Постанова

від 17.08.2021 по справі 521/19060/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи №521/19060/18

Апеляційне провадження № : 22-ц/813/2579/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря -Кузьмук А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 15 травня 2019 року, постановлене під головуванням судді Плавича І.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: орган самоорганізації населення Троїцький , про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що їй на праві власності з 24 листопада 2012 року належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 .

Інша1/2 частина житлового будинку належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі рішення народного суду Іллічівського району м.Одеси від 20 жовтня 1965 року.

Вказувала, що 25 березня 2018 року, у частині будинку, що належить ОСОБА_3 , внаслідок недбалого відношення до вогню невстановленою особою сталась пожежа.

В результаті гасіння пожежі її майну завдана шкода в розмірі 70 401 грн.

Посилаючись на те, що відповідач відмовляється добровільно відшкодувати заподіяну шкоду, позивачка просила стягнути з ОСОБА_3 75 441 грн. (т.1 а.с.4-7).

Справа розглянута у відсутність учасників процесу.

Зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 15 травня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди кошти в розмірі 75 441 грн. та судові витрати в розмірі 7 306,81 грн.

Судове рішення мотивовано винними діями відповідача ОСОБА_3 , який неналежно утримував нерухоме майна, унаслідок чого відбулась пожежа, яка завдала шкоду іншому співвласнику будинку ОСОБА_2 (а.с.120-123).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який не брав участь у справі просить судове рішення від 15 травня 2019 року скасувати.

Неправильність рішення суду першої інстанції обгрунтовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема доводи скарги зводяться до того, що відповідач ОСОБА_3 помер у ІНФОРМАЦІЯ_5, що рішення суду порушує його права та законні інтереси, оскіьки він є спадкоємцем власника 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , якою була його сестра ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.131-133).

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_5 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що апелянт не довів, що його сестра ОСОБА_4 була співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 (т.1а.с.191-194).

Позивачка та її представник в судове засідання, призначене на 17 серпня 2021 року, не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

17 серпня 2021 року до апеляційного суду надійшла заява представника позивачки про відкладення справи на іншу дату з тих підстав, що вона знаходиться у відпустці та перебуває за межами м.Одеси.

З огляду на те, що апеляційне провадження у справі відкрито 21 вересня 2020 року, представник позивачки надала свої письмові заперечення на апеляційну скаргу, які підтримала в апеляційному суді 12 січня 2021 року, що до заяви про відкладення розгляду справи не додано доказів на підтвердження поважності причин неявки, апеляційний суд вважає можливим, відповідно до правил ч.1ст.361, ч.2 ст.372 ЦПК України, розглянути справу у відсутність позивачки та її представника.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1ст.376 ЦПК України , суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.1 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

За ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Тому провадження у справі не підлягало відкриттю, оскільки не підлягають розгляду в суді справи з вимогами до померлих осіб згідно ст.25 ЦК України.

Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст.255 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає.

За змістом п.7 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою, яка була однією з сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно зі ст.55 ЦПК України в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

З наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст.55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст.55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається, зокрема ст.1281 ЦК України, що не підлягають зміні нормами процесуального законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - орган самоорганізації населення Троїцький про відшкодування матеріальної шкоди(а.с.4-7).

Згідно довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 20 грудня 2018 року ОСОБА_3 по м.Одеси та Одеської області не значиться (а.с.89,89-зворот).

У порушення вимог ст.187 ЦПК України, на стадії відкриття провадження у справі, судом не встановлено місце проживання відповідача.

Із актового запису про смерть №7915 від 20 листопада 1987 року вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто за тридцять один рік до звернення позивачки до суду.

Таким чином, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , який помер, виклавши у позовній заяві неправдиву інформацію про те, що відповідач відмовився відшкодувати їй понесені збитки.

В заяві до суду від 10 лютого 2020 року, апелянт ОСОБА_1 , посилався на те, що позивачці було відомо хто є спадкоємцем нерухомого майна та, що відповідач ОСОБА_3 помер у 1987 року (а.с.126,142).

Із доданих апелянтом до справи доказів видно, що він довів, що оскаржуваним рішенням порушено його права та законні інтереси.

Так, принаймні з 1993 року, власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 була його рідна сестра ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; що її дочка ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її ( ОСОБА_4 ) онук ОСОБА_7 (двоюрідний онук ОСОБА_1 ), який був зареєстрованим у вказаному приватному будинку разом із бабою, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; що на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , Малиновською державною нотаріальною конторою м.Одеси заведена спадкова справа №841/2019 (т.1а.с.134-135,142,143-144,145,146,147,148,149-154,178,220-221,222,223,224,225,226,227,228; т.2а.с.2,4-11, 20-22).

За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст.25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не міг бути стороною у вказаній справі, провадження у справі заявлених до ОСОБА_3 вимог підлягає закриттю з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За правилами ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених ст.ст.255 та 257 цього Кодексу.

Вищевикладене свідчить про те, що провадження у справі не підлягало відкриттю, оскільки позов подано до особи, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виходячи з наведеного, судове рішення від 15 травня 2019 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч.1 ст.255 ЦПК України, та відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції в порядку ч.1 ст.377 ЦПК України.

Таких правових позицій дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18, провадження № 14-35цс20.

Така правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред`явленні до осіб, що померли на момент пред`явлення позовів, висловлена Верховним Судом у постановах від 16 травня 2018 року, у справі №183/4229/14-ц, 07 березня 2018 року у справі №320/13096/13-ц, 14 лютого 2018 року у справі №310/10284/15 та 16 січня 2018 року у справі №654/3928/15.

Керуючись ст.ст.255,368,374,376,377,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 15 травня 2019 року скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: орган самоорганізації населення Троїцький , про відшкодування матеріальної шкоди закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2021 року.

Головуючий

Судді: