Рішення

від 10.06.2019 по справі 520/1753/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/1753/19

Провадження № 2-а/520/120/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Маломуж А.І.

за участю секретаря судового засідання Луцюка Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до лейтенанта поліції 2-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Тіщенка Владислава Андрійовича (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5), третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до лейтенанта поліції 2-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Тіщенка Владислава Андрійовича, в якому, просить суд скасувати постанову лейтенанта поліції 2-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Тіщенка Владислава Андрійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 582364 від 23.12.2019 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.122 КУпАП та закрити провадження, посилаючись на те, що позивач не надав йому можливості надати пояснення, розгляд справи не проводився, а просто було вручено копію постанови.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2019 року адміністративний позов був прийнятий до розгляду та призначено справу до слухання в порядку спрощеного провадження.

Відповідач лейтенант поліції 2-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Тіщенко Владислав Андрійович в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав.

Представник третьої особи УПП в Одеській області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надав пояснення на позов, відповідно до яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність.

Дослідивши надані докази та матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 23.12.2018 р. у м. Одеса по вул. Космонавта Комарова інспектором патрульної поліції 2-ої роти 2-го батальйону УПП в Одеській області ДПП Тіщенком Владиславом Андрійовичем було винесено постанову серії НК№ 582364, якою до гр. ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинене ним адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, проїзд на заборонний сигнал світлофора.

Згідно постанови серії НК № 582364 від 23.12.2018 р., 23.12.2018 р. приблизно о 19 год. 23 хв. у м. Одесі ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВА321043 н/з НОМЕР_1 рухався по вул. Космонавта Комарова зі сторони вул. Інглезі (25-ої Чапаївської Дивізії) та здійснив проїзд перехрастя з пров. 1-й Аеродромний на заборонений (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху та за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показами технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КпАП України. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.

Відповідач, у порушення цих норм, не надав до суду фото- відео- фіксацію при скоєнні правопорушення, у справі про адміністративне правопорушення не надав жодних доказів правомірності зазначеної постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача стосовно скасування постанови підлягають задоволенню, так як є доведеними, обґрунтованими, та такими, що не спростовані відповідачем, тому постанова підлягає скасуванню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10125 гривень 00 копійок, суд зазначає наступне.

Частиною 1,3 статті 132, частиною 3 - 5 статті 134, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Рішенням Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Європейський суд з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначив, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Верховним Судом у постанові від 22.05.2018 року у справі № 826/8107/16 визначено, що для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 року № 481, однак таких доказів позивачем суду не надано.

Отже, позивачем не надано суду доказів на підтвердження надходження на рахунок адвоката коштів у розмірі 10125 гривень за послуги згідно договору № 08/01-19 від 08.01.2019 року.

Окрім того, вимога стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10125 грн. не співмірна зі складністю справи про притягнення позивача до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому відмовляє в задоволенні вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. А тому, суд вважає, що кошти, сплачені позивачем в рахунок штрафу в сумі 1204 гривень та 37,24 грн. витрат по переказу коштів згідно з квитанцією №136829961 від 17.04.2019 року, слід повернути позивачу.

Керуючись ст. 5, 9, 73-77, 90, 242-246 КАС України, ст. 251, 288, 289 КпАП України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до лейтенанта поліції 2-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Тіщенка Владислава Андрійовича (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5), третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії НК № 582364 від 23.12.2019 р., складену лейтенантом поліції 2-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Тіщенком Владислава Андрійовича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП України.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП України, - закрити.

Повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого штрафу в розмірі 1204 (одна тисяча двісті чотири) грн., згідно з квитанцією №136829961 від 17.04.2019 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 суму витрат по переказу коштів зі сплати штрафу та виконавчого збору у розмірі 37 (тридцять сім) грн. 24 коп.

В частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10125 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання П`ятому апеляційному адміністративному суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.06.2019 року.

Суддя Маломуж А. І.