Рішення

від 05.06.2019 по справі 906/1173/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1173/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

секретар судового засідання: Кратюк О.В.

за участю представників сторін:

від позивачів: не прибули;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом 1) Малинської районної державної адміністрації

2) Любовицької сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джин Вей"

про стягнення 118596,15 грн

Процесуальні дії по справі.

Малинська районна державна адміністрація та Любовицька сільська рада звернулись до господарського суду з урахуванням заяви про зміну підстави позову від 17.04.2019 № 04/19/456 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джин Вей" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 118596,15 грн на користь Любовицької сільської ради.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 28.02.2019.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2019 суд відклав підготовче засідання на 14.03.2018.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2019 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 28.03.2019.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2019 відкладено підготовче засідання на 22.04.2019 о 10:00.

У зв`язку з перебуванням судді Прядко О.В. на лікарняному справа №906/1173/18, призначена на 22.04.2019 о 10:00, в судове засідання не вносилась, що підтверджується довідкою складеною секретарем судового засідання.

Ухвалою господарського суду від 02.05.2019 призначено підготовче засідання на 20.05.2019 о 12:00.

Ухвалою суду від 20.05.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1173/18 до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 05.06.2019 о 12:00. Розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням змін поданих позивачами відповідно до заяви від 17.04.2019 (вх.№02-44/575/19 від 19.04.2019).

03.06.2019 на електронну пошту господарського суду від Малинської районної державної адміністрації надійшла заява №04/09/633 від 31.05.2019 та згідно якої останній просить здійснювати розгляд без участі представника останнього. Вказана заява не підписана електронним цифровим підписом, тому судом не приймається до розгляду.

Ухвали суду від 20.05.2019 рекомендованим листом з повідомленням були направлені відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 10020,м.Житомир, бульвар Польський, 13 та за адресою керівника товариства Жежулової В.О. - 07101, Київська обл., АДРЕСА_1 Славутич, АДРЕСА_2 , однак судова кореспонденція повернулась до суду неврученою із зазначенням підстав повернення: "за закінченням терміну зберігання", та "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній" (а.с. 164-168, 171-175).

Позивачі своїх представників в судове засідання 05.06.2019 не направили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином (а.с.163, 170).

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась, представники сторін у судове засідання не викликались, позивачів та відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, господарський суд вважає, що неявка представників сторін та ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивачі у позовній заяві посилаються на те, що відповідач після переходу права власності на нерухоме майно - комплекс "База відпочинку" не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку площею 14,2332 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , на якій знаходиться об`єкт права власності відповідача за адресою: Житомирська область, Малинський р-н, Любовицька сільська рада, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав та без сплати орендної плати, У зв`язку з цим позивачі на підставі статей 1212-1214 ЦК України просять стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 06.02.2015 до 09.08.2018 року в сумі 118596,15 грн.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

06.02.2015 ТОВ "А`нанда" (після перейменування - ТОВ "Джин Вей", далі - відповідач) на підставі договору купівлі-продажу комплексу (а.с. 18-20), укладеного з ТОВ "Граніт ЛТД" та ТОВ "Фінансово-консультаційна компанія", набуло права власності на комплекс "База відпочинку" за адресою: Житомирська область, Малинський р-н, Любовицька сільська рада, комплекс будівель та споруд №7, загальна площа майна становить 1362,6 кв.м. В подальшому, 23.11.2018, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змінено повне найменування юридичної особи з ТОВ "А`нанда" на ТОВ "Джин Вей" (а.с. 48-51).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що право приватної власності на об`єкт нерухомого майна комплекс, База відпочинку площею 14,2332 га за адресою Житомирська область, Малинський р-н, Любовицька сільська рада, комплекс будівель та споруд №7, загальною площею - 1362,6 кв.м., було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "А`нанда" на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 160, виданий 06.02.2015. Право приватної власності ТОВ "А`нанда" припинено 15.11.2018 (а.с.21).

Відповідно до п.1.5 договору купівлі-продажу комплексу від 06.02.2015 земельна ділянка площею 14,2332га на якій розташовано відчужувальний комплекс База відпочинку, не є предметом договору, оскільки згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області 05.02.2015 року № 25, вона не передана у приватну власність. Кадастровий номер земельної ділянки 1823484800:06:000:0309.

Представник Любовицької сільської ради в судовому засіданні 14.03.2019 підтвердив, що попередніми власниками нерухомості ТОВ "Граніт ЛТД" та ТОВ "Фінансово-консультаційна компанія" не було оформлено право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об`єкт нерухомості, що придбано відповідачем у справі за договором від 06.02.2015.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 29.11.2018 підтверджується відсутність оформлення за будь-якою особою права власності чи права користування земельною ділянкою кадастровий номер 1823484800:06:000:0309 (а.с.136).

Дана земельна ділянка належить до державної форми власності згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності .

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1805206732018 від 11.05.2018 земельну ділянку площею 14,2332га, що розташована в Житомирській області, Малинський р-н, Любовицька сільська рада, 10.12.2014 внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер: 1823484800:06:000:0309, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користування надрами; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с.24).

Відповідно до листа відділу у Малинському районі Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області від 24.07.2018 № 14-6-0.18-558/114-18 зазначено про неможливість надання витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 14,2332 га в межах Любовицької сільської ради Малинського району (кадастровий номер 1823484800:06:000:0309) у зв`язку з відсутністю документації в архіві відділу (а.с. 65).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 14.08.2018 № 191 було затверджено Акт про визначення розміру збитків власнику землі від 09.08.208 №5 (а.с.34).

Згідно з Актом про визначення розміру збитків власнику землі від 09.08.2018 № 5, збитки завдані Любовицькій сільській раді у вигляді неодержаного доходу за час фактичного користування ТОВ А`нанда земельною ділянкою площею 14,2332 га, розташованою на території Любовицької сільської ради, за період з 06.02.2015 по 09.08.2018 визначено в розмірі 118596,15 грн (а.с. 35-39).

17.08.2018 Малинська райдержадміністрація направила на адресу ТОВ "А`нанда" (після перейменування - ТОВ "Джин Вей") лист № 05/1216 з додатком, згідно з яким вказує про необхідність сплатити суму збитків в розмірі 118596,15 грн (а.с.40-41).

Відповідач на вказаний лист не відповів, суму збитків в добровільному порядку не сплатив.

Предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати, що становить 118596,15грн за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи наведене, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс, База відпочинку площею 14,2332 га за адресою Житомирська область, Малинський р-н, Любовицька сільська рада, комплекс будівель та споруд №7, загальною площею - 1362,6 кв.м., належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти належного йому нерухомого майна, договір оренди земельної ділянки не уклав.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом наведених приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Водночас, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Враховуючи встановлені судом обставини, слід зазначити про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків), оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17.

Слід зазначити, що, крім, встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави, необхідним є також встановлення розміру безпідставно збережених коштів.

Предметом позову у цій справі (з урахуванням заяви від 17.04.2019 № 04/09/456, а.с. 133-135) є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції від 02.03.2015) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» , нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Підставою для проведення оцінки земель згідно ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами статей 20, 21 Закону України «Про оцінку земель» , за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація, яка підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів затверджується районною радою.

Згідно п. 8 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278 за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель в межах району складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земель району, що затверджується районними радами. Результати нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки оформляються і видаються територіальним органом Держгеокадастру як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель району протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується рішенням відповідної районної ради.

Суд також враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі № 922/652/18, Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Проте, в даному випадку, на виконання вищезазначених вимог чинного законодавства, позивачами не було надано до суду технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку за твердженням позивачів займає відповідач.

Поряд з цим, вихідними даними для розрахунку слугували рішення Любовицької сільської ради №219 від 17.06.2014 "Про встановлення податків та зборів на території Любовицької сільської ради відповідно до Податкового кодексу України та від 14.07.2015, від 14.07.2016 та від 06.06.2017 "Про затвердження місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку в частині реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території Любовицької сільської ради" (а.с. 17-,27-32), в розділі встановлення розмірів орендної плати встановлюється в договорі оренди, зокрема для інших категорій земель-12 відсотків нормативно грошової оцінки.

Як вказує позивач та зазначено в розрахунку останнім при визначенні розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності було взято за основу нормативно грошову оцінку сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.07.1995, яка була проведена відповідно до Методики нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, та з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України 31 жовтня 2011 року №1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки-земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» , згідно з якою з 1 січня 2012 року до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), також застосовується коефіцієнт змін у рентному доході 1,756. До значення нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі станом на 01.01.2018 цей коефіцієнт не застосовується. Станом на 01.01.2018 значення нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим та по областям визначені відповідно до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 № 262 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2017 за №.679/30547.

Згідно розрахунку позивача, останнім при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою за період з 06.02.2015 до 09.08.2018 було взято значення нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі та перелогів в Україні за 1 га по Житомирській області (а.с.38).

Вказані показники є загальними та не можуть бути застосовані до конкретної місцевості та конкретної земельної ділянки.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи технічної документації та витягу з технічної документації стосовно земельної ділянки, на якій розміщені належні відповідачу об`єкти нерухомості, позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру безпідставно збереженої орендної плати.

Згідно ч.2, ч.3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Малинської районної державної адміністрації (11601, Житомирська обл., м. Малин, пл.Соборна, 6а, код ЄДРПОУ 04053559) та Любовицької сільської ради (11632, Житомирська обл. Малинський р-н, с. Любовичі, код ЄДРПОУ 04346385) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джин Вей" (10020, Житомирська обл., м. Житомир, бульвар Польський,13, код ЄДРПОУ 34571251) про стягнення 118596,15 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.06.19

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - позивачам: - Малинській районній державній адміністрації (11601, Житомирська обл., м.Малин, пл.Соборна, 6а) - рек. з пов.

- Любовицькій сільській раді (11632, Житомирська область, Малинський район, с.Любовичі) - рек. з пов.

4 - відповідачу - ТОВ "Джин Вей" (10020, м.Житомир, бульвар Польський,13) - рек. з пов.