Рішення

від 10.06.2019 по справі 925/477/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/477/19

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М, у приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом комунального підприємства Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства , Черкаська область, м. Монастирище, пров. І.Франка, 1а

до кредитної спілки Гудвіл-Кредит , Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 111

про стягнення 3 850,04 грн. заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Миронець Н.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з`явився.

Комунальне підприємство Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до кредитної спілки Гудвіл-Кредит про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.06.2017р. №72-17 за період з 01.12.2016р. по 01.04.2019р. в розмірі 3 850,04 грн., в тому числі: 2 165,23 грн. основного боргу, 370,29 грн. інфляційних, 304,75 грн. 3% річних, 1 009,77 грн. пені та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.05.2019р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.05.2019р. За заявою позивача справа розглядається за правилами спрощеного провадження.

До початку судового засідання, що відбулося 30.05.2019р., представник відповідача надіслав до суду відзив від 17.05.2019р. на позов, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача; позовні вимоги не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами. Зазначив, що позивач не довів належними та допустимим доказами самого факту надання ним будь-яких послуг КС Гудвіл-Кредит , а тому його вимога про стягнення коштів є протиправною.

До початку судового засідання представник позивача подав до суду заяву від 07.06.2019р. вих. №462 про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Просить виправити описку в позовній заяві в періоді надання та стягнення вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Правильний період вважати з 01.12.2016р. по 01.04.2019р.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечив. Надіслав до суду заяву від 04.06.2019р. про розгляд справи без участі представника відповідача та просить провести розгляд справи за наявними матеріалами. Позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Також представник відповідача надіслав до суду письмове пояснення від 04.06.2019р., що працівники КС Гудвіл-Кредит працюють в нежитловому приміщенні, розташованому в прибудованій частині до житлового будинку. Різниця площі в 1,1 кв.м. прибудованого нежитлового приміщення зазначеному в технічному паспорті від 03.06.2019р. та п. 3 договору №72-17 не може слугувати підставою для висновку, що КС Гудвіл-Кредит використовує вбудовану частину нежитлового приміщення.

Відповідач надіслав заяву від 04.06.2019р. про долучення документів до матеріалів справи, а саме копію технічного паспорта на групу нежитлових приміщень та довідку ТОВ Експерт Робота від 04.06.2019р. №15.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Вказав на щомісячне отримання відповідачем послуг та рахунків на оплату за комунальні послуги і оплату ним з усього об`ємі послуг лише послуг водопостачання та водовідведення.

Суд враховує, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору; участь свого представника у судове засідання 10.06.2019р. не забезпечив.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, вказаним в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

Інших доказів сторонами не подано.

Судом з`ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.02.2017р. у справі №925/1571/16 за позовом комунального підприємства Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства до кредитної спілки Гудвіл-Кредит про стягнення 1831,11 грн. та спонукання до укладення договору - позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача 1634,92 грн. основного боргу за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за березень-листопад 2016 року та 2 608,28 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. В частині стягнення інфляційних та 3% річних позов залишено без розгляду. Визнано укладеним між сторонами договір №17 від 01 березня 2016 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, повторно не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Таким чином, у даній справі не підлягають доказуванню обставини, що встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 20.02.2017р. у справі №925/1571/16. Суд також не надає оцінки суті господарських відносин сторін, що встановлені в даних судових рішеннях.

Предметом договору №17 від 01.03.2016р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є забезпечення комунальним підприємством Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства (Виконавцем - Позивач по справі) надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) у житловому будинку (гуртожитку) №111 по вул АДРЕСА_1 Соборна (Леніна АДРЕСА_2 у м АДРЕСА_3 , а КС Гудвіл-Кредит (Споживачем - Відповідач по справі) - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, що передбачені цим договором.

01.06.2017р. між Виконавцем та Споживачем у зв`язку з зменшенням використаної площі в добровільному порядку було підписано новий договір №72-17 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Договір, а.с. 16-18). Ініціатива в підписанні нового господарського договору належить відповідачеві.

Відповідно до п. 22 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01 листопада 2018 року. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Заяв у письмовій формі про розірвання договору не надходило.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строк не визначені відповідним договором.

Відповідно до п.6 Договору платежі вносяться не пізніше ніж до 15 числа періоду, що настає за розрахунковим.

Взяті на себе зобов`язання за Договором Споживач належним чином не виконував. Оплату спожитих послуг в обумовлені Договором терміни не проводив.

Станом на 01.04.2019р. заборгованість Споживача за період з 01.12.2016р. по 01.04.2019р. становить 2165,23 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 23-24) та рахунками на оплату, що виставлені відповідачеві.

Споживач отримав послуги в повному обсязі. Заперечень з приводу переліку, кількості, якості послуг, періодів надання - не надав.

Листами від 10.01.2019р. вих. №24 (а.с. 25) та від 12.02.2019р. вих. №86 (а.с. 26) Виконавець звертався до Споживача щодо необхідності належного виконання укладеного договору в частині оплати наявної заборгованості та попереджав про звернення до суду в разі несплати заборгованості споживачем. Ці листи суд сприймає як письмову претензію та вимогу до відповідача про сплату заборгованості.

Невиконання Відповідачем зобов`язань щодо строків та порядку оплати за надані і прийняті Споживачем послуги, які встановлені в п.6 Договору, стало підставою для звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права і примусового стягнення боргу з відповідача.

Відповідач заперечує отримання послуг від позивача та заперечує свій статус відповідача в даному спорі. Просить в позові відмовити повністю. Отримання послуг не спростував. Вибірковість оплати послуг (тільки водопостачання та водовідведення) - не пояснив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Позивач є спеціалізованим комунальним підприємством та надавачем і виконавцем комунальних послуг з утримання будинків для всіх категорій споживачів м. Монастирище і с. Нового Міста за рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 21.12.2016р. №148 (а.с. 69).

Відповідач є самостійною юридичною особою і споживачем комунальних послуг.

Між сторонами з 2016р. виникли та існують договірні відносини надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм змістом представлений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.06.2017р. №72-17 є договором про надання послуг і відповідає вимогам ст. 901 ЦК України, відповідно до якої за договором послуги одна сторона (виконавець) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказану роботу, якщо інше не встановлено договором.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.06.2017р. №72-17. Договір не заперечний сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Сторони не заперечили проти продовження дії договору на 2019 рік. Сторони не заявили про розірвання чи закінчення дії договору.

Суд враховує чинність господарських відносин між сторонами з 2016р. на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2017р. у справі №925/1571/16 (а.с. 9-15).

Згідно ст. 902 ЦК України виконавець має надати послугу особисто.

Спірний договір передбачає надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Порядок розрахунків передбачений п. 6 Договору - платежі вносяться не пізніше ніж до 15 числа періоду, що настає за розрахунковим.

Позивач надав за період з 01.12.2016р. по 01.04.2019р. передбачені Договором послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 23-24), які підписані Позивачем та підтверджені співвласниками квартир у житловому будинку по АДРЕСА_4 111 в м. АДРЕСА_3 . В актах відсутні будь-які зауваження щодо якості, кількості, строків наданих послуг з боку виконавця. Послуги виконані та прийняті споживачем. Сторони претензій одна до одного не мають.

Відповідач не розрахувався за отримані та спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на загальну суму 2165,23 грн. до цього часу.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність заборгованості підтверджується договором, актами виконаних робіт, розрахунком вартості наданих послуг, рахунками на оплату, відсутністю претензій відповідача.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Заперечення відповідача про те, що він не отримував послуг від позивача, що він не знаходиться в будинку АДРЕСА_5 , а використовує прибудоване приміщення за окремою угодою з іншим власником - суд не враховує при прийнятті рішення, оскільки спірне приміщення, яким користується відповідач - є вбудованим нежитловим приміщенням в житловому будинку по АДРЕСА_6 Соборній, 111, з усіма внутрібудинковими комунікаціями. Належних та допустимих доказів окремого, побудованого чи прибудованого приміщення кредитної спілки, неотримання послуг від позивача - відповідач не надав. Натомість позивач підтвердив, що ні відповідач, ні власник приміщення гр. ОСОБА_1 не отримували дозволів будівництво, на виконання будівельних робіт чи переобладнання приміщень.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, Відповідач не може бути звільнений від виконання зобов`язання щодо оплати наданих та спожитих ним послуг, строк виконання якого настав.

Окрім того, ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, жодних обставин, які б були підставою звільнення Відповідача від виконання зобов`язань за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.06.2017р. №72-17 - не вбачається.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2165,23 грн. заборгованості підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 9 Договору за несвоєчасне внесення плати споживач сплачує виконавцеві:

- неустойку в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення, але не більше ніж 100 % від загальної суми заборгованості,

- відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення,

- а також 3% річних від простроченої суми.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки (штраф та пеня) укладено між сторонами у письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України, ЗУ Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій .

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 370,29 грн. інфляційних, 304,75 грн. 3% річних, 1 009,77 грн. пені з простроченої суми за період прострочення з грудня 2016 року по березень 2019 року, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Виконаний позивачем розрахунок вимоги виконано вірно в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних та не перевищує сум можливого нарахування. 370,29 грн. інфляційних та 304,75 грн. 3% річних підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Вимога про стягнення 1 009,77 грн. пені підлягає до часткового задоволення. Стягненню підлягає 295,60 грн. пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та обмеження стягнення за 6 місяців при продовжуваному порушенні зобов`язання. В стягненні 714,17 грн. пені належить відмовити за необгрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути на користь Позивача 1 921,00 грн. судового збору за мінімальною ставкою.

Керуючись ст.ст. 129-130, 231-233, 236-241, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: кредитної спілки Гудвіл-Кредит , Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 111, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34323988, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: комунального підприємства Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства , Черкаська область, м. Монастирище, пров. І.Франка, 1а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03357091, номер рахунку в банку невідомий

2165,23 грн. заборгованості, 370,29 грн. інфляційних втрат, 304,75 грн. - 3% річних, 295,60 грн. пені та 1921,00 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення, або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 11.06.2019р.

Суддя Г.М. Скиба