Постанова

від 28.05.2019 по справі 303/1430/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/1430/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 травня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.

при секретарі : Чучки Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 травня 2018 року, ухваленого суддею Монич В.О., та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 19 червня 2018 року про відмову ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат, постановлену суддею Монич В.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом.

Позов мотивує тим, що 21.12.2017 року його представником до ПрАТ Закарпаттяобленерго було подано заяву №624 про приєднання електроустановки певної потужності для будівництва господарської споруди за адресою Мукачівський район, с. Крите, урочище Поточини , б/н (кадастровий номер НОМЕР_1 ). Листом від 29.12.2017 року № 116-24/7687 Про відмову у стандартному приєднанні ПрАТ Закарпаттяобленерго повідомило про те, що приєднання до електричних мереж будівельних майданчиків не можна класифікувати як стандартне, за яке стягується плата за приєднання. Запропоновано приєднання електроустановки здійснити за процедурою приєднання будівельного майданчика згідно п 1.7.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 17.01.2013 року №32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 року за № 236/22768. Також ПрАТ Закарпаттяобленерго розроблено проект Договору про приєднання до електричних мереж (підключення, яке не є стандартним) № 18917430 від 29.12.2017 року, в якому місцем забезпечення потужності визначено опору №443 ПЛ-10 кВ Пузняківці . Технічними умовами приєднання, яке не є стандартним, передбачено, зокрема, встановлення КТП 10/0,4 кВ. З відповіді на його звернення до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.02.2018 року за № 03-15/178 стало відомо, що ПрАТ Закарпаттяобленерго у листі від 09.02.2018 року № 116-25/813, обгрунтовуючи тип приєднання, зазначило, що відповідно до конфігурації існуючої електричної мережі, з врахуванням пропускної здатності ліній електропередач та режимних замірів навантаження як по ЛЕП, так і по трансформаторних підстанціях, за точку забезпечення потужності було визначено опору № 443 ПЛ-10 кВ Пузняківці , від якої до точки приєднання замовника необхідно здійснити розвиток електричних мереж, для створення технічної можливості передати до точки приєднання заявлену потужність з дотриманням принципів якості та надійності. Існуюча найближча ПЛ-0,4 Кв від КТП-181 до об`єкту замовника має протяжність 896 метрів, поперечний переріз провідника становить 25 мм квадратних. Відстань від крайньої точки даної ПЛ-0,4 кВ до об`єкту ОСОБА_1 складає 280 метрів. Виконати приєднання замовника від ПЛ-04 кВ із дотриманням показників якості та надійності електропостачання є неможливим. Для створення технічної можливості передати заявлену потужність 30 кВт на класі напруги 0,4 кВ з дотриманням показників якості та надійності, розвиток електричних мереж необхідно здійснювати від ПЛ-10 кВ Пузняківці (опора №443) від ПС-35/10 кВ Бобовище . Вважає дані дії ПрАТ Закарпаттяоблнерго неправомірними, так-як відповідач відмовляє у стандартному приєднанні визначаючи тип приєднання як нестандартний та переклало на нього обов"язок фінансування розвитку електричних мереж. Тому, просить визнати відмову ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у стандартному приєднанні згідно поданої 21 грудня 2017 року заяви про приєднання електроустановки певної потужності №624 неправомірною та зобов"язати ПрАТ "Закарпаттяобленерго" забезпечити технічну можливість для передачі (прийняття) крайньою до об"єкту ОСОБА_1 точкою ПЛ-0,4 кВ від КТП-181 електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності за процедурою стандартного приєднання згідно поданої 21.12.2017 року заяви про приєднання електроустановок певної потужності №624.

08 травня 2018 року представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову в якій просить визнати відмову ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у стандартному приєднанні згідно поданої 21 грудня 2017 року заяви про приєднання електроустановки певної потужності №624 неправомірною та зобов"язати ПрАТ "Закарпаттяобленерго" безоплатно протягом п"яти робочих днів з моменту набрання рішенням суду у даній справі законної сили надати ОСОБА_1 підписаний договір про приєднання з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід"ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатку 3 до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 17.01.2013 року №32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 року за №236/22768.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано відмову ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у стандартному приєднанні згідно поданої представником ОСОБА_1 21 грудня 2017 року заяви про приєднання електроустановки певної потужності №624 неправомірною. Зобов`язано ПрАТ "Закарпаттяобленерго" безоплатно протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням суду у даній справі законної сили надати ОСОБА_1 підписаний договір про приєднання з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід"ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатку 3 до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 17.01.2013 року №32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 року за №236/22768. Стягнуто з ПрАТ "Закарпаттяобленерго", 89412 с АДРЕСА_3 , Ужгородського району в користь держави судові витрати у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 19 червня 2018 року відмовлено представнику відповідача Пеняк І.В. та представнику позивача ОСОБА_3 . в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу адвоката у даній цивільній справі.

ПрАТ "Закарпаттяобленерго" подало апеляційну скаргу на рішення суду від 24 травня 2018 року, в якій просить дане рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у заявленому позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційного скарги зводяться до того, що суд неправильно зробив висновок, що єдиним критерієм класифікації приєднання на стандартне та таке, що не є стандартним, виступає виключно відстань між місцем (точкою) забезпечення потужності та місцем(точкою) приєднання, застосував тільки п.1.7.1 п.1.7 Правил приєднання і не застосував п.1.1, абз.абз. 3,5,11п.1.2,абз.абз.4-10,12п.1.3, абз.абз.1,3пп1.7.3п.1.7,пп.1.7.2п.1.7 Правил приєднання, п.1.1.3 ПУЕ та п.32 ч.1 ст.1 Закону України Про ринок електричної енергії, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин; судом порушено норми процесуального права при прийнятті позовної заяви і відкритті провадження у даній справі, оскільки позовна заява не містила всіх обов`язкових елементів, передбачених ст. 175 ЦПК України; ухвала суду від 20.03.2018 року не містить відомостей про те, що дана справа визначена судом малозначною або з підстав, встановлених ч.2 та ч.3 ст. 274 ЦПК України, з яких вказана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та неправомірно встановлено в ній відповідачу строк тривалість 5 днів для надання заперечень проти розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження; суд безпідставно відхилив заявлений відвід та вирішив його з порушенням встановленого законом 2-денного строку.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 19.06.2018 року, в якій просить дану ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви його представника - адвоката Калинюка Ю.Ю. про ухвалення додаткового рішення скасувати, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ПрАТ "Закарпаттяобленерго" на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 750грн., посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Зокрема, зазначено, що суд безпідставно відмовив у її стягненні і не вмотивував свої висновки.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду від 24.05.2018 року ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

У відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу суду від 19.06.2018 року ПрАТ "Закарпаттяобленерго" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає, що такі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що 21.12.2017 року представником позивача до ПрАТ Закарпаттяобленерго було подано заяву №624 про приєднання електроустановки певної потужності для будівництва господарської споруди за адресою Мукачівський район , с. Крите, урочище Поточини , б /н (кадастровий номер НОМЕР_1 ) (а.с.5).

Листом від 29.12.2017 року № 116-24/7687 Про відмову у стандартному приєднанні ПрАТ Закарпаттяобленерго повідомило про те, що приєднання до електричних мереж будівельних майданчиків не можна класифікувати як стандартне, за яке стягується плата за приєднання. Запропоновано приєднання електроустановки здійснити за процедурою приєднання будівельного майданчика згідно п 1.7.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 17.01.2013 року №32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 року за № 236/22768 (а.с.6).

Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що відмова ПрАТ "Закарпаттяобленерго" у стандартному приєднанні згідно поданої представником ОСОБА_1 21 грудня 2017 року заяви про приєднання електроустановки певної потужності №624 є неправомірною.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії врегульовані Законом України Про ринок електричної енергії та Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 17.01.2013 року №32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 року за № 236/22768(надалі Правила).

Згідно п. 88 ч.1 ст.1 вказаного Закону та відповідно до п.1.2 Правил стандартне приєднання - це приєднання електроустановки (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) замовника до діючих мереж електропередавальної організації на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності: перший ступінь - до 16 кВт включно; другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно.

Відповідно до п.1.3 Правил електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до мереж електроустановки замовника за умови дотримання ним вимог цих Правил

Згідно з п. 1.7.1 Правил для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.

Відповідно до п.2.1.1. Правил стандартне приєднання передбачає: подання заявником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 цих Правил, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору приєднання.

Згідно з п.2.1.2. Правил електропередавальна організація безоплатно протягом п`яти робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір приєднання, з визначеному у ньому розміру плати приєднання, невід`ємною часиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатка 3 до цих Правил.

У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову в забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається розділом ІІІ цих Правил.

Виходячи за системного аналізу вищенаведених пунктів Правил, можна зробити висновок, що єдиним критерієм класифікації приєднання на стандартне та таке, що не є стандартним, виступає виключно відстань між місце(точкою) забезпечення потужності та місцем точкою приєднання, а підставою для відмови у забезпеченні стандартного приєднання є перевищення визначеної Правилами відстані від місця забезпечення потужності до місця приєднання, інших підстав для відмови у стандартному приєднанні не передбачено.

В листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 03.02.2017 року №125/17.1.3/7-17 надано роз`яснення щодо дій електропередавальних організацій під час визначення типу приєднання електроустановок заявників до електричних мереж в якому зазначено, що для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання. Електропередавальна організація має надати послугу зі створення технічної можливості для передачі(прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості на надійності відповідно до вимог розділу ІІ Правил (незалежно від технічного стану електричних мереж електропередавальної організації, рівня їх завантаженості чи у разі необхідності здійснювати будівництво або реконструкцію трансформаторної підстанції чи заміну силових трансформаторів)

Позивачем до заяви про приєднання електроустановки певної потужності було додано ситуаційний план земельної ділянки, на якому була відмічена прогнозована точка приєднання, що розташована на відстані 241,81 м. в тому ж населеному пункті, що і належна йому земельна ділянка, а саме біля буд. 1 в с. Крите Мукачівського району.

Сторонами визнається і не заперечується той факт, що відстань електроустановки замовника до діючої мережі оператора системи розподілу складає 241,81 метрів, тобто не перевищує 300 метрів.

Як на підставу для відмови позивачу у стандартному приєднанні до діючих мереж електропередавальної організації, відповідач посилається на те, що виконати приєднання замовника від ПЛ-04 кВ із дотриманням показників якості та надійності електропостачання є неможливим, а для створення технічної можливості передати заявлену потужність 30 кВт на класі напруги 0,4 кВ з дотриманням показників якості та надійності, розвиток електричних мереж необхідно здійснювати від ПЛ-10 кВ Пузняківці (опора №443) від ПС-35/10 кВ Бобовище .

Таким чином, з врахуванням вищенаведених пунктів Правил та відповідних роз`яснень НКРЕКП з даних питань, а також, що враховуючи, що відстань електроустановки замовника до діючої мережі оператора системи розподілу не перевищує 300 метрів, відмову відповідача у стандартному приєднанні не можна визнати правомірною.

Суд першої інстанції правильно застосував вищевказані пункти Правил, дійшов вірного висновку про неправомірність дій відповідача та обґрунтовано захистив порушені права позивача. Доводи відповідача щодо незастосування судом першої інстанції пунктів Правил, які наведені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи, та ґрунтуються на невірному застосуванні тих пунктів Правил, які регулюють спірні правовідносини між сторонами.

Щодо доводів апеляції відповідача про порушення судом норм процесуального права при прийнятті позовної заяви і відкритті провадження у даній справі, оскільки позовна заява не містила всіх обов`язкових елементів, передбачених ст. 175 ЦПК України, а саме: місце перебування чи проживання позивача; адреси електронної пошти позивача; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб(способи) захисту прав та інтересів, які суперечать закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; зазначення доказів, як і не можуть бути подані разом з позовною заявою; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, то такі не заслуговують на увагу, оскільки позивачем вказана у позовній заява його адреса, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер мобільного телефону, також вказано в позовній заяві, зокрема в прохальній частині, спосіб захисту його прав, який він просить суд застосувати, а також зазначено про перелік документів, які додано до позовної заяви; про відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач повинен вказати у разі, якщо такі проводилися. Тобто, зміст позовної заяви поданої позивачем відповідає вимогам, які передбачені ст. 175 ЦПК України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відкрив провадження у справі.

Відносно посилання в апеляції відповідача, що ухвала суду від 20.03.2018 року про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження не містить відомостей про те, що дана справа визначена судом малозначною або з підстав, встановлених ч.2 та ч.3 ст. 274 ЦПК України, з яких вказана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та про неправомірність встановлення в ній відповідачу строк тривалістю 5 днів для надання заперечень проти розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження, то такі порушення відповідно до ч.3 ст.376 ЦПК України не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, оскільки дана справа відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України не віднесена до переліку справ і не є такою, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляції відповідача, що суд безпідставно відхилив заявлений відвід судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, та вирішив його з порушенням встановленого законом 2-денного строку, оскільки зі змісту поданих заяв про відвід судді вбачається, що вони фактично зводяться до незгоди відповідача з процесуальними рішеннями судді у даній справі. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви про відвід. Колегія суддів також не вбачає підстав для відводу судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, яке оскаржується відповідачем.

З врахуванням вищенаведеного апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині щодо стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що ним не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку розглядом справи.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на законі.

Згідно з ч.3п.1 ст. 133 ЦПК України до витрат,пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно зі ч.ч.1,2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача не подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги даних висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.

За вказаних обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу суду від 19.06.2018 року не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 травня 2018 року залишити без змін.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 19 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 07 червня 2019 року.

Головуючий:

Судді: