Постанова

від 13.06.2019 по справі 587/2144/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року

м.Суми

Справа №587/2144/18

Номер провадження 22-ц/816/1575/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенко В. І. , Хвостик С. Г.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

у присутності :

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Курбатова Дениса Володимировича ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Савостьян Надії Вікторівни,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Молібог Юлії Миколаївни на рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 грудня 2018 року в складі судді Дашутіна І.В., ухваленого у м. Суми, повний текст якого складено 20 грудня 2018 року,

у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Кузченко Тетяни Миколаївни до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_2 , третя особа - корпорація Сант , про визнання права власності на земельні ділянки, скасування постанов державного виконавця та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

22 серпня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кузченко Т.М. звернулась з позовом до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі - відділ ДВС) та ОСОБА_2 про скасування постанов головного державного виконавця відділу ДВС Лешанової І.М. від 21 липня 2017 року та від 22 вересня 2017 року, якими описано та арештовано земельні ділянки площею 0,050 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та площею 0,0792 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), які знаходяться на території Червоненської сільської ради Сумського району АДРЕСА_1. Крім того, позивач просила скасувати постанови головного державного виконавця відділу ДВС Лешанової І.М. від 30 травня 2018 року, якими стягувачу ОСОБА_2 передано вказані земельні ділянки у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № 52313516, а також зобов`язати відділ ДВС зняти арешт із земельних ділянок та визнати за собою право власності на спірні земельні ділянки.

Вказані вимоги позивач мотивувала тим, що їй на праві власності належать спірні земельні ділянки, які вона придбала у третьої особи на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30 грудня 2010 року. Вказує, що нею були дотримані всі вимоги законодавства щодо державної реєстрації придбаних ділянок, оскільки відповідно до п. 9 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, який діяв до 01 січня 2013 року, датою державної реєстрації правочину вважається дата та час внесення відповідного запису до реєстру. Таким чином, на думку заявниці, державним виконавцем безпідставно арештовані та передані стягувачу належні їй спірні земельні ділянки.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 20 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано постанови головного державного виконавця відділу ДВС Лешанової І.М.:

- від 21 липня 2017 року про опис та арешт майна(коштів) боржника у виконавчому провадженні № 52714894, якою описано та накладено арешт на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0, 050 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0, 0792 га;

- від 22 вересня 2017 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 50331900, в частині накладення арешту на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,050 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0792 га;

- від 30 травня 2018 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № 52313516, якими передано стягувачу ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,050 га та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0792 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано відділ ДВС зняти арешт із земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0, 050 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 , площею 0,0792 га.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,050 га та кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0792 га.

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Молібог Ю.М. оскаржила судове рішення в апеляційному порядку. Посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного рішення, неповне з`ясування судом обставини у справі, порушення норм матеріального права, заявниця просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявниця вказує, що спірні земельні ділянки належать на праві власності корпорації Сант , що і було з`ясовано державним виконавцем в процесі виконавчого провадження під час розшуку майна боржника та підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5907333572018 від 13 червня 2018 року. Натомість, позивач право власності у встановленому законом порядку не набула, оскільки не здійснила державну реєстрацію договору купівлі-продажу земельних ділянок від 30 грудня 2010 року.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Савостьян Н.В., які просили апеляційну скаргу задовольнити, заперечення проти скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Курбатова Д.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі і додатково поданими доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Корпорація Сант на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2010 року набула у власність земельну ділянку площею 0,0500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та земельну ділянку площею 0,0792 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер НОМЕР_2 ), які розташовані на території Червоненської сільської ради Сумського району АДРЕСА_1 (а.с. 35, 36).

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30 грудня 2010 року ОСОБА_1 придбала у Корпорації Сант вказані вище земельні ділянки, загальною площею 0,1292 га (0,0792 га + 0,0500 га) (а.с. 16). Правочин того ж дня був зареєстрований у Державному реєстрі правочинів приватним нотаріусом Ровенською А.О. (а.с. 17).

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 133443573 та № 133500950 від 07 серпня 2018 року вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок від 30 грудня 2010 року державним реєстратором 07 серпня 2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та на земельну ділянку площею 0,0792 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер НОМЕР_2 ), які розташовані на території Червоненської сільської ради Сумського району АДРЕСА_1 (а.с. 19, 20).

З листа міського управління у м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 31 липня 2018 року № 403/145-18 вбачається, що право власності на вказані вище земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 станом на 01 січня 2013 року було зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 21).

Вказане також підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5907572432018 і № НВ-5907572362018 від 31 липня 2018 року (а.с. 22-27).

Водночас, з листа міського управління у м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 13 серпня 2017 року № 632/115-17 вбачається, що право власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 станом на 01 січня 2013 року було зареєстровано за Корпорацією Сант (а.с. 37), що також вбачається з Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001211842018 і № НВ-0001211832018 від 30 січня 2018 року (а.с. 38-43).

Судом першої інстанції також встановлено, що у відділі ДВС на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №52714894 з примусового стягнення боргів з Корпорації Сант .

Постановами головного державного виконавця відділу ДВС Лешановою І.М. від 21 липня 2017 року описано та арештовано, а постановою від 22 вересня 2017 року арештовано належні боржнику земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 (а.с. 30-31, 34).

Оскільки арештовані земельні ділянки за наслідками третіх електронних торгів продати не вдалось, тому відділом ДВС було запропоновано стягувачу ОСОБА_2 вирішити питання про залишення за собою спірні земельні ділянки (а.с. 49-52), що і було зроблено на підставі постанов та відповідних актів головного державного виконавця відділу ДВС Лешанової І.М. від 30 травня 2018 року (а.с. 53-60).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановленому законом порядку набула право власності на спірні земельні ділянки, оскільки здійснила їх державну реєстрацію у порядку, який діяв на момент укладення договору купівлі продажу земельних ділянок. Зокрема, суд керувався п. 9 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою КМУ від 26 травня 2004 року № 671 та ч. 3 ст. 3 Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також взяв до уваги надану міським управлінням у м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області інформацію у листі від 31 липня 2018 року № 403/145-18 про те, що за ОСОБА_1 станом на 01 січня 2013 року було зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 . Відтак, суд дійшов висновку, що належні позивачу на праві власності земельні ділянки безпідставно перебувають під арештом, а тому захистив права заявниці у обраний нею спосіб.

Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, письмовими доказами у даній справі підтверджується що одні і ті ж земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку зареєстровані за різними власниками - ОСОБА_1 і Корпорацією Сант .

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, власником спірних земельних ділянок є саме ОСОБА_1 , оскільки її права на це нерухоме майно зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який у розумінні вимог ст.ст. 640, 657 ЦК України та ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Відтак, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування постанов відділу ДВС від 21 липня 2017 року, від 22 вересня 2017 року та від 30 травня 2018 року, якими було описано, арештовано та передано стягувачу ОСОБА_2 належні ОСОБА_1 на праві власності земельні ділянки.

Проте, законних підстав для зобов`язання відділ ДВС зняти арешт із належних позивачу земельних ділянок суд першої інстанції не мав. Так, вирішивши позовні вимоги в частині скасування оскаржуваних постанов державного виконавця про опис, арешт і передачу спірних земельних ділянок стягувачу, суд першої інстанції таким чином захистив порушені права заявниці, а тому окрема позовна вимога про зобов`язання відділ ДВС зняти арешт із земельних ділянок без зазначення рішення державного виконавця, яким було накладено арешт на земельні ділянки, не може бути задоволена, оскільки позивачем в цій частині не доведено, якими саме рішеннями, дією чи бездіяльністю державного виконавця були порушені її права.

Не погоджується колегія суддів також і з рішенням суду першої інстанції в частині визнання за позивачем права власності на земельні ділянки.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, зокрема і придбання за договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права можуть виникати з рішення суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав на об`єкти нерухомого майна.

Проте, суд першої інстанції, встановивши належність позивачу земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на підставі зареєстрованого у встановленому законом порядку правочину, дійшов безпідставних висновків про необхідність захисту прав заявниці шляхом повторного визнання за нею права власності на ці земельні ділянки.

Таким чином, оскаржуване рішення з підстав порушення судом першої інстанції п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання відділ ДВС зняти арешт із земельних ділянок та визнання за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Оскільки вимоги апеляційної скарги задоволені частково, тому на підставі ст. 141 ч. 1, ч. 13 ЦПК України сплачений ОСОБА_2 судовий збір в апеляційному суді у сумі 9366,45 грн (1057,20 грн за вимогу немайнового характеру + 8309,25 грн за вимогу майнового характеру) за подання апеляційної скарги слід компенсувати за рахунок позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, п. 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Молібог Юлії Миколаївни задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 грудня 2018 року в частині зобов`язання Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області зняти арешт із земельних ділянок, а також визнання за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0, 050 га та кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,0792 га, які розташовані по АДРЕСА_1 території АДРЕСА_1 , скасувати та відмовити у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) 9366 грн 45 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 14 червня 2019 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

С. Г. Хвостик