Рішення

від 30.05.2019 по справі 761/30905/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30905/18

Провадження № 2/761/2000/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яворській А.А.,

за участі:

представника відповідача 2: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвест-Проект , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочинів недійсними,

в с т а н о в и в :

В серпні 2018р. позивач ПАТ КБ Хрещатик звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-4) до відповідачів: ОСОБА_2 , ТОВ Будінвест-Проект , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , в якому просив суд:

- визнати недійсним нікчемний правочин - договір банківського вкладу № 222D-438868 від 07 листопада 2013р. (далі по тексту - договір 1), укладений між позивачем та відповідачкою;

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № ВПВ-02/12-01/15 від 12 січня 2015р. (далі по тексту - договір 2), укладений між відповідачами.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що після віднесення банку до неплатоспроможних, згідно постанови Правління НБУ від 05 квітня 2016р. № 234, запровадженням в ньому тимчасової адміністрації, і в подальшому, згідно рішення Правління НБУ від 02 червня 2016р. №46-рш відкликання банківської ліцензії та початок процедури ліквідації банку, в ході перевірки правочинів, вчинених до запровадження тимчасової адміністрації в банку, виявлено та встановлено, зазначений вище правочин - договір 1, за яким на думку сторони позивача грошові кошти на рахунок банку фактично не вносилися, що було встановлено, на підставі висновку судової економічної експертизи Харківського НДІ судових експертиз МЮ України від 03 жовтня 2017р. № 1449, проведеної на замовлення позивача. При цьому сторона позивача вважає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2014р. у справі № 761/17909/14-ц, на підставі якого з позивача на користь відповідачки було стягнуто суму вкладу за договором 1, та яка була сплачена банком, не свідчить про дійсність оспорюваного правочину, оскільки при винесенні рішення суд виходив з презумпції правомірності договору.

Також позивач вказує, що додатковою підставою для недійсності правочину (договору 1) є порушення вимог п. 1) ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна.

Крім того, 24 грудня 2013р. між банком та відповідачем було укладено кредитний договір № 56-47/1-13, відповідно до якого банк надав кредит у формі відновлювальної кредитної лінії на 36 місяців терміном повернення до 23 грудня 2016р.

12 січня 2015р. між відповідачами було укладено договір 2, відповідно до якого відповідачка відступила на користь відповідача право вимоги до банку за договором 1.

На думку банку, оскільки договір 1 є недійсний, то і похідний від нього договір 2 також є недійсним.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2018р. відкрито провадження по справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

22 січня 2019р. відповідачем ТОВ Будінвест-Проект до суду було подано відзив на позов (а.с. 63-72) та заяву про застосування строків позовної давності, в порядку ст. 267 ЦК України (а.с. 56, 57). У відзиві на позов, відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що доводи позивача щодо нікчемності (недійсності) договору 1, спростовуються судовим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2014р. у справі № 761/17909/14-ц, при розгляді якої представники ПАТ КБ Хрещатик не заперечували факт укладення (чинності) між ПАТ КБ Хрещатик та відповідачкою ОСОБА_2 оспорюваного договору 1, про що зазначено в рішенні суду, при цьому суд в рішенні встановив, що вказаний договір є чинним, підписаний уповноваженою особою банку, та 02 квітня 2014р. настав строк виконання зобов`язань за договором 1.

Також дійсність договору 2, була встановлена рішенням Господарського суду м. Києва від 25 листопада 2016р., у справі № 910/17149/16, яке набрало також законної сили.

На думку відповідача, доводи позивача зводяться до переоцінки обставин, встановлених судовими рішеннями, які набули законної сили, та штучного створення умов для повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

29 січня 2019р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи, в яких третя особа заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав, наведених у позові.

Відповідь на відзив стороною позивача до суду не подавалась.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2019р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ Будінвест - Проект заперечувала проти позову, з підстав, наведених у відзиві на позов, зазначаючи, що стороною позивача без зазначення поважності причин пропущено строки позовної давності. Також в судовому засіданні представник відповідача звертала увагу суду, що при проведенні експертизи, яку було подано стороною позивача, в обґрунтування своїх позовних вимог, стороною позивача було приховано перед експертами існування рішень судів, які набрали законної сили та на які посилалась сторона відповідача, у своєму відзиві на позов. До того ж, представник відповідача зазначала, що зазначена експертиза була проведена експертною установою без дотримання положень МЮ України, щодо відповідного територіального розподілу.

Решта учасників процесу в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причин неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. До таких умов відносяться: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, визначеними законом, а тому слід встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Таким чином, підставою для визнання правочину недійсним є недодержання стороною чи сторонами вимог закону в момент укладення правочину.

Приписами ст. 1059 ЦК України, зокрема, встановлено, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача просила суд визнати недійсним нікчемний правочин - договір 1, укладений між відповідачкою ОСОБА_2 та позивачем 07 листопада 2013р.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2014р. у справі № 761/17909/14-ц, яке набрало законної сили, зокрема, встановлено: що 07 листопада 2013р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу № 222D-438868 До дня заощаджень в доларах США із щомісячним приєднанням процентів до суми вкладу (400) днів, на суму 2000000,0 дол. США в доларах США, терміном до 12 грудня 2014р. Дані обставини підтверджуються копією заяви про перерахування коштів на депозитний вклад в сумі 2 000000,0 дол. США та копією виписки по особовому рахунку.

Приписами ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, наведені положення процесуального закону носять імперативний характер. У зв`язку з чим, в контексті викладеного, позивач не наділений правом вказувати, які саме обставини у тому чи іншому рішенні мають преюдиційне значення.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу.

Згідно з преамбулою та ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002р. у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України , а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999р. у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Разом з тим, суд вказує, що сторони та учасники процесу, у разі незгоди з рішенням суду не позбавлені права на його оскарження з метою доведення своєї позицій у судовому порядку.

Відтак, з огляду на те, що рішення Шевченківського районного м. Києва від 27 серпня 2014р. у справі № 761/17909/14-ц набрало законної сили, то за таких підстав, всі обставини, що встановлені даним рішенням, мають преюдиційне значення та не потребують повторного доказування.

Таким чином, цим рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлений факт внесення відповідачкою грошових коштів за договором банківського вкладу на користь позивача, що виключає можливість застосування до таких договорів приписів ст. 1059 ЦК України в частині визнання таких договорів нікчемними.

Щодо наданого позивачем висновку судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03 жовтня 2017р. № 1449, в якості письмового доказу, то зазначений висновок оцінюється судом критично, в силу положень ст. ст. 76, 78, 79, 102, 106 ЦПК України

Як вбачається з наданого позивачем висновку експерта, цей висновок зроблено на підставі адвокатського запиту в рамках кримінального провадження, а сама експертиза проводилася по матеріалам кримінального провадження. У висновку не зазначено, що його підготовлено для подання саме до суду. Окрім того, зроблені експертом висновки суперечать обставинам, встановленим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва в цивільній справи № 761/17909/14-ц, та з тексту зазначеного висновку не вбачається, що сторона повідомляла судового експерта про зазначене рішення суду.

Таким чином зазначений висновок експерта не може вважатися допустимим доказом в цивільній справі.

Судом встановлено, що 24 грудня 2013р. між банком та відповідачем було укладено кредитний договір № 56-47/1-13, відповідно до якого банк надав кредит відповідачу у розмірі 54000000,0 грн. у формі відновлювальної кредитної лінії на 36 місяців терміном повернення до 23 грудня 2016р.

12 січня 2015р. між відповідачами було укладено договір 2, відповідно до якого відповідачка відступила на користь відповідача право вимоги до банку за договором 1.

01 квітня 2016р. відповідач повідомив позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 56-47/1-13 від 24 грудня 2013р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25 листопада 2016р. по справі № 910/17149/16, яке набрало законної сили, позов ТОВ Будінвест-Проект , ТОВ Будівельний Форум , ПрАТ Агрофірма Троянда до ПАТ КБ Хрещатик , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання зобов`язань припиненими - задоволено. Визнано зобов`язання:

- ТОВ Будінвест-Проект за кредитним договором № 56-47/1-13 від 24 грудня 2013р., укладеним з ПАТ КБ Хрещатик припиненими з 01 квітня 2016р.;

- за договором іпотеки № 52-47/1-13/2 від 26 грудня 2013р., що укладений між ТОВ Будівельний Форум та ПАТ КБ Хрещатик , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк К.М., зареєстрований в реєстрі за № 1048, такими, що припинені в частині забезпечення виконання ТОВ Будінвест-Проект зобов`язань за кредитним договором № 56-47/1-13 від 24 грудня 2013р., укладеним з ПАТ КБ Хрещатик у зв`язку з припиненням основного зобов`язання за кредитним договором № 56-47/1-13 від 24 грудня 2013р.;

- за договором іпотеки № 56-47/1-13/1 від 04 березня 2016р., що укладений між ПрАТ Агрофірма Троянда та ПАТ КБ Хрещатик , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лозовою Ю.А., зареєстрований в реєстрі за № 272, такими, що припинені в частині забезпечення виконання ТОВ Будінвест-Проект зобов`язань за кредитним договором № 56-47/1-13 від 24 грудня 2013р., укладеним з ПАТ КБ Хрещатик у зв`язку з припиненням основного зобов`язання за кредитним договором № 56-47/1-13 від 24 грудня 2013р.;

- за договором іпотеки № 56-47/1-13/2 від 10 березня 2016р., що укладений між ПрАТ Агрофірма Троянда та ПАТ КБ Хрещатик , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк К.М., зареєстрований в реєстрі за № 54, такими, що припинені в частині забезпечення виконання ТОВ Будінвест-Проект зобов`язань за кредитним договором № 56-47/1-13 від 24 грудня 2013р., укладеним з ПАТ КБ Хрещатик у зв`язку з припиненням основного зобов`язання за кредитним договором № 56-47/1-13 від 24 грудня 2013р.

Зазначеним рішенням Господарського суду м. Києва від 25 листопада 2016р. по справі № 910/17149/16, було встановлено, що договір 2, укладений між відповідачами був укладений стосовно дійсної вимоги.

Відповідно до п. 1), ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Водночас, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність підстав нікчемності правочину - договору 1, передбачених вказаною нормою, а саме: яке саме майно було відчужено банком та на яких підставах, від яких вимог відмовився банк.

Окрім того, відповідно до ч. 2 цієї статті Фонду надано право перевіряти на предмет нікчемності лише ті договори, які було укладено протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. Тимчасову адміністрацію у позивача було запроваджено 05 квітня 2016р., тоді як оспорюваний договір 1, було укладено сторонами 07 листопада 2013р., тобто більше ніж за рік до запровадження тимчасової адміністрації банку.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звзяок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, стосовно договору 1, є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи обставини, які були встановлені рішеннями Шевченківського районного м. Києва від 27 серпня 2014р. у справі № 761/17909/14-ц та Господарського суду м. Києва від 25 листопада 2016р. у справі № 910/17149/16, які набрали законної, а також беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про безпідставність вимог позивача про недійсність (нікчемність) договору 1, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання недійсним договору 2.

Стосовно поданої стороною відповідача ТОВ Будінвест-Проект заяви про застосування строків позовної давності, то суд не вбачає застосування строків позовної давності до заявлених вимог, враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з їх необґрунтованістю, не дивлячись на те, що стороною позивача зазначені строки позовної давності були пропущені, без зазначення поважності причин пропуску цих строків та відповідного клопотання про поновлення строку, при цьому матеріали справи не підтверджують наявність домовленості сторін про збільшення строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачів не підлягає стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст.ст. 15, 16, 203, 215, 253, 256, 257, 260, 261, 267, 1059 ЦК України; ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик (код ЄДРПОУ: 19364259, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А) до ОСОБА_2 , (РНОКПП. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвест-Проект (код ЄДРПОУ 33744414, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, 8, кімн. 22), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ: 21708016, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) про визнання правочинів недійсними - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07 червня 2019р.

Суддя: