Рішення

від 11.06.2019 по справі 914/2351/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 Справа № 914/2351/18

За позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Приватного підприємства "ГУД ВУД", м. Львів

до відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Бірки, Львівська область

про: стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.11.2017 в розмірі 350 000,00 грн

за зустрічним позовом: ОСОБА_1, м. Бірки, Львівська область

до відповідача (за зустрічним позовом): Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

про визнання договору поруки №POR1511878060223 від 28.11.2017 недійсним з моменту укладення

Головуючий суддя У.І.Ділай

Суддя О.Ю. Бортник

Суддя П.Т. Манюк

Секретар М.Я. Куць

За участі представників:

Від позивача (за первісним позовом): Гулкевич Н.І. - представник (Ордер №053808 від 12.02.2019)

Від відповідача-1(за первісним позовом): не з`явився

Від відповідача-2(за первісним позовом): Юхименко Г.А. - представник (Довіреність №б/н від 17.01.2019)

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", до відповідача-1 Приватного підприємства "ГУД ВУД", до відповідача-2 ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.11.2017р в розмірі 350 000,00 грн. Ухвалою від 28.02.2019 прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 , до відповідача (за зустрічним позовом): Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", про визнання договору поруки №POR1511878060223 від 28.11.2017 недійсним з моменту укладення.

Ухвалою суду від 22.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 22.01.2019.

21.04.2019 за вх.№2491/19 від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити повноваженого представника в судове засідання.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 22.01.2019 не забезпечили.

Ухвалою суду від 22.01.2019 підготовче судове засідання відкладено на 14.02.2019.

13.02.2019 за вх.№6507/19 від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" в частинні щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 коштів у сумі 350 000,00 грн.

13.02.2019 за вх.№6505/19 від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати від АТ КБ "Приватбанк" оригінал договору поруки №POR1511878060223 від 28.11.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 14.02.2019 надав суду усні пояснення, просив позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.02.2019 надав суду усні пояснення, проти позову заперечив.

Ухвалою суду від 14.02.2019 продовжено строк підготовчого судового засідання та відкладено на 12.03.2019.

Ухвалою суду від 18.02.2019 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, №б/н від 13.02.2019 залишено без руху.

19.02.2019 за вх.№7003/19 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову та відзиву на позовну заяву.

22.02.2019 за вх.№7694/19 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 12.03.2019 надав суду усні пояснення, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з вирішенням питання представництва інтересів і надання відзиву на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача-2 (за первісним позовом) в судовому засіданні 12.03.2019 надав суду усні пояснення, не заперечив проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 12.03.2019 підготовче судове засідання відкладено на 21.03.2019.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 21.03.2019 не з`явився, однак направив клопотання, в якому зазначено про неможливість прийняти участь в цій справі у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, а також просить призначити розгляд справи у складі колегії суддів.

У судовому засіданні 21.03.2019 представник відповідача-2 за первісним позовом не заперечив проти призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.03.2019 (суддею У.І.Ділай) призначено колегіальний розгляд справи № 914/1759/18 у складі трьох суддів.

22.03.2019 проведено автоматичне визначення складу колегії суддів, згідно із яким визначено наступний склад колегії: головуючий суддя У.І.Ділай, судді О.Ю. Бортник та І.Б. Козак.

Ухвалою від 25.03.2019 розгляд справи призначено на 09.04.2019.

05.04.2019 представник позивача за первісним позовом подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні зустрічного позову. А також представник позивача за первісним позовом подав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 09.04.2019 підтримав первісний позов та заперечив проти зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні 09.04.2019 представник відповідача за первісним позовом заперечив проти первісного позову та підтримав зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 09.04.2019 підготовче судове засідання відкладено на 14.05.2019.

10.05.2019 за вх.№18846/19 від відповідача-1 (за первісним позовом) на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив частково та просить надати ПП Гуд Вуд розстрочку у виплаті боргу перед банком до кінця 2019 року, не стягувати з ОСОБА_1 суму заборгованості, оскільки тепер тільки ОСОБА_4 є директором і єдиним засновником ПП Гуд Вуд . При цьому, ПП Гуд Вуд повністю підтримало зустрічний позов ОСОБА_1 та просить його задоволити.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 14.05.2019 підтримав первісний позов та заперечив проти зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні 14.05.2019 представник відповідача-2 за первісним позовом заперечив проти первісного позову та підтримав зустрічну позовну заяву.

Ухвалою від 14.05.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2019.

У зв`язку із перебуванням судді І.Б. Козак у відпустці, 11.06.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого проведено склад колегії суддів: У.І. Ділай, П.Т. Манюк, О.Ю. Бортник.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2018 підтримав первісний позов з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, а також заперечив проти зустрічного позову.

Відповідач-1 явки в судове засідання 11.06.2019 не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач-2 в судовому засіданні 11.06.2019 заперечив проти первісного позову, та просив задоволити зустрічний позов.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

28.11.2017 відповідач-1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ" (Анкета-заява). Згідно цієї заяви відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання послуги КУБ" (Умови КУБ) та уклав кредитний договір. Анкета-заявка про приєднання до умов та правил надання банківських послуг "КУБ" підписана шляхом накладання електронного цифрового підпису. Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті ПАТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua .

В Анкеті-заяві визначено зокрема такі істотні умови договору: вид кредиту: строковий, розмір кредиту: визначається ПриватБанком, вказується у про файлі позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом 2% в місяць від поточного розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Укладення кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.8.1, 3.2.8.2 Умов (в редакції чинній на момент подання анкети) визначено, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуги КУБ , а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50 000,00 грн до 1 000 000,00грн.

Згідно з п. п. 1.3, 1.5 Заяви, строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів. Кошти видані 30.11.2017, отже строк повернення кредиту в повному обсязі - 30.11.2018, при цьому сторони погодили, що повернення тіла кредиту здійснюється щомісячним погашенням протягом 12 місяців рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

30.11.2017 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 350000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 та меморіальним ордером № HSAV0B65N1 від 30.11.2017 на суму 350000,00 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань позивач уклав з відповідачем-2: ОСОБА_1 договір поруки №РOR1511878060223 від 28.11.2017, відповідно до п. 1.2 якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, поручитель з умовами "Угоди 1" ознайомлений.

Як зазначив позивач, на момент підписання договору поруки, поручитель був єдиним засновником відповідача за первісним позовом.

Покликаючись на Закон України Про електронні документи та електронний документообіг та Законом України Про електронний цифровий підпис , позивач повідомив, що у визначенні поняття оригінал електронного документа електронний цифровий підпис прирівнюється до власноручного, а відтак укладення угод в електронній формі з використанням сторонами ЕЦП є повністю правомірним.

Перевірити чинність підписів та сертифікатів можливо за допомогою онлайн сервісів.

Онлайн сервіс перевірки кваліфікованого електронного підпису, що знаходиться на офіційному веб-сайті Акредитованого центру сертифікації ключів органів юстиції України (https://ca.informjust.ua/verify), підтримує алгоритм підпису ДСТУ-4145 (державний стандарт ДСТУ-4145-2002), а також й міжнародні алгоритми підпису (зокрема RSА та ЕCDSА). Використання онлайн сервісу перевірки підпису не потребує додаткового вказування типу, алгоритму та формату підпису, які були обрані при створенні кваліфікованого електронного підпису на електронний документ підписувачем.

Позивач звернув увагу, що відповідач-1 (за первісним позовом) отримав кредит та відповідно до умов договору здійснив одне погашення. Отже, відбулося реальне виконання умов договору.

У позовній заяві позивач зазначив, що своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів відповідач-1 належно не виконав, у зв`язку з чим позивач подав позов до Господарського суду Львівської області, відповідно до якого просив стягнути солідарно з відповідачів-1,2 350000,00 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Приватне підприємство "ГУД ВУД" подало відзив, відповідно до якого підтвердив про отримання у листопаді 2017 року ПП Гуд Вуд позики від Приватбанку у сумі 350 000,00 гривень, які використало для обігових коштів, закупівлі сировини.

При цьому, у відзиві зазначено, що з 24.01.2018 100 % власником ПП Гуд Вуд є ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_1 продав йому свою 100% частку у статутному капіталі ПП Гуд Вуд . Також у відзиві вказано, що директором підприємства є ОСОБА_4 .

ПП Гуд Вуд визнало про наявність заборгованості в розмірі 350 000,00 гривень перед Приватбанком та повідомило, що планує повернути заборгованість до кінця 2019 року.

Водночас проти позовних вимог відповідач-1 заперечив частково, а тому просив суд надати ПП Гуд Вуд розстрочку у виплаті боргу перед банком до кінця 2019 року та не стягувати з ОСОБА_1 суму заборгованості.

Натомість ПП Гуд Вуд повністю підтримало зустрічний позов ОСОБА_1 і просило суд його задоволити.

ОСОБА_1 заперечив проти позову, вважає позовні вимоги до нього необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а відтак подав зустрічний позов, в якому зазначає таке.

Як вбачається з отриманої (наданої Позивачем) копії договору поруки №РОК1511878060223 від 28.11.2017, даний договір укладений між ОСОБА_1 і Позивачем 28.11.2017 у вигляді електронного договору шляхом проставлення електронного підпису. Даного примірника договору поруки у ОСОБА_1 немає. Згоди на таке укладення договору в електронній Формі з використанням електронного підпису ОСОБА_1 не давав.

За твердженням відповідача-2, згоди на приєднання до угоди-приєднання, розділу 3.2.8 Кредит КУБ Умов та правил банківських послуг (Угода 1) ОСОБА_1 не давав, ніяких документів з цього приводу не підписував.

Відповідач-2 заперечив проти подання позивачем копії Витягу з Умов та правил надання банківських послуг , оскільки такий не є в належним чином засвідченій копії, як того вимагають норми ст.ст. 91, 96 Господарського процесуального Кодексу України.

Водночас ОСОБА_1 звернув увагу, що надана позивачем до позовної заяви копія Витягу з Умов та правил надання банківських послуг не містить необхідних реквізитів та вихідних даних, а саме: не зрозуміло ким і коли ці Умови затверджені; не можливо ідентифікувати, в який проміжок часу ці Умови діяли; чи саме в такій редакції, копія яких надана позивачем, діяли ці Умови 28.11.2017; чи саме до таких Умов приєднався відповідач-1 і за виконання яких позивачем вимагається сплати від відповідача-2 (поручителя).

Відповідач-2 зазначив, що не був ознайомлений зі всіма істотними умовами Договору поруки, а відтак не знав про обсяг своєї відповідальності. При цьому ні Угода 1, ні Договір поруки не містять всіх істотних умов, необхідних для даних договорів даної категорії, зокрема суми наданого відповідачеві-1 кредиту, строку дії Угоди 1, графіку сум і відсотків, що підлягають сплаті відповідачем-2. Відповідно, у договорі поруки також не вказано розмір кредиту, за яким поручитель відповідає та строків надання кредиту. Натомість Угода 1 містить в самому кінці документа лише тарифи - щомісячні проценти за користування кредитом КУБ - 2 % від початкової суми кредиту, проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором - 4% від суми простроченої заборгованості, пеня - подвійна облікова ставка НБУ.

Також ОСОБА_1 повідомив, що анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ підписав фізична особа ОСОБА_8 шляхом проставлення електронного підпису, час накладання ЕЦП - 28.11.2017, 19:23:47. ОСОБА_8 станом на 28.11.2017 був директором ПП Гуд Вуд .

Натомість, як вбачається з копії договору поруки, його підписав відповідач-2 шляхом проставлення електронного підпису, час накладання ЕЦП - 28.11.2017, 16:31:47.

За твердженням ОСОБА_1, договір поруки підписаний шляхом проставлення електронного підпису поручителем раніше, ніж позичальником, тобто тоді, коли зобов`язання як такого ще не було, сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов кредитування, відтак Угода 1 і Договір поруки не містять істотних умов, не вказано розміру кредиту, строків видачі і повернення кредиту, не зазначено графіку сум і відсотків, що підлягають сплаті.

Відповідач-2 не давав своєї згоди на укладення правочину в електронній формі. Отже у позивача були відсутні правові підстави на спонукання відповідача-2 до укладення такого договору.

Щодо власника і органів управління приватного підприємства Гуд Вуд відповідач-2 зазначив, що Приватне підприємство Гуд Вуд було створено його власником - ОСОБА_1 , який був до 24.01.2018 його єдиним учасником. З 24.01.2018 100% власником ПП Гуд Вуд став фізична особа ОСОБА_4 , якому ОСОБА_1 відступив свою частку у статутному капіталі ПП Гуд Вуд у розмірі 100%. Чахунашвілі Іраклі також став і директором підприємства.

Натомість ОСОБА_1 звернув увагу, що приватне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним йому майном, на яке згідно з законом може бути накладено стягнення. Власник не відповідає своїм майном за зобов`язаннями заснованого ним приватного підприємства, а підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника. Лише директор приватного підприємства несе персональну відповідальність перед його власником чи уповноваженим ним органом за виконання умов чинного законодавства України.

Крім того, ОСОБА_1 ствердив, що він як засновник на той час (28.11.2017), не міг відповідати перед кредитором всіма своїми власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. На його думку це свідчить про збільшену відповідальність відповідача-2 перед кредитором, а також надає позивачу можливість стягнення в рахунок заборгованості власного майна ОСОБА_1 . Проте, згідно із статутом ПП Гуд Вуд , до компетенції директора відносяться здійснення оперативного керівництва діяльністю підприємства, розпорядження майном та коштами підприємства, вчинення правочинів від імені підприємства, зате відповідач-2 як засновник підприємства позбавлений можливості та компетенції впливати на ці функції господарської діяльності ПП Гуд Вуд . За твердженням ОСОБА_1 - він діяв в цілях, що вийшли за межі його господарської діяльності. Крім того, договір поруки укладений у вигляді електронного правочину, в розумінні Закону України Про електронну комерцію , а згідно ст. 1 цього закону його дія не поширюється на правочини, якщо виконання зобов`язання забезпечується особою, яка уклала договір поруки або іншої форми майнового забезпечення, за умови, що така особа діє в цілях, що виходять за межі її господарської діяльності чи незалежної професійної діяльності.

Відтак, укладення договору поруки у вигляді електронного правочину з проставленням електронного підпису відповідача-2 та ще й без його згоди на таке зумовлює недійсність договору поруки.

Позивач вважає звернення до суду з зустрічним позовом фактично є намаганням ОСОБА_1 (відповідача-2 за первісним позовом) покласти на АТ КБ Приватбанк несприятливі правові наслідки через невиконання позичальником та поручителем своїх обов`язків - після фактичного отримання коштів за договором, ПП "ГУД ВУД" стало їх власником і набуло права ними розпоряджатися, а неповернення кредитних коштів порушує умови договору, схваленого сторонами при підписанні, а також права банку як кредитора.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі підписання Анкети-Заяви про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ" (Анкета-заява) від 28.11.2017.

Згідно визначення ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1.3 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.

Згідно п. 1.5 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Відповідно до п. 3.2.8.3.1.3 Умов, клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені у заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов (в редакції чинній на момент подання анкети) сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

При цьому, остаточне повернення кредиту позичальник зобов`язаний здійснити в строк до 28.11.2017.

Позичальник частково виконав зобов`язання в частині сплати заборгованості по кредиту, процентам та комісії, що підтверджується випискою по рахунку № 26004053821646.

Однак, обов`язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем-1 своєчасно та в повному обсязі не був виконаний, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 350000,00грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач-1: ПП ГУД ВУД у відзиві про дійсність отримання коштів та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів первісної позовної заяви, однак просив задоволити зустрічний позову ОСОБА_1.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Враховуючи вищезазначене, станом на дату прийняття рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у повному обсязі настав, заборгованість по кредиту в розмірі 350000,00грн клієнта перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, а тому вимоги позивача (за первісним позовом) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог до відповідача-2: ОСОБА_1 як поручителя суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач-2 уклали договір поруки №РOR1511878060223 від 28.11.2017, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків. До матеріалів справи також долучено копію письмової згоди дружини ОСОБА_1 на укладення спірного договору поруки.

Пунктом 1.3 договору поруки №POR1511878060223 від 28.11.2017 передбачено, що поручитель з умовами Угоди 1 ознайомлений.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порука створює права для кредитора та обов`язки для поручителя, безпосередньо на права та обов`язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов`язань не впливає, оскільки зобов`язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються. Такий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 р. у справі N 6-51цс11.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Заперечення ОСОБА_1 ненадання позивачем за первісним позовом належних доказів укладення договору, судом відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до п. 17.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно із ст. 1 Закону України Про електронний цифровий підпис (чинному на момент підписання спірного договору поруки), електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Як зазначено в ст. 7 Закону України Про електронний цифровий підпис (чинному на момент підписання спірного договору поруки), підписувач зобов`язаний зберігати особистий ключ у таємниці та має право оскаржити дії чи бездіяльність центру сертифікації ключів у судовому порядку.

До матеріалів справи долучено копію повідомлення, яке позивачем надіслано цінним листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_1 15 липня 2018 року та в якому зазначено про наявність заборгованості у позичальника: ПП ГУД ВУД . Вказане повідомлення надіслано ОСОБА_1 як поручителю з вимогою оплатити заборгованість.

Отже, про наявність заборгованості відповідач-2: ОСОБА_1 був обізнаний згідно із повідомленням позивача щонайменше з липня 2018 року.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечення відповідача-2 про відсутність згоди на укладення спірного правочину (договору поруки) судом відхиляються, оскільки в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази, що спірний договір поруки підписаний цифровим підписом без його відома.

Стосовно покликань відповідача-2: ОСОБА_1, що власник не відповідає своїм майном за зобов`язаннями заснованого ним приватного підприємства, а підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника слід зазначити, що позивач за зустрічним позовом підмінює поняття володіння корпоративними правами та поняття поруки як виду забезпечення виконання зобов`язання . При цьому це не є тотожні поняття, оскільки корпоративні права належать до майнової основи господарювання, за яким особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття такого права, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Натомість порука за своєю правовою природою походить із зобов`язального права. Тобто договір поруки розглядається як договірне зобов`язання, сторонами яких є лише боржник, кредитор і поручитель та відповідно зобов`язання (договір) поруки за своєю природою є додатковим (акцесорним) до основного зобов`язання (договору), в якому є свої кредитор та боржник. Причому поручитель (боржник) у зобов`язанні (договорі) поруки забезпечує виконання зобов`язання боржника перед кредитором за основним зобов`язанням. При цьому варто звернути увагу на те, що згідно з статтею 511 ЦК України зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора лише у випадку, якщо це передбачено договором.

В цій справі за умовами спірного договору поруки ОСОБА_1 відповідає перед кредитором (позивачем за первісним позовом) за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник.

Отже, на дату відступлення в статутному капіталі ПП ГУД ВУД 100% частки ОСОБА_1 було відомо про укладення договору поруки, взяті зобов`язання за цим правочином та наслідки невиконання кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частина 1 ст. 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до положень ст. 541 ЦК солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Зважаючи на те, що норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов`язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись ст. 543 ЦК, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника і кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 статті 554 ЦК України).

Згідно з п. 1.2. Договору поруки сторони узгодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідач-2 (за первісним позовом) самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідачі-1,2 (за первісним позовом) своїх зобов`язань не виконали, чим порушили вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачами-1,2 (за первісним позовом) взятих зобов`язань, натомість відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову.

Судовий збір покласти на відповідачів.

Керуючись статтями 4, 7, 13 ,14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задоволити.

2.Стягнути солідарно з Приватного підприємства "ГУД ВУД" (79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2, ідентифікаційний код 37288901) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 350 000,00грн заборгованості за кредитом та 5250,00грн судового збору.

3.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4.У задоволенні зустрічного позову відмовити.

5.Судові витрати за зустрічним позовом покласти на ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 18.06.2019.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Бортник О.Ю.

Суддя Манюк П.Т.