Рішення

від 11.06.2019 по справі 638/9680/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/9680/18

Провадження № 2/638/2126/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

за участю секретаря - Цуваревої Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Харківської міської ради (61103, м. Харків, пр. Науки, буд. 17-А) про усунення перешкод в управлінні майном дітей,-

установив:

У липні 2018 року Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Орган Опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Харківської міської ради, про усунення перешкод в управлінні майном дітей, у якій просить зобов`язати ОСОБА_2 припинити дії, які порушують права ОСОБА_1 на управління квартирою АДРЕСА_3 , шляхом надання ОСОБА_1 права безперешкодного доступу та перебування в усіх приміщені квартири, без обмеження у часі та передання дублікату ключів від квартири; відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України зобов`язати орган опіки та піклуван Шевченківської районної адміністрації Харківської міської ради подати до су письмовий висновок щодо розв`язання цього спору; стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі - 704,80 грн.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним: з 16.12.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. Даний шлюб було розірвано рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2013 року. У шлюбі у сторін народилися двоє дітей, які на дату подання позову є малолітніми: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач для своїх дітей 22 липня 2014 року придбав квартиру АДРЕСА_3 , що перебуває у їх (дітей) власності, у якій діти мешкають разом з матір`ю - ОСОБА_2 .

Позивач наголошує, що має власне житло, проживати у зазначеній квартирі ( АДРЕСА_3 ) бажання не має, проте бажає здійснювати повноваження, передбачені ст. 177 СК України для забезпечення інтересів своїх дітей.

Позивач стверджує, що Відповідач - ОСОБА_2 чинить йому перешкоди в управлінні майном дітей, а саме квартирою АДРЕСА_3 . Відповідачка самостійно встановила на двері, вищезазначеної квартири, власні замки та відмовляється надавати позивачу дублікати ключів від них. Не впускає позивача у квартиру, внаслідок чого позивач позбавлений можливості управління майном дітей, дбати про збереження майна дітей, забезпечення використання квартири в інтересах дітей (закріплення особистих кімнат за дітьми, санітарні умови проживання, перебування та проживання третіх осіб у квартирі).

За твердженням Позивача, він неодноразово намагався здійснити досудове врегулювання спору із Відповідачем шляхом надсилання вимоги про захист прав малолітніх дітей від 15 березня 2018 р.; досудової вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми від березня 2018 р.; вимоги від 14 червня 2018 р.

Таким чином, на думку Позивача, Відповідач, за відсутності будь-яких законних підстав здійснює управління квартирою дітей одноособово та позбавила позивача можливості управляти належним дітям майном, дбати про збереження та використання майна дітей в їх інтересах.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.09.2018 р. справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, просила перенести судове засідання, посилаючись на хворобу дитини. Виправдальних документів зазначених причин, на день розгляду справи, суду не надала.

Третя особа по справі представник Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, який діє від імені органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Харківської міської ради Товстоп`ята Ольга Миколаївна (діє за довіреністю від 03.01.2019 р. № 26) в судове засідання з`явилась

Через канцелярію суду представником третьої особи 01.11.2018 р. було подано клопотання від 30.10.2018 року № 02-26/1235-18 у якому просять замінити належним чином третю особу, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Харківської міської ради у даній справі на Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, обґрунтовуючи це тим, що повноваження по захисту житлових майнових та особистих немайнових прав дітей делеговані Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради на підставі Рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 № 799/17 Про внесення змін до положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання .

Через канцелярію суду представником третьої особи 14.01.2019 р. було подано заяву від 14.01.2019 року в якій зокрема зазначено, що представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд винести рішення виключно в інтересах малолітніх дітей, також просить залучити до матеріалів справи в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України Висновок органу опіки та піклування про усунення перешкод ОСОБА_1 в управлінні майном малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 26.12.2018 №817.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до статті 3 ЦК України , загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України ).

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України . Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 ЦК України , відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Із матеріалів справи судом встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 , діючи в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.07.2014 № 401 Про надання фізичним особам дозволу на здійснення правочинів уклав 22.07.2014 року на ім`я дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .

Право власності малолітніх дітей на вищезазначену квартиру підтверджено договором купівлі-продажу від 22.07.2014 посвідченого приватним нотаріусом харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються співвласниками квартири АДРЕСА_3 . Дітям належить по 1/2 частки вищезазначеної квартири.

Згідно Довідки від 20.04.2018 року, виданої КООПЕРАТИВНИМ ОБ`ЄДНАННЯМ "ЄДНІСТЬ (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 22719507) у квартири АДРЕСА_3 зареєстровані малолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх мати ОСОБА_2 .

Шлюб між батьками малолітніх дітей розірваний рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.06.2013, рішення набуло законної сили.

Після розірвання шлюбу діти залишились проживати разом з матір`ю ОСОБА_2 , та мешкають за адресою: АДРЕСА_4 .

Батько дітей, ОСОБА_1 , мешкає за адресоюгм АДРЕСА_5 .

Позивач бажає приймати участь у вихованні дітей, щомісяця виділяє грошові кошти на їх утримання. Мати дітей, ОСОБА_2 , чинить перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні ним в повну міру батьківських обов`язків. ОСОБА_1 не має доступу до квартири в якій мешкають діти, не володіє інформацією щодо стану житла та умов проживання дітей. ОСОБА_2 не надає можливість ані ОСОБА_1 , потрапити до квартири де мешкають діти, ані представникам органу опіки і піклування здійснити перевірку умов проживання малолітніх.

Позивача неодноразово намагався здійснити досудове врегулювання спору із Відповідачем шляхом надсилання вимоги про захист прав малолітніх дітей від 15 березня 2018 р.; досудової вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми від березня 2018 р.; вимоги від 14 червня 2018 р., які Відповідачем були проігноровані.

До матеріалів справи був долучений висновок про усунення перешкод ОСОБА_1 в управлінні майном малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений 26.12.2018 року за № 817 Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, який залучений у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до розгляду справи; в якому Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради діючи як представник органу опіки та піклування, керуючись ст. 6, 7, 19, 141, 150, 177 Сімейного кодексу України, вважає доцільним усунення перешкод ОСОБА_1 в управлінні майном, а саме квартирою АДРЕСА_3 , яка на правах співвласності належить малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог діючого законодавства України батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки повинні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї, Батьківщини. Батьки повинні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, дбати про матеріальне забезпечення сім`ї, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Закон України Про охорону дитинства гарантує кожній дитині право на проживання в сім`ї разом з батьками, або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основними обов`язками батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки не мають права зловживати своїми обов`язками і несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини.

Статтею 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Конституційним правом кожної дитини є право на житло (ст.47 Конституції України).

Відповідно до статті 177 Сімейного кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси. Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 6, 7, 19, 141, 150, 177 Сімейного кодексу України, суд вважає необхідним усунути перешкоди ОСОБА_1 в управлінні майном, а саме квартирою АДРЕСА_3 , яка на правах співвласності належить малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто задовольнити позов у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України .

Керуючись положеннями Закону України Про охорону дитинства , ст. ст. 6, 7, 19, 141, 150, 177 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4 , 5 , 11-13 , 43, 76, 77, 81 , 83, 141 , 259, 263- 265 ЦПК України , суд,-

вирішив:

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) припинити дії, які порушують права ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на управління квартирою АДРЕСА_3 , шляхом надання ОСОБА_1 права безперешкодного доступу та перебування в усіх приміщені квартири, без обмеження у часі та передання дублікату ключів від квартири.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )витрати по сплаті судового збору у розмірі - 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.06.2019.

Головуючий Шестак О.І.