Постанова

від 07.11.2019 по справі 482/817/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

07.11.19

22-з/812/115/19

Справа № 482/817/18

Провадження №22-з/812/114/19

Провадження №22-з/812/115/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року місто Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах Прокопчук Л.М. (суддя-доповідач), Самчишиної Н.В., Царюк Л.М. із секретарем судового засідання Біляєвою В.М., без участі учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки та про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 18 липня 2019 року, ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства Войченко на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Войченко про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4824810000:07: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 площею 2,99 га в межах території Новоодеської міської ради Новоодеського району Миколаївської області. 12.08.2013 року між сторонами був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 49 років, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.09.2013 року за № 2329570. В порушення п. 9 вказаного договору відповідач з 2013 року не сплачує орендну плату, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

У зв`язку з цим позивач просила: стягнути з Фермерського господарства Войченко на її користь суму грошових коштів за несплачену орендну плату за Договором оренди землі (паю) № 4 від 12.08.2013 р. в розмірі 10 539 грн., інфляційні втрати за останні три роки в розмірі 5 884.98 грн., суму відсотків за користування грошовими коштами за період в розмірі 950.24 грн. та пеню за один рік в розмірі 1000 грн., що в цілому складає 18 374.22 грн., а також припинити Договір оренди землі (паю) від 12.08.2013 р., шляхом його розірвання.

В серпні 2018 року позивач зменшила позовні вимоги та просила суд стягнути з Фермерського господарства Войченко на її користь суму грошових коштів за несплачену орендну плату за Договором оренди землі (паю) № 4 від 12.08.2013 р. в розмірі 2 420 грн. за користування землею в 2018 році достроково, у зв`язку із припиненням договірних відносин, не виплачену суму боргу за оренду землі в розмірі 900 грн. за 2017 рік, інфляційні втрати в розмірі 6 756,64 та суму відсотків за користування грошовими коштами за період з 27.03.2015 року по 27.03.2018 року в розмірі 1091 грн., пеню за один рік в розмірі 1000 грн., що в цілому складає 12 167,64 грн., а також усі судові витрати та надмірно сплачений судовий збір; припинити Договір оренди землі (паю) від 12.08.2013 р.. шляхом його розірвання (а.с. 82-86).

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства Войченко про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства Войченко на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 2420 грн. 00 коп., інфляційні витрати в сумі 7201 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 1018 грн. 64 коп., пеню в сумі 1443 грн. 87 коп., 704 грн. 80 коп. сплаченого судового збору, а всього 12 788 грн. 89 коп.

Стягнуто з Фермерського господарства Войченко на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору.

Розірвано договір оренди землі № 4 від 12.08.2013 року, укладений між Фермерським господарством Войченко та ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,99 га кадастровий номер 4824810000:07:003:0071.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми боргу за оренду землі в розмірі 900 грн. за 2017 рік. (а.с. 107-109).

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 липня 2019 року апеляційну скаргу Фермерського господарства Войченко задоволено частково. Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2019 року в частині стягнення розміру інфляції та пені, загального розміру стягнень та судового збору змінено. Постановлено стягнути з Фермерського господарства Войченко на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 6756,64 грн., пеню в сумі 1000,00 грн., загальний розмір стягнень 11267,64 грн., витрати по сплаті судового збору 655,46 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства Войченко витрати по сплаті судового збору 74,00 грн.

Стягнуто з Фермерського господарства Войченко в дохід держави судовий збір 1057,20 грн. В решті рішення суду залишено без змін (а.с. 142-149).

16 жовтня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні та заява про роз`яснення судового рішення.

В заяві про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 просить роз`яснити постанову Миколаївського апеляційного суду в частині підрахунків сум заборгованості по орендній платі, інфляційних витрат, річних та пені, а також різницю у стягненні сум у рішенні суду першої інстанції та апеляційного суду.

В заяві про виправлення описки в судовому рішенні ОСОБА_1 зазначає, що при складанні постанови Миколаївського апеляційного суду допущено арифметичні помилки, а саме - …розмір інфляційних втрат слід визначити в сумі 6756, 64 грн., пені 1000 грн., внаслідок чого загальний розмір стягнення буде складати 11267,64 грн. (2420+6756,64+1091+1000). Загальний розмір стягнень за рішенням Миколаївського апеляційного суду становить 11267,64 грн.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились. Про час і місце розгляду справи належно повідомлені.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши подані заяви та перевіривши матеріали справи вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 271 ЦПК України передбачено право осіб, які брали участь у справі та органів виконання рішення суду вимагати роз`яснення рішення, ухваленого по суті спору, коли його зміст викладено не чітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого виконання такого рішення викликає труднощі чи стає неможливим.

Право роз`яснення рішення належить суду, який його ухвалив, якщо рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення суду може бути пред`явлено до примусового виконання.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 21 постанови N 14 Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року відповідно до статті 221 ЦПК роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвали описки чи арифметичні помилки.

З постанови апеляційного суду вбачається, що змінюючи рішення суду першої інстанції частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не були враховані вимоги ст. 13 ЦПК України, не було звернуто увагу на те, що позивачкою в заяві про зменшення позовних вимог, яка надійшла до суду 15.08.2018 року, розмір раніше заявлених вимог було зменшено, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь кошти за несплачену орендну плату за договором оренди в розмірі 2420,00 грн. за 2018 рік, не виплачену суму боргу за оренду землі в розмірі 900,00 грн. за 2017 рік, інфляційні втрати в розмірі 6756,64 грн., відсотки за користування грошовими коштами за період з 27.03.2015 року по 27.03.2018 року в розмірі 1091,00 грн., пеню за один рік 1000,00 грн., а всього 12167,64 грн. (а.с.82-86).

Оскільки рішення суду першої інстанції, яким позивачці наряду з задоволенням позовних вимог було відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 900,00 грн. - борг за оренду землі за 2017 рік, позивачкою не оскаржено, воно судом апеляційної інстанції відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України, не переглядалось.

Стягнена апеляційним судом сума 11267,64 грн., складається з: 2420,00 грн. - кошти за несплачену орендну плату за договором оренди за 2018 рік, 6756,64 грн. - інфляційні втрати, 1091,00 грн. - відсотки за користування грошовими коштами за період з 27.03.2015 року по 27.03.2018 року, 1000,00 грн. - пеня за один рік ., про що зазначено в мотивувальній частині рішення. Стягнені суми відповідають вимогам, заявленим позивачкою у заяві про зменшення позовних вимог.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова апеляційної інстанції є зрозумілою. Доводів того, що виникають ускладнення в її реалізації, заява не містить.

Доводи заяви про те, що в судовому рішенні апеляційного суду маються арифметичні помилки при підрахунку сум заборгованості, є необґрунтованими.

Виходячи з наведеного, в задоволенні заяв слід відмовити.

Керуючись статтями 269, 271, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити з задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні та про роз`яснення судового рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав.

Головуючий Л.М. Прокопчук

Судді Н.В. Самчишина

Л.М. Царюк

Повний текст судового рішення складено 07 листопада 2019 року