Ухвала

від 14.06.2019 по справі 202/2541/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/839/19 Справа № 202/2541/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріализа апеляційноюскаргою директора ТОВ Спринт-Магістраль ОСОБА_5 на ухвалуслідчого судді Індустріального районного судум.Дніпропетровська від 30 травня 2019 року про накладення арешту на майно,

за участю:

секретаря ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

представника заявника адвоката ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2019 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 . Накладено арешт на грошові кошти у видатковій частині, що знаходяться на рахунках ТОВ «Спринт - Магістраль», код ЄДРПОУ 40395575, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих у ПАТ "МТБ БАНК", МФО 328168, (поштова адреса: ПАТ "МТБ БАНК", Польський узвіз, 11, 65026, м. Одеса, Україна). Зупинено видаткові операції по вищевказаним рахункам за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та суми залишку, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що клопотання є законним і таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 171КПК України та підлягає задоволенню, оскільки з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на грошові кошти у видатковій частині, що знаходяться на рахунках ТОВ «Спринт - Магістраль», код ЄДРПОУ 40395575, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих у ПАТ "МТБ БАНК", МФО 328168, так як є підстави вважати, що дані грошові кошти можуть бути набуті кримінально-протиправним шляхом.

В апеляційнійскарзі керівникТОВ Спринт-Магістраль ОСОБА_5 просить ухвалу скасувати.

Свої вимогикерівник ТОВ Спринт-Магістраль ОСОБА_5 обґрунтовуєтим,що твердження суду, що встановлення факту розтрати службовими особами КП Дніпродорсервіс ДМР та заволодіння службовими особами Спринт-Магістраль грошовими коштами спростовується даними бухгалтерського обліку ТОВ «Спринт-Магістраль», а саме: подорожніми листами, товаро - транспортними накладними, накладними на товаро- матеріальні цінності, технічними завданнями, отриманими від замовника, та актами виконаних робіт, підписаними представниками замовника та виконавця послуг; підписаними обома сторонами актами виконаних робіт форма 2-КБ, що підтверджують виконання робіт саме працівниками ТОВ «Спринт-Магістраль» за договорами з КП «Дніпродорсервіс». Вважає, що суд прийняв не підтверджені належними доказами, доводи клопотання та дійшов висновку стосовно причетності посадових осіб ТОВ "Спринт-Магістраль" до дій тендерного комітету, які в період 2017-2019 років, проводили тендери на яких надавались незаконні переваги та визнаються переможцями фізичні особи підприємці та юридичні особи, більшість з яких не мають власного, або дійсно орендованого обладнання, механізмів та штату працівників, необхідного для виконання робіт з встановлення дорожніх знаків, капітального ремонту світлофорів, нанесення дорожньої розмітки та інших. Окрім того, вказує, що суд накладаючи арешт на рахунок в частині видатку коштів, не вказав конкретну суму на яку накладається арешт, що взагалі позбавляє ТОВ "Спринт-Магістраль" можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, виконувати договірні зобов`язання, проводити поточні платежі, сплачувати податки та проводити виплати заробітної плати працівникам. При цьому, вказує, що в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, суд при вирішенні питання про накладення арешту на грошові кошти, не враховав, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні злочину конкретними посадовими особами ТОВ "Спринт-Магістраль", а також те, що жодним чином не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності товариства у зв`язку з відсутністю встановленої і конкретно визначеної суми заподіяних збитків.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника, який апеляційну скаргу підтримав, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами підтверджено, що Прокуратурою Дніпропетровської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42019040000000050 від 22 січня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, перевірив зазначені в ньому обставини та встановив, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, що підлягає арешту.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на зазначене майно, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу у даному кримінальному провадження, зазначеним в ст. 98 КПК України та є, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, підставою для накладення арешту.

Що стосується доводів представника заявника про відсутність правових підстав для накладення арешту, то вони спростовується наданими матеріалами провадження, тому апеляційний суд вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Посилання представника заявника на перешкоджання діяльності суб`єкта господарювання, колегія суддів розцінює як безпідставні, адже ці обставини згідно з вимогами кримінального процесуального закону підстав для відмови у накладенні арешту або його скасування судом апеляційної інстанції не дають.

Отже, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна. Слідчий суддя дотримався вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволенні, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Спринт - Магістраль ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2019 року про накладення арешту на майно залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4