Рішення

від 10.06.2019 по справі 480/1299/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 р. Справа № 480/1299/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що з лютого 2012 року по 18 листопада 2018 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець. 13.11.2018 та 14.03.2019 відповідачем прийнято вимоги про сплату позивачем боргу (недоїмки) з єдиного внеску. Вважає їх протиправними. З жовтня 2018 року їй встановлено інвалідність, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" є підставою для звільнення від сплати єдиного внеску. Відповідачем безпідставно нарахований внесок за жовтень та листопад 2018 року. Вимоги були сформовані лише на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів, в той час як Інструкцією про порядок нарахування єдиного внеску передбачено наявність також акту перевірки або звітності.

Просить визнати протиправними та скасувати вимоги від 13.11.2018 та від 14.03.2019 №Ф-2357-54.

Відповідач із позовом не погодився. У відзиві вказує, що позивачу нарахований мінімальний страховий внесок, встановлений законом. Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску встановлено, що вимога формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Вимога сформована на заборгованість, що виникла за 2017 рік та І-ІІІ квартали 2018 року. За жовтень та листопад 2018 року єдиний внесок не нараховувався. У зв`язку з погашенням боргу в сумі 90,91 грн. у березні 2019 року була винесена друга вимога. Просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначила, що згідно розрахунку відповідача борг має становити 15 819,54 грн., натомість у вимозі від 13.11.2018 сума заборгованості зазначена 17 330,73 грн, тобто є більшою, ніж заявлено відповідачем.

Ухвалою суду від 09.04.2019 забезпечено позов. Зупинено дію вимоги від 13.11.2018 №Ф-2357-54 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 17 330,73 грн.

Ухвалою суду від 26.04.2019 витребувано у відповідача інформацію про період та підстави виникнення недоїмки в розмірі 1511,19 грн., яка була нарахована позивачу до 01.01.2017. На виконання ухвали суду відповідач надав пояснення, що заборгованість в розмірі 1511,19 грн. виникла до 01.10.2013, до початку адміністрування єдиного внеску органами ДФС.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що в період з 21.02.2012 по 16.11.2018 позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець. У 2017-2018 роках не подавала звітність про нарахування єдиного внеску. Вказана обставина не оспорюється сторонами.

13.11.2018 Головним управлінням ДФС у Сумській області сформована та направлена на адресу позивача вимога №Ф-2357-54 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 17 330,73 грн. (а.с.13). 14.03.2019 була сформована друга вимога №Ф-2357-54 на суму 17 239,82 грн. (а.с. 14). Згідно з розрахунком суми заборгованості та витягом з інтегрованої картки платника за 2013 рік борг нарахований за період до 31.12.2013 в сумі 1511,19 грн., за 2017 рік в сумі 8448 грн. та за перші три квартали 2018 року в сумі 7371,54 грн. (а.с. 35,53).

Позивачу з 22.10.2018 встановлено інвалідність згідно довідки до акта огляду МСЕК та у зв`язку з цим вона з 22.10.2018 отримує пенсію по інвалідності (а.с. 16,20).

Відповідно до ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Законом України від 06.12.2016 №1774 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до Закону №2464, що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року. Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII Про Державний бюджет України на 2017 рік , установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200,00грн., з 1 січня 2018 року - 3723 грн.

Частиною п`ятою ст.8 Закону №2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

Право на звільнення від сплати єдиного внеску у 2017-2018 роках за себе мали фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина четверта ст.4 Закону №2464). Інших підстав звільнення від сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями не передбачено. Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Враховуючи обов`язок нарахування єдиного внеску до сплати, навіть у разі відсутності доходу, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов`язані сплатити до 09.02.2018 за звітний 2017 рік, щонайменше 8448грн. (3200.00*12*22%).

Крім того, з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій внесені зміни до Закону № 2464, що діють з 01.01.2018, зокрема щодо строків сплати зобов`язань фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування. Так, з 01.01.2018 року всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону №2464 категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій ч.8 ст.9 Закону №2464). Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII Про Державний бюджет України на 2018 рік , установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 - 3723,00 грн. Відповідно, щоквартальний платіж складає 2457,18 грн. (3723,00*3*22%).

Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом правомірно було нараховано позивачу єдиний внесок за 2017-2018 роки.

Суд вважає безпідставними доводи позивача, що відповідач не мав повноважень нарахувати єдиний внесок лише на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (пункт 2 розділу VI Інструкції №449).

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (пункт 4 розділу VI Інструкції №449).

Отже, чинним законодавством надано право податковому органу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки. Позивач є платником єдиного внеску, а відповідач вправі обчислювати суми єдиного внеску, не нараховані і не сплачені платником сум єдиного внеску, та зазначати це у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Як вбачається з картки платника податків станом на 31.12.2013 позивач мала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 1511,19 грн. На підставі п. 3 розділу IV Інструкції у зв`язку зі збільшенням суми недоїмки до 17 330,73 грн. відповідачу було направлено вимогу від 13.11.2018 на вказану суму. 14.03.2019 у зв`язку зі зменшенням суми боргу на 90,91 грн. сформовано нову вимогу на суму 17 239,82 грн.

Безпідставними є доводи позивача про протиправне нарахування єдиного внеску в жовтні та листопаді 2018 року, хоча у зв`язку зі встановленням інвалідності у жовтні 2018 року вона звільнена від сплати єдиного внеску. Як вбачається з матеріалів справи, єдиний внесок нараховувався позивачці до третього кварталу 2018 року включно, за жовтень та листопад 2018 року нарахування не здійснювалось.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску сформовані відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, а отже, є законними. Підстави для задоволення позовних вимог та скасування вимоги відсутні.

На підставі ч. 6 ст. 157 КАС України заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду .

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог №Ф-2357-54 від 13.11.2018 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 17 330,73 грн. та від 14.03.2019 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 17 239,82 грн. відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії вимоги Головного управління ДФС у Сумській області від 13.11.2018 №Ф-2357-54 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 17 330,73 грн. зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко