Рішення

від 28.10.2019 по справі 320/2794/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року № 320/2794/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання Некрашевич Г.О.,

за участі:

представників позивача - ОСОБА_2, Головка О.С.,

представника відповідача - Бабченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сексес-Груп" до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сексес-Груп" з позовом до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправним та скасування постанови від 09.04.2019 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова відповідача від 09.04.2019 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280 є протиправною, оскільки її прийняття не обґрунтовується правовим чином. Зазначено, що притягнення ТОВ "Сексес-Груп" до відповідальності за невиконання вимоги про надання документів є безпідставним з огляду на те, що перевірка за фактичним місцемзнаходження позивача не відбулась, а враховуючи обставину не направлення відповідачем матеріалів перевірки, позивач не був обізнаний із її ходом. Позивач стверджує, що як суб`єкт господарювання він належить до суб`єктів мікропідприємництва, а тому, відповідно до вимог чинного законодавства, тривалість перевірки щодо нього не має перевищувати два робочі дні, проте згідно направлення на перевірку, її тривалістю визначено - "з 11 березня по 22 березня 2019 року". Також, наголошував, що відповідачем порушено порядок накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, оскільки товариство не було належним чином повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу.

Відповідачем надіслано відзив, в якому зазначено, що оскаржувана постанова прийнята правомірно, оскільки проведення інспекційного відвідування здійснювалось у спосіб, визначений чинним законодавством України. Вказано, що оскільки ТОВ "Сексес-Груп" на вимогу інспектора праці не надало необхідних документів, Головним управлінням Держпраці в Київській області було прийнято оскаржувану постанову.

11 червня 2019 року судом було вжито заходи забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення стягнення на користь Головного управління Держпраці у Київській області з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сексес-Груп" штрафу у розмірі 417300,00 грн, в рамках виконавчого провадження №59192003, з виконання постанови від 09.04.2019 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280.

Ухвалою суду від 09.07.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Протокольною ухвалою суду від 30.09.2019 без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 28.10.2019, прибули представники позивача та представник відповідача. Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити, представник відповідача адміністративний позов не визнав, наполягав на відмові у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сексес-Груп", згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване юридичною особою з 27.12.2004. Номер запису: 1 356 102 0000 000108 (а.с.22).

Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 07.03.2019 №1268 та направлення від 25.01.2019 №668 про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору суб`єктом господарювання ТОВ Саксес-Груп , інспекторами праці було здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивачем (а.с. 63-64).

Наказ Головного управління Держпраці в Київській області від 07.03.2019 №1268 було видано на підставі скарги гр. ОСОБА_1 від 04.02.2019 (а.с. 62).

Судом встановлено, що перед початком інспекційного відвідування, 14.03.2019 інспектором праці надано для ознайомлення своє службове посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування, про що свідчить відмітка уповноваженої особи позивача - ОСОБА_2

Також, посадовою особою відповідача перед початком інспекційного відвідування було видано вимогу про надання документів від 14.03.2019 №14.03.2019, яку також отримав ОСОБА_2 (а.с. 66-67). У даній вимозі, інспектором праці вимагалось надати вказаний перелік документів.

Витребувані документи потрібно було надати у строк до 15 год. 00 хв.15.03.2019.

Надалі, 15.03.2019 інспектором праці було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № КВ 668/1760/НД, в якому зазначено, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з: ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів, документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів (а.с. 68-70).

03 квітня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Київській області було складено лист за №44/2/19/5297 "Про розгляд справи про накладення штрафу", яким ТОВ Саксес-Груп повідомлено про те, що 09.04.2019 об 11 год. 20 хв. відбудеться розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю (а.с. 72).

Зазначений лист, згідно квитанції Укрпошти, надіслано 04.04.2019.

У подальшому, 09.04.2019 відповідачем прийнято постанову від 09.04.2019 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280, якою на ТОВ Саксес-Груп на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП накладено штраф у розмірі 417300,00 грн (а.с. 73).

Вважаючи спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1,7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади , який реалізує державну політику, з- поміж іншого з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі-Порядок №295).

Так, пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, встановлених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

У спірній постанові зазначено, що штраф накладено на ТОВ "ТСКНОВ" на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування та абзацу сьомого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме за ненадання необхідних документів для здійснення інспекційного відвідування згідно вимоги від 15.03.2019 №668.

Абзацом сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У свою чергу, абзацом шостим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, санкція передбачена абзацом сьомим частини другої статті 265 КЗпП України, пов`язує настання відповідальності із недопущенням особою до проведення перевірки суб`єкта владних повноважень та/або зі створенням перешкод у її проведенні.

Визначаючись із дійсністю наявності у діях позивача ознак недопущення відповідача до проведення перевірки та створення перешкод у її проведенні, суд керувався наступним.

Згідно положень пунктів 11 та 12 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку №295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Тобто, під поняттям створення перешкод законодавець розуміє активну поведінку посадової особи об`єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору праці під час здійснення інспекційного відвідування отримувати необхідну для цього інформацію та належним чином реалізувати свої повноваження, що є підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

До інших підстав для складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов`язаного із створенням перешкод.

Водночас, суд звертає увагу, що саме по собі складання посадовими особами Держпраці акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через ненадання інформації та документів без фактичного проведення інспектування, та без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності за абзацом шостим частини другої статті 265 КЗпП України.

Аналогічного правового висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 17.04.2019 по справі №620/3902/18.

У цьому контексті, суд зазначає, що як встановлено у ході розгляду справи, та не ставилось під сумнів сторонами спору, направлення на проведення перевірки від 11.03.2019 №668 та вимога про надання документів від 14.03.2019 №668, були отримані у день інспекційного відвідання - 14.03.2019 уповноваженим представником позивача ОСОБА_2 .

При цьому, як свідчать встановлені обставини справи та підтверджується наявними доказами, перевірки дотримання позивачем вимог законодавства за місцем проведення інспекційного відвідування, фактично не здійснено, оскільки позивач не мав змоги надати весь обсяг запитуваних документів в копіях.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, через значний обсяг витребуваних документів, ним було надано копії за 2017 рік, а за 2018 та 2019 роки були надані оригінали. Проте, представник відповідача відмовився їх оглядати та запропонував надати документи до ГУ Держпраці в Київській області.

Після цього, посадовою особою відповідача складено та вручено уповноваженому представнику позивача вимогу про надання документів, якою у строк до 12.00 год. 15.03.2019 вимагається надати наведений перелік документів.

Під час судового засідання судом було допитано свідка - ОСОБА_4 , який стверджував, що запитувані відповідачем документи були доставлені ним особисто до Головного управління Держпраці у Київській області та передані інспектору Поплавському Р.М . , оскільки інспектор Гладкий Я.М. був відсутній на робочому місці.

ОСОБА_4 пояснено, що 15.03.2019 представниками позивача були передані всі документи, які витребовувались згідно переліку, визначеного у вимозі про надання документів, які були складені в три папки з описами, робочими телефонами та поштовою адресою позивача. Свідок запевнив, що інспектор, якому були вручені оригінали документів відмовився підписати реєстр наданих на перевірку документів, аргументуючи це тим, що документи вилучаються тільки для ознайомлення та на прохання інспектора Гладкого Я.М .. ОСОБА_4 стверджував, що пакет документів був повернутий лише 28.05.2019 інспектором Чурій О.В.

Описані свідком обставини, що відбулись 15.03.2019, жодним чином не були спростовані представником відповідача, який не надав жодних доказів ухилення ТОВ "Саксес-Груп" від виконання виставленої відповідачем вимоги та перешкоджання у доступі до документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування.

При цьому, на запитання суду, чи був присутній представник Головного управління Держпраці у Київській області на території підприємства з метою проведення інспекційного відвідування 15.09.2019, свідок відповів, що ні, а представник відповідача не заперечив такої обставини.

Між тим, суд зазначає, що письмова вимога, формування та надіслання якої передбачено пунктом 18 Порядку № 295, надсилається об`єкту відвідування за наявності одночасно таких обставин: встановлення відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю; надіслання одночасно копій акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Отже, надісланню письмової вимоги у відповідності до пункту 18 Порядку № 295, має передувати складення акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування із зазначенням у розділі Інспекційне відвідування/невиїзне інспектування (необхідне відмітити) неможливо провести у зв`язку з: створенням перешкод у діяльності інспектора праці , такої причини (перешкоди), як відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю .

Формування письмової вимоги згідно п.18 Порядку № 295 з підстави ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, чи з підстав ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, не передбачено даним пунктом.

За наведеного вище, суд вважає, що у ході розгляду справи позивачем спростовано твердження відповідача про вчинення перешкод об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, відповідно, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належить до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Зі змісту вищенаведеного з`ясовується, що Порядком № 509 не передбачено можливість накладення штрафу на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування.

Окрім цього, на протиправність оскаржуваного рішення вказує також і та обставина, що у наказі від 07.03.2019 №1265 та направленні на інспекційне відвідування від 11.03.2019 №"665, відповідачем визначено термін його проведення з 11 березня по 22 березня 2019 року, що становить 10 робочих днів.

Однак, відповідно до пункту 10 Порядку тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва двох робочих днів.

Тобто, вирішуючи провести інспекційне відвідування у термін, що становить 10 робочих днів, відповідач тим самим помилково не відніс позивача до суб`єктів мікропідприємництва або малого підприємництва, для яких визначено інший термін заходу державного контролю, що становить два робочих дня.

Так, частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єктами мікропідприємництва є в тому числі юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Суб`єктами малого підприємництва є в тому числі юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Як свідчить структурне обстеження ТОВ "Саксес-Груп" за 2018 рік, кількість працюючих у товаристві працівників становила 5 осіб, а чистий дохід позивача не перевищував 2 млн. євро (а.с. 86-87).

Відтак, відповідачем не враховано того, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" належить до суб`єктів мікропідприємництва, а тому термін проведення інспекційного відвідування у такого суб`єкта мав би складати два робочих дні.

Також, при вирішенні даного спору, суд враховує позицію Верховного суду, викладену у постанові від 24.09.2019 у справі 818/312/16, згідно якої, при призначенні позапланової перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, остання здійснюється за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Проте, про наявність згоди Держпраці України не зазначається ні в оскаржуваній постанові, ні в направленні на проведення перевірки, у той час, як перевірка була призначена за результатами опрацювання скарги фізичної особи від 04.02.2019.

Крім того, у позовній заяві позивач стверджує, що відповідачем порушено порядок накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, оскільки товариство не було належним чином повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу.

У ході розгляду справи, представник відповідача зазначив, що ГУ Держпраці в Київській області на адресу ТОВ "Саксес-Груп" рекомендованим поштовим відправленням направлено лист про розгляд справи про накладення штрафу від 03.04.2019 №44/2/19/5297. Стверджує, що відповідно до пункту 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, обов`язок відповідача повідомити про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи, що повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі 3809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

Проте, суд критично ставиться до доводів відповідача з огляду на наступне.

Пунктами 3-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

З аналізу наведених положень Порядку №509 з`ясовується, що розгляд справи про правопорушення за відсутності суб`єкта господарювання можливий виключно у випадку своєчасного повідомлення останнього про розгляд справи.

Під час судового засідання, представник відповідача наголошував, що лист про розгляд справи від 03.04.2019 був направлений позивачу 04.04.2019.

Однак, доказів, які б підтверджували факт направлення листа саме на адресу ТОВ "Саксес-Груп" та факт отримання позивачем зазначеного листа, суду у ході розгляду справи надано не було.

Отже, на момент розгляду справи про накладення штрафу, у відповідача не було підтвердження про обізнаність позивача у розгляді справи.

А тому, враховуючи викладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що обов`язок останнього полягає виключно у надісланні повідомлення, позаяк, обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості одночасного використання будь-якого іншого із передбачених пунктом 6 Порядку № 509 з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд його справи.

На переконання суду, недотримання відповідачем процесуальних вимог Порядку №509 нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення органу, прийнятого за результатами розгляду справи про правопорушення.

За таких обставин, враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що відповідачем не було дотримано законодавчо визначеної процедури застосування штрафу, суд дійшов висновку, що постанова від від 09.04.2019 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280 про накладення штрафу у розмірі 417300 грн, є протиправною та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 6259,50 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанції від 03.06.2019 (а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору, підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 09.04.2019 №КВ668/1760/НД/СПТД/ФС-280.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сексес-Груп" (код ЄДРПОУ 33076967) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Київській області (код ЄДРПОУ 39794214) судовий збір у розмірі 6259 (шість тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 листопада 2019 р.