Ухвала

від 12.06.2019 по справі 298/632/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 298/632/19

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.06.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна ПП «Шукаль» адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/293/19, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах ПП «Шукаль»,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2019 року задоволено погоджене прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 (далі прокурор) клопотання слідчого СВ Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 (далі слідчий) й накладено арешт на вилучене в ході огляду 13.05.2019 місця події майно, а саме: автомобіль марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , разом із піщано-гравійною сумішшю у кількості близько 6,5 м. куб., та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , разом із піщано-гравійною сумішшю у кількості близько 6,5 м. куб.; та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_4 .

З матеріалів судового провадження вбачається, що 15.05.2019 до Великоберезнянського районного суду звернувся слідчий із погодженим прокурором клопотанням про накладення арешту на вантажні автомобілі марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , разом із піщано-гравійною сумішшю в кількості близько 6,5 м. куб., та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_2 , та автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , разом із піщано-гравійною сумішшю в кількості близько 6,5 м. куб.; та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_4 . У клопотанні слідчий вказує на те, що в провадженні Великоберезнянського відділу поліції перебуває кримінальне провадження № 12019070070000165, відомості про кримінальне правопорушення в якому 13.05.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за ознаками передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України кримінального правопорушення. Зазначає, що 13 травня 2019 року о 08 год. 54 хв. із лінії 102 надійшло повідомлення про те, що по вул. Лешкевича в с. Мирча Великоберезнянського району Закарпатської області, на асфальтній дорозі виявлено транспортний засіб марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував гр. ОСОБА_9 , який перевозив близько 6,5 м. куб. піщано-гравійної суміші без відповідних документів, та автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , за кермом якого перебував гр. ОСОБА_10 , який перевозив близько 6,5 м. куб. піщано-гравійної суміші без відповідних документів. Водії вказаних автомобілів відповідно до ст. 63 Конституції України відмовилися давати будь-які покази. Вказує і на те, що 13 травня 2019 року проведено огляд вищевказаних транспортних засобів, під час якого в кузовах автомобілів виявлено близько по 6,5 м. куб. піщано-гравійної суміші в кожному, після чого, автомобілі разом із їх вмістом поміщено на спецмайданчик Великоберезнянського відділенняполіції. Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів їх власником являється ПП «Шукаль», яке розташоване за адресою смт. Великий Березний, вул. Локоти 2 - А, Закарпатської області. Посилається на те, що вилучені у ході огляду місця події від 13 травня 2019 року транспортні засоби разом із піщано-гравійними сумішами, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та мають значення речових доказів у кримінальному провадженні. Просить накласти арешт на вищевказані автомобілі, свідоцтва про їх реєстрацію та наявну в кузовах автомобілів піщано-гравійну суміш.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що вилучені під час огляду місця події вантажні автомобілі, разом із їх вмістом та свідоцтва про їх реєстрацію, які постановою слідчого від 13.05.2019 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, мають значення для повного, об`єктивного та всебічного досудового розслідування кримінального провадження. Тому, клопотання слідчого задоволено.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки постановлена з порушенням норм кримінального процесуального закону. Посилається на те, що оскаржувана ухвала не містить відомостей про дослідження доказів, які б указували на те, що вилучені в ході огляду місця події, який проводився 13.05.2019, транспортні засоби, зберегли на собі сліди злочину, є носіями збереження та обробки інформації про вчинення злочину, передбаченого ст. 240 КК України, а також на будь-які інші правові підстави для арешту майна, наслідки такого арешту для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Посилається на те, що у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру й будь-якої інформації щодо неправомірності володіння цим майном та необхідності накладення на нього арешту не встановлено, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість накладення арешту на транспортні засоби. Разом із тим, посилається на те, що ні в клопотанні слідчого, ні в оскаржуваній ухвалі не наведено конкретних обставин та доказів, які б підтверджували, що транспортні засоби є об`єктом кримінального правопорушення, і що існують ризики того, що подальше використання вилучених автомобілів особою, якій вони належать, може призвести до знищення доказів чи іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню. При цьому, зазначає, що законний власник автомобілів ПП «Шукаль» використовує їх у своїй господарській діяльності, а саме, здійснює перевезення та надає автомобілі в оренду третім особам, що відповідає відомостям про зареєстровані види діяльності відповідної юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, вказує на те, що ПП «Шукаль» не було повідомлено про час та місце розгляду клопотання слідчого й оскаржуваної ухвали не отримувало, а про наявність такої їм стало відомо 20.05.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого, повернувши власнику ПП «Шукаль» транспортні засоби марки «КАМАЗ», модель «5511», д. н. з . НОМЕР_1 , та марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , а також свідоцтва про їх реєстрацію.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення представника власника автомобілів ПП «Шукаль» адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу; прокурора ОСОБА_5 , який судове рішення вважає законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на автомобіль марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_4 , слідчим суддею не були враховані вимоги Конституції України, кримінального процесуального закону та принципи верховенства права закладені в Європейській Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно не перевірені доводи клопотання, й постановлено судове рішення, яке з огляду на норми матеріального та процесуального права не можна визнати законним та обґрунтованим.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів ; 2)спеціальної конфіскації ; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правого характеру у виді конфіскації майна.

У випадку передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Накладаючи арешт на автомобіль марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , разом із піщано-гравійною сумішшю у кількості близько 6,5 м. куб., та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , разом із піщано-гравійною сумішшю у кількості близько 6,5 м. куб.; та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_4 , слідчий суддя в ухвалі послався на приписи ст. ст. 170, 173 КПК України, зазначивши, що транспортні засоби, свідоцтва про їх реєстрацію та піщано-гравійна суміш, що у них знаходиться визнані речовими доказами і мають значення для повного, об`єктивного та всебічного досудового розслідування кримінального провадження.

На будь-які інші підстави в обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя в ухвалі не послався.

Дослідивши матеріали за клопотанням, колегія суддів вважає, що як слідчим, так і слідчим суддею не були дотримані вимоги ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, відповідно, при внесенні та розгляді клопотання щодо накладення арешту на автомобілі та свідоцтва про їх реєстрацію.

Як у клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді не вказується на те чи відповідають транспортні засоби та свідоцтва про їх реєстрацію критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, є об`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, на наявність передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків.

З матеріалів судового провадження, у тому числі, з ухвали слідчого судді вбачається, що слідчий не приймав участь у розгляді клопотання.

У матеріалах судового провадження відсутні будь-які дані про час та обставини, за яких слідчий доводив необхідність накладення арешту на майно та документи, у тому числі, що транспортні засоби та свідоцтва про їх реєстрацію є об`єктом вчиненого злочину, відповідають критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, наявність передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків і мають значення речових доказів. Крім того, колегія суддів зазначає, що у розгляді клопотання не приймав участь прокурор, який його погоджував і на якого покладений тягар доведення обґрунтованості доводів клопотання, у тому числі, необхідності накладення арешту (а. с. 14-18).

Крім того, колегія суддів, дослідивши матеріали судового провадження прийшла до висновку, що такі не містять будь-яких відомостей про те, що кримінальним правопорушенням кому - небудь завдана матеріальна шкода. Одночасно, з матеріалів судового провадження не вбачається, що в справі заявлявся цивільний позов. На відсутність заявленого в справі цивільного позову також вказувала сторона захисту : адвокат ОСОБА_6 , а прокурор не вказував на наявність заявленого в справі цивільного позову.

Учасниками судового розгляду апеляційному суду також не надані відомості про те, що будь-хто зі службових осіб приватного та публічного права або хто-небудь із фізичних осіб, подавав заяви про визнання його цивільним позивачем, а стороною обвинувачення - не надані відомості про те, що в справі будь-хто визнавався цивільним відповідачем.

Дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів також приходить до висновку про те, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні ніхто як з фізичних чи юридичних осіб не визнавався підозрюваним, обвинуваченим чи засуджувався й щодо нього може бути застосовано покарання у виді конфіскації чи спеціальної конфіскації. Стороною обвинувачення також не надано будь-які дані про те, що у кримінальному провадженні щодо третіх осіб чи юридичних осіб, у випадках передбачених Кримінальним кодексом України, може бути застосована спеціальна конфіскація.

Крім того, стороною обвинувачення не надані будь-які дані про те, що у кримінальному провадженні з ПП «Шукаль« може бути стягнута неправомірна вигода. Відсутні у матеріалах судового провадження і дані про неосудних осіб, діями яких завдана матеріальна шкода, яку в подальшому необхідно буде відшкодовувати за рахунок арештованого майна.

У клопотанні також не вказується на те, що арешт накладається на автомобілі та свідоцтва про їх реєстрацію з метою запобігання можливості їх перетворення, відчуження, а також із метою забезпечення їх збереження як речових доказів.

При оцінці доводів клопотання та доводів апеляційної скарги, колегія суддів також вважає, що у клопотанні не вказується на наявність даних у підтвердження ризиків перетворення чи відчуження транспортних засобів. Під час розгляду апеляційної скарги прокурор також не посилався на наявність даних у підтвердження ризиків перетворення чи відчуження автомобілів, а також на наявність даних, які б підтверджували, що не накладення арешту на транспортні засоби та свідоцтва про їх реєстрацію шляхом заборони розпорядження та користування ними чи їх відчуження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити повному, всебічному та об`єктивному розслідуванні кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів також враховує те, що слідчим у клопотанні не зазначалось які саме обтяження необхідно застосувати щодо транспортних засобів та свідоцтв про їх реєстрацію, обґрунтування необхідності застосування тих чи інших обтяжень.

З матеріалів судового провадження і, зокрема, клопотання, не вбачається на кого саме покладені обов`язки по зберіганню майна (автомобілів, та свідоцтв про їх реєстрацію), кому саме роз`яснені положення закону щодо відповідальності за їх зберігання.

Формальне посилання слідчого у клопотанні на ч. 1 ст. 98, ст. 131, 132, 170 та ст. 171 КПК України, без належного вмотивування мети та підстав для арешту майна, колегія суддів вважає таким, що не приводить до висновку про його обґрунтованість та про необхідність його задоволення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у кримінальному провадженні, відомості в якому про передбачене ч. 2 ст. 240 КК України кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ПП «Шукаль» як арешт автомобіля марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_4 , що прокурор поза розумним сумнівом не довів законність такого арешту.

Крім того, колегія суддів вважає, що прокурор не довів, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту автомобілів та свідоцтв про їх реєстрацію може призвести до їх зникнення, втрати або пошкодження, або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті і шляхом застосування менш обтяжливих заходів забезпечення цього провадження, у тому числі без застосування щодо майна та документів будь-яких обтяжень.

Колегія суддів також вважає, що накладення арешту на автомобіль марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_4 , не дозволить їх власнику ПП «Шукаль» використовувати їх

у господарській діяльності, а саме, надавати послуги з перевезення вантажів, здавати їх в оренду третім особам, не відповідатиме завданням кримінального провадження щодо захисту прав особи (юридичної особи ПП «Шукаль»), суперечитиме принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, з наведеного витікає, що слідчим суддею були порушені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на автомобіль марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_4 .

Відповідно до ст. ст. 409 - 410 КПК України неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з урахуванням вимог ст. 407 цього Кодексу, зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, яку подав адвокат ОСОБА_6 у частині незаконності судового рішення про накладення арешту на автомобілі та свідоцтва про їх реєстрацію підлягає задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке визнається незаконним та необґрунтованим ; ухвалу слідчого судді скасовує, постановляє нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вказане майно,відмовляє.

Одночасно, колегія суддів, відповідно до ст. 404 КПК України, якою передбачено межі розгляду апеляційної скарги, дослідивши приєднані до клопотання докази, викладені у судовому рішенні висновки, вважає, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на піщано-гравійну суміш у кількості близько 6,5 м. куб., що знаходиться в автомобілі марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , та піщано-гравійну суміш у кількості близько 6,5 м. куб., що знаходиться в автомобілі марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 . Колегія суддів погоджується з викладеними у судовому рішенні висновками про те, що піщано-гравійна суміш може мати істотне значення для з`ясування обставин передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України кримінального правопорушення порушення встановлених правил використання надр, незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

При розгляді апеляційної скарги, колегія суддів, враховуючи положення кримінального процесуального закону, сприяла учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги ; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту (прокурора, потерпілого, обвинуваченого чи його захисника) апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи і те, що прокурор ОСОБА_5 під час розгляду апеляційної скарги не заявляв клопотань про дослідження доказів, у тому числі й у спростування доводів апеляційної скарги, не надав апеляційному суду матеріали кримінального провадження, на підставі яких апеляційний суд прийшов би до переконання про необхідність накладення арешту на автомобілі та свідоцтва про їх реєстрацію.

Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах ПП «Шукаль», задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2019 року про накладення арешту на автомобіль марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , разом із піщано-гравійною сумішшю у кількості близько 6,5 м. куб., та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_2 , автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , разом із піщано-гравійною сумішшю у кількості близько 6,5 м. куб., та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_4 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 про накладення арешту на автомобіль марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_2 , автомобіль марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , та свідоцтво про його реєстрацію № НОМЕР_4 , - відмовити.

Накласти арешт на піщано-гравійну суміш у кількості близько 6,5 м. куб., що знаходиться в автомобілі марки «КАМАЗ», модель «5511», сірого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , та піщано-гравійну суміш у кількості близько 6,5 м. куб., що знаходиться в автомобілі марки «Урал», модель «375», д. н. з. НОМЕР_3 , - клопотання слідчого у цій частині задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: