Постанова

від 04.06.2019 по справі 480/4423/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 р.Справа № 480/4423/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Тітаренка О.О.

представника відповідача - Сича Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі № 480/4423/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення"

до Сумської митниці ДФС України

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Інноваційні технічні рішення") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2018/000152/2 від 06.11.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00672 від 06.11.2018.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що при митному оформленні товару був наданий повний пакет документів, що підтверджував заявлену митну вартість і обраний метод її визначення, а тому оскаржені рішення та картка відмови є протиправними.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та ухвалити рішення про задоволення позовної заяви повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що з декларацією позивачем було надано повний пакет документів, які визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які не мають жодних розбіжностей та підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості та які обґрунтовують заявлену позивачем митну вартість, визначену ним за основним (першим) методом. Крім того, позивачем, на запит митного органу, було додатково надано документи, однак подані документи не були враховані відповідачем для підтвердження заявленої підприємством митної вартості товару. Позивач вважає, що у митного органу були відсутні підстави витребовувати додаткові документи, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2017 між ТОВ "Інноваційні технічні рішення" та компанією Qingdao Kievan Rus Treding CO., LTD було укладено зовнішньоекономічний контракт №1710/01, відповідно до п. 1.1. якого Продавець - Qingdao Kievan Rus Treding CO . , LTD зобов`язується продати, а Покупець - ТОВ Інноваційні технічні рішення прийняти та оплатити теплоізоляційні матеріали, найменування яких зазначається у Специфікаціях (а.с.19-20).

Згідно п. 2.1. поставка товару здійснюється на умовах ФОБ Циндао, Україна відповідно Інкотермс-2000 . Ціна товару зазначається у Специфікаціях на кожну відправлену партію товару, які являються невід`ємною частиною даного контракту, і є фіксованою на цю партію товару (п.2.2. Контракту).

Умови оплати - 100% оплата протягом 60 днів після дати коносаменту (п. 4.1. Контракту).

В Специфікації товару № 4 від 06 серпня 2018 року до зовнішньоекономічного контракту №1710/01 від 01.11.2017 зазначена назва товару, його кількість, ціна та умови оплати.

На підставі зазначеного контракту та Специфікації товару ТОВ Інноваційні технічні рішення отримало товар, зокрема: мінеральна вата: вироби із теплоізоляційних матеріалів: мат із керамічного волокна СІР - 112 14640x610x12,5мм - 80 шт. рулонів, по ціні 10,61 дол. США/рулон на загальну суму 848,80 дол. США, та 7320x610x12,5мм - 420 шт. рулонів по ціні 10,61 дол. США/рулон на загальну суму 4456,20 дол. США, всього 7144 кг. на загальну суму 5305,0 дол. США (а.с.19-32).

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом ТОВ Інноваційні технічні рішення через представника ТОВ Реал 73 (а.с.33-36), до митного оформлення митного поста "Центральний" Сумської митниці ДФС 06.11.2018 було подано митну декларацію № UA805180/2018/021683, з метою здійснення митного оформлення товару, зокрема: мінеральна вата: вироби із теплоізоляційних матеріалів: мат із керамічного волокна СІР - 112 14640x610x12,5мм - 80 шт. та 7320x610x12,5мм - 420 шт. Фактична щільність - 129 кг/м3. Класифікаційна температура: 1050 град. С. Теплопровідність (при t =500 град. С) - 0,144 Вт/м*К. Хімічний склад: A1203 - 40,2 %; SI02-55,1 %; Fe203 - 1,0% K2O+Na2O-0,5%. Використовується для теплоізоляції печей, обладнання та вузлів агрегатів в різних галузях промисловості (а.с.14-16).

Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

З декларацією позивачем було надано документи (а.с.19-32), а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується №1710/01 від 01.11.2017;

- специфікація товару №4 від 06.08.2018 до контракту №1710/01 від 01.11.2017;

- пакувальний лист (Packing list) від 07.09.2018 року №QDKR/IPSL/1804;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 07.09.2018 №QDKR/IPSL/1804;

- коносамент (Bill of lading) від 11.09.2018 №ТАО49850;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) від 04.11.2018 року А №422800;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 10.09.2018 18С3702Н5062/00004;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 02.11.2018 №LS-4157043;

- договір про надання послуг митного брокера від 01.08.2017;

- копію митної декларації країни відправлення від 09.09.2018 №425820180000815999;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 06.11.2018 №UA805180/2018/021683.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, від митниці надійшло повідомлення, в якому зазначено, що можливе заниження митної вартості та необхідно надати додаткові документи по митній вартості відповідно до п. 3 ст.53 Митного кодексу України:

- договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант надав до митниці наступні додаткові документи, зокрема проформа-інвойс від 06.08.2018 №QDKR/1804, та прайс-лист на підтвердження визначення митної вартості, де зазначено, що мат із керамічного волокна СІР-112 розміром 14640x610x12.5 мм, вага нетто 14,29 кг/рулон, ціна 10,61 USD/рулон та мат з керамічного волокна СІР-112 розміром 7320x610x25мм, вага нетто 14,29 кг/рулон, ціна 10,61 USD/рулон (а.с.40-41).

06.11.2018 за декларацією №UA805180/2018/021683 Сумською митницею ДФС було винесено:

- Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2018/00672, у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю (а.с.12);

- Рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2018/000152/2 від 06.11.2018, в якому митна вартість товару скоригована до 1,74 USD за одиницю з використанням другорядного методу, підставою для такого визначення стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України та зазначено, що основний метод не застосовується тому, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. Для даної партії товару наявні наступні розбіжності, а саме невідповідність ціни товару, а саме одиниць виміру: інвойс №QDKR/IPSL/1804 від 07.09.2018 - ціна вказана за рулон, експортна митна декларація №425820180000815999 від 09.09.2018 - ціна вказана за кг. (а.с.13).

Для недопущення припинення діяльності підприємства, що призвело б до значних збитків, ТОВ "Інноваційні технічні рішення " було прийняте рішення про здійснення митного оформлення товару відповідно до ціни визначеної відповідачем, з наступним оскарженням рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що у документах, які надані позивачем до Сумської митниці ДФС разом з МД № UA805180/2018/021683 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у зв`язку з чим у відповідності до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, були підстави для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Надаючи правову оцінку оскарженому судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм свідчить, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає тільки за наявності певних підстав: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість.

Тобто такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За правилами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому згідно з п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст.64 Митного кодексу України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в наступному.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як зазначено вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Термін ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

З наведених норм випливає, що митною вартістю товарів являється по суті загальна сума всіх платежів, здійснених покупцем товарів, що імпортуються, продавцю таких товарів за контрактом.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).

Отже орган доходів і зборів наділений законодавцем повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі.

З матеріалів справи встановлено, що позивач надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України: пакувальний лист № QDKR/IPSL/1804 від 07.09.2018; інвойс № QDKR/IPSL/1804 від 07.09.2018; коносамент № ТАО49850 від 11.09.2018; автотранспорту накладну № А № 422800 від 04.11.2018; сертифікат про походження товарів № 18С3702Н5062/00004 від 10.09.2018; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4157043 від 02.11.2018; специфікацію № 4 від 06.08.2018; 8) Контракту № 1710/01 від 01.11.2018; митну декларацію країни відправлення № 425820180000815999 від 09.09.2018. (а.с.62-63)

Крім того, на запит митного органу позивачем додатково надано наступні документи: проформа-інвойс від 06.08.2018 № QDKR/1804, та прайс-лист на підтвердження визначення митної вартості, де зазначено, що мат із керамічного волокна СІР-112 розміром 14640x610x12.5 мм, вага нетто 14,29 кг/рулон, ціна 10,61 USD/рулон та мат з керамічного волокна СІР-112 розміром 7320x610x25мм, вага нетто 14,29 кг/рулон, ціна 10,61 USD/рулон (а.с.40-41).

Вказані документи містять інформацію щодо загальної ваги товару, його кількості і вартості та давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору.

Доказів наявності у поданих декларантом до митного оформлення документах розбіжностей або відсутності всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів матеріали справи не містять, а подані позивачем до відповідача документи в повній мірі підтверджують відомості щодо ціни імпортованого товару.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні характеристики товару від виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що за змістом статті 53 МК України, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено, однак відповідно до умов контракту № 1710/01 від 01.11.2017, оплата здійснюється протягом 60 днів після дати коносаменту. Коносамент ТАО49850 датований 11.09.2018 року. Кінцевий строк оплати за товар - 10 листопада 2018 року.

Оскільки на дату подання документів до Сумської митниці ДФС оплату за товар не проведено, а тому позивач не міг надати платіжні документи на вимогу контролюючого органу. При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність платіжних документів не може ставити під сумнів достовірність інформації щодо ціни товару, яка зазначена в інвойсі, який в свою чергу, був поданий декларантом для митного оформлення товарів.

Частиною 3 ст.53 МК України визначено, що декларант зобов`язаний надати такі документи тільки за їх наявності.

А тому, не надання документу, який відсутній у декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем при декларуванні митної вартості товару за зовнішньоекономічним контрактом від 01.11.2017 №1710/01 зазначено усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, обраного позивачем, і розцінено митницею як заниження позивачем митної вартості.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що про коригування митної вартості товарів №UA805180/2018/000152/2 від 06.11.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2018/00672 від 06.11.2018 є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до пункту 4 части 1, частини 2 статті 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. (частина 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України)

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Загальний розмір документально підтверджених витрат заявника апеляційної скарги - судового збору, що належить до відшкодування, становить 4405,00 грн.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції з прийняттям судового рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь ТОВ "Інноваційні технічні рішення" судові витрати у вищезазначеному розмірі зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі № 480/4423/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2018/000152/2 від 06.11.2018.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2018/00672 від 06.11.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39420037, місцезнаходження: 40020, Сумська області, місто Суми, вулиця Юрія Вєтрова, будинок 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" (код ЄДРПОУ 40383858; місцезнаходження: 02140, м. Київ, вулиця Лариси Руденко, будинок 6-А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п`ять) гривень 00 коп.)

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 11.06.2019 року