Постанова

від 05.06.2019 по справі 915/1004/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/1004/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 (головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Разюк Г.П., Ярош А.І.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2018 (суддя Коваль С.М.) у справі № 915/1004/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю дитячий спортивно-оздоровчий центр "Вальмар"

до Миколаївської міської ради

про визнання договору оренди землі №9674 від 30.10.2013 поновленим та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди на умовах позивача,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю дитячий спортивно-оздоровчий центр "Вальмар" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі - відповідач) про визнання поновленим з 31 жовтня 2017 року строком на один рік Договору оренди земельної ділянки площею 1 143 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_1), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 200604748101) по вул . Набережній , 6, у м . Миколаєві , укладеного 30.10.2013 та зареєстрованого Миколаївською міською радою 30.10.2013 за №9674; визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки площею 1143 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 200604748101) вул. Набережній, 6, у м. Миколаєві , укладений 30.10.2013 та зареєстрований Миколаївською міською радою 30.10.2013 за №9674 на умовах позивача.

1.1. Обгрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач посилався на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначав, що відповідач, усупереч вимогам закону, не розглянув заяву позивача, подану 29.05.2017 разом з додатковою угодою. Також позивач наголошував, що після спливу строку договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Короткий зміст оскаржуваних рішень

2. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2018, яке залишено без змін постановою Південно - Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 позов задоволено повністю.

2.1. Обгрунтовуючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем пропущено строк звернення з питанням продовження строку дії договору оренди, з огляду на що дійшли висновку, що позивач не набув права на поновлення договору оренди на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Водночас, оскільки позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, в розмірах та в строки, встановлені договором оренди, сплачує орендну плату, доказів направлення протягом одного місяця після закінчення строку договору позивачу листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди відповідачем не надано, суди дійшли висновку про набуття позивачем права на поновлення договору оренди на підставі ч. 6 ст. 33 даного Закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

4. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, відповідач зазначає, що виходячи з приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вбачається втрата позивачем переважного права на продовження строку дії договору оренди землі внаслідок несвоєчасного повідомлення про це орендодавця та недолучення до відповідної заяви проекту додаткової угоди про його поновлення.

4.1. Як вказує скаржник, на даний час, відповідно до приписів статті 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір є припиненим по закінченню строку, на який його було укладено. За відсутності рішення відповідача про його поновлення на новий строк, вирішення питання оформлення договірних відносин щодо оренди земельної ділянки можливо лише в загальному порядку.

Таким чином, поновити договір оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону не вбачається можливим, оскільки позивачем було допущено порушення умов договору, що не було враховано судами попередніх інстанцій.

4.2. Також, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій не були враховані всі фактичні обставини справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

5. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані рішення залишити без змін, враховуючи правильне застосування судами попередніх інстанцій приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та повне з`ясування усіх обставин справи.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

6. 30.10.2013 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю дитячий спортивно-оздоровчий центр "Вальмар" (орендар) укладено договір оренди землі №9674, за умовами якого позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 1143 кв.м. (кадастровий номер 4810137200 : 09:001:0011) для реконструкції існуючого кафе з літнім майданчиком під закусочну по вул. Набережній, 6 у м. Миколаєві строком до 30.10.2016.

6 . 1. На підставі рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2016 №4/48 продовжено дію договору до 30.10.2017, про що було укладено договір про зміни №213-16 від 08.12.2016.

6 . 2. Згідно із умовами п.п. 3.1 та 7.1 зазначеного Договору оренди землі (в редакції Договору про зміни від 08.12.2016 №213-16), дію договору було продовжено до 30.10.2017. У разі закінчення строку оренди, Орендар зобов`язаний за шість місяців до спливу строку Договору письмово звернутись до Орендодавця з питання продовження строку оренди та укласти Договір (договір про зміни) на новий строк на підставі рішення Орендодавця. У випадку невиконання цього зобов`язання, Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку.

6 . 3. Судами також установлено, що 29.05.2017 позивач звернувся із заявою до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про поновлення договору оренди. До вказаної заяви ТОВ ДСОЦ "Вальмар" було додано лист-повідомлення та додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 30.10.2013 за № 9674 зі змінами до договору від 08.12.2016 № 213-16. Однак, Миколаївською міською радою не прийнято рішення про продовження або відмову в продовженні договору оренди.

6.4. Неприйняття Миколаївською міською радою рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 30.10.2013 за № 9674, зі змінами до договору від 08.12.2016 № 213-16 стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

7. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

8. Предметом даного спору є вимога про визнання поновленим договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

9. Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", якою регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша-п`ята цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї статті).

10. Відповідно до частини 6 статті 33 названого Закону у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

11. Визначений наведеною нормою порядок є відмінним від передбаченого положеннями частин 1-5 статті 33 Закону, оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки за умови, що орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди заперечення орендодавця проти поновлення цього договору.

12. Повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону, не вимагається.

Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті 33 Закону полягає саме у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

13. Так, для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендареві про наявність заперечень і своє рішення.

14. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

15. Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, згідно з яким орендодавець після отримання листа-повідомлення орендаря зобов`язаний:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

16. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

17. У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

18. У свою чергу, оскільки суди попередніх інстанцій установили, що з урахуванням умов договору оренди землі, а також обов`язку позивача звернутись до відповідача щодо продовження строку договору оренди у строк, не пізніше 30.04.2017, з огляду на встановлені обставини звернення позивача з відповідною заявою 29.05.2017, то вірним є висновок, що позивач не набув права на поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

19. Водночас, судами установлено, що позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 30.10.2013, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив позивачу листа-повідомлення про заперечення стосовно його поновлення.

20. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця з дня закінчення строку договору заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору).

21. При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

22. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 названого Закону, необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону, і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

23. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

24. За наведених вище обставин, враховуючи, що позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 30.10.2013, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив позивачу листа-повідомлення про заперечення стосовно його поновлення, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі є обгрунтованими.

25. Доводи касаційної скарги відповідача, у яких він, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вказує про втрату позивачем переважного права на продовження строку дії договору оренди землі внаслідок несвоєчасного повідомлення про це орендодавця та не долучення до відповідної заяви проекту додаткової угоди про його поновлення, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані, оскільки постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц ухвалена, виходячи з інших обставин справи.

26. Аргументи касаційної скарги відповідача стосовно того, що на даний час, відповідно до приписів статті 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір є припиненим по закінченню строку, на який його було укладено та за відсутності рішення відповідача про його поновлення на новий строк, вирішення питання оформлення договірних відносин щодо оренди земельної ділянки можливо лише в загальному порядку, є такими, що не узгоджуються з положеннями спеціальної норми Закону України "Про оренду землі" про поновлення договорів оренди на підставі ч. 6 ст. 33 названого Закону, які не вимагають прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення.

27. За змістом ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28. Колегія суддів відзначає, що господарськими судами попередніх інстанцій дотримано вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі", доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правомірності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, то Верховний Суд не вбачає підстав для їх зміни чи скасування, та вважає, що судові рішення слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Щодо судових витрат

30. У зв`язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2018 у справі №915/1004/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.