Постанова

від 06.06.2019 по справі 826/1691/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1691/18 Суддя першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Аліменка В.О. та Коротких А.Ю.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року, яке оголошене о 10 год. 37 хв. та складене у повному обсязі 19 лютого 2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2018 року ТОВ ЮМДЖИ АГРО звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС м. Києві від 22 листопада 2018 року № 3002615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що належаними доказами підтвердив фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ Д.Ж.И.В.А. .

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ ЮМДЖИ АГРО від Головного управління ДФС у м. Києві не надходив.

Під час судового засідання представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 06 червня 2019 року, не з`явився та про причини своєї неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ ЮМДЖИ АГРО залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що Головне управління ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЮМДЖИ АГРО з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ Д.Ж.И.В.А. за період з 01 січня по 31 грудня 2015 року, за результатами якої склало акт від 07 листопада 2017 року № 171/26-15-14-07-02-10/39458102.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач склав податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2018 року № 3002615147, яким нарахував ТОВ ЮМДЖИ АГРО податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1075286 грн 00 коп.

Зазначене рішення податкового органу було оскаржене в адміністративному порядку, однак у задоволенні скарги позивача було відмовлено.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 22 листопада 2018 року № 3002615147, ТОВ ЮМДЖИ АГРО звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ТОВ ЮМДЖИ АГРО , суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у справі № 754/13252/16-к підприємство-контрагент ТОВ Д.Ж.И.В.А. створювалось та діяло з метою прикриття іншої незаконної діяльності, є фіктивним підприємством, а тому складені ним первинні документи не мають юридичної значимості. Також суд першої інстанції зазначив, що первинні документи оформлені без дотримання вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ЮМДЖИ АГРО та ТОВ Д.Ж.И.В.А. були укладені договори № 14/11 від 14 листопада 2015 року та № 24/11 від 24 листопада 2015 року про поставку пшениці українського виробництва урожаю 2015 року. Відповідно до первинних документів поставка товару здійснювалася у період з листопада по грудень 2015 року.

Згідно з актом перевірки від 07 листопада 2017 року № 171/26-15-14-07-02-10/39458102 позивач безпідставно включив до складу витрат, що впливають на визначення об`єкта оподаткування суми витрат, понесених за вказаними операціями, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств на 1075286 грн 00 коп.

Такий висновок обґрунтований тим, що поставка товару, обумовлена договорами № 14/11 від 14 листопада 2015 року та № 24/11 від 24 листопада 2015 року - не здійснювалася.

Податковий орган зазначив, що ТОВ Д.Ж.И.В.А. не мало практичної можливості здійснювати поставку товару, адже у підприємства відсутні основні засоби та трудовий персонал. У свою чергу придбання пшениці, яка була предметом поставки, в інших контрагентів не встановлено.

Також відповідач врахував, що засновником та керівником ТОВ Д.Ж.И.В.А. є ОСОБА_1 . Під час допиту в якості свідка вказана особа пояснила, що реєстрація товариства була здійснена на прохання раніше не знайомого йому чоловіка за грошову винагороду без наміру вести фінансово-господарську діяльність.

У подальшому вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у справі № 754/13252/16-к було затверджено угоду від 26 жовтня 2016 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Кривов`яз І.І. та підозрюваним ОСОБА_1 про визнання винуватості. ОСОБА_1 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 1 КК України і призначено йому покарання за ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ч. 2 ст. 205 1 КК України - у виді обмеження волі на строк три роки, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк один рік.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, ТОВ ЮМДЖИ АГРО вказувало на те, що фактичне здійснення господарської операції підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 826/10170/17. Під час розгляду вказаної справи також досліджувалося питання щодо поставки товару контрагентом ТОВ Д.Ж.И.В.А. у грудні 2015 року.

Верховний Суд зазначив, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у справі № 754/13252/16-к встановлено факт фіктивності реєстрації ТОВ Д.Ж.И.В.А , з яким позивач мав господарські відносини. Відтак, всі первинні документи, видані контрагентом позивача ТОВ Д.Ж.И.В.А та підписані Чийпешем В.В . як керівником, є неприйнятними за об`єктивним та суб`єктивним критеріями. Об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що це підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, а суб`єктивний - у тому, що всі первинні документи, підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину. Вважати документи контрагента позивача належними для формування витрат не вбачається можливим, з огляду на обов`язковість вироку у питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт фіктивного підприємництва визнаний вироком та встановлені ним обставини діянь вчинених певною особою у кримінальному провадженні доводить порушення публічного порядку, внаслідок чого посилання позивача на не встановлення вироком обставин та відсутність наслідків для вирішення адміністративного спору, є неприйнятним.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує також позицію щодо особливостей урахування вироку у кримінальному провадженні, викладену в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 826/10205/16. Верховний Суд зазначив, що сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив із того, що суди першої та апеляційної інстанцій, використовуючи цілком правильну аргументацію щодо необхідності комплексного дослідження обставин справи та підтвердження операцій належними і допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, врахували лише те, що всі первинні документи, якими обґрунтовується реальність операцій з контрагентом підписано особою, які не мала на меті здійснення фактичної господарської діяльності. Вказані обставини встановлені вироками, які набрали законної сили. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не перевірено у який саме період здійснювалися господарські операції та чи могла ця особа (відносно якої вирок) укласти вказані договори до моменту, з якого вироком суду підтверджена фіктивність її діяльності.

У постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 826/3498/15 також акцентовано увагу на необхідності перевіряти чи встановлено вироком вина саме тієї уповноваженої особи контрагента позивача, яка здійснювала підписання первинних документів.

Колегія суддів враховує, що згідно з вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у справі № 754/13252/16-к ОСОБА_1 на початку вересня 2015 року за попередньої домовленості, отримав від невстановленої слідством особи, попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів про створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ Д.Ж.И.В.А. , після чого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що надані йому на підпис проекти документів необхідні для перереєстрації суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), яка в подальшому буде використовуватися для прикриття незаконної діяльності, реалізуючи свій злочинний намір, засвідчив їх своїм підписом, в тому числі реєстраційну картку форми 4 від 07 вересня 2015 року, протокол № 04/09/2015 Загальних зборів учасників ТОВ Д.Ж.И.В.А. від 04 вересня 2015 року, наказ № 5 від 07 вересня 2015 року, договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ Д.Ж.И.В.А. та статут ТОВ Д.Ж.И.В.А. в новій редакції № 10661050004006727, тим самим вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, після чого вказані офіційні документи передав невстановленій досудовим слідством особі, від якого отримав заздалегідь обумовлену грошову винагороду у розмірі 1000 грн.

Як раніше зазначалося, договори поставки, які мали вплив на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, були укладені між ТОВ ЮМДЖИ АГРО та ТОВ Д.Ж.И.В.А. 14 листопада 2015 року та 24 листопада 2015 року.

Зазначені договори від імені ТОВ Д.Ж.И.В.А. були підписані директором ОСОБА_1 , який діяв на підставі статуту.

На підтвердження фактичного здійснення поставки товару за договорами № 14/11 від 14 листопада 2015 року та № 24/11 від 24 листопада 2015 року позивач надав суду копії специфікацій, рахунків-фактур та видаткових накладних, складених у період з листопада по грудень 2015 року.

Специфікації та видаткові накладні від імені ТОВ Д.Ж.И.В.А. також були підписані директором ОСОБА_1 . Прізвище особи, яка підписала рахунки-фактури - не зазначене.

Отже, документи щодо господарських правовідносин між ТОВ ЮМДЖИ АГРО та ТОВ Д.Ж.И.В.А. були складені та підписані у листопаді-грудні 2015 року, в той час як згідно з вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у справі № 754/13252/16-к ОСОБА_1 здійснив фіктивну реєстрацію ТОВ Д.Ж.И.В.А. на початку вересня 2015 року. Вказаним вироком було визнано винним у здійсненні фіктивного підприємництва саме ту особу, яка підписувала договори № 14/11 від 14 листопада 2015 року та № 24/11 від 24 листопада 2015 року та складені на їх підставі первинні документи.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що первинні документи, надані ТОВ Д.Ж.И.В.А. , підписані особою, яка заперечує свою фактичну участь в управління підприємством, у зв`язку з чим такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами та, як наслідок, не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів.

Окрім первинних документів, складених між ТОВ ЮМДЖИ АГРО та ТОВ Д.Ж.И.В.А. , позивач надав суду копії товарно-транспортних накладних про перевезення товару, відправником якого зазначено ТОВ Д.Ж.И.В.А. та докази зберігання зерна, тих же культури, класу і урожаю, що зазначені у первинних документах, складених вказаних контрагентом.

З метою повного з`ясування обставин справи та усунення будь-яких сумнівів щодо здійснення господарських операцій між ТОВ ЮМДЖИ АГРО та ТОВ Д.Ж.И.В.А. , колегія суддів вважає необхідним дослідити документи, які стосуються відповідних поставок.

Умовами договору № 14/11 від 14 листопада 2015 року було прямо передбачено, що продавець зобов`язується поставити товар на адресу ТОВ Укртрансагро , у той час як договором № 24/11 від 24 листопада 2015 року передбачено здійснення поставки на адресу, зазначену у специфікаціях.

У свою чергу у восьми специфікаціях від 01 грудня 2015 року зазначено, що місцем поставки є: м. Маріуполь, термінал (графа, передбачена для написання назви терміналу - не заповнена). У трьох специфікаціях від 24, 26 та 28 листопада 2015 року передбачено, що місцем поставки є: м. Маріуполь, термінал УТА Логістика .

Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ УТА Логістика здійснює транспортно-експедиторське обслуговування ТОВ ЮМДЖИ АГРО на підставі договору № 22/09-ехр від 22 вересня 2015 року. Зазначене товариство зобов`язувалося, зокрема приймати і накопичувати вантажі позивача на складах ТОВ АП-Груп та ТОВ Укртрансагро .

Отже, надані позивачем документи не містять відомостей про чітко визначене місце поставки, у якому ТОВ Д.Ж.И.В.А. зобов`язувалося передати позивачу товар за договором № 24/11 від 24 листопада 2015 року.

Згідно наданих копій товарно-транспортних накладних поставка кожної партії товару здійснювалася за адресою: м. Маріуполь, пр. Луніна ТОВ Укртрансагро . Вантажоодержувачем товару зазначено: ТОВ УТА Логістика для ТОВ ЮМДЖИ АГРО .

У відповідності до п. 5.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування № 22/09-ехр від 22 вересня 2015 року документами, що підтверджують прийняття вантажу на склад є, зокрема, добові реєстри вантажу (із зазначенням найменування відправника, найменування вантажоодержувача, найменування культури, касу культури, номерів транспортного засобу, номеру ТТН, ваги нетто (відправника й одержувача), фізичної ваги (залікової ваги), показників якості (вологість, смітна домішка, зернова домішка, натура, кількість білку) та акти приймання-передачу вантажу, підписані уповноваженими представниками ТОВ УТА Логістик , ТОВ ЮМДЖИ АГРО та Складу.

На запит суду апеляційної інстанції ТОВ УТА Логістик надало суду копії добових реєстрів (реєстрів прийнятого транспорту). Також ТОВ УТА Логістик повідомило, що тристоронні акти приймання-передачу вантажу не складалися у зв`язку з відсутністю потреби.

Додатково ТОВ УТА Логістик надало суду копії складських квитанцій, які підтверджують передачу зернових культур на зберігання до ТОВ Укртрансагро .

Дослідивши зазначені документи у сукупності, колегія суддів встановила, що добові реєстри прийнятого транспорту містять дані щодо поставок товару, які відповідають даним, зазначеним у товарно-транспортних накладних. Такі реєстри містять відомості про ТОВ Д.Ж.И.В.А. як вантажовідправника. Кожна товарно-транспортна накладна містить відбиток штампу із найменуванням ТОВ Укртрансагро (прізвища та підпису уповноваженої особи ТОВ Укртрансагро товарно-транспортні накладні не містять).

У п. 5.3 договору № 22/09-ехр від 22 вересня 2015 року вказано, що зазначені реєстри є документом, що підтверджує прийняття вантажу на склад. Разом з тим, надані суду реєстри хоч і містять посилання на назву складу - ТОВ Укртрансагро , проте не підписані уповноваженою особою складу чи ТОВ УТА Логістик . Також у добових реєстрах відсутні посилання на те, що приймання вантажу та перевірка його якості здійснювалися ТОВ Укртрансагро або із залученням зазначеного товариства як зернового складу.

До кожного реєстру прийнятого транспорту ТОВ УТА Логістик приєднало копії складських квитанцій на зерно.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні складська квитанція є одним із видів документів, що видаються зерновим складом на підтвердження прийняття зерна.

Приєднані до матеріалів справи копії складських квитанцій підтверджують прийняття ТОВ Укртрансагро на зберігання пшениці від ТОВ УТА Логістик .

Колегія суддів звертає увагу на те, що дати складення частини складських квитанцій не відповідають датам надходження товару, зазначеним у товарно-транспортних накладних та добових реєстрів, а складські квитанції, складені у день прийняття товару згідно товарно-транспортних накладних та добових реєстрів, містять розбіжності у зазначенні кількості переданого на зберігання товару та його якості.

Наприклад, згідно реєстру прийнятого транспорту за період з 13 листопада по 31 грудня 2015 року ТОВ УТА Логістик на замовлення ТОВ ЮМДЖИ АГРО приймало від ТОВ Д.Ж.И.В.А. та передавало на зберігання до ТОВ Укртрансагро пшеницю 3 класу у такі дні: 15-16, 20-22, 26-28 листопада, 1-2, 5-6, 9-10, 12, 16-17 грудня 2015 року.

Разом з тим складські квитанції підтверджують прийняття ТОВ Укртрансагро пшениці 3 класу на зберігання від ТОВ УТА Логістик для ТОВ ЮМДЖИ АГРО лише 16, 24-26, 30 листопада 2015 року, 1, 9-11, 14, 17 грудня 2015 року.

Крім того, добові реєстри та складські квитанції містять дані про кількість та лабораторний аналіз зерна, які відрізняються між собою.

До прикладу, згідно реєстру прийнятого транспорту, 16 листопада 2015 року єдиним постачальником пшениці 3 класу на ТОВ УТА Логістик для ТОВ ЮМДЖИ АГРО було ТОВ Д.Ж.И.В.А. . У реєстрі зазначено, що обсяг поставки складає 33640 кг.; вологість - 11,8; сміттєва домішка - 1, 2; зернова домішка - 5,9; натура - 780; білок - 11,7 та інші показники.

Згідно зі складською квитанцією від 16 листопада 2015 року ТОВ УТА Логістик для ТОВ ЮМДЖИ АГРО передало ТОВ Укртрансагро на зберігання 131960 кг.; вологість - 13,2; сміттєва домішка - 1, 2; зернова домішка - 7,6; натура - 775; білок - 11,6 та інші показники.

Колегія суддів повторно звертає увагу на те, що за повідомленням ТОВ УТА Логістик , викладеним у листі від 23 травня 2019 року № 14, акти приймання-передачі вантажу з підписами ТОВ УТА Логістик , ТОВ ЮМДЖИ АГРО та ТОВ Укртрансагро , всупереч п. 5.3 договору № 22/09-ехр від 22 вересня 2015 року, не складалися.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що пшениця, зазначена у товарно-транспортних накладних і добових реєстрах (реєстрах прийнятого транспорту) як товар, що надійшов від ТОВ Д.Ж.И.В.А. для ТОВ ЮМДЖИ АГРО , у день її надходження не приймалася на зберігання складом - ТОВ Укртрансагро .

Відомості про передачу на зберігання до ТОВ Укртрансагро саме тієї пшениці, яка згідно документів надійшла від ТОВ Д.Ж.И.В.А. (з огляду на показники якості товару, зазначені у складських квитанціях та у реєстрах прийнятого транспорту) - відсутні.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у справі № 754/13252/16-к обставин щодо реєстрації та діяльності ТОВ Д.Ж.И.В.А. , колегія суддів має обґрунтовані сумніви у тому, що товарно-транспорті накладні та реєстри прийнятого транспорту містять достовірну інформацію щодо господарських операцій, які виконувалися у дійсності.

Отже, не лише документи, складені та підписані керівником ТОВ Д .Ж .И.В. А. , якого визнано винним у вчиненні фіктивного підприємництва, а й документи, складені іншими особами, які, за твердженням позивача, приймали участь у переміщенні товару - не підтверджують фактичного здійснення поставки товару, обумовленого договорами № 14/11 від 14 листопада 2015 року та № 24/11 від 24 листопада 2015 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ ЮМДЖИ АГРО .

Отже, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 19 лютого 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ ЮМДЖИ АГРО залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Коротких

Постанова складена у повному обсязі 11 червня 2019 року.