Ухвала

від 14.06.2019 по справі 756/5067/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 756/5067/16-ц

№ провадження: 06.08/824/492/2019

Головуючий у суді першої інстанції: Шумейко О.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

У Х В А Л А

14 червня 2019 року суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 06 грудня 2016 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Проектно-технологічний інститут Укроргводбуд про стягнення індексації заробітної плати та компенсації за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

у квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь індексацію заробітної плати та компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2016 року позов було задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача індексацію заробітної плати за період з 01.04.2009 по 30.06.2015 в сумі 55 203 грн. 32 коп., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 25 298 грн. за період з 01.07.2015 по 06.12.2016.

Не погоджуючись з рішенням, позивач у грудні 2016 року звернувся до суду з апеляційною скаргою. Вказане рішення також було оскаржене відповідачем.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ Проектно-технологічний інститут Укроргводбуд були задоволені частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2016 року змінено ти визначено розмір індексації - 2 802 грн. 39 коп. та розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 39 410 грн. 78 коп. В іншій частині рішення залишено без змін.

31 травня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він просив суд повернути йому судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги.

Матеріали цивільної справи надійшли до Київського апеляційного суду 11 червня 2019 року на запит від 05 червня 2019 року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначав, що він звільнений від сплати судового відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір . Однак, такі доводи заяви не можуть бути підставою для повернення йому сплаченої суми судового збору виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, відповідно до положень ч.1 ст. 94 КЗпП України та ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття заробітна плата і оплата праці , які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для звернення до суду з апеляційною скаргою була незгода позивача з рішенням суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено ст. 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України Про оплату праці , за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України Про оплату праці структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року Про державну статистику та Закону України Про оплату праці з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16).

За таких обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору слід відмовити.

Керуючись статтями 5, 7 Закону України Про судовий збір та ст. 141 ЦПК України, суддя

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору за подачу апеляційної скарги залишити без задоволення.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя