Ухвала

від 10.06.2019 по справі 320/2794/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про забезпечення позову

10 червня 2019 року № 320/2794/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саксес-Груп" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Саксес-Груп" з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 09.04.2019 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280 на суму 417300,00 грн.

На адресу суду, 06.06.2019 надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, в межах виконавчого провадження №59192003.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про доведення позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Так, предмет позову становлять вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови від 09.04.2019 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280 за якою позивачеві визначено фінансові санкції у розмірі 417300,00 грн за порушення законодавства про працю.

Судом встановлено, що 23.05.2019 Васильківським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на підставі постанови про накладення штрафу Головного управління Держпраці у Київській області від 09.04.2019 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280, було відкрите виконавче провадження №59192003 про стягнення з ТОВ Саксес-Груп штрафу у розмірі 417300,00 грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України Про виконавче провадження .

Пунктом першим частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України Про виконавче провадження строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Оскільки постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 09.04.2019 № №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280 оскаржено у судовому порядку, вона не набрала законної сили, а визначені у ній фінансові санкції є неузгодженими і примусовому стягненню до набрання законної сили відповідним рішенням суду, не підлягають.

Примусове стягнення з позивача неузгоджених сум фінансових санкцій свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок втручання у його право власності.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Беручи до уваги, що рішення про застосування фінансових санкцій, що стало підставою для відкриття виконавчого провадження, не набрало законної сили, суд дійшов висновку, що існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 09.04.2019 № №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Саксес-Груп про забезпечення позову, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на користь Головного управління Держпраці у Київській області з Товариства з обмеженою відповідальністю Саксес-Груп (код ЄДРПОУ 33076967) штрафу у розмірі 417300,00 грн, у рамках виконавчого провадження №59192003, з виконання постанови від 09.04.19 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280.

Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя Лисенко В.І.