Рішення

від 29.05.2019 по справі 706/397/18

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/397/18

2/706/25/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Олійника М.Ф.,

за участю секретаря Лещенко О.Л.,

представників позивача Кулинича О.І., Михайлюка А.І., представника відповідача Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради Черкаської області Каленської С.С., представника відповідача відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області Габрид Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради Черкаської області, відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про поновлення строку звернення до суду, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради Черкаської області, відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про поновлення строку звернення до суду, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Просила:

- поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушених трудових прав;

- зобов`язати адміністрацію Христинівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради та відділ освіти Христинівської районної державної адміністрації внести до розділу Відомості про заохочення і нагородження її трудової книжки відповідні записи за період роботи в Христинівській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 2 з липня 1972 р. по серпень 2010 р., включаючи накази № 41 від 30.09.1972 р., № 13 від 07.03.1975 р. про оголошення подяк;

- стягнути з рахунку відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 50000 грн.;

- постановити окрему ухвалу на адресу Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області для усунення недоліків у роботі відділу Христинівської районної державної адміністрації і Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 по веденню трудових книжок працівників.

В обґрунтування позову посилалася на те, що при звільненні з роботи 31.08.2010 р. адміністрацією Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 їй була видана трудова книжка, у якій відсутні записи у розділі Відомості про заохочення і нагородження за увесь період роботи у Шукайводській ЗОШ Христинівського району (1963-1972 р.р.) та в Христинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 (1972-2010 р.р.), що є порушенням її трудових прав, оскільки відповідно до ст.ст. 48, 144 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, відомості про заохочення і нагороди заносяться до трудової книжки відповідно з правилами їх ведення, за якими адміністрація установи зобов`язана своєчасно вносити відповідні записи, а при звільненні з роботи видати працівнику належно оформлену трудову книжку. Порушення її трудових прав має безперервний і системний характер. За багаторічну роботу педагогом вона мала чимало заохочень, в тому числі і оголошення подяк, нагородження грамотами, преміями, нагрудним значком Відмінник народної освіти , медаллю Ветеран праці , однак жодного відповідного запису до трудової книжки не було внесено, тому порушення її трудових прав є безперервним, починаючи з оголошення подяки за наказом по Шукайводській середній школі № 79 від 15.10.1966 р. і триває по даний час. У квітні 2011 р. вона повернула трудову книжку до відділу освіти в особі його начальника ОСОБА_2 , а 17.05.2011 р. за № 456 зареєструвала письмову заяву з проханням внести відповідні записи про заохочення і нагородження, на яку 01.06.2011 р. за № 319 отримала повідомлення про те, що її трудова книжка оформляється відповідно ст. 144 КЗпП України та п. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок. 13.07.2011 р. за № 381 вона отримала повідомлення від ОСОБА_2 про те, що для розгляду її письмових звернень буде створена відповідна комісія відділу освіти, яка розпочне вирішення порушених питань з 01.09.2011 р. 22.11.2011 р. за № 325 виданий наказ відділу освіти Про створення комісії по розгляду письмових звернень ОСОБА_1 . Отже, з травня по листопад 2011 р. записи про заохочення до трудової книжки не були внесені. 05.04.2012 р. за № М-24 вона подала чергову заяву з детальним переліком питань, які підлягали вирішенню, в т. ч. і щодо оформлення трудової книжки, оскільки на її чисельні звернення на особистих прийомах керівництво відділу освіти не реагувало. 08.02.2013 р. за № 92 вона отримала повідомлення ОСОБА_2 , у якому про трудову книжку взагалі не йшлось. 11.02.2013 р. за № М-1 вона подала заяву про невдоволення результатами розгляду звернень, а 14.03.2013 р. за № 199 отримала відповідь, у якій про трудову книжку не йдеться. 15.05.2013 р. за № М-3 вона подала заяву про невдоволення результатами розгляду попередніх звернень, на яку 10.06.2013 р. за № 453 і 14.06.2013 р. за № 465 отримала повідомлення про внесення до трудової книжки відповідних записів у розділі Відомості про заохочення і нагородження адміністрацією Шукайводської загальноосвітньої школи та Христинівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2, що не відповідає дійсності, оскільки відповідні відомості були внесені лише по Шукайводській загальноосвітній школі, тому вона відмовилась забрати недооформлену трудову книжку. 13.08.2013 р. за № М-6 вона знову подала заяву до відділу освіти з проханням внести відповідні записи про заохочення по роботі у Христинівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 (1972-2010 р.р.), на яку 12.09.2013 р. за № 686 отримала повідомлення про те, що записи про заохочення внесені, однак, як і раніше, записи по Христинівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 не були внесені. Аналогічна недостовірна інформація надавалася відділом освіти і перевіряючим з Департаменту ОН ОДА і ТДІпП у Черкаській області, до яких вона зверталась неодноразово за допомогою, а також зі скаргами до Христинівської РДА. 08.02.2014 р. № 68/01-01-30 начальнику відділу освіти Білецькій М.В. направлене офіційне доручення голови РДА Тихоневича Б.І. про задоволення її вимог та внесення до трудової книжки необхідних відомостей про заохочення, однак доручення виконане не було. 28.03.2014 р. за № 245 отримала чергову відписку ОСОБА_2 , у якій про трудову книжку не йшлось. 04.06.2014 р. за № 1486/04 отримала повідомлення з Департаменту ОН ОДА про те, що оформлену трудову книжку вона може забрати у відділі освіти. 13.02.2015 р. за № М-2 вона вкотре звернулась до ОСОБА_2 з проханням повернути оформлену трудову книжку. 02.09.2015 р. за № 594 отримала відповідь від новопризначеної очільниці відділу освіти Адаменко Н.П ., у якому про трудову книжку не йшлося. 01.12.2015 р. вона офіційно звернулась до ОСОБА_4 з проханням повернути оформлену трудову книжку, однак отримала формальну відписку, у якій про трудову книжку не йшлось. На її неодноразові скарги з цього приводу до голови Христинівської РДА Денисюк Л.М. начальник відділу освіти Семиволос Л.В. 21.09.2015 р. № 728 проінформувала, що головним інспектором праці при перевірці встановлено, що трудову книжку їй видано при звільнені з роботи 31.08.2010 р., а про те, що трудова книжка перебуває у відділі освіти, приховала. 29.11.2016 р. за № 1022 вона отримала відповідь від Семиволос Л.В. на її чисельні скарги до голови РДА, у якій про трудову книжку не йдеться. 06.10.2016 р. за № 17-03-09 вона отримала відповідь від голови Христинівської РДА Денисюк Л . М. про те, що перевіркою управління Держпраці встановлено, що трудову книжку вона отримала при звільненні з роботи 31.08.2010 р. 05.01.2017 р. за № М-687/14-1 вона отримала відповідь управління Держпраці, у якій йдеться про те, що перевіркою відділу освіти не встановлено факту надання нею трудової книжки до відділу освіти для внесення відповідних виправлень. 06.01.2017 р. за № 19 начальник відділу освіти Семиволос Л.В . офіційно інформувала голову РДА Денисюк Л.М. про те, що трудову книжку їй було видано при звільненні з роботи і що в трудову книжку внесені всі необхідні записи. 12.10.2017 р. за № М-213/03-02 вона отримала офіційну відповідь від голови РДА Денисюк Л.М. , що її трудова книжка віднайдена, однак не повернута їй через відсутність у ній записів про заохочення за увесь період її педагогічної діяльності. 29.01.2018 р. вона звернулась на особистому прийомі до голови Христинівської РДА Денисюк Л.М. з вимогою вжиття заходів реагування на неповернення їй трудової книжки, а 05.02.2018 р. за № 75/01-30 отримала офіційне повідомлення про те, що на сьогоднішній день трудова книжка перебуває у відділі освіти, тому що вона відмовляється її забрати. 29.01.2018 р. за № М-1 вона подала заяву до начальника відділу освіти Марченко (Семиволос) Л.В. з вимогою повернення належно оформленої трудової книжки, на яку 07.02.2018 р. за № 141 отримала відповідь із маніпулятивним посиланням на те, що її довіреною особою нібито проігноровано низку особистих і телефонних звернень з означеного питання. 07.02.2018 р. за № 142 начальником відділу освіти Марченко Л.В. офіційно запропоновано забрати трудову книжку, однак записи по роботі у Христинівській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 внесені до трудової книжки лише за поданими нею посвідченням про нагородження нагрудним значком Відмінник народної освіти і медаллю Ветеран праці , тому вона відмовилась отримати недооформлену трудову книжку. 13.02.2018 р. трудову книжку було повернуто на дому з причин її важкого і тривалого захворювання без відповідних записів про заохочення по Христинівській ЗОШ І-ІІІ ст. №2. 14.02.2018 р. за № 23 вона звернулась до директора Христинівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ОСОБА_10 з проханням видати копії наказів по школі про заохочення за період з липня 1972 р. по серпень 2010 р., а 28.02.2018 р. за № 64 отримала виписки з двох наказів про оголошення подяк за наказами № 41 від 30.09.1972 р. і № 13 від 07.03.1975 р., які не були внесені до трудової книжки, інших наказів не віднайдено. 15.02.2018 р. за № 24 вона знову звернулась до ОСОБА_10 з проханням внести до трудової книжки усі записи про заохочення і нагороди, однак в отриманій відповіді від 14.03.2018 р. № 86 про трудову книжку взагалі не йдеться. 15.02.2018 р. за № М-2 вона подала заяву до відділу освіти з проханням внести до трудової книжки усі записи про заохочення, на яку 23.02.2018 р. за в„–234 отримала відповідь про те, що до трудової книжки внесено частину заохочень. Відповідно до ст. 262 ЦПК України просила суд постановити окрему ухвалу на адресу Христинівської РДА для усунення недоліків у роботі відділу освіти Христинівської РДА та Христинівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 щодо неналежного ведення трудових книжок працівників відповідно з вимогами законодавства. Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, зважаючи на довготривалий і системний характер порушення її трудових прав, відверте ігнорування відповідачами її конституційних прав на повагу гідності як людини і громадянина, чинного законодавства про соціальний захист ветеранів праці, з урахуванням завданих моральних страждань і переживань, вимушеного ходіння по владних кабінетах у принизливій ролі прохача , втратою часу і коштів на чисельні звернення та необхідності пред`явлення позову до суду, що призвело до втрати здоров`я та необхідності постійного медикаментозного лікування, як інваліда ІІ групи, що підтверджується висновком ЛКК від 12.03.2018 р. № 18, завдану моральну шкоду визначає в межах розумності в розмірі 50000 грн., які мають бути стягнуті з відповідача відділу освіти Христинівської РДА. Відповідно до ст. 127 ЦПК України, з урахуванням безперервного і системного порушення її трудових прав, починаючи з оголошення подяки за добросовісну роботу по навчанню і вихованню підростаючого покоління за наказом № 79 від 15.10.1966 р. по Шукайводській середній школі Христинівського району, а також її похилого віку і важкого захворювання, що унеможливлює своєчасне звернення за захистом порушених прав, просила поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушених прав, як такий, що пропущений з поважних причин.

У подальшому від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій вона просила:

1) поновити процесуальний строк для звернення в суд за захистом порушених трудових прав як такий, що пропущений з поважних причин;

2) визнати незаконними та скасувати накази по Христинівській загальноосвітній середній школі І - ІІІ ступенів № 2:

- № 133 від 01.09.2005 р. Про зміну кваліфікаційних категорій педагогічних працівників Христинівської ЗОШ І - ІІІ ст. № 2 ;

- № 182 від 01.07.2006 р. Про призначення тимчасово викон. обов`язки ;

- № 184 від 26.07.2006 р. Про надання чергової відпустки ;

- № 186 від 30.06.2006 р. Про втрату чинності наказу № 133 від 01.09.2005 р. по Христинівській ЗОШ І - ІІІ ст. № 2 ;

- № 8 від 31.08.2006 р. Про призначення класних керівників, закріплення кабінетів з класами та доплати ;

- № 187 від 31.08.2006 р. Про призначення класовода 1 - А класу ;

- № 3933-к від 30.06.2008 р. Про виконання обов`язків директора школи ОСОБА_11 ;

- № 88 від 16.07.2008 р. Про призначення класних керівників, закріплення кабінетів за класами .

Ухвалою суду від 01.02.2019 р. у прийнятті до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої позивачем ОСОБА_1 , було відмовлено.

Відповідачем Христинівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 2 був наданий відзив на позов, в якому відповідач просив залишити позовні вимоги ОСОБА_1 без задоволення з таких підстав. Позивач висунула вимогу до двох відповідачів, не визначивши конкретно, хто і в якій мірі порушив її право, хто та в який спосіб повинен його відновити. Також позивач у позовній заяві не навела відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Пред`явлена до суду позивачем вимога до двох відповідачів про зобов`язання внести до розділу Відомості про заохочення і нагородження трудової книжки ОСОБА_1 відповідні записи за період роботи в Христинівській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 з липня 1972 р. по серпень 2010 р., включаючи накази №41 від 30.09.1972 р. і №13 від 07.03.1975 р. про оголошення подяк законодавцем як спосіб захисту цивільного права не визначена, а прийнята судом до розгляду позовна заява не містить обґрунтування, з яких вимог закону чи договору такий спосіб витікає. Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо виправлення виконується роботодавцем, де було зроблено відповідний запис. Отже, внесення виправлень до трудової книжки передбачено тільки в разі виявлення неправильного або неточного запису, а тому заявлена позовна вимога перебуває за межами правового поля. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи. Записи в розділі трудової книжки Відомості про нагородження і заохочення не передбачають для ОСОБА_1 наслідків, не породжують і не припиняють її права та обов`язки, тобто не порушують її права і не стосуються її індивідуально виражених інтересів, що свідчить про відсутність підстав для звернення до суду із заявленими вимогами. Вимога про стягнення на користь ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди є необгрунтованою. Адже відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У своєму позові ОСОБА_1 не доводить усіх елементів цивільно-правової відповідальності, не визначає характер та обсяг моральної шкоди, не надає відповідного обґрунтування, не вмотивовує, у чому саме полягає винна дія або бездіяльність заподіювача шкоди в особі загальноосвітньої школи і відділу освіти РДА та причинний зв`язок між протиправними діяннями відповідачів і негативними наслідками, що мали місце у житті позивача внаслідок таких дій або бездіяльності. Вимоги ОСОБА_1 стосуються подій, які мали місце з липня 1972 р. по серпень 2010 р., нею порушені строки звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Відповідач відділ освіти Христинівської РДА надав до суду відзив на позов, в якому відповідач просив суд відмовити в його задоволенні повністю з таких підстав. ОСОБА_1 . порушений строк звернення до суду за вирішенням трудового спору. В Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, не передбачено норм щодо внесення до трудової книжки пропущених записів. Відсутнє підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між подіями, зазначеними в позові, та відшкодуванням моральної шкоди.

Позивачем була надана відповідь на відзиви. У відповіді зазначено, що позасудове врегулювання спору продовжувалось понад сім років. Покликання у відзивах, що вона мала право звернутись до суду лише у випадках неправильного або неточного запису, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 48 КЗпП України, відсутність записів про заохочення та нагороди є підставою для захисту порушеного права. Відшкодування моральної шкоди в трудовому спорі врегульовано ст. 237-1 КЗпП України.

Відповідачем Христинівською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 надані до суду заперечення на відповідь на відзив. У запереченні зазначено, що школа як уповноважений власником орган при звільненні позивача 31.08.2010 р. видала їй належним чином заповнену трудову книжку, яка з часу її видачі позивачу до школи не надходила. Перша заява на адресу начальника відділу освіти Христинівської РДА про внесення записів у трудову книжку подана 17.05.2011 р., тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячного строку для звернення до суду із заявою про вирішення трудових спорів. Крім цього, заява про внесення записів позивачем подана особі, яка повноваженнями щодо ведення трудових книжок педагогічних працівників загальноосвітньої школи не наділена. Наведені у відповіді на відзив обставини строк позовної давності не переривають і підстав для його обрахування з 13.02.2018 р. не дають. Вимога про зобов`язання внесення відомостей до трудової книжки не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, яке у даному випадку відсутнє.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, проте її інтереси у суді представляли ОСОБА_12 та адвокат Кулинич О.І.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_12 у судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені в позові. Пояснив також, що крім наказів № 41 від 30.09.1972 р. і № 13 від 07.03.1975 р. про оголошення подяк до трудової книжки позивача не внесені заохочення: грамота Христинівської ЗОШ № 2 від 04.10.1987 р. за багаторічну сумлінну працю і в честь дня учителя, грамота обласного відділу освіти без дати за успіхи в навчально - виховній роботі за підсумками атестації 1980 р., подяка відділу освіти Христинівської РДА від 2008 р. До суду не звертались до 2018 р., оскільки вірили системі, вірили владі. Моральна шкода серед іншого полягає в тому, що змушені витрачати час, здоров`я, кошти. Позивач важко хвора, стан здоров`я її весь час погіршується. Строк звернення до суду починається з моменту видачі трудової книжки, тобто з 31.08.2010 р. Трудову книжку у школі отримав він. Чий підпис за отримання трудової книжки у книзі обліку руху трудових книжок, він не знає. Після отримання трудову книжку він приніс додому, у травні 2011 р. позивач дізналась про невнесення до трудової книжки заохочень та нагород. Позивач не ознайомлювалась у школі чи відділі освіти з трудовою книжкою. Накази про застосування заохочень не оголошувались. Грамоти позивач отримувала самостійно.

Представник позивача ОСОБА_13 у судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені в позові. Також пояснив, що до трудової книжки позивача не внесені заохочення: грамота Христинівської ЗОШ № 2 від 04.10.1987 р. за багаторічну сумлінну працю і в честь дня учителя, грамота обласного відділу освіти без дати за успіхи в навчально - виховній роботі за підсумками атестації 1980 р., подяка відділу освіти Христинівської РДА від 2008 р., накази Христинівської ЗОШ № 2 № 41 від 30.09.1972 р. і № 13 від 07.03.1975 р. про оголошення подяк, наказ Христинівського районного відділу освіти № 11 від 05.03.1970 р. про оголошення подяки, премії, які не входили в систему оплати праці, в розмірі 370 грн. за підсумками 2004-2005 років, в розмірі 50 грн. - також за 2004-2005 роки. Заохочення повинні бути внесені школою і відділом освіти. Строк звернення до суду починається з моменту повернення трудової книжки відділом освіти, тобто з лютого 2018 р. Підставами для поновлення строку звернення до суду є те, що відділ освіти, прийнявши трудову книжку позивача вже після її звільнення, фактично визнавав правомірність вимог позивача, а також хворобливий стан позивача. Трудова книжка перебувала у віданні відповідача відділу освіти Христинівської РДА, тому позивач сподівалась, що все буде добре. З трудовою книжкою позивач ознайомилась у травні 2011 р. Відділ освіти утримував трудову книжку протягом семи років, проявивши непропорційне ставлення до позивача, у 2013, 2017 роках частково заповнювали трудову книжку.

Представник відповідача Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради Черкаської області Каленська С.С. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Також пояснила, що до Христинівської ЗОШ № 2 у позивача на даний час претензій немає. Необхідно застосувати наслідки пропущення позивачем строків звернення до суду за захистом порушених прав. В матеріалах справи наявний витяг з книги обліку руху трудових книжок Христинівської ЗОШ № 2, в якому міститься запис про отримання позивачем трудової книжки 31.08.2010 р. Ніхто не заважав позивачу звернутись до суду з позовом в межах строку звернення до суду. У цей час судами розглядались інші справи за участю позивача, тобто стан її здоров`я дозволяв це зробити. Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників від 1993 р. не передбачене внесення пропущених у трудовій книжці записів. Заохочення до трудової книжки можна внести лише ті, які видавала Україна як держава. Христинівською ЗОШ №2 до трудової книжки позивача внесені записи про накази 1972 р., 1975 р. про оголошення подяк, тобто в цій частині відсутній предмет спору. Вимога про винесення окремої ухвали є необгрунтованою. Вимога про відшкодування моральної шкоди також є необгрунтованою, не зазначено в чому вона полягає, якими діями спричинена. Строк звернення до суду починається з моменту видачі трудової книжки, тобто з 31.08.2010 р.

Представник відповідача відділу освіти Христинівської РДА Габрид Н.Д. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позов. Також пояснила, що строк звернення до суду починається з моменту видачі трудової книжки, тобто з 31.08.2010 р.

Свідок ОСОБА_14 , начальник відділу освіти Христинівської РДА з листопада 2016 р. з невеликою перервою, у судовому засіданні пояснила, що відділ освіти не уповноважений вносити записи у трудові книжки педагогічних працівників, які працюють у школах. Уповноваженою особою є сама школа. Трудові книжки вказаних педагогічних працівників також зберігаються в школах. Внесення записів до трудових книжок про заохочення, які застосовувались значно раніше, є неправомірним.

Свідок ОСОБА_2 , головний спеціаліст, яка була начальником відділу освіти Христинівської РДА з грудня 2011 р. до травня 2015 р., у судовому засіданні пояснила, що позивач та її представник ОСОБА_12 неодноразово звертались до відділу освіти зі зверненнями різного характеру, в тому числі про внесення заохочень до трудової книжки позивача.

Заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , дослідивши інші докази у справі: трудову книжку ОСОБА_1 , особову справу ОСОБА_1 , журнал обліку руху трудових книжок працівників Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, копії звернень ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_12 до різних установ, відповідей на ці звернення, медичних документів щодо стану здоров`я позивача ОСОБА_1 , інші письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 31.08.2010 р. позивач ОСОБА_1 була звільнена з посади вчителя початкових класів Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2у зв`язку з виходом на пенсію за віком.

В той же день адміністрацією Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 була видана трудова книжка позивача ОСОБА_1 , що стверджується записом в книзі обліку руху трудових книжок працівників школи, оригінал якої був досліджений у судовому засіданні.

Трудова книжка була видана ОСОБА_12 , представнику позивача за довіреністю, що стверджується листом відділу освіти Христинівської РДА № 686 від 12.09.2013 р., копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с. 26).

Позовна вимога позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду за захистом порушених трудових прав не підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги ОСОБА_1 стосуються подій, які мали місце з липня 1972 р. по серпень 2010 р.

Спеціальна норма КЗпП України (ч. 1 ст. 233) унормовує, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів дізнався та міг дізнатися , що містяться в ст. 233 КЗпП України, свідчить про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У своєму поясненні в суді представник позивача ОСОБА_12 вказав, що перебіг строку звернення позивача до суду починається з дня видачі трудової книжки позивача, тобто з 31.08.2010 р.

За твердженням іншого представника позивача ОСОБА_13 перебіг строку звернення позивача до суду починається з дня повернення трудової книжки відділом освіти, тобто з 13.02.2018 р., перебіг строку звернення до суду переривався вчиненням відділом освіти Христинівської РДА дій, що свідчать про визнання ним свого обов`язку, а саме, прийняттям вже після звільнення позивача трудової книжки останньої з метою внесення записів про заохочення та нагороди.

Представники обох відповідачів у судовому засіданні зазначили, що, на їх думку, перебіг строку звернення позивача до суду починається з дня видачі трудової книжки позивача, тобто з 31.08.2010 р.

Суд погоджується з думкою представника позивача ОСОБА_12 , представників відповідачів про те, що перебіг строку звернення позивача до суду починається з дня видачі трудової книжки позивача, тобто з 31.08.2010 р.

У матеріалах справи наявні підтвердження того, що трудова книжка позивача ОСОБА_1 була отримана представником позивача ОСОБА_12 , який діяв за довіреністю останньої, в день звільнення позивача - 31.08.2010 р. Отримання представником позивача трудової книжки в цей день не заперечується самим представником.

Даних про те, що позивач ознайомлювалась з своєю трудовою книжкою під час трудової діяльності, у судовому засіданні встановлено не було.

Суд вважає, що саме в цей день позивач повинна була дізнатись про порушення свого права на внесення відомостей про заохочення та нагороди до трудової книжки.

Враховуючи вказані обставини та положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України, строк звернення до суду за вирішенням трудового спору у позивача ОСОБА_1 закінчився 30.11.2010 р.

Перша заява на адресу начальника відділу освіти Христинівської РДА про внесення записів у трудову книжку подана 17.05.2011 р., тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячного строку для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору. Крім того, заява про внесення записів позивачем подана особі, яка повноваженнями щодо ведення трудових книжок педагогічних працівників загальноосвітньої школи не наділена. Тому наведені у поясненні представника позивача ОСОБА_13 та відповіді на відзив обставини строк звернення до суду не переривають і підстав для його обрахування з 13.02.2018 р. не дають, переривати можна лише те, що триває, а не те, що вже закінчилось.

У передбачений законом строк звернення до суду за вирішенням трудового спору позивач ОСОБА_1 з позовом до суду не звернулась, з позовом до суду звернулась лише 20.03.2018 р., тобто майже через сім з половиною років після закінчення строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

У позовній заяві ОСОБА_1 причинами пропуску нею строків,установлених статтею 233 КЗпП України, зазначені її похилий вік і важке захворювання.

Представник позивача ОСОБА_12 у судовому засіданні у своєму вступному слові зазначив, що позивач не зверталась до суду до 2018 р., оскільки вони вірили системі, вірили владі.

Інший представник позивача ОСОБА_13 у судовому засіданні у своєму вступному слові вказав, що підставами для поновлення строку звернення до суду є те, що відділ освіти, прийнявши трудову книжку позивача вже після її звільнення, фактично визнавав правомірність вимог позивача, а також хворобливий стан позивача.

Суд вважає, що зазначені у позовній заяві ОСОБА_1 та поясненнях її представників у судовому засіданні причини пропуску позивачем строків,установлених статтею 233 КЗпП України, не можуть вважатись поважними, а строк звернення до суду не підлягає поновленню.

Позивачем як причини пропуску строку звернення до суду зазначені її похилий вік і важке захворювання. Однак, вказані причини не завадили позивачу та її представнику ОСОБА_12 неодноразово звертатись до відповідачів, інших державних установ з приводу питань, які є предметом розгляду у справі, що стверджується матеріалами переписки, копії якої наявні в справі. У передбачений законом строк звернення до суду з 31.08.2010 р. до 30.11.2010 р. у позивача не сталось загострення захворювання, яке унеможливлювало б звернення позивача до суду. Доказів протилежного стороною позивача у судовому засіданні надано не було. У той же час стан здоров`я позивача з часом лише погіршувався, що вказував у судовому засіданні її представник ОСОБА_12 . Але, незважаючи на це, позивач спромоглась майже через сім з половиною років після закінчення перебігу строку звернення до суду подати позов до суду. Суд вважає, що позивач спроможна була це зробити і в передбачений законом строк звернення до суду.

Оскільки причини пропуску позивачем строків,установлених статтею 233 КЗпП України, не можуть вважатись поважними, враховуючи значний термін пропуску строку звернення до суду, у задоволенні позовної вимоги про поновлення пропущеного строку для звернення до суду необхідно відмовити.

Такий підхід буде сприяти меті забезпечення юридичної визначеності і остаточності у правових відносинах, захисту потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігання несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов`язання адміністрації Христинівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради та відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації внести до розділу Відомості про заохочення і нагородження її трудової книжки відповідні записи за період роботи в Христинівській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 2 з липня 1972 р. по серпень 2010 р., включаючи накази № 41 від 30.09.1972 р., № 13 від 07.03.1975 р. про оголошення подяк, то вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 „Про трудові книжки працівників" наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 2.4. вказаної Інструкції усі записи в трудовій книжці про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У п. 2.24. Інструкції зазначено, що до трудових книжок працівників у розділ "Відомості про нагородження" відносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ "Відомості про заохочення" вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці. До трудових книжок не заносяться премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.

Згідно з ст. 143 КЗпП України в редакції Закону № 871 -12 від 20.03.1991 р. до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. Попередня редакція цієї статті передбачала застосування конкретних видів заохочень за успіхи в роботі: 1) оголошення подяки; 2)видача премії; 3)нагородження цінним подарунком; 4) нагородження почесною грамотою; 5) занесення до Книги пошани, на Дошку пошани. Передбачалось також, що правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну могли бути визначені також і інші заохочення.

Відповідно до ст. 144 КЗпП України заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.

Вказана позовна вимога в частині відповідача відділу освіти Христинівської РДА не підлягає задоволенню, оскільки останній не наділений повноваженнями щодо ведення трудових книжок педагогічних працівників загальноосвітньої школи. Такими повноваженнями наділена Христинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2.

Христинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 відповідно до п.1.3 Статуту школи, що затверджений рішенням Христинівської районної ради №26-5/V від 22.10.2009 р., має статус юридичної особи, а відповідно до п.1.4 Статуту засновником навчального закладу є Христинівська районна рада. Таким чином, Христинівська загальноосвітня школа №2 є уповноваженою власником особою .

Наведене кореспондується з пунктом 5 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України №778 від 27.08.2010 р., який унормовує, що загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою, має рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп, печатку.

Пункт 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 р. № 58 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №110, визначає, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Христинівська загальноосвітня школа № 2 як уповноважений власником орган при звільненні позивача ОСОБА_1 31.08.2010 р. видала трудову книжку останньої, що підтверджується журналом обліку руху трудових книжок працівників Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, який був досліджений у судовому засіданні, і більше ніяких звернень ОСОБА_1 щодо предмета спору у даній цивільній справі не розглядала. Трудова книжка ОСОБА_1 з часу її видачі при звільненні позивача до Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 не надходила.

У своєму позові ОСОБА_1 просила внести до її трудової книжки записи про заохочення і нагородження за період роботи в Христинівській загальноосвітній школі № 2 з липня 1972 р. до серпня 2010 р., включаючи накази № 41 від 30.09.1972 р., № 13 від 07.03.1975 р. про оголошення подяк.

Уточнень у вказану позовну вимогу позивач у подальшому не вносила.

Однак, у своїх поясненнях у судовому засіданні представники позивача ОСОБА_12 і ОСОБА_13 вказували, що у трудову книжку необхідно внести ще ряд заохочень, зокрема, грамоту Христинівської ЗОШ № 2 від 04.10.1987 р. за багаторічну сумлінну працю і в честь дня учителя (т.1, а.с. 183), грамоту обласного відділу освіти без дати за успіхи в навчально - виховній роботі за підсумками атестації 1980 р. (т.1, а.с.182), подяку відділу освіти Христинівської РДА від 2008 р. (т.1, а.с. 184), наказ Христинівського районного відділу освіти № 11 від 05.03.1970 р. про оголошення подяки (т.1, а.с. 185-192), премії, які не входили в систему оплати праці, в розмірі 370 грн. за підсумками 2004-2005 років, в розмірі 50 грн. - також за 2004-2005 роки (т.2, а.с. 51).

Що стосується вимоги про внесення до трудової книжки заохочення у вигляді оголошення подяки відповідно до наказів Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 № 41 від 30.09.1972 р., № 13 від 07.03.1975 р., то вона не підлягає задоволенню, оскільки на час звернення до суду з позовом сплив строк, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, підстав для його поновлення, як зазначено вище, суд не вбачає.

Наказ Христинівського районного відділу освіти № 11 від 05.03.1970 р. про оголошення подяки (т.1, а.с. 185-192) не підлягає внесенню до трудової книжки, оскільки він винесений у 1970 р., тоді як позивач у своїй позовній заяві просила внести до трудової книжки записи про заохочення за період з липня 1972 р. до серпня 2010 р.

Грамота Христинівської ЗОШ № 2 від 04.10.1987 р. за багаторічну сумлінну працю і в честь дня учителя (т.1, а.с. 183), грамота обласного відділу освіти без дати за успіхи в навчально - виховній роботі за підсумками атестації 1980 р. (т.1, а.с.182), подяка відділу освіти Христинівської РДА від 2008 р. (т.1, а.с. 184) також не підлягають внесенню до трудової книжки з таких підстав.

Заохочення грамотою Христинівської ЗОШ № 2 від 04.10.1987 р. не оголошене наказом (розпорядженням), що є порушенням вимог ч. 2 ст. 144 КЗпП України.

Щодо грамоти обласного відділу освіти без дати за успіхи в навчально - виховній роботі за підсумками атестації 1980 р., подяки відділу освіти Христинівської РДА від 2008 р., то обласний відділ освіти та відділ освіти Христинівської РДА не є у даному випадку власником або уповноваженим ним органом, а відповідно до ч. 1 ст. 144 КЗпП України заохочення застосовуються саме власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Премії в розмірі 370 грн. за підсумками 2004-2005 років та в розмірі 50 грн. - також за 2004-2005 роки, не можуть розцінюватись як заохочення, оскільки вони передбачені системою заробітної плати, що випливає зі змісту листа відділу освіти Христинівської РДА № 495 від 18.07.2006 р. (т.2, а.с. 51), яким відділ освіти надав суду розшифровку заробітної плати позивача за відповідні місяці. Тому вони не підлягають внесенню до трудової книжки. Відповідно до п. 2.24. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників 1993 р. до трудових книжок не заносяться премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.

Крім того, суд констатує, хоча і не вважає це підставою для відмови у задоволенні позову, що на час звернення до суду з позовом про внесення заохочень сплив строк, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, підстав для його поновлення, як зазначено вище, суд не вбачає.

Враховуючи зазначені обставини, у задоволенні вказаної позовної вимоги в цілому необхідно відмовити.

Позовна вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення з рахунку відділу освіти Христинівської РДА на її користь завданої моральної шкоди в розмірі 50000 грн. також не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач визначила, що моральна шкода, на її думку, має бути стягнута з відповідача відділу освіти Христинівської РДА.

У той же час повноваженнями щодо ведення трудових книжок педагогічних працівників загальноосвітньої школи, що є предметом розгляду у даній справі, відділ освіти Христинівської РДА не наділений. Такими повноваженнями наділена Христинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відділ освіти Христинівської РДА не є у даному випадку власником або уповноваженим ним органом, тому не може нести відповідальності за ст. 237-1 КЗпП України, на яку посилалась позивач у своїй позовній заяві в обгрунтування позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Крім того, позивач та її представники не надали суду доказів на підтвердження наявності моральної шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, що є необхідною умовою для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи зазначені обставини, позовна вимога про стягнення моральної шкоди з рахунку відділу освіти Христинівської РДА не підлягає задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 також просила постановити окрему ухвалу на адресу Христинівської РДА для усунення недоліків у роботі відділу освіти Христинівської РДА і Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 по веденню трудових книжок працівників.

Суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 6 ст. 262 ЦПК України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Оскільки суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , тому суд не може і констатувати фактів виявлення порушення законодавства або недоліків у діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб.

Крім того, судом також враховується, що у даному випадку суд був змушений вирішувати справу про події, що мали місце у далекому минулому, із плином часу втрачається актуальність тих чи інших обставин, що були предметом розгляду у справі.

Враховуючи зазначені обставини, у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 48, 143, 144, 233 ч. 1, 234, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 81, 89, 263-265, 262 ч.ч. 1, 5-8 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради Черкаської області (20001, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Першотравнева, 50, код ЄДРПОУ 26324579), відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області (20001, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Соборна, 47, код ЄДРПОУ 38925709) про поновлення строку звернення до суду, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя М.Ф. Олійник