Ухвала

від 14.06.2019 по справі 202/2541/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/840/19 Справа № 202/2541/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Брянка, Луганської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю:

секретаря ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2019 року клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 задоволено та застосовано щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання на строк п`ятдесят дев`ять днів, до 28 липня 2019 року, з визначенням застави у розмірі 960 500 грн.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також врахував особу підозрюваного, який працевлаштований, одружений, характеризується з позитивної сторони, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного з зловживанням службовим становищем, розтратою бюджетних коштів, та наявність ризиків, передбаченихч. 1ст. 177 КПК України. Разом із цим, суд дійшов висновку про можливість визначення застави, в разі внесення якої ці ризики можливо буде попередити та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В апеляційнійскарзі захисник просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та повернути заставодавцю - адвокату ОСОБА_5 внесені в якості застави грошові кошти в сумі 960500 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, захисник посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення. Так, адвокат вказує на відсутність повноважень у національної поліції на здійснення досудового розслідування у цьому провадженні. Поряд із цим, адвокат вказує на те, що слідчим суддею не наведено доказів існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не конкретизовано їх. При цьому, захисник зауважує, що висновки слідчого судді про можливі спроби ухилення ОСОБА_6 від органів досудового розслідування, прокуратури, суду суперечать встановленим ним же обставинам, згідно з якими підозрюваний самостійно приїхав до слідчого управління після обшуку, де і був в подальшому затриманий. Окрім цього, адвокат вказує й на порушення строків вручення повідомлення про підозру та зазначає, що фактично ОСОБА_6 слід вважати затриманим з 12.58 години 30 травня 2019 року, тобто з того часу, коли він після проведення обшуку через підкорення наказу співробітників правоохоронних органів змушений був прослідувати з ним до приміщення прокуратури. При цьому, зазначені в протоколі відомості про затримання о 17.28 годин є службовим підробленням. Серед іншого, захисник не погоджується з визначеним розміром застави та вважає, що слідчий суддя при його визначенні не навів докладних мотивів з яких він вважає виключність обставин для застосування підвищеного розміру застави.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, клопотанням прокурора та наданими до нього матеріалами підтверджується, що Прокуратурою Дніпропетровської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040000000050 від 22 січня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 30 травня 2019 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 31 травня 209 року повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину.

Як видно з оскаржуваної ухвали, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання прокурором доказів, встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що захисником в апеляційній скарзі не заперечується.

Що стосується встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то останні є такими, що об`єктивно існують.

З огляду на те, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, з урахуванням даних про його особу, тяжкості злочину у вчиненні якого він підозрюється, колегія суддів приходить до висновку про те що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним.

Слідчий суддя, оцінив всі обставини провадження, у зв`язку з чим, дійшов до вірного висновку, що підстав для застосування стосовно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу немає, оскільки вони не зможуть забезпечити запобіганню встановлених слідчим суддею ризиків. Застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 183 КПК України.

Посилання захисника на ті обставини, що слідчим суддею не було наведено доказів, які вказують на недоцільність обрання більш м`якого запобіжного заходу, суд апеляційної інстанції розцінює як безпідставні, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами провадження, а злочин, покарання за який може бути призначено лише у вигляді реального позбавлення волі, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені слідчим суддею ризики.

Твердження захисту про порушення підслідності у кримінальному провадженні, колегія суддів розцінює як безпідставні, оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України, у разі винекнення спорів про підслідність їх вирішує керівник прокуратури вищого рівня.

Не погоджується суд також й з посиланням адвоката на порушення строків вручення повідомлення про підозру, оскільки ці обставини суперечать матеріалам провадження та не підтверджені жодними доказами. Окрім того, як видно з апеляційної скарги, захисник, як на підставу для спростування встановлених слідчим суддею ризиків, вказує на те, що після проведення обшуку ОСОБА_6 самостійно проїхав до слідчого управління. За таких обставин, вважати обґрунтованими доводи захисту про примусове обмеження підозрюваного у свободі та підроблення дати фактичного затримання в протоколі, колегія суддів не може.

Разом із цим, надаючи оцінку доводам захисника щодо визначеного судом розміру застави, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом зтим,відповідно доабз.2ч.5ст.182КПК України,у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, метою застосування яких є досягнення дієвості цього провадження.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, у зв`язку з чим доводи захисника щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді в частині визначеного розміру застави, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а тому не підлягають задоволенню. На переконання колегії суддів, ухвалюючи рішення слідчий суддя з достатньою повнотою врахував всі обставини, які в силу вимог ч.4,п.2ч.5ст.182КПК Україниможуть вплинутина висновкислідчого судді.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення слідчого судді, яке зміні чи скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.

Керуючись ст.ст.405,407,409,419,422КПК України,колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2019 року про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4