Рішення

від 14.06.2019 по справі 520/4455/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 червня 2019 р. № 520/4455/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Лагутіна І.В.,

відповідача - Зекової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" (пров. Каплунівський, 14, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40420983)

до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТД Харківспецакумулятор", товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми № 00001551403 від 26 квітня 2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки Акту про результати документальної планової виїзної перевірки № 1074/20-40-14-03-06/40420983 від 05.04.2019 р., на підставі яких винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими, а також спростовуються наданими до суду доказами. Позивач посилається на те, що зазначені в акті перевірки спірні правовідносини, які виникли між ним та його контрагентами, мали реальний характер та відображені в податковому обліку позивача на підставі належним чином складених первинних документів, а також на те, що позивач мав достатні підстави для відображення у бухгалтерському обліку сум грошових коштів отриманих від контрагента - покупця - ТОВ Герміон Стайл .

Висновки контролюючого органу щодо продажу товариством товарів не ТОВ Герміон Стайл , а третім особам не відповідають дійсності та не підтверджуються належними доказами, в акті перевірки також не встановлено і зазначено таких третіх осіб, які отримали від позивача товар замість ТОВ Герміон Стайл , а позивачу сплатили відповідну суму грошових коштів за товар.

Відповідач проти позову заперечував, через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на матеріалах проведеної документальної планової виїзної перевірки, а прийняте податкове повідомлення - рішення є законним та таким, що прийняті на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, позаяк контрагент - ТОВ Герміон Стайл з травня 2017 року не подає звітність до контролюючих органів, працює одна особа - директор - Степаненко В.О., який в якості підозрюваного в рамках кримінального провадження № 3201710011000009 надав показання, що ніколи не підписував від імені ТОВ Герміон Стайл жодних фінансово-господарських документів та не мав печаток і штампів. Отже вважає не підтвердженою реалізацію товару позивачем на адресу ТОВ Герміон Стайл за вказаний період, а кошти,, отримані по платіжним дорученням, які відображені в акті перевірки, отримані від ТОВ Герміон Стайл не пов`язані із постачанням товарів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позовній заяві та у інших поданих ним до суду документах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив повністю відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Торговий дім Харківспецакумулятор" зареєстроване юридичною особою 13.04.2016 року за № 14801020000069284, перебуває на обліку Індустріальній ДПІ м. Харкова, з 01.08.2016 року зареєстровано в якості платника ПДВ.

З 11.03.2019 по 29.03.2019 року фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Торговий дім Харківспецакумулятор" (ЄДРПОУ 40420983) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.04.2017 року по 31.12.2018 р., валютного - за період з 13.04.2017 року по 31.12.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 13.04.2017 року по 31.12.2018 р.

За результатами проведення перевірки відповідачем було складено акт № 1074/20-40-14-03-06/40420983 від 05.04.2019 р. "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор", код ЄДРПОУ 40420983, номер телефону 7757345, адреса електронної пошти hsazvit@gmail.com, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.04.2017 року по 31.12.2018 р., валютного - за період з 13.04.2017 року по 31.12.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 13.04.2017 року по 31.12.2018 р. (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновку акту перевірки встановлено порушення ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор , зокрема: п.п.14.1.36 п.п.14.1.54 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 1345, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1269381, 00 грн. без ПДВ, у т.ч. за 2017 р. на суму 1269381, 00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 р. № 00001551403 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1586726, 25 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 1269381, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 317345, 25 грн.

Зазначене порушення було виявлено контролюючим органом в ході перевірки платника податків по взаємовідносинам з ТОВ Герміон Стайл за період лютий, березень та квітень 2017 року на підстав договору поставки №0902/6 від 09 лютого 2017 року (а.с. 12-15).

Згідно вказаного договору ТОВ ТД Харківспецакумулятор , в особі директора Кіценко Ігоря Олександровича, який діє на підставі Статуту підприємства, з одного боку, та ТОВ Герміон Стайл , в особі директора ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту підприємства, з іншого боку, уклали договір поставки акумуляторної продукції та інших матеріальних цінностей №0902/6 від 09 лютого 2017 року.

Договір підписано та скріплено печаткою з однієї сторони директором ТОВ Герміон Стайл ОСОБА_1 , з іншого боку - директором ТОВ ТД Харківспецакумулятор Кіценко І.О.

В рамках вищенаведених відносин ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" здійснив постачання акумуляторних батарей ТОВ "Герміон Стайл", а останнє розрахувалося за поставлену продукцію.

Загалом було поставлено продукції на загальну суму 7052115, 12 грн., в т.ч. ПДВ 1175352,54 грн.

Фактичне виконання укладеного договору підтверджується наданими позивачем копіями: сертифікатів відповідності (а.с. 16-36) видаткових (а.с. 37-49) та податкових (а.с. 74-91) накладних, оборотно-сальдових відомостей (а.с. 92), платіжних доручень (50-74).

Крім того, факт здійснення зазначених вище господарських операцій на підставі вказаних первинних документів також підтверджується постановою Другого апеляційного адміністративного по справі № 2040/7806/18 від 03.04.2019 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, які були винесені на підставі висновків акту №3120/20-40-14-12-11/40420983 від 31.07.2018 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торговий дім Харківспецакумулятор" (ЄДРПОУ 40420983) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом-покупцем ТОВ "Герміон Стайл" (ЄДРПОУ 40934183) за лютий, березень, квітень 2017 року .

Крім того, постановою Другого апеляційного адміністративного по справі № 2040/7806/18 від 03.04.2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 2040/7806/18 - скасовано. Прийнято постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Харківській області від 22.08.2018 №00001051412, №00001061412, №00001071412 та від 14.09.2018 №00001231412 (а.с. 164-172).

Згідно ч. 4 ст. 78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Контролюючій орган, в акті перевірки, як на підставу порушень платником податку податкового законодавства висновувався, зокрема, на тому що згідно баз даних ГУ ДФС у Харківській області підприємство ТОВ Герміон Стайл починаючи з травня 2017 року не подає податкові декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність господарської діяльності підприємства з грудня 2017 року.

Крім того, згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) починаючи з лютого 2017 року на підприємстві працює 1 особа, а саме директор ОСОБА_1 .

Згідно зареєстрованих додаткових накладних підприємством ТОВ Герміон Стайл придбано в значних обсягах ТМЦ, які відповідно до санітарних норм відносяться до різних груп товарів та потребують спеціальних приміщень з урахуванням специфічних властивостей товару (вологість, здатність сприймати сторонні запахи, товарне сусідство), а саме: іграшки, цукор, акумулятори, олива, шампунь, фарба, одяг та інше.

Отже, для зберігання такої кількості неоднорідних товарів необхідна наявність спеціально обладнаних, складських приміщень (холодильне обладнання, резервуари) великої площі.

Крім того, згідно баз даних ГУ ДФС у Харківській області встановлено, що підприємство ТОВ Герміон Стайл не має основних засобів, будь-яких об`єктів оподаткування або зареєстрованих РРО, що свідчить про неможливість здійснення Господарських операцій з купівлі-продажу різноманітних товарних груп.

Відповідно до Реєстру облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва, зазначених в підсистемі Аналітична система ІС Податковий блок , наявна інформація щодо, наявності ознак фіктивності по підприємству ТОВ Герміон Стайл (податковий номер 40934183) зар-но (пер-но) у органах держр-ції ф.о. з подальшою передачею (оф-ням) у володіння чи упр-нія підставним (неіснуючим) померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фін-госп-ку діял-ть або реаліз-ти повноваж , (облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 29.05.2017 №27976/28-10.-21-15). За ознакою фіктивності порушено кримінальну справу у відношенні службової особи (службових осіб) за фактом скоєння злочину передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

Згідно протоколу допиту підозрюваного засновника, директора та головного бухгалтера підприємства ТОВ Герміон Стайл (податковий номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 від 23 травня 2017 року в рамках кримінального провадження від 30.01.2017 №3201710011000009 (пояснення отримане старшим О/У з ОВС МОУ OBПП ФФС майором податкової міліції Єришевим М.С. у приміщенні м.Чугуїв, вул. Леонова 4) встановлено, що він з червня 2015 року працював програмістом на іншому підприємстві, ТОВ "Герміона Стайл" йому не знайомі, на цьому підприємстві він ніколи не працював, посадовою особою, директором та головним бухгалтером не був, договорів з постачальниками і покупцями даних підприємств не укладав та не підписував, податкову та бухгалтерську звітність не складав та не підписував, акти виконаних робіт та податкові накладні не складав та не підписував. Печатками підприємств ніколи не розпоряджався. Довіреність на ведення фінансово-господарської діяльності підприємств нікому не давав та не підписував.

Згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.03.2018 по справі №639/7088/17 встановлено наступне: ...В ході проведених заходів встановлено, що причетними, до розкрадання державних коштів є службові особи та особи, які ведуть діяльність від імені ТОВ .... , ЄДРПОУ ТОВ ГЕРМІОН СТАЙЛ , ЄДРПОУ 40934183. Фактично усі зазначені підприємства входять до одного конвертаційного центру .

Окрім того, встановлено, що вищезазначені підприємства не мають основних фондів, найманих працівників та робітників. На підприємстві, відсутні виробничі можливості, автотранспорт, складські приміщення, вищевказані підприємства не знаходяться за юридичними адресами.

Проведеними, заходами встановлено, що директора вказаних підприємств фактично, не мають відношення до ведення зазначеними підприємствами фінансово-господарської діяльності, а є лише підставними особами, на, яких оформлені вказані підприємства, що використовуються для відмивання грошових коштів та мінімізації оподаткування підприємствами реального сектору економіки.

Проведеними заходами, встановлено, що податкова звітність всіх зазначених підприємств надходять, з ІP-адрес НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 за одним провайдером якої є ТОВ "...".

Допитаний в якості свідка керівник ТОВ ... та ТОВ ... - ОСОБА 6, пояснив, що ніколи підприємницькою діяльністю не займався та будь-які фінансово-господарські документи він не підписував.

Крім того в хорі. досудового розслідування було надано нотаріально посвідчену заяву від ОСОБА 6, згідно змісту, якої останній зазначає, що раніше, надані ним покази про те, що не має ніякого відношення до TОB ... та ТОВ ... вважати недійсними. Тобто вказаною заявою ОСОБА 6 дає зовсім іншу інформацію, яку давав під час допиту в якості свідка... .

Суд відзначає, що відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Поняття доходи визначено п.п 14.1.54. п. 14.1 ст. 14 ПКУ, згідно якого дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Підпунктом 134.1.1. п.134.1 ст.134 ПКУ встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1. ст. 135 ПКУ).

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 р. № 290 встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно п. 6 Положення № 290 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

6.1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов`язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

6.2. Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

6.3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

6.4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

6.5. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

6.6. Надходження, що належать іншим особам.

6.7. Надходження від первинного розміщення цінних паперів.

6.8. Сума балансової вартості валюти.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо) (п. 7 Положення № 290).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Торговий дім Харківспецакумулятор" у перевіряємий період мало господарські відносини із ТОВ "Герміон Стайл" і останнє за відвантажену продукцію перерахувало позивачу грошові кошти.

Суд відзначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оцінивши первинні документи, що складені на виконання укладеного між позивачем та його контрагентом договору за правилами ст.90 КАС України, суд дійшов висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.

На підставі викладеного, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій. Натомість, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту постачання ним товарів.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами ґрунтуються лише на податковій інформації, з якої встановлено ознаки нереальності здійснення контрагентом позивача господарських операцій.

Зокрема, встановлено, що ТОВ "Герміон Стайл", починаючи з травня 2017 року не подає податкові декларації з податку на додану вартість. Крім того, згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) починаючи з лютого 2017 року на підприємстві працює 1 особа, а саме директор ОСОБА_1 .

Згідно зареєстрованих податкових накладних підприємством ТОВ "Герміон Стайл" придбано в значних обсягах ТМЦ, які відповідно до санітарних норм відносяться до різних груп товарів та потребують спеціальних приміщень з урахуванням специфічних властивостей товару (вологість, здатність сприймати сторонні запахи, товарне сусідство), а саме: іграшки, цукор, акумулятори, олива, шампунь, фарба, одяг та інше. Отже, для зберігання такої кількості неоднорідних товарів необхідна наявність спеціально обладнаних, складських приміщень (холодильне обладнання, резервуари) великої площі.

Крім того, згідно баз даних ГУ ДФС у Харківській області встановлено, що підприємство ТОВ "Герміон Стайл" не має основних засобів, будь-яких об`єктів оподаткування або зареєстрованих РРО, що свідчить про неможливість здійснення Господарських операцій з купівлі-продажу різноманітних товарних груп.

Відповідно до Реєстру облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва, зазначених в підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", наявна інформація щодо, наявності ознак фіктивності по підприємству ТОВ "Герміон Стайл" (податковий номер 40934183) "зар-но (пер-но) у органах держр-ції ф.о. з подальшою передачею (оф-ням) у володіння чи упр-нія підставним (неіснуючим) померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фін-госп-ку діял-ть або реаліз-ти повноваж", (облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 29.05.2017 №27976/28-10.-21-15). За ознакою фіктивності порушено кримінальну справу у відношенні службової особи (службових осіб) ТОВ "Герміон Стайл" за фактом скоєння злочину передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

Проте, суд вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства на вказану вище податкову інформацію щодо ТОВ "Герміон Стайл", оскільки взаємовідносини мали місце у період з лютого по квітень 2017 року, а контрагент до контролюючого органу не подає податкові декларації з податку на додану вартість починаючи з травня 2017 року.

Крім того, позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Отже, в силу закону отримання податковим органом податкової інформації, акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, узагальнена податкова інформація не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Разом з тим, матеріали справи не містять аналізу конкретних обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також жодних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.

Таким чином, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що позивачем під час судового розгляду було доведено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентом господарських операцій, та як наслідок, правомірність віднесення до доходів отриманих від контрагента сум, відповідно до первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що нарахування податкового зобов`язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч.2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування"отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України" (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу суми грошового зобов`язання, податковий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а тому воно є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" (пров. Каплунівський, 14, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40420983) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26.04.2019 р. № 00001551403 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1586726, 25 грн. (один мільйон п`ятсот вісімдесят шість тисяч сімсот двадцять шість гривень 25 копійок), у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 1269381, 00 грн. (один мільйон двісті шістдесят дев`ять тисяч триста вісімдесят одна гривня) та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 317345, 25 грн. (триста сімнадцять тисяч триста сорок п`ять гривень 25 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" (пров. Каплунівський, 14, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40420983) сплачену суму судового збору в розмірі 19210, 00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.06.2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.