ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 822/1468/17
Провадження № 11-233апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В.В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачук О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства (далі - ПСП) Агрофірма Берегиня до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Рубін Карпет , про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва
за касаційною скаргою ПСП Агрофірма Берегиня на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (суддя Шевчук О. П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року (судді Швидловський В. Б., Іваненко Т. В., Кузьменко Л. В.),
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2017 року ПСП Агрофірма Берегиня звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати:
- рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції № 17391280 від 21 листопада 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ Рубін Карпет зареєстровано право власності на складське приміщення загальною площею 840,6 кв. м, розташовано у м. Хмельницькому, вул . Польова, 1 ;
- свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на складське приміщення загальною площею 840,6 кв. м, розташоване у м. Хмельницькому, вул. Польова, 1 , за ТОВ Рубін Карпет , видане державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції 21 листопада 2014 року.
Справа неодноразово розглядалась судами, при цьому встановлено такі обставини.
За договором, укладеним 28 травня 2002 року, ПСП Агрофірма Берегиня придбало у власність нерухоме майно згідно додатка до цього договору, зокрема, картоплесховище площею 840,6 кв. м, про що 20 грудня 2007 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації видані відповідні свідоцтва про право власності.
28 вересня 2011 року на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 9 листопада 2010 року про стягнення з ПСП Агрофірма Берегиня заборгованості в сумі 256 000 грн, державним виконавцем державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області через торгуючу організацію - ПП Спеціалізоване підприємство юстиція в особі Хмельницької філії ПП Спеціалізоване підприємство юстиція за результатами проведення прилюдних торгів здійснено реалізацію вказаного майна, і згідно з актом державного виконавця Лабчука P.M. від 7 жовтня 2011 року переможцем прилюдних торгів визнано ОСОБА_1 .
29 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону).
Відповідно до рішення власника TOB Рубін Карпет від 7 грудня 2011 року до складу його засновників прийнято ОСОБА_1 та визначено частки кожного із співзасновників у підприємстві.
Згідно з протоколом загальних зборів засновників TOB Рубін Карпет від 7 грудня 2011 року ОСОБА_1 як співвласник TOB Рубін Карпет вніс до статутного капіталу товариства майно на загальну суму 360 100 грн і передав його на підставі акта приймання-передачі та грошової оцінки майна від 7 грудня 2011 року, зокрема картоплесховище (літера І ) загальною площею 840,6 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1400 від 22 грудня 2011 року Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані по вул. Польовій, 1 у м. Хмельницькому за ТОВ Рубін Карпет вирішено оформити право власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема картоплесховище (літера І ) загальною площею 840,6 кв. м.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 грудня 2014 року, визнано недійсними та скасовано прилюдні торги, які були проведені Хмельницькою філією ПП Спеціалізоване підприємство юстиція 28 вересня 2011 року, зокрема, щодо реалізації картоплесховища площею 840,6 кв. м.
Вказаним судовим рішенням визнано недійсним та скасовано акт про проведення прилюдних торгів від 7 жовтня 2011 року, складений заступником начальника відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області; визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 29 жовтня 2011 року, видане приватним нотаріусом щодо належності на праві власності ОСОБА_1 зазначеного нерухомого майна.
У період розгляду вказаної цивільної справи TOB Рубін Карпет здійснило реконструкцію частини спірного майна, зокрема переобладнало картоплесховища (літера І ), загальною площею 840,6 кв. м, під складське приміщення загальною площею 840,6 кв. м.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції прийнято рішення № 17391280 від 21 листопада 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на реконструйований об`єкт - складське приміщення загальною площею 840,6 кв. м, розташоване у м. Хмельницькому, вул. Польова, 1 , за ТОВ Рубін Карпет та видано свідоцтво № 29838781 від 21 листопада 2014 року про право власності на вказане майно.
14 січня 2015 року представником ПСП Агрофірма Берегиня до реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області подано заяви для оформлення права власності, зокрема на картоплесховище площею 840,6 кв. м, згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2014 року, однак 22 січня 2015 року отримано відмову у реєстрації права власності на це майно за ПСП Агрофірма Берегиня , оскільки воно зареєстроване за іншим суб`єктом та за іншим правовстановлюючим документом, ніж ті, що вказані в рішенні суду.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року в адміністративній справі № 822/2448/16 встановлено, що декларація
№ ХМ 14212100514 про готовність об`єкта до експлуатації (реконструкція картоплесховища (літера І ) під складське приміщення загальною площею 840,6 кв. м, розташоване у м. Хмельницький, вул. Польова, 1 ), зареєстрована 28 лютого 2012 року, не є такою, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
На цій підставі ПСП Агрофірма Берегиня звернулось з адміністративним позовом до суду про визнання протиправним рішення від 21 листопада 2014 року № 17391280 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на реконструйований об`єкт на підставі вказаної декларації, та з вимогою його скасування.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 17 квітня 2018 року (судді Берназюк Я. О., Гриців М. І., Коваленко Н. В.) у цій справі задовольнив частково касаційну скаргу ПСП Агрофірма Берегиня , постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що суду першої інстанції необхідно встановити факти, без яких ухвалити законне й обґрунтоване рішення неможливо, зокрема щодо відповідності декларації № ХМ 14212100514 від 28 лютого 2012 року про готовність об`єкта до експлуатації вимогам закону.
Під час нового розгляду справи, Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 19 липня 2018 року провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 листопада 2018 року залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 19 липня 2018 року. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що предметом розгляду в цій справі є не стільки рішення державного реєстратора як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо порушення його прав на користування нерухомим майном, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Не погодившись із указаними судовими рішеннями,ПСП Агрофірма Берегиня звернулося із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 грудня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПСП Агрофірма Берегиня на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року, а ухвалою від 6 березня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції.
У відзиві на касаційну скаргу - третя особа ТОВ Рубін Карпет вважає, що касаційна скарга ПСП Агрофірма Берегиня не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані рішення судів законні та обґрунтовані .
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах, установлених статтею 341 КАС, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини стосуються вирішення питання правомірності переходу права власності на нерухоме майно від позивача до третьої особи, що вказує на наявність спору про право, при цьому державний реєстратор фактично здійснив лише посвідчення факту переходу права власності від однієї сторони до іншої, однак не вирішував саме питання про те, кому саме належить майно щодо якого відбулася спірна реєстрація.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.
Відповідно до положень статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Отже, позовні вимоги ПСП Агрофірма Берегиня слід розглядати у порядку господарського судочинства, оскільки спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, а стосується захисту його приватних інтересів.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження в цій справі. Оскільки спір у справі не є публічно-правовим, тому має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Берегиня залишити без задоволення .
2. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді: Н. О. Антонюк С. В. Бакуліна В. С. Князєв Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач В. І. Данішевська Ж. М. Єленіна О. С. Золотніков О. Р. Кібенко О. М. Ситнік О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич О. Г. Яновська
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2019 |
Оприлюднено | 18.06.2019 |
Номер документу | 82424018 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Велика палата Верховного Суду
Прокопенко Олександр Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні