Ухвала

від 14.06.2019 по справі 922/1406/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"14" червня 2019 р.Справа № 922/1406/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

(без повідомлення учасників справи)

розглянувши заяву Харківської міської ради про забезпечення позову (вх. № 14631 від 14.06.2019) у справі № 922/1406/19

за позовом Харківської міської ради, місто Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківська районна державна адміністраця Харківської області, місто Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія", місто Харків про скасування державної реєстрації прав

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/1406/19 за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія" про скасування рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області (індексний номер рішення 41480803) про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення літ. "Ж-7" по вул. Мироносицькій, 72 АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта 1570623463101). В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада зазначає, що право власності на нежитлову будівлю літ. "Ж-7" за вказаною адресою набуте незаконно та підлягає скасуванню, оскільки для державної реєстрації подано рішення суду у справі № 29/194-08 від 23.04.2008, яке було скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 29/194-08 від 20.12.2011, а спірний об`єкт ніколи не приймався до експлуатації.

14 червня 2019 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшла заява Харківської міської ради про забезпечення позову (вх. № 14631) у справі № 922/1406/19, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нежитлової будівлі літ. "Ж-7" по вул АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта 1570623463101); до набрання чинності рішенням у справі заборонити ТОВ "Лілія" у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування, продаж застава та ін.) щодо нежитлової будівлі літ. "Ж-7" по вул. Мироносицькій АДРЕСА_3 72 АДРЕСА_1 . Харкові (реєстраційний номер об`єкта 1570623463101).

В обґрунтування вказаної заяви Харківська міська рада зазначає, що оскільки спір у даній справі стосується протиправного виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна, є підстави вважати, що ТОВ "Лілія" можуть здійснюватися дії щодо відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна з метою використання аргументів стосовно добросовісного набувача під час розгляду вищевказаного позову та ухилення від відповідальності за порушення вимог містобудівного законодавства. Можливе відчуження спірного об`єкту, в свою чергу, буде суперечити діючому законодавству, може порушити права майбутнього набувача, а також зробить неможливим виконання рішення суду у цій справі та призведе до недосягнення мети пред`явленого позову.

Відповідно до приписів статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Харківської міської ради про забезпечення позову у справі № 922/1406/19, суд відмовляє у її задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до положень статті частини першої статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову і особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у заяві позивачем не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано жодних належних, достатніх та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову.

Також позивачем не наведено переконливих аргументів щодо адекватності обраного виду забезпечення позову вимогам, з якими він звернувся. Твердження Харківської міської ради стосовно того, що відповідач може відчужити нерухоме майно на користь третіх осіб не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а також потребує доведення.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов`язує застосування заходу до забезпечення позову та посилання останнього лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, суд відмовляє у задоволенні заяви Харківської міської ради про забезпечення позову.

Згідно із частиною шостою статті 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Харківської міської ради про забезпечення позову (вх. № 14631 від 14.06.2019) у справі № 922/1406/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу складено та підписано 14.06.2019.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/1406/19