Постанова

від 06.06.2019 по справі 2-257/10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-257/10 Головуючий суддя І інстанції Горчакова О. І.

Провадження № 22-ц/818/2614/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Заява про заміну сторони виконавчого провадження

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Кіся П.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2017 року, постановлену у складі судді Горчакової О.І., по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ТОВ ФК Довіра та гарантія звернулися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що 15 березня 2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист по справі № 2-257/10 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АКІБ УкрСиббанк , правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк , заборгованості за кредитним договором № 1101504900 від 03 липня 2006 року у розмірі 10000 доларів США.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції від 12 липня 2013 року відкрито виконавче провадження № 38760343 з примусового виконання виконавчих листів № 2-257/10.

Між ПАТ Укрсиббанк та ТОВ ФК Довіра та гарантія 21.09.2015 було укладено договір факторингу № 26, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за договором кредиту від 03 липня 2006 року.

На підставі викладеного ТОВ ФК Довіра та гарантія просили замінити сторону у виконавчому провадженні з ПАТ Укрсиббанк на ТОВ ФК Довіра та гарантія .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2017 у задоволенні заяви було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ ФК Довіра та гарантія із посиланням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви. Вирішити питання про судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу, що відповідає висновку Верховного Суду України по справі № 6-122цс13.

Вказано, що заява про заміну сторони виконавчого провадження розглядається в межах тієї справи, за результатами розгляду якої постановлено рішення, та на підставі якого видано виконавчий документ, без відкриття нового провадження.

Справа вдруге переглядається судом апеляційної інстанції.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ ФК Довіра та Гарантія було задоволено. Заяву ТОВ ФК Довіра та Гарантія про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено.

Постановою Верховного Суду від 30 січня 2018 року постанову Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції свої висновки мотивував тим, що ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про розгляд справи в апеляційному суді, чим було порушено його право на доступ до суду.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача та розглянула скаргу за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання. Представник ТОВ ФК Довіра та гарантія апеляційну скаргу підтримав і просив її розглянути за їх відсутності, а заінтересована особа ОСОБА_2 не продемонстрував добросовісної процесуальної поведінки і зацікавленості взяти участь у судовому засіданні: після неодноразових викликів до суду апеляційної інстанції на 25.04.2019 (а.с. 216-217, 222-223) та 06.06.2019 (а.с. 224-225, 228-229), у тому числі шляхом надсилання СМС-повідомлення на його мобільний телефон (а.с. 234) - до поштового відділення для отримання судової повістки, а також - у судове засідання не з`явився, про зміну свого місця проживання суду не повідомив, правом на представництво своїх інтересів не скористався, заяв стосовно своєї подальшої участі у судовому засіданні не направив. Таку процесуальну поведінку відповідача, який подавав касаційну скаргу і знає про її апеляційний розгляд, колегія суддів розцінює як спробу затягнути розгляд справи поза розумні строки, що є зловживання правом, якому відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України та в контексті вимог ст. 2 вказаного Кодексу суд зобов`язаний запобігати.

Виходячи з наведеного, колегія суддів згідно положень ст.ст. 11, 372 ЦПК України вважає за можливе розглянути справи за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про розгляд справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом питання, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскаржуване рішення вказаним вимогам не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було видано виконавчі листи № 2-257/10 з примусового виконання рішення цього ж суду від 23 грудня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АКІБ Укрсиббанк заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2006 року в розмірі 165936 доларів США.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції від 12 липня 2013 року відкрито виконавче провадження № 38760343 з примусового виконання вищевказаних виконавчих листів № 2-257/10.

Між ПАТ Укрсиббанк та ТОВ ФК Довіра та гарантія 21 вересня 2015 року було укладено договір факторингу № 26, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за договором кредиту від 03 липня 2006 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що відступлення права вимоги та правонаступництво є окремими самостійними обставинами, в зв`язку з якими відбувається заміна кредитора. У даному випадку має місце заміна кредитора в зв`язку з відступленням права вимоги, а не правонаступництвом, наявність якого є обов`язковим для заміни сторони виконавчого провадження.

Окрім того, судом першої інстанції було установлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова (суддя Бугера О.В.) від 01.01.2017 справа № 2-257/10 провадження № 6/644/10/17 у задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , зацікавлені особи: ПАТ УкрСиббанк , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження, відмовлено та вказана ухвала набрала законної сили 07.03.2017.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно положень ч. 1 ст. 442 ЦПК України (ч. 1 ст. 378 ЦПК України у редакції чинній на час розгляду питання в суді першої інстанції), у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIIІ передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії цивільного процесу.

У зв`язку зі заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до статті 516 ЦК України:

1. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно до статті 517 ЦК України:

1. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

2. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Таким чином, у розумінні Закону України Про виконавче провадження відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва, а тому безпідставною є відмова районного суду замінити сторону виконавчого провадження з цих підстав.

Нормою ст. 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

У статті 2 ЦПК України визначені завдання та основні засади цивільного судочинства:

1. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

2. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому суд повинний діяти відповідно до основних засад цивільного судочинства, принципу верховенства права, ст. 11 ЦПК України, який передбачає, що визначені у ст. 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства повинні бути фактично реалізовані, та здійснювати провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; значення розгляду справи для сторін, яке у даному випадку полягає у забезпеченні дотримання конституційного принципу обов`язковості, а значить і виконання, рішення суду, ст. 129 Основного Закону України.

За правилами ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Законодавством не передбачено обмежень стосовно повторного звернення особи із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а тому відмова у задоволенні такої заяви із зазначеної підстави суперечить засадам судочинства в цілому.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи; порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, то відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує оскаржену ухвалу суду першої інстанції та ухвалює нове судове рішення про задоволення заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені заявником судові втирати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія - задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2017 року - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія на стадії виконання рішення по цивільній справі № 2-257/10 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія (Код ЄДРПОУ 38750239) по 587 (п`ятсот вісімдесят сім) гривень 33 копійки з кожного в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і в частині заміни сторони виконавчого провадження протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10.06.2019.

Головуючий суддя

В.Б. Яцина

Судді колегії

П.В. Кісь.

О М. Хорошевський.