Постанова

від 10.06.2019 по справі 460/2705/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/3328/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Шевчук С.М., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Зозулею Д.П. в порядку письмового провадження у м. Рівне, дата складання повного тексту судового рішення 05 лютого 2019 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокор-М до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокор-М (далі - ТзОВ Агрокор-М , товариство, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області, відповідач) №0009291403 від 01.10.2018 та №0009301403 від 01.10.2018.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ Агрокор-М у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що згідно вироку суду, який набрав законної сили, відносно громадянина ОСОБА_1 ПП Євро Агро Дістріб`юшн визнано фіктивним суб`єктом господарювання (далі - СГД), який входив до складу конвертаційного центру, формував штучний податковий кредит та податкові зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ), а також валові витрати для СГД - вигодонабувачів по всій території України, в тому числі для ТзОВ Агрокор-М при придбанні останнім макухи соєвої на загальну суму 676 000 грн (в т.ч. ПДВ - 112 000 грн). Також судом першої інстанції не було враховано, що перевіркою зроблено висновок, згідно якого за операціями з поставки макухи соєвої формувалися окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ТзОВ Агрокор-М необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ. Отже, перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) від імені ПП Євро Агро Дістріб`юшн для ТзОВ Агрокор-М у зв`язку з відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг та відповідно нереальність їх одержання саме від контрагента ПП Євро Агро Дістріб`юшн .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідач в судовому засіданні в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ Агрокор-М у задоволенні позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що в період з 04.09.2018 по 10.09.2018 на підставі наказів ГУ ДФС у Рівненській області №2251 від 31.08.2018 та направлень №1687/17-00-14-03 від 31.08.2018, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Агрокор-М , з питань правильності нарахування та сплати ПДВ за результатами проведення взаєморозрахунків з ПП Євро Агро Дістріб`юшн за січень, березень 2016 року та з ТзОВ Рибдержстандарт за січень 2017 року, за результатами якої складено акт №1996/17-00-14-03/35741279 від 17.09.2018.

Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.п. а п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 розділу ІІІ ПК України №2755-VI від 02.12.2012 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження ПДВ за січень 2016 року на суму 49408 грн, завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2016 року на суму 63 327 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 01.10.2018 були прийняті оспорюванні рішення, зокрема, №0009291403, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 74 112,00 грн, з них 49 408, 00 грн за податковими зобов`язаннями та 24 704,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №0009301403, яким зменшено від`ємне значення за платежем ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 63 327,00 грн за березень 2016 року (загальна сума 137 439 грн).

Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції по придбанню макухи соєвої в ПП Євро Агро Дістріб`юшн відповідають меті діяльності ТзОВ Агрокор-М , оскільки відповідно до відомостей зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, розведення свиней (основний), допоміжна діяльність у тваринництві, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, оптова торгівля живими тваринами, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Крім того, надані позивачем документи є первинними документами в розумінні вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги покликання відповідача на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.02.2016, яким встановлена вина керівника ПП Євро Агро Дістріб`юшен у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.27 та ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України (далі - КК Уркаїни), з огляду на задекларований принцип індивідуальної відповідальності.

Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, до яких суд прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно дефініції наведеної у п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.22.1 ст.22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

У п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України міститься визначення, за яким податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту визначений ст.198 ПК України.

За змістом п.п. а п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, яка діяла на час існування відповідних правовідносин позивача з контрагентами), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.4 статті 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер : покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 9 цього Закону, бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на наведені положення ПК України, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 по справі №201/4704/16-к провадження №1-кп/201/195/2016 директора ПП Євро Агро Дістріб`юшн ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, зокрема, за співучасть у формі пособництва по створенню суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно вказаного вироку, судом при розгляді кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог ст.ст.81, 87, 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.56, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст.8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , у квітні 2014 року у невстановленому місці погодився на пропозицію невстановлених слідством осіб створити ПП Євро Агро Дістріб`юшн (код за ЄДРПОУ 39192703), з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, не маючи при цьому наміру фактично здійснювати підприємницьку діяльність.

При цьому ОСОБА_1 з невстановленими слідством особами домовились про підписання статутних та інших документів по реєстрації на його ім`я ПП Євро Агро Дістріб`юшн , при цьому невстановлені особи повідомили ОСОБА_1 про те, що до діяльності вказаного підприємства він не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись власником, директором, а контроль за фінансово-господарською діяльністю ПП Євро Агро Дістріб`юшн будуть здійснювати інші особи.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі стосовно підтвердження первинними документами господарських взаємовідносин між ДП ДГ Гонтарівка ІТ НААН України та ПП Євро Агро Дістріб`юшн колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТзОВ Агрокор-М та ПП Євро Агро Дістріб`юшн позивачем були надані до суду Договір поставки №25/011 від 25.01.2016, специфікації, сертифікат якості, звіт про результати досліджень, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, платіжні доручення.

Колегія суддів зазначає, що платіжні доручення, надані позивачем для підтвердження оплати на виконання умов договору поставки від 25.01.2016, не містять штампу банківської установи, а тому не можуть вважатися належним доказом здійснення розрахунків між сторонами.

Крім того, колегією суддів встановлено, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження господарських операцій, виписані ПП Євро Агро Дістріб`юшн та підписані директором ОСОБА_1., фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, а тому дані документи не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів чи послуг.

Доводи позивача про те, що вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 по справі №201/4704/16-к не дає підстав стверджувати про те, що операції між позивачем та ПП Євро Агро Дістріб`юшн не відбувалися, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 по справі №21-3788а15, відповідно до якої, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, постановах Верховного Суду від 30.05.2019 по справі №804/7585/17, від 05.03.2019 по справі №802/843/17-а.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі первинні документи видані контрагентом позивача ПП Євро Агро Дістріб`юшн є неприйнятними за об`єктивним та суб`єктивним критеріями. Об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що це підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Факт фіктивного підприємництва визнаний вироком та встановлені ним обставини діянь вчинених певною особою у кримінальному провадженні доводять порушення публічного порядку, внаслідок чого посилання позивача, на не встановлення вироком обставин та відсутність наслідків для вирішення адміністративного спору, є неприйнятним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 по справі №826/22539/15.

Згідно ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що надані до матеріалів справи позивачем первинні бухгалтерські документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які засвідчують факт постачання товарів, а тому віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ спірних сум по придбанню товарів у ПП Євро Агро Дістріб`юшн є безпідставним.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає правомірними оспорювані рішення відповідача.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є : неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 195, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року по справі №460/2705/18 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокор-М до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Я. С. Попко Повне судове рішення складено 18.06.2019.