Рішення

від 15.05.2019 по справі 521/19060/18

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/19060/18

Провадження №2/521/1549/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання - Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, третя особа - Орган самоорганізації населення Троїцький ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, третя особа - Орган самоорганізації населення Троїцький .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та підстави звернення до суду сторона позивача посилалась на ті обставини, що вона та відповідач є співвласниками будинку АДРЕСА_1 .

Як зазначає сторона позивача, 25 березня 2018 року у частині будинку, що належить ОСОБА_2 , внаслідок недбалого відношення до вогню невстановленою особою сталась пожежа, у результаті гасіння якої було нанесено шкоди майну ОСОБА_1 , а саме: залито Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , що належить позивачу.

Проте, у результаті звернення позивача до відповідача із пропозицією відшкодувати у поза судовому порядку заподіяну шкоду, ОСОБА_1 було відмовлено.

У зв`язку із чим, ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму матеріальної шкоди у розмірі 75 441,00 гривень, та суму понесених судових витрат у розмірі 12 368,81 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 правом подачі відзиву не скористався, відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.

Позивач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явилася, але від особи надійшла заява про підтримання заявлених позовних вимог із клопотанням про розгляд справи за її відсутності в порядку ст.211 ч. 3 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник Органу самоорганізації населення Троїцький у відкрите судове засідання не з`явилась, але надала заяву про підтримання заявлених позовних вимог, просила розглянути справу за наявними у матеріалах справи доказами.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення позивача за суттю спору і підставами звернення до суду, надавши належну юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд доходить наступного висновку.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що згідно із витягом про державну реєстрацію прав №36672209 від 11 грудня 2012 року ОСОБА_1 на підставі договору дарування №697 від 24 листопада 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Рогатіним В.О. належить на праві спільної часткової власності Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до виписки з рішення виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 05 червня 1953 року ОСОБА_2 відведено земельну ділянку для індивідуального будівництва у районі Дзержинського, ділянка № НОМЕР_2 , запланований масив.

11 липня 1953 року між Житловим управлінням виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір на право будівництва та безстрокового користування земельною ділянкою у районі селища Дзержинського, ділянка в„–НОМЕР_2 , запланований масив Іллічівського району м. Одеси.

22 червня 1953 року ОСОБА_2 видано акт визначення меж ділянки площею 435 кв.м. у районі селища Дзержинського по АДРЕСА_2 .

Як вбачається із Акту від 25 березня 2018 року, складеного комісією у складі посадової особи Малиновського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області та громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , виходом за адресою: АДРЕСА_1 , був встановлений факт пожежі через необережне поводження із вогнем невстановленою особою.

Згідно із Актом від 25 березня 2018 року складеного комісією у складі голови комітету самоорганізації населення Дзержинський Пантюхіної О.В., громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виходом за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що внаслідок залиття пожежі були залиті стеля та стіни, деформовані дерев`яна підлога, двері зламані, ремонту не підлягають, коридор та санвузол без електроенергії, меблі пошкоджені, взуття не підлягає ремонту.

У матеріалах справи знаходиться висновок №011/2018 судової будівельно-технічної експертизи від 12 червня 2018 року, складений судовим експертом Мазуровою І.С., відповідно до якого у результаті проведеного візуально-інструментального обстеження, експертом було виявлено, що дійсно є пошкодження в ј частині житлового будинку, яка належить ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в приміщеннях: 1-3 - комора, 1-4 - житлова, 1-5 - санвузол, а також пошкоджені: електропроводка, дах та покрівля над вищевказаною Ѕ частиною житлового будинку АДРЕСА_1, частина якого постраждала в результаті гасіння пожежі від 25 березня 2018 року другої частини житлового будинку АДРЕСА_1 за вказаною

адресою. Вартість ремонтно - будівельних робіт (розмір заподіяної матеріальної шкоди), які необхідно виконати для усунення виявлених пошкоджень в 1/4 частині житлового будинку, яка належить ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , частина якого постраждала в результаті гасіння пожежі від 25 березня 2018 року другої частини житлового будинку АДРЕСА_1 , визначена відповідно до вимог ДСТУ, становить (з урахуванням ПДВ) - 70 401,00 гривень.

Як зазначається у ст. 1166 ч.1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 509 ч. 1, 2 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ч. 1, ч. 2 п. 3 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

З урахуванням встановлених обставин та на підставі наявних у матеріалах справи доказів суд доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_2 вини через неналежне утримання майна, унаслідок чого відбулась пожежа 25 березня 2018 року, а згодом і залиття Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

У зв`язку із вищевикладеним суд вважає обґрунтованим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 70 401,00 гривень.

Згідно із ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивача суму оплаченого судового збору - у розмірі 1 106,81 гривень.

Відповідно до ст. 141 ч. 2 ЦПК України інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із ст. 139 ч. 6 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, відповідно до квитанції №0.0.10418323363.1 ОСОБА_1 21 травня 2018 року сплатила за виконання будівельно-технічної експертизи 6 200,00 гривень.

У зв`язку з наведеним, суд вбачає доцільним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму, витрачену на проведення експертизи у даній справі, у розмірі 6 200,00 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 137 ч. 1-3 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із випискою з договору на надання правової допомоги №82/18 від 05 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Єпіфанцевою О.А., договірна вартість послуг адвоката у справі про відшкодування шкоди складає 5 000,00 гривень.

Проте, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження сплати вказаної суми ОСОБА_1 на користь Єпіфанцевої О.А. , крім того, відсутній детальний опис виконаних робіт адвоката.

Як зобов`язує процесуальний закон, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ст. 13, 51 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України). Однак, згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 цього Кодексу.

У параграфі 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04), Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії ( Ruiz Torija v. Spain ), заява №18390/91, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії ( Suominen v. Finland , заява №37801/97, п. 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ( Hirvisaari v. Finland , заява №49684/99, п. 30).

У зв`язку з цим, в процесі розгляду даної цивільної справи суд не встановив передбачених законом підстав для задоволення інших вимог сторони позивача та дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись 12, 13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, третя особа - Орган самоорганізації населення Троїцький - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 до ОСОБА_1 суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 75 441,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 до ОСОБА_1 суму понесених судових витрат у розмірі 7 306,81 гривень.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Малиновського районного суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про сторін та інших учасників справи згідно статті 265 ч.5 п.4:

Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 - місце реєстрації: АДРЕСА_1 , інші відомості не відомі.

Третя особа: Орган самоорганізації населення Троїцький - місцезнаходження: м. Одеса, вул. Степана Разіна, 22, код ЄДРПОУ 37009370.

Суддя: І.В. Плавич /підпис/