймав посаду керівника (голови) AT Супутник до 03.08.2011р. та був звільнений з цієї посади. Вказані обставини самим позивачем не спростовуються.

Належні докази скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 № 2 від 03.08.2011р. з роботи в AT Супутник та поновлення його на раніше займаній посаді в матеріалах справи відсутні.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.07.2013р. по справі № 1227/10245/2012 встановлено, що позивачем в ході розгляду справи № 1227/10245/2012 на підтвердження свого переведення або призначення на посаду майстра будівельних та монтажних робіт не надано суду належних доказів укладення трудового договору з AT Супутник , а саме наказу власника або уповноваженого ним органу про переведення ОСОБА_1 на посаду майстра будівельних та монтажних робіт, а доданий до позовної заяви протокол засідання правління AT Супутник № 10 від 22.09.1998р., на думку суду, не є доказом чи розпорядженням, а є лише засобом фіксації засідання правління, що може лише підтвердити, яке рішення та про що було прийнято на цьому засіданні.

Переглядаючи рішення від 30.07.2013р. по справі № 1227/10245/2012, в своїй ухвалі від 27.11.2013р. апеляційний суд Луганської області встановив, що позивачем не доведено взагалі, що ним раніше з відповідачем було укладено трудовий договір на посаду майстра будівельних та монтажних робіт.

За висновком апеляційного суду, посилання ОСОБА_1 на рішення засідання правління (протокол № 10 від 22.09.1998р.) про призначення його на посаду майстра будівельних та монтажних робіт, про що є відповідний запис у його трудовій книжці, на увагу не заслуговує, оскільки таке рішення не є тим наказом, або розпорядженням про укладення трудового договору передбаченого нормами трудового законодавства, а запис у трудовій книжці ніким не засвідчено у встановленому порядку, тому він є безспірним доказом наявності трудового договору на зазначеній посаді.

В ухвалі від 27.11.2013р. апеляційний суд також встановив, що як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 не надано жодного доказу укладення з ним трудового договору по вказаній посаді. Доводи позивача, що він кожен день виходить на своє робоче місце та виконує трудові обов`язки нічим не підтверджені.

В матеріалах справи № 428/5084/14-ц відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які б підтверджували факт працевлаштування позивача на посаду майстра будівельних та монтажних робіт до AT Супутник , зокрема відсутні внутрішні локальні документи відповідача про прийняття (призначення, переведення) ОСОБА_1 на цю посаду та укладення з ним відповідного трудового договору, як відсутній і сам трудовий договір з ним.

До матеріалів справи № 428/5084/14-ц натепер залучені копії звітності до органів ПФУ, на підставі яких були сформовані дані системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб, із відповідними відомостями про нарахування заробітку (доходу) застрахованим, тобто працюючим, особам.

Вказана звітність долучена, в т.ч. за період часу, у який, на думку позивача, той знаходився в трудових відносинах з AT Супутник та працював на посаді майстра будівельних та монтажних робіт.

Така звітність підписана у різний період часу самими ОСОБА_1 та його бухгалтером ОСОБА_5; ОСОБА_8 та бухгалтером ОСОБА_10; ОСОБА_2 та бухгалтером ОСОБА_6 .

Згідно листа ГУ ПФУ в Луганській області вих. № 1991/07 від 15.02.2018р., за даними реєстру застрахованих осіб з поданих АК Супутник актуальними є звіти підписані ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та подані за період жовтень 2010 - липень 2011р.

Підписані ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звіти за період жовтень 2010 - липень 2011р., що містяться в матеріалах справи, підтверджують наявність трудових відносин позивача з відповідачем саме у цей період, в який він обіймав посаду керівника AT Супутник .

03.08.2011р. ОСОБА_1 було звільнено з AT Супутник . Звіти складені після 03.08.2011р. ОСОБА_8 та бухгалтером ОСОБА_10; ОСОБА_2 та бухгалтером ОСОБА_9 відомостей про наявність трудових відносин між ОСОБА_1 та AT Супутник не містять.

Звіти, складені та підписані ОСОБА_1 та бухгалтером ОСОБА_7 після 03.08.2011р., згідно відомостей ГУ ПФУ в Луганській області (лист вих. № 1991/07 від 15.02.2018р.) актуальними не являються.

Такі відомості відповідають дійсності, оскільки наказами № 2 та № 3 від 03.08.2011р. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 були звільнені з роботи в AT Супутник .

Таким чином, наявними у справі матеріалами звітності про працюючих осіб, факт наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та AT Супутник з 03.08.2011р. та станом на дату розгляду справи, не підтверджується.

Наявними у справі копіями дійсного штатного розпису AT Супутник , складеного уповноваженими особами відповідача, такої посади, як майстер будівельних та монтажних робіт не передбачено .

Надана позивачем копія штатного розпису та уточненого штатного розпису, який містить посаду майстра будівельних та монтажних робіт, підписана самим же ОСОБА_1 01.01.2012р., як керівником AT Супутник , при тому що його було звільнено з цієї посади ще 03.08.2011р., а також підписана головним бухгалтером ОСОБА_7 , яку також було звільнено 03.08.2011р., та підтверджень наявності у неї повноважень підписувати штатний розпис позивачем не надано.

Надані позивачем копії штатних розписів датовані до 2011 року включно, які містять посаду майстра будівельних та монтажних робіт, підписані самим же ОСОБА_1 , як зацікавленою особою, та бухгалтером ОСОБА_7 щодо якої немає відомостей про наявність повноважень на підписання таких документів. Протоколи засідань правління, на підставі яких начебто були складені штатні розписи суду не надані. Самі ж штатні розписи містять відомості про наявність штатної одиниці майстра будівельних та монтажних робіт , проте не містять відомості про особу, з числа працівників AT Супутник , яка обіймала цю посаду у певний період часу.

За цих же самих обставин не є належним та достовірним письмовим доказом, надані позивачем копії кошторисів розходів по АГК Супутник на 2011 рік. Тим паче, що обидва кошториси на 2011 рік (а.с.170, а.с.172), складені станом на одну дату, проте мають суттєві відмінності щодо наявності/відсутності посади майстра монтажних та будівельних робіт .

Проведення будівельних та монтажних робіт дозволяється лише за наявності відповідного спеціального дозволу (ліцензії). AT Супутник ліцензій на проведення жодного виду будівельних чи монтажних робіт не має. Відповідне обладнання та устаткування для проведення зазначеного виду робіт відсутнє, відповідні кваліфіковані (сертифіковані) працівники в AT Супутник відсутні. Самі будівельні чи монтажні роботи відповідачем власними силами та засобами ніколи не проводилися. Позивач ОСОБА_1 до проведення таких робіт за вказаних обставин відповідачем залучений бути не міг, та фактично - не залучався. Встановлення в межах існуючого спору про звільнення позивача з посади майстра будівельних та монтажних робіт неправдивого факту виконання позивачем таких робіт, як працівником AT Супутник , необхідно йому для отримання у неправовий спосіб пільгової пенсії.

Надані копії відомостей про виплату заробітної плати ОСОБА_1 у період часу вересень 2011 - травень 2012 року є недостовірними доказами, адже ОСОБА_1 , як і бухгалтер ОСОБА_7 були звільнені 03.08.2011р., а отже нараховувати, отримувати заробітну плату та складати письмові відомості про це не могли. Дані бухгалтерського, касового та податкового обліку щодо нарахування та отримання ОСОБА_1 заробітної плати в AT Супутник , органах ПФУ та ДФС відсутні. Самим відповідачем відомості про нарахуванню та виплату ОСОБА_1 зарплатні у період з вересня 2011р. по травень 2012р. не визнаються та заперечуються в повному обсязі.

З приводу наданої ОСОБА_1 копії відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, звертають увагу, що період отримання ОСОБА_1 доходів закінчується першим кварталом 2012 року. Решта часу, як період отримання позивачем доходів від відповідача, в відомості не вказана.

В самій відомості міститься примітка, що інформація потребує уточнення у джерел доходів. Отже в самому письмовому доказі є застереження, про необхідність уточнення інформації, що свідчить про умовну неналежність чи недостовірність такого доказу.

Згідно наданих відомостей про нарахування заробітної плати, ОСОБА_1 нараховувалась зарплатня після його звільнення 03.08.2011р. аж до травня 2012р. Більш того, згідно вказаних документів йому нараховувалось 3000,00 грн. в місяць, що складає 9000,00 грн. в квартал, в той час як згідно вищевказаної відомості у відповідний період ОСОБА_1 нараховувалось 9720,00 грн. в квартал, тобто існує реальна розбіжність між поданими позивачем доказами, що свідчить про їх недостовірність.

Надані позивачем табелі виходу на роботу за 2010, 2011, 2012р., складені виключно. зацікавленою особою ОСОБА_1 та бухгалтером ОСОБА_7 щодо якої немає відомостей про наявність повноважень вести облік виходу на роботу працівників AT Супутник та складати відповідні табелі. Табелі, що датовані з 03.08.2011р., складені ОСОБА_1 та бухгалтером ОСОБА_7 після їх звільнення 03.08.2011р. Табелі за липень 2011р. - березень 2012р. містить явну дописку назви посади ОСОБА_1 поряд із первісним записом у відповідній графі.

В рішенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.07.2013р. по справі № 1227/10245/2012 встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 станом на 30.07.2013р. знаходилась в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, а до цього знаходилась у позивача дома та на підприємстві не була.

Відповідач доводить до відома суду, що після 30.07.2013р. позивач свою трудову книжку в AT Супутник не надавав.

В рішенні Сєвєродонецького міського суду по справі № 1227/10245/2012, встановлено, що станом на 30.07.2013р. останнім записом в трудовій книжці ОСОБА_1 був запис № 27, зроблений на підставі пр. № 10 від 22.09.1998р.

Натомість, в залученій до справі копії трудової книжки ОСОБА_1 окрім запису № 27, міститься:

- запис № 28, зроблений на підставі пр. № 2 від 23.01.2004р. про результати атестації робочих місць на підставі наказу № 10 від 22.09.1998р.;

- запис № 29, зроблений на підставі пр. № 4 від 30.01.2009р. про результати атестації робочих місць на підставі наказу № 5 від 2008р., тобто без зазначення точної дати наказу;

- запис № 30, зроблений на підставі пр. № 2 від 23,01.2004р. про недійсність запису № 28, та необхідність вважати: результати атестації робочих місць на підставі наказу № 2 від 23.01,2004р. Таким чином, наступний за записом № 29 запис № 30 зроблений на підставі наказів, хронологічно датованих раніше ніж датовані накази, на підставі яких зроблений попередній запис № 29, що фізично є неможливим.

- запис № 31 зроблений на підставі пр. № 4 від 30.01.2009р., тобто того ж самого, на підставі якого був зроблений скасований запис № 30 про недійсність запису № 28, та необхідність вважати: результати атестації робочих місць на підставі наказу № 4 від 30.01.2009р., тобто документу, на підставі якого зроблені записи № 29 та № 31.

Таким чином, трудову книжку, яка знаходилась у позивача та до AT Супутник передана не була, після 30.07.2013р. були внесені записи: № 28 без зазначення дати його внесення, але із вказівкою, що його зроблено на підставі документу, датованого 2004р.; № 29 без зазначення дати його внесення, але із вказівкою, що його зроблено на підставі документу, датованого 2009р.; № 30 внесений до трудової книжки 23.01.2004р.; № 31 внесений до трудової книжки 30.01.2009р.

Відтак, після 30.07.2013р. трудову книжку ОСОБА_4 іншою особою аніж AT Супутник доповнено записами № 28-31, датованими раніше чим 30.07.2013р. та хронологічно не узгодженими між собою щодо порядкового номеру попереднього та наступного запису та дати їх вчинення.

Вказані записи в трудовій книжці зроблені невідомою особою, а не уповноваженими особами AT Супутник , власного підпису із розшифруванням прізвища, імені та по батькові такої особи трудова книжка не містять, печаткою записи не скріплені. Документи, на підставі яких зроблені записи № 28-31, до матеріалів справи як письмові докази позивачем не надані.

Так само позивачем на підтвердження своїх вимог надано до суду копію письмового недостовірного доказу - акту № 403 від 27.06.2012р.

Виходячи з преамбули акту № 403 його складено за плановою зустрічною перевіркою факту пільгової роботи у автогаражному кооперативі Супутник на ОСОБА_1 .

Таке поняття, як пільгова робота не існує. Акт 403 згідно його тексту складений на ОСОБА_1 , а не щодо роботи ОСОБА_1 . Згідно тексту акту, перевірку було проведено з відома голови правління ОСОБА_2 . Докази повідомлення ОСОБА_2 про проведену перевірку відсутні, про факт її проведення останній обізнаний не був. Керівник AT Супутник ОСОБА_2 при проведенні перевірки присутній не був. Сама ж перевірка може бути проведена в присутності керівника юридичної особи, можливість проведення перевірки з відома керівника та у присутності головного бухгалтера законом не передбачена.

Виходячи зі змісту акту та факт присутності бухгалтера під час перевірки, проведено було саме виїзну перевірку, що унеможливлює її проведення за відсутності керівника особи, що перевіряється.

Надана копія особової картки ОСОБА_1 підписана виключно самим позивачем, який є особою, зацікавленою у задоволенні його позову на підставі цього доказу. Особова картка не є наказом про прийняття на роботу. Особова картка не містить дійсного факту роботи ОСОБА_1 керівником AT Супутник , а натомість містить назву посади майстер будівельних та монтажних робіт зроблену на підставі невідомо якого рішення правління. Вказаний доказ сам по собі та в сукупності з іншими доказами не підтверджує факт та період роботи ОСОБА_1 в AT Супутник майстром будівельних та монтажних робіт.

Наявними у справі доказами, а також обставинами, що встановлені долученими до справи рішеннями судів в інших цивільних справах, у належний спосіб підтверджено, що станом на дату розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про звільнення з роботи, вказаний позивач в трудових відносинах з відповідачем AT Супутник не перебуває, що виключає можливість задоволення позову в цій частині.

Про те, що позивач не обліковується як працівник AT Супутник ОСОБА_1 дізнався зокрема з листа відповідача вих. № 1309 від 13.09.2012р., копія якого та докази його направлення 14.09.2012р. містяться на а.с. 68 справи. ОСОБА_1 зазначає, що подібні листи отримував неодноразово.

Вимоги про стягнення середньої заробітної платні за час вимушеного прогулу позивачем визначені як похідні від вимоги про звільнення. Відмова в задоволенні вимоги про звільнення унеможливлює задоволення вимоги про стягнення зарплатні за час вимушеного прогулу.

Факту змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, що зумовлює звільнення працівників з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України не було, позивача, який з 02.08.2011р. не працював в AT Супутник та не оскаржив своє звільнення, скорочено не було. Підстави для його звільнення за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України відсутні.

Також зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту права зобов`язати звільнити за рішенням суду трудовим законодавством не передбачений.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився давши суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову заперечує.

Свідок - представник ПФУ ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що до ПФУ надходили звіти з 01.06.2011 по 01.08.2012. Всі копії надано суду та вони містяться в матеріалах. У 2011 та 2012 роках звіти надавалися за підписом ОСОБА_8 . Певний період часу звіти приймали і від ОСОБА_1 і від ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . За травень 2012 у звіті позивача не вказано. В жовтні 2012 надійшли дані про звільнення позивача з 03.08.2011 року, тому подані звіти за той період не приймаються до уваги.

Сідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що у лютому 1999 вона була прийнята на роботу чергової/охоронця до АГК Супутник . Працювала до 2012 року. Позивач був головою, приймав її на роботу, оформлював наказ, трудова книжка була у нього. Також він працював майстром з будівництва. У Метелкіно все вже було побудовано, будувалося на підстанції 110. Будівництво та монтаж проводився під його керівництвом. З технікою працював ОСОБА_1 , ОСОБА_2 працював каменярем. ОСОБА_6 при ній не працювала. Чия була техніка не знає. Устав не читала. ОСОБА_7 її однокласниця, казала, що ОСОБА_1 голова кооперативу.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що є членом кооперативу з 88-89 року. Головою кооперативу був ОСОБА_13 , а начальником гаражів ОСОБА_15. У 1991 році головою обрали ОСОБА_1 . Зарплату не отримували. У 1998 звільнився ОСОБА_15 і начальником гаражів став ОСОБА_1 . Обіймав обидві посади, однак посаду голови обіймав на громадських засадах, зарплатню не отримував. Коли оформлювали документи на ділянку підстанції 110, їм сказали, що для будівництва гаражів потрібен прораб, і вони скоротили посаду начальника гаражів і ввели посаду майстра будівельно-монтажних робіт, на яку було прийнято ОСОБА_1 З 2002 року її було обрано головою ревізійної комісії. По 2007 потім була членом ревізійної комісії по 2010, потім її знов обрали головою комісії. Вона слідкувала за правильністю заповнення документів. У майстра було 3 чи 4 чоловіки каменярі. У 2012 році про зібрання її ніхто не попереджував. На зібранні було переобрано голову правління обрано ОСОБА_2. Пенсійним фондом перевірялися документи з 1998 року, оскільки посади каменяра та майстра відносяться до пільгових для виходу на пенсію. Про перевірку ПФУ голова кооперативу знав, але подзвонив, та сказав, що підпише пізніше. Всі документи біло оформлено вірно, ніяких претензій не було. При будівництві гаражів ОСОБА_1 разом з каменярами допомагали будувати гаражі, щоб все було правильно та рівно. Будівництво гаражів за ДБН не потребує отримання ліцензії. Був затверджений план будівництва, майстер будівельно-монтажних робіт відповідав за правильністю будівництва. Вважає, що ОСОБА_4 досі фізично не звільнено та із-за нового правління він досі не перебуває на пенсії. Після переобрання перші два місяці ОСОБА_4 ходив допомагав під час будівництва. Акти виконаних робіт, скритих робіт укладаються між замовником та виконавцем. Що та скільки побудував ОСОБА_1 сказати не може, але постійно бачила його на будівництві. Коли не будували, взимку ОСОБА_4 привозив дрова для сторожів. Підтвердити, що ОСОБА_4 будував адміністративно-господарські будівлі не може.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що він є членом автогаражного кооперативу, має гараж. Позивача знає з часів будівництва гаражу. Тоді всі будували де хотіли і як хотіли, винаймали бригади для будівництва по десять чоловік. Спочатку позивач був членом кооперативу, займався розбивкою та розміткою території для будівництва. Тоді ОСОБА_4 ще не був головою кооперативу. Коли це було сказати не може, пройшло багато років. Коли позивача обрали головою, йшло планове будівництво, він контролював його, вже були сторожі, домовився за підстанцію, щоб в гаражах не вимикали електроенергію. Адміністративну будівлю будували до того як ОСОБА_4 став головою. При ньому потім перекривали кришу, ремонтували, щось пристроювали. При ОСОБА_4 встановлювали ворота у Метелкіно, насипали дорогу - під`їзд до гаражів. Чув, що ОСОБА_4 переобрали десь у 2012 році. На зборах участі ніколи не приймав. Вважає, що їх ніколи не було оскільки усіх зібрати неможливо. У кооперативу був електрик, каменярі, чим вони займались сказати не може, не слідкував за ними.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він є членом кооперативу, а також членом правління кооперативу. ОСОБА_1 знає з 1982 року. Тоді ОСОБА_1 шабашив, клав цеглу, складав її, пропонував усім свої послуги. Головою кооперативу тоді була жінка, при ній у Метелкіно була побудована адміністративна будівля, стояли ворота, периметр закривався. Кооператив був розрахований на 2000 гаражів. Будівництво було добре. Потім на місце жінки прийшов інший голова. ОСОБА_1 ще декілька років продовжував просто за гроші будувати гаражі членам кооперативу. На початку дев`яностих років ОСОБА_1 прийшов до нього у гараж та спитав про сплату членських внесків, повідомивши, що він став головою кооперативу. Згодом усі стали йому сплачувати внески. До цього в кооперативі велася бухгалтерія, були книжки, пропуски. При ОСОБА_1 , цього не стало, наприкінці 90-х почалися крадіжки в гаражах, виламували стіни, крали все, навіть автомобілі. ОСОБА_1 знав, що у кого в гаражі, хоча люди роками там не з`являлись. Під час будівництва гаражів на підстанції, ОСОБА_1 приїздив та розбирав недобудовані гаражі на Метелкіно, розбирав гаражі боржників. Будівельні матеріали вивозив до підстанції. Для неплатників вів пеню, куди кошти йшли не казав, на квитанціях печатки не ставив. Бухгалтер спочатку був потім зник, її не бачили більш 15 років. Коли він звернувся до ОСОБА_1 , як член кооперативу та попросив місце для гаражу на підстанції 110, ОСОБА_1 почав вимагати в нього гроші за місце. Він придбав місце, побудував гараж. Котловани під гаражі при будівництві ОСОБА_1 заставляв засипали будівельним мусором, за це з кожної машини ОСОБА_1 брав по 10 грн. ОСОБА_1 ніколи нікому не казав, що він майстер будівельних робіт. ОСОБА_1 переобрали у серпні 2011 чи 2012 року, були збори членів кооперативу. ОСОБА_1 скоріше не переобрали, а вигнали за крадіжки, є навіть відеозапис де він краде електричні кабелі і розділяє їх біля свого гаражу. Адміністративні будівлі ОСОБА_1 не будував, він будував лише для себе гаражі і продавав їх, кошти присвоював. Коли не сплачували борги ОСОБА_1 просто сокирою обрубував кабелі. При ОСОБА_1 жодних зібрань не було, після нього все у кооперативі довелось розпочинати з початку.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що працює у АГК Супутник з 01.06.1991, і вважає, що не звільнена по сьогодні не дивлячись на рішення суду, що набрало чинності про її звільнення. На той час ОСОБА_1 вже працював у кооперативі.

11.10.1992 року рішенням правління №7 ОСОБА_1 був переведений начальником гаражів. На початку 90-х років правлінням кооперативу було прийнято рішення про розширення кооперативу. Одним з вимог органів рад відповідних рівнів (Сєвєродонецька, Сиротинска, Мирнодолинска ради - земельні, архітектурні відділи), що надають земельні ділянки, було забезпечення безпеки при будівництві гаражних і підсобних приміщень, для чого потрібно було укласти договір з будівельною організацією, що дуже дорого, або найняти свій персонал. Для роботи з плановим будівництвом потрібен був фахівець. Правлінням було прийнято рішення про наймання своїх працівників. З 01.10.1998 року ОСОБА_1 був переведений майстром будівельних і монтажних робіт рішенням правління № 10 від 22.09.1998 року, згідно з вимогами ЄТКД (єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник). Так як він мав досвід роботи в Домобудівному комбінаті і на плановому будівництві гаражів. При перевірці відділом праці та заробітної плати була зроблена рекомендація про проведення атестації робочих місць організації в Луганському експертному бюро. Експертною бюро при Луганському виконкомі була проведена атестація робочих місць, на це є відповідні документи (атестація робочих місць і акт 403, що підтверджує наявність документів). Перевірені були всі робітничі професії, але тільки майстру і мулярам були визначені шкідливі умови праці тому, що вони постійно працювали з вапняними і цементними розчинами. За цей час були побудовані загалом близько півтори тисячі гаражів на обох ділянках, комплексні підстанції, високовольтна лінія, низьковольтні лінії, кабельні багатокілометрові лінії, під`їзні дороги, дороги всередині кооперативу, господарські споруди, артезіанські свердловини і проводилися періодичні ремонти господарських будівель та технічного обладнання. Робота ОСОБА_1 на посаді майстра будівельних та монтажних робіт документально підтверджена звітами в пенсійний фонд України з підтвердженням шкідливих умов праці (таблиця №7). Наскільки їй відомо ОСОБА_1 по теперішній час не звільнено з даної організації, згідно з чинним законодавством України. Нова адміністрація в особі голови правління ОСОБА_2 і бухгалтера ОСОБА_6 потай від колективу перереєстрували організацію під новою назвою автогаражне товариство Супутник . Після чого стали заявляти, що у них нова організація і вони нікому нічого не зобов`язані. 14.05.2012 року новим правлінням було прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 не числиться штатним працівником в АГК Супутник . При цьому до відома ОСОБА_1 не поставили і він продовжував працювати і 31.05.2012 року виплатив зарплатню всім працівникам АГК Супутник за травень місяць 2012 року, в тому числі і знову обраним голові - муляру ОСОБА_2 . Документацію по АГК Супутник нове керівництво прийняти відмовилося. У неї є підозра, що нове керівництво таким способом присвоїло розрахункові кошти, які повинно було виплатити при звільненні скорочених працівників, кошти на оплату ЄСВ в пенсійний фонд України, а також відмиває кошти, оприбутковуючи і ставлячи на баланс матеріальні цінності, придбані до них. Крім того нове керівництво АГК Супутник , увійшовши в змову з керівництвом УПФУ грошові кошти, перераховані АГК Супутник на розрахунковий рахунок УПФУ за вересень - грудень 2011 року, шляхом заліку, на підставі свідомо фіктивного звіту були зараховані у 2012 році.

Вона спільно проживає разом з ОСОБА_4 У кооперативі був електрик, який зарплатню не отримував. Які саме будівлі та гаражі будував ОСОБА_4 сказати не може, оскільки не будівельник, а бухгалтер. Коли вона прийшла на роботу трудова книжка ОСОБА_1 , знаходилась у відділі кадрів у Метелкіно, вул.Зелений гай, у сейфі. Після працевлаштування записи у трудову робила вона. На даний час трудова книжка знаходиться у ОСОБА_1 нове керівництво не приймає документи. На посаді голови ОСОБА_4 був 25 років. У червні 2012 року усі робітники кооперативу написали заяви про видачу трудових книжок на руки і не повернули їх, оскільки були прийняті до нового кооперативу.

Коли ОСОБА_1 виповнилося 50 років у травні 2012 року вона готувала документи для направлення до Пенсійного фонду, для призначення ОСОБА_1 пенсії. Після підготовки ОСОБА_1 забрав документи і відніс до ПФУ. Звіти до ПФУ щомісячно вона носила. У 2012 році і вона, і ОСОБА_1 писали заяви на звільнення. Господарські будівлі - сарай, ОСОБА_4 будував у Метелкіно, на підстанції не будував.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він є членом кооперативу АГК Супутник , приблизно з 2003 року, обирався до правління. Знає ОСОБА_1 з того часу, як придбав гараж. У кооперативі ОСОБА_1 був головою правління. З 2005 року він офіційно працював у кооперативі каменярем, а ОСОБА_1 був майстром. Займалися розміткою, клали цеглу, фундамент, блоки, розподіляли місця, робили стяжку, у Метелкіно перекривали дах, ставили стовпи, будували гаражі іншім членам кооперативу. Завдання на роботу кожного дня давав ОСОБА_1 Було таке, що і сміття прибирали, щоб проїхала машина, чи будівельний кран. Господарські будівлі він не будував, у Метелкіно у господарській будівлі він перекривав дах, робив стяжку. За роботу отримував зарплатню. Після роботи підробляв, також будував, коли зверталися. ОСОБА_2, після нього також був каменярем. Господарські будівлі були побудовані до нього, хто їх будував він не знає. Нову площадку по ш.Будівельників на підстанції 110 організовував ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 знає приблизно з 1992-1993 року, як голову кооперативу. Свій гараж у Метелкіно він побудував самостійно у 1990 році. ОСОБА_1 ніколи не був майстром, нічого не будував. ОСОБА_1 просто ходив по гаражах, розмовляв, дивився, що у гаражі. Один раз на рік здавали йому членські внески і отримували за це від нього якийсь папірець. Можливо ОСОБА_1 щось комусь і будував, але окремо, за окрему платню. Звітів про побудоване, витрати на будівельні матеріали не було. Трудової книжки ОСОБА_1 в АТ Супутник немає, її ніхто не бачив, на роботу його не приймали. Був присутній коли ОСОБА_1 переобрали. Після переобрання ОСОБА_1 усю документацію так і не передав. У вихідні дні та під час відпустки бачив, що ОСОБА_1 у робочий час комусь, щось будував. Бачив, як ОСОБА_1 розбирав гаражі. Вивозив будівельні матеріали. До адміністративно-господарської діяльності відношення не мав, бачив штатний розпис у матеріалах іншої справи.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що з 2006 року він є членом кооперативу. Місце надавав ОСОБА_1 як голова кооперативу. За місце він заплатив. Гараж будував за власний кошт, частково будував самостійно. З кооперативу нікого не наймав. ОСОБА_1 нічого не пропонував. До організаційної чи адміністративно-господарської роботи у кооперативі відношення не має. В часи ОСОБА_1 жодних документів не було, будували що хотіли та де хотіли. Був час коли головою кооперативу був ОСОБА_8 , а ОСОБА_1 ходив всім говорив, що він голова та збирав кошти. 23.10.2010 у зборах у часті не приймав. Був на зборах коли обирали ОСОБА_2, більш участі не приймав. Коли був ОСОБА_1 нічого не будувалось, зараз у кооперативі порядок. Не звільняли ОСОБА_1 оскільки не будо жодних документів, які підтверджують, що він працював.

Дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, суд приходить до наступного.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст.118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З наявних документів слідує, що позивач ОСОБА_1 дійсно з 1991 року обіймав посаду голови правління АГК Супутник на виборній основі, що підтверджується наявними документами та окрім того не заперечується сторонами.

З копії наказу №2 від 03.08.2011 року, за підписом голови правління АГК Супутник ОСОБА_8 , що міститься в матеріалах справи, а окрім того був оглянутий у судовому засіданні слідує, що ОСОБА_1 з 03.08.2011, у зв`язку з переобранням нового голови правління АГК Супутник , було звільнено з посади голови правління. Запис у трудовій книжці зробити неможливо, у зв`язку з її перебуванням вдома у ОСОБА_1 ., бухгалтерсько-фінансові документи, печатка, документи по відділу кадрів ОСОБА_1 та колишнім бухгалтером ОСОБА_7 не передавалися. Факт наявності та отримання даного наказу не заперечувався позивачем в судовому засіданні.

З протоколу засідання правління АГК Супутник №1 від 14.05.2012 слідує, що вирішувалось питання передачі документації та печатки від колишніх голів АГК ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , також зазначено, що ОСОБА_1 було переобрано 03.08.2011, посада виборна, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у штатному розписі АГК не числяться, документи не надано.

У відповідності до ч.4, ч.5 82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно з рішенням Сєвєродонецького міського суду від 07.11.2012 року у цивільній справі № 1227/6381/2012 за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного товариства Супутник про зобов`язання видати довідку про роботу та заробітну плату і довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Вказаним рішенням Сєвєродонецького міського суду встановлено, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, оскільки ОСОБА_1 після звільнення не передав новому керівництву кооперативу належним чином оформлені первинні бухгалтерські та кадрові документи, на підставі яких йому може бути видана довідка про роботу в АГК Супутник з 23 січня 1999 року по 30 червня 2012 року.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 05.12.2012 року у справі № 22ц-6184/2012 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Сєвєродонецького міського суду від 07.11.2012 року залишено без змін.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.07.2013 по справі № 1227/10245/2012, яке ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27.11.2013 було залишено без змін та набрало чинності, позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі в АТ Супутник на посаді майстра будівельних та монтажних робіт, стягнення суми заробітної плати за травень 2012 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2012 року по 10 липня 2013 року, примушення відповідача повернути на рахунок УПФУ у м.Сєвєродонецьку Луганської області кошти, перераховані АГК Супутник за нього у вигляді страхових внесків з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року, примушення відповідача перерахувати страхові внески за нього з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року було залишено без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

Вищезазначеним рішенням суду та ухвалою апеляційного суду було встановлено, що позивачем на підтвердження свого переведення або призначення на посаду майстра будівельних та монтажних робіт, всупереч вимогам ст.24 КЗпП України, не надано суду належних доказів укладення трудового договору з Автогаражним кооперативом Супутник , а саме наказу власника або уповноваженого ним органу про переведення ОСОБА_1 на посаду майстра будівельних та монтажних робіт, а доданий до позовної заяви протокол засідання правління Автогаражного кооперативу Супутник № 10 від 22.09.1998 року, на думку суду, не є наказом чи розпорядженням, а є лише засобом фіксації засідання правління, що може лише підтвердити, яке рішення та про що було прийнято на цьому засіданні.

В ухвалі апеляційного суду зазначено, що відмовляючи в задоволенні позову суд правильно дійшов висновку, що у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження факт укладення з позивачем трудового договору шляхом переведення або призначення його на посаду майстра будівельних та монтажних робіт у відповідача, а також наявності заборгованості відповідача перед ним по заробітній платі за вказаний ним період, а тому підстав для задоволення його позову немає.

Також судом було встановлено, що позивач з 08 вересня 1989 року був прийнятий на роботу до відповідача Автогаражному кооперативі Супутник на посаду сторожа, на якій працював до 12.10.1992 року, далі працював на посаді начальника гаражів. З 1991 року до 14 травня 2012 року позивач обіймав посаду голови правління Автогаражного кооперативу Супутник на виборній основі, з якої був переобраний 13 травня 2012 року на конференції відповідача Автогаражного кооперативу Супутник , де головою правління на виборній основі стала інша особа. Питання щодо подальшої трудової діяльності позивача у відповідача при цьому не вирішувалося. 11 вересня 2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про вирішення питання його 8-й часової зайнятості на робочому місці на посаді майстра будівельних та монтажних робіт, яку він займав у відповідача раніше, а в разі, якщо немає такої можливості, щодо звільнення його за ст. 40 п. 1 КЗпП України з виплатою заробітної плати, а також виплати всієї суми, що належить йому від організації (компенсації за неодержані щорічні відпустки, вихідної допомоги, згідно ст. 40 п.1 КЗпП України, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату, компенсації за затримку розрахунку). 13 вересня 2012 року відповідач письмово повідомив йому, що він з 14.05.2012 року по 13.09.2012 року працюючим не числиться. Однак ніяких наказів з приводу звільнення позивача з вказаної дати відповідачем не видавалося, у тому числі і з посади майстра будівельних та монтажних робіт.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються сторонами.

Таким чином, підстав для поновлення позивача на вказаній посаді, про що ним заявлено вимоги, не вбачається, оскільки він з неї у встановленому порядку з зазначених у законі підстав не звільнявся відповідачем.

Крім того, позивачем не доведено взагалі, що ним раніше з відповідачем було укладено трудовий договір на посаду майстра будівельних та монтажних робіт.

Посилання його на рішення засідання правління (протокол № 10 від 22 вересня 1998 року) про призначення його на посаду майстра будівельних та монтажних робіт, про що є відповідний запис у його трудовій книжці, на увагу не заслуговує, оскільки таке рішення не є тим наказом, або розпорядженням про укладання трудового договору передбаченого нормами трудового законодавства, а запис у трудовій книжці ніким не засвідчено у встановленому порядку, тому він не є безспірним доказом наявності трудового договору на зазначеній посаді.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 не надано жодного доказу укладення з ним трудового договору по вказаній посаді та звільнення його з займаної посади, а саме наказу (розпорядження) керівника підприємства, де були б зазначені підстави припинення трудового договору, та відсутні записи про причини звільнення в трудовій книжці працівника, як того вимагає діюче законодавство .

Крім того, колегією суддів Луганського апеляційного суду в постанові від 12.11.2018 по справі № 428/3906/15-ц за заявою автогаражного товариства Супутник про перегляд рішення Апеляційного суду Луганської області від 27 квітня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_7 до автогаражного товариства Супутник про звільнення з роботи та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу встановлено, що слідчим відділом Сєвєродонецького відділу поліції проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017130370002415 від 09.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 09.08.2017 року слідчим відділом Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за заявою голови правління автогаражного товариства Супутник ОСОБА_2 . розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом самоправства вчиненого колишнім працівником АТ Супутник ОСОБА_7 , яка після звільнення не повертає майно та документи товариства та за іншими фактами ( ст.356 КК України).

Відповідно до постанови слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області від 21.06.2018 року проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку звіти одночасно подавали діючий голова товариства ОСОБА_8 та колишній його голова ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_1 використував печатку АГК Супутник , яка вважалась втраченою. Окрім того, ОСОБА_1 з метою отримання пенсійного стажу для себе та звільненого з товариства бухгалтера ОСОБА_7 у звітності вказував завідомо неправдиву інформацію щодо продовження перебування з товариством у трудових відносинах, у зв`язку з чим правову кваліфікацію кримінального правопорушення змінено на ч.2 ст. ст.358 КК України за фактом складення і видачі працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.

Досудовим розслідування кримінального провадження встановлено, що відповідно наданої УПФУ в м.Сєвєродонецьку інформації з системи персоніфікованих даних (форма ОК-5), відповідно до наказу №3 від 31.08.2011 року ОСОБА_7 звільнено з посади головного бухгалтера за ч.4 ст.40 КЗпП України (за прогули з 03.08.2011 року по 31.08.2011 року без поважних причин).

Кримінальне провадження перекваліфіковано з ч.2 ст.358 на ч.1 ст.358 КК України, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , станом на дату подання відомостей до УПФУ в м.Сєвєродонецьку вже не були працівниками АГК Супутник та відповідно не є суб`єктами, передбаченими ч.2 ст.358 КК України.

Згідно інформації наданої Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області №199/07 від 15.02.2018 року, за даними реєстру застрахованих осіб з поданих АТ Супутник актуальними є звіти підписані ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та подані за період з жовтня 2010 року до липня 2011 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку з наявністю суперечностей між діючим та колишнім керівництвом АТ Супутник працівниками УПФУ в м.Сєвєродонецьку до червня 2012 року приймалася звітність від ОСОБА_1 (колишній керівник) та ОСОБА_8 (діючий керівник). До уваги бралися лише звіти ОСОБА_8 , які у подальшому вносились до Єдиної бази - ІКІС-МЗ СПОВ ЄСВ, як звіти від особи, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі як керівник установи, а тому жоден поданий звіт ОСОБА_1 , який подавався у період з серпня 2011 року до квітня 2012 року не має жодних правових наслідків.

Звітність про суми нарахованої ОСОБА_7 та ОСОБА_1 заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів пенсійного фонду України з серпня 2011 року до квітня 2012 року не є офіційним документом, відповідно до примітки до ст.358 КК України, оскільки не спричинила наслідків правового характеру. Документи надані ОСОБА_1 до пенсійного фонду не можуть вважатися офіційними.

Кримінальне провадження закрито за відсутності обов`язкової ознаки складу об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України, у вигляді предмета злочину, оскільки документи, надані ОСОБА_1 , не можуть вважатися офіційними, а.а.с. 233, 234, т.1. .

Суд вважає, що посилання позивача на подання ним, як головою правління та ОСОБА_7 , як головним бухгалтером, звітів до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьк Звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за період вересень 2011 року - квітень 2012 року, які приймалися УПФУ в м.Сєвєродонецьку, оцінка яким, відповідно до постанови від 21.06.2018 року про закриття кримінального провадження № 12017130370002415 від 09.08.2017 року, надана як завідомо підробленим офіційним документам, а у подальшому, як не офіційним документам, що не мають жодних правових наслідків, є неспроможними.

Таким чином посилання позивача на інформацію УПФУ в м.Сєвєродонецьку відповідно до якої він отримує пенсію, як праціюючий пенсіонер, як на доказ в обґрунтуванням заявлених позовних вимог є неспроможним, оскільки, як зазначено у самих відповідях потребує уточнення, та встановлено, що формувалась на підставі завідомо підроблених документах, а у подальшому, як не офіційних документах, що не мають жодних правових наслідків, як зазначено у постанові слідчого від 21.06.2018 року про закриття кримінального провадження.

Крім того, з рішень судів, постанови про закриття кримінального провадження та інших матеріалів справи слідує, що позивачем новому керівництву кооперативу документи та печатки не передавались.

Жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності або відсутності не використаних днів щорічної відпустки за зазначений позивачем період, поза розумним сумнівом, суду також надано не було.

Підсумовуючи вищезазначене, суд вважає, що рішеннями судів по справам № 1227/6381/2012, № 1227/10245/2012, які набрали чинності, встановлено факт відсутності трудових відносин між позивачем та відповідачем, а також відсутність заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати заробітної плати за травень 2012 року, та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2012 року по 10 липня 2013 року, також суду не було надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності заборгованості після зазначеного періоду, як і доказів перебування у трудових відносинах з відповідачем, що також не підтверджено наданими в судовому засіданні поясненнями свідків. Окрім того, як встановлено в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади голови правління наказом № 2 від 03.08.2011р., а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо зобов`язання відповідача звільнити позивача з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України з дотриманням порядку звільнення за вказаною підставою, встановленого главою ІІІ-А КЗпП України, а також стягнення середньої зарплатні за час вимушеного прогулу за зазначений позивачем період та грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки за період з вересня 1996 р. по травень 2012 p.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,13,76,141,247,258,259,263-265,268,273, 280-284,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Автогаражного товариства Супутник , третя особа ОСОБА_2 , про звільнення з роботи відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ;

- представники позивача: адвокат Воронко Віталій Васильович, адреса: АДРЕСА_9 , свідоцтво № 772 ; адвокат Якуніна Світлана Григоріївна, адреса: АДРЕСА_5 ; свідоцтво в„– 237 ;

- відповідач: Громадська організація Автогаражне товариство Супутник , адреса: 93491, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, смт.Метьолкіне, вул.Зелений гай, Ідентифікаційний код юридичної особи 20187851;

- третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_5 ;

- представник відповідача та третьої особи: адвокат Лісечко Олексій Сергійович, адреса 1: АДРЕСА_7 , свідоцтво № 2051; адреса 2: АДРЕСА_8 .

Суддя В. М. Олійник