Рішення

від 04.06.2019 по справі 160/1985/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року Справа № 160/1985/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняСкупейко І.М. за участі: представника позивача представника відповідача Вітович О.Я. Юдкіна С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08551 від 28.09.2018 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08600 від 26.10.2018 року;

2) судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 9 090, 59 грн. присудити ТОВ АТБ-маркет за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2019 року о 14:00 год. (т. 1 а.с. 2).

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 14.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.06.2019 року о 14:00 год. (т. 2 а.с. 30-31).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет (Україна, покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (Китай, продавець) укладено контракт на поставку продукції №2759-WН/СН. 13.08.2018 року підписано специфікацію №27, 05.09.2018 року - специфікацію №28, якими погоджено продаж на умовах поставки FOB-Венжоу (Інкотермс-2000). З метою митного оформлення товару, позивач 26.09.2018 року та 24.10.2018 року подав відповідачу митні декларації № UA500060/2018/029383 та № UA500060/2018/032393, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем були прийняті оспорювані рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України та Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс.

11.04.2019 року представником позивача подано письмову відповідь на відзив, в якій зазначено, що умовами контракту №2759-WН/СН (п. 2.2) чітко та однозначно визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості. Також, представник позивача зазначив, що Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2000 року передбачають тільки два терміни, пов`язанні із страхуванням, а саме: CIF i CIP. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. У відповідності до специфікацій №27 та №28 погоджено продаж товару на умовах поставки FOB, а тому сторони самі вирішують чи бажають вони застрахуватись та в якій мірі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

01.04.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митними деклараціями № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року та № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору; у графі 21 митної декларації № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року вказано назву судна - СМА СGM ARKANSAS, відмінну від зазначеної у коносаменті №SZCV18080159 від 13.08.2019 року - СМА СGM ARKANSAS 0BX1; у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.09.2018 року №660 та №661 відсутня інформація щодо умов поставки; згідно специфікації № 28 від 05.09.2018 року до коносаменту від 15.09.2014 року № 2759-WH/CH передбачена 100% оплати за товари, але банківський платіжний документ б/н від 18.10.2018 року посилається на декілька номерів інвойсів HSD-18-N042-1 та HSD-18-N042-2, що не давало можливості перевірити повноту платежів; у поданому до митного оформлення інвойсі HSD-18-N042-1 від 05.09.2018 року зазначена наприкінці сума інвойсу та кількість товару не відповідала заявленому у митній декларації № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року; згідно п. 4.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2014 року №2759-WH/CH продавець зобов`язаний впродовж 2 діб після надходження коштів надати митну декларацію країни відправлення, але вказаний документ до митного оформлення не надавався. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України.

03.05.2019 року представником відповідача було подано письмові заперечення проти відповіді на відзив, у яких зазначено доводи аналогічні доводам у відзиві на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет 19.07.1999 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 76.

Так, 15.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет (Україна, покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (Китай, продавець) укладено контракт на поставку продукції №2759-WН/СН (а.с. 20-24).

Відповідно до п. 2.2 контракту вартість товару розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, КНР (Інкотермс-2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість погрузки товару у Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, без урахування податків и мита на території України.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано митну декларацію № UA500060/2018/029383, відповідно до якої до ввезення задекларовано посуд столовий із склокераміки:

- тарілка 24 см (арт 0020 ВАV) у кількості 27 072 од. за ціною 0,560 дол. США за од.;

- салатник 17,7 см (арт 0022 ВАV) у кількості 19 200 од. за ціною 0,440 дол. США за од.;

- тарілка 19 см (арт 0019 ВАV) із наявністю малюнків у кількості 37 200 од. за ціною 0,380 дол. США за од.;

- салатник 17,7 см (арт 0022 ВАV) у кількості 22 920 од. за ціною 0,440 дол. США за од.;

- тарілка супна 19 см (арт 0024 ВАV) у кількості 20 832 од. за ціною 0,440 дол. США за од.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2017 року, специфікація №27 від 13.08.2018 року, рахунок-фактура (інвойс) №HSD-18-N041 від 13.08.2018 року, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг від 26.09.2018 року №660 та №661, документ, що підтверджує вартість страхування від 20.08.2018 року №40-0197-18-00011/1235.

Також, позивачем подано митну декларацію № UA500060/2018/032393, відповідно до якої до ввезення задекларовано посуд столовий із склокераміки:

- тарілка 20 см (арт 0181 ВАV) у кількості 25 200 од. за ціною 0,500 дол. США за од.;

- тарілка супна 19 см (арт 0183 ВАV) у кількості 29 826 од. за ціною 0,580 дол. США за од.;

- салатник 17,7 см (арт 0022 ВАV) у кількості 192 од. за ціною 0,440 дол. США за од.;

- тарілка супна 19 см (арт 0024 ВАV) у кількості 12 072 од. за ціною 0,440 дол. США за од.;

- тарілка 125см (арт 0182 ВАV) у кількості 18 900 од. за ціною 0,690 дол. США за од.;

- салатник 22,5 см (арт 0185 ВАV) у кількості 12 012 од. за ціною 0,760 дол. США за од.;

- салатник 25 см (арт 0327 ВАV) у кількості 5 700 од. за ціною 0,780 дол. США за од.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2017 року, специфікація №28 від 05.09.2018 року, рахунок-фактура (інвойс) №HSD-18-N042-1 від 05.09.2018 року, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг від 24.10.2018 року №СФ-7409 та №СФ-7410, документ, що підтверджує вартість страхування від 17.09.2018 року №40-0197-18-00011/1602.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- за митною декларацією № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів.

2) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1235 від 20.08.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам.

3) у графі 21 митної декларації № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року вказано назву судна - СМА СGM ARKANSAS, відмінну від зазначеної у коносаменті №SZCV18080159 від 13.08.2019 року - СМА СGM ARKANSAS 0BX1.

4) у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.09.2018 року №660 та №661 відсутня інформація щодо умов поставки.

- за митною декларацією № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів.

2) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1602 від 17.09.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам. Також дата складання страхового полісу №40-0197-18-00011/1602 - 17.09.2018 року, а дата коносаменту COSU6178664290 - 08.09.2018 року, тобто вантаж слідував маршрутом 9 днів незастрахований.

3) згідно специфікації № 28 від 05.09.2018 року до коносаменту від 15.09.2014 року № 2759-WH/CH передбачена 100% оплати за товари, але банківський платіжний документ б/н від 18.10.2018 року посилається на декілька номерів інвойсів HSD-18-N042-1 та HSD-18-N042-2, що не давало можливості перевірити повноту платежів.

4) у поданому до митного оформлення інвойсі HSD-18-N042-1 від 05.09.2018 року зазначена наприкінці сума інвойсу та кількість товару не відповідала заявленому у митній декларації № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року.

5) згідно п. 4.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2014 року №2759-WH/CH продавець зобов`язаний впродовж 2 діб після надходження коштів надати митну декларацію країни відправлення, але вказаний документ до митного оформлення не надавався.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за митною декларацією № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року:

1) виписки з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) копію митної декларації країни відправлення;

4) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини;

- за митною декларацією № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року:

1) копію митної декларації країни відправлення;

2) виписки з бухгалтерської документації;

3) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини.

Так, 27.09.2018 року декларантом було надано наступні документи: виписка з бухгалтерської документації на 26.09.2018 року, заява на купівлю іноземної валюти №1933 від 19.09.2018 року, прайс-лист виробника товару б/н від 01.08.2018 року, комерційна пропозиція б/н від 03.08.2018 року, копія митної декларації країни відправлення №290320180038512411 від 13.08.2018 року.

Також, 26.10.2018 року надані: банківські та платіжні документи swift №б\Н від 21.09.2018 року, заявка про купівлю іноземної валюти №1933 від 19.09.2018 року, платіжне доручення №1933 від 19.09.2018 року; виписка з бухгалтерської документації (картка рахунку 63.2 від 26.09.2018 року), експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-2582 від 28.11.2018 року.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 року та №UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018 року, згідно з якими митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 2,22 дол. США/кг (а.с. 12-15).

У зв`язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08551 від 28.09.2018 року та №UA500060/2018/08600 від 26.10.2018 року (а.с. 16-19).

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 року, №UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08551 від 28.09.2018 року, №UA500060/2018/08600 від 26.10.2018 року.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості , а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000045/2 від 28.09.2018 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо висновків митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то з цього приводу суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2014 року, укладеного між ТОВ АТБ-Маркет (покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (постачальник).

Відповідно до п. 2.2. контракту №2759-WН/СН ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до Інкотермс - 2000 ), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Отже, умовами контракту №2759-WН/СН визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17.

За змістом ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також митним органом зазначено, що згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Проте, наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1235 від 20.08.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам.

З цього приводу суд зазначає, що специфікацією №27 від 13.08.2018 року до контракту №2759-WН/СН від 15.07.2014 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Фужоу/FOB-FUZHOU.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс Договори перевезення та страхування терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Так, позивач за генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група , здійснило добровільне страхування товару. Згідно з пунктом 3 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

Отже, наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1235 від 20.08.2018 року відповідає міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.

Щодо висновків митного органу про те, що у графі 21 митної декларації № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року вказано назву судна - СМА СGM ARKANSAS, відмінну від зазначеної у коносаменті №SZCV18080159 від 13.08.2019 року - СМА СGM ARKANSAS 0BX1, то судом оглянуті коносамент №SZCV18080159 від 13.08.2019 року та митна декларація № UA500060/2018/029383 від 26.09.2018 року, в обох наданих документах зазначено назву судна - СМА СGM ARKANSAS, отже, розбіжність у назві судна відсутня та ця обставина не впливає на визначення вартості товару.

Щодо того, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.09.2018 року №660 та №661 відсутня інформація щодо умов поставки, то суд зазначає, що рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг є транспортним документом, і в ньому не можуть бути вказані умови поставки товару, останні значаться у інвойсі від 13.08.2018 року №HSD-18-N041, а також специфікації № 27 від 13.08.2018 року.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000051/2 від 26.10.2018 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо висновків митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то як вже зазначалось судом вище, такі висновки не відповідають дійсності, оскільки умовами контракту №2759-WН/СН визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Також митним органом зазначено, що згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Проте, наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1602 від 17.09.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам. Також дата складання страхового полісу №40-0197-18-00011/1602 - 17.09.2018 року, а дата коносаменту COSU6178664290 - 08.09.2018 року, тобто вантаж слідував маршрутом 9 днів незастрахований.

З цього приводу суд зазначає, що специфікацією №28 від 05.09.2018 року до контракту №2759-WН/СН від 15.07.2014 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Фужоу/FOB-FUZHOU.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс Договори перевезення та страхування терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Так, позивач за генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група , здійснило добровільне страхування товару. Згідно з пунктом 3 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

Отже, наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/1602 від 17.09.2018 року відповідає міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.

Щодо висновку митного органу про те, що згідно специфікації № 28 від 05.09.2018 року до коносаменту від 15.09.2014 року № 2759-WH/CH передбачена 100% оплата за товари, але банківський платіжний документ б/н від 18.10.2018 року посилається на декілька номерів інвойсів HSD-18-N042-1 та HSD-18-N042-2, що не дало можливості перевірити повноту платежів, суд зазначає наступне.

Так, у графі 44 митної декларації № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року зазначені два інвойси: №HSD-18-N042-1 та HSD-18-N042-2, за якими здійснювалась поставка.

Таким чином, оплата була проведена за двома вказаними інвойсами, та загальна сума платежу складає 86 600,00 доларів США, що відповідає сумі, вказаній у платіжному документі б/н від 18.10.2018 року.

Вказане спростовує висновок митного органу про не можливість перевірити повноту платежів, та виключає розбіжності у наданих документах.

Щодо тверджень митного органу про те, що у поданому до митного оформлення інвойсі HSD-18-N042-1 від 05.09.2018 року зазначена наприкінці сума інвойсу та кількість товару не відповідала заявленому у митній декларації № UA500060/2018/032393 від 24.10.2018 року, то в матеріалах справи наявна копія листа постачальника № 9 від 25.10.2018 року, який зазначає, що в інвойсі HSD-18-N042-1 допущено механічну помилку, у зв`язку з чим в одному контейнері помилково вказано загальну кількість товару і суму сплати та вірною слід вважати загальну вартість товару - 61 911,36 доларів США, загальну кількість - 103 902 од., що відповідає даним декларації та спростовує висновки митного органу про наявність розбіжностей.

Також, митний орган зазначає, що згідно п. 4.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2014 року №2759-WH/CH продавець зобов`язаний впродовж 2 діб після надходження коштів надати митну декларацію країни відправлення, але вказаний документ до митного оформлення не надавався.

Однак, дане твердження відповідача спростовується копією митної декларації країни відправлення №290320180038514193 наявною в матеріалах справи.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення були прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень Одеської митниці ДФС, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Одеської митниці ДФС на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 9 090,59 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №486147 від 27.02.2019 року (а.с. 4).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваних рішень відповідач діяв всупереч чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішеннь про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.09.2018 року №UA500060/2018/000045/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 26.10.2018 року №UA500060/2018/000051/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2018 року №UA500060/2018/08551.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.10.2018 року №UA500060/2018/08600.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (адреса: 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. В.Сухомлинського, 76, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33949678) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (адреса: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул, Гайдара, будинок 21, корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 939441717) судові витрати у розмірі 9090,59 (дев`ять тисяч дев`яносто гривень п`ятдесят дев`ять копійок) гривні. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 червня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець