Рішення

від 21.05.2019 по справі 482/817/18

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.05.2019

Справа № 482/817/18

Номер провадження 2/482/131/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м.Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Баранкевич В.О.

секретаря судових засідань - Андрусенко В.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ФГ Войченко - Бочкарьова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Войченко про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,99 га в межах території Новоодеської міської ради Новоодеського району Миколаївської області. 12.08.2013 року між сторонами був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 49 років, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.09.2013 року за № 2329570. В порушення п. 9 вказаного договору відповідач з 2013 року не сплачує орендну плату, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

У зв`язку з цим позивач просила: 1) стягнути з Фермерське господарство Войченко (Ідентифікаційний код юридичної особи 34168304) на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) суму грошових коштів за несплачену орендну плату за Договором оренди землі (паю) № 4 від 12.08.2013 р. в розмірі 10 539 грн., інфляційні втрати за останні три роки в розмірі 5 884.98 грн., суму відсотків за користування грошовими коштами за період в розмірі 950.24 грн. та пеню за один рік в розмірі 1000 грн., що в цілому складає 18 374.22 грн. (вісімнадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні 22 коп.), а також усі судові витрати; 2) припинити Договір оренди землі (паю) від 12.08.2013 р., шляхом його розірвання, який укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Войченко , в особі голови ОСОБА_2 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,99 га за кадастровим номером: НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Номер запису про інше речове право: 2329570, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 5485360 від 02.09.2013 р.)

В подальшому позивач зменшила позовні вимоги та просила суд: 1) стягнути з Фермерське господарство Войченко (Ідентифікаційний код юридичної особи 34168304) на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) суму грошових коштів за несплачену орендну плату за Договором оренди землі (паю) № 4 від 12.08.2013 р. в розмірі 2 420 грн. за користування землею в 2018 році достроково, у зв`язку із припиненням договірних відносин, не виплачену суму боргу за оренду землі в розмірі 900 грн. за 2017 рік, інфляційні втрати в розмірі 6 756.64 та суму відсотків за користування грошовими коштами за період з 27.03.2015 року по 27.03.2018 року в розмірі 1091 грн., пеню за один рік в розмірі 1000 грн., що в цілому складає 12 167.64 грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят сім гривень 64 коп.), а також усі судові витрати; 2) повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений судових збір; 3) припинити Договір оренди землі (паю) від 12.08.2013 р.. шляхом його розірвання, який укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Войченко в особі голови ОСОБА_2 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2.99 га за кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Номер запису про інше речове право: 2329570, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 5485360 від 02.09.2013 р.).

В судовому засіданні позивач повністю підтримала позов, просила його задовольнити. Також зазначила, що часткова виплата відповідачем орендної плати після звернення позивача з наданим позовом не спростовує факту систематичного невиконання умов договору орендарем.

Представник відповідача ФГ Войченко Бочкарьов О.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пославшись на те, що в 2012 році голова фермерського господарства надав позивачу ОСОБА_1 5000 доларів США. За домовленістю між сторонами ці гроші віддавалися позивачем за рахунок орендної плати. Крім того позивач не зверталася до ФГ Войченко із заявами про виплату орендної плати, не надала номеру банківського рахунку, на який можливо перераховувати орендну плату. Тільки після надання позивачем відповідачу в липні 2018 році банківських реквізитів для перерахунку орендної плати, орендна плата зразу була виплачена.

Заслухавши сторони, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 14.01.2005 року на підставі розпорядження Новоодеської РДА від 11.06.2004 року № 554-р належить земельна ділянка загальною площею 2,99 га в межах території Новоодеської міської ради Новоодеського району Миколаївської області, призначена для товарного сільськогосподарського виробництва. Належна позивачу земельна ділянка має кадастровий номер НОМЕР_1 . Такі обставини підтверджуються копією державного акту на право власності на земельну ділянку та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

12.08.2013 року між сторонами був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 49 років, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 02.09.2013 року, що підтверджується копіями вказаного договору, та копією витягу. Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій або в натуральній формі (за бажанням орендодавця). Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану грошову суму у розмірі 2420 грн. 00 коп. на рік та становить 3% нормативної грошової оцінки. Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Пунктом 11 встановлено, що орендна плата вноситься щорічно до 20 грудня того року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі.

Позивач не подавала заяву про сплату їй орендної плати у натуральній формі, тож на підставі п.9 Договору оренди землі розрахунок за період з 2013 по 2017 роки мав проводитися у грошовій формі на суму, зазначену п.9 Договору до 20 грудня відповідного року.

Судом встановлено, що до звернення позивачки до суду з наданим позовом відповідач не виплачував їй орендну плату за 2013 - 2017 роки, що не заперечував представник відповідача.

З наданого відповідачем платіжного доручення № 38 від 18.07.2018 року вбачається, що орендна плата позивачці за 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки сплачена лише 18.07.2018 року, тобто під час розгляду наданої справи.

На підставі наведених доказів судом встановлено, що відповідач дійсно більше двох років поспіль, тобто систематично, не сплачував позивачці орендну плату за землю, тобто порушував свої зобовязання, визначені пунктом 9 Договору.

При цьому суд вважає таким, що не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що він в 2012 році надав позивачу позичу в розмірі 5 000 доларів США, а також про відсутності заяви орендодавця про реквізити для перерахунку орендної плати, так як за відсутності інформації про її банківський рахунок був позбавлений можливості сплатити орендну плату.

Такі доводи є надуманими, не відповідають умовам договору. Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження факту спроби сплатити орендну плату та факту ухилення позивачки від отримання такої плати.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, повязані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею13цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки. Що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивачку можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6-1449цс17 від 11.10.2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У правовому висновку у справі № 6-977цс16 від 28.09.2016 року Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч.1ст.32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24 і 25цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Згідно із п. д ч.1ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Оскільки судом встановлено факт систематичної несплати відповідачем орендної плати, що на думку суду є істотним порушенням ФГ Войченко договору, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди.

При цьому, на думку суду, виплата відповідачем орендної плати після пред`явлення позову про розірвання договору оренди, не спростовує встановленого судом факту систематичної несплати відповідачем орендної плати за землю. Крім того, за 2018 рік орендна плата в розмірі 2420 грн. досі не сплачена.

Відтак суд приходить до висновку, що позов в частині сплати орендної плати підлягає частковому задоволенню, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за 2018 рік в сумі 2420 грн. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 900 грн. боргу по орендній платі за 2017 рік, то в судовому засіданні не встановлено, що відповідачем не було повністю перераховано на користь позивача орендну плату за 2013 - 2017 роки.

Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата за 2013 рік становила 2420 грн, за 2014 рік 3022 грн., за 2015 рік 2904 грн., за 2016 рік 2420 грн., за 2017 рік 2420 грн. та за 2018 рік 2420 грн. Розрахунок інфляції такий: (2420х1,005-2420)+(5442х1,249-5442)+(7862х1,433-7862)+(10282х1,124-10282)+(13186х1,08-13186)+(2420х1,03-2420)=7201 грн. 58 коп.

В той час, п. 14 договору передбачена сплата пені в розмір 0,03% несплаченої суми за кожен день прострочення, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню за рік, що передує зверненню до суду за таким розрахунком: (13186х0,03/100)х365 = 1443 грн. 87 коп.

Розрахунок 3% річних такий: за 2014 рік 2420х3х365/365/100=72,60; за 2015 рік 5442х3х365/365/100=163,26; за 2016 рік 7862х3х365/365/100=235,86; за 2017 рік 10282х3х365/365/100=308,46; за 2018 рік до моменту виплати заборгованості 13186х3х198/365/100=214,59; за 2019 рік 2420х3х120/365/100=23,87. А всього з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 1018 грн. 64 коп.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства Войченко про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі - задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Войченко (код ЄДРПОУ: 34168304, адреса: 56600 вулиця Малиновського, 33 м.Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість по орендній платі в сумі 2420 грн. 00 коп., інфляційні витрати в сумі 7201 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 1018 грн. 64 коп., пеню в сумі 1443 грн. 87 коп., 704 грн. 80 коп. сплаченого судового збору, а всього 12 788 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 89 коп.

Стягнути з Фермерського господарства Войченко (код ЄДРПОУ: 34168304, адреса: 56600 вулиця Малиновського, 33 м.Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області) на користь держави 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Розірвати договір оренди землі № 4 від 12.08.2013 року, укладений між Фермерським господарством Войченко та ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,99 га кадастровий номер НОМЕР_1 .

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми боргу за оренду землі в розмірі 900 грн. за 2017 рік - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Баранкевич В.О