Постанова

від 19.06.2019 по справі 804/424/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2019 року

Київ

справа №804/424/18

провадження №К/9901/5193/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, Покровського районного відділу у місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року (суддя Жукова Є.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року (судді Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.),

І. Суть спору

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Покровського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області (далі - Покровський РВ) та Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ДМС), в якому просила:

1.1 визнати протиправними дії відповідача щодо не оформлення її сину ОСОБА_2 паспорту у формі книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;

1.2 зобов`язати ГУ ДМС організувати роботу з оформлення та видачі, а територіальний підрозділ Покровського РВ - оформити та видати бланк паспорта неповнолітньому ОСОБА_2 в формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних;

1.3 зобов`язати ГУ ДМС та Покровський РВ вести облік щодо неповнолітнього ОСОБА_2 за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання інформації про них до Єдиного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних.

2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка через свої релігійні вірування та переконання заперечує, щоб паспорт громадянина України її сину виготовляли у формі картки з безконтактним електронним носієм, який міститиме персональні дані. Вважає, що Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2235-ІІІ (далі - Положення про паспорт) передбачає можливість отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, тому наполягає, щоб документ, який підтверджує громадянство України, її сину видали саме в такому вигляді.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 01 грудня 2017 року позивач та його законний представник ОСОБА_1 подали до Покровського РВ заяву, в якій просили оформити ОСОБА_2 паспорту громадянина України без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, та видати паспорт виключно у формі паспортної книжечки на підставі Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III Про громадянство (далі - Закон № 2235-III), а не у формі пластикової картки типу ID-1, форма якої не є паспортом та не є його єдиним зразком. У цій заяві зазначено, що ОСОБА_2 не має наміру оформлювати паспорт у формі пластикової картки типу ID-1 і його батьки також не дають згоди на те, щоб йому видали паспорт такої форми.

4 . 06 грудня 2017 року Покровський РВ надав відповідь на зазначене звернення, зокрема повідомив, що забезпечений матеріально-технічним ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі ID-1-картки. Зауважив також, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України (у формі книжечки зразка 1993 року), що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302) з 01 листопада 2016 року припинено.

5 . Не погодившись з такою позицією відповідача Андрієвська В .В. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася з цим позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6 . Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 14 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

7 . При ухваленні такого рішення цей суд взяв до уваги висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у рішенні від 26 березня 2018 року у справі № 806/3265/17. З-поміж іншого зазначив, що документом, який посвідчує особу і підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України, порядок оформлення, видачі, обміну якого на сьогодні (на дату виникнення спірних відносин) регламентує Закон № 5492-VI(у редакції, викладеній згідно із Законом № 1474-VIII), а також прийняті на виконання цього Закону урядові постанови. За цими нормативно-правовими актами, з 01 січня 2016 року паспорт громадянина України обов`язково повинен оформлятися засобами Реєстру. Водночас було встановлено, що до завершення робіт із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено Постановою № 302, але не довше ніж до 1 листопада 2016 року, дозволено використання бланка паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року з урахуванням пункту 2 Положення про паспорт.

8 . В контексті обставин цієї справи суд першої інстанції зазначив, що позаяк позивач і його мати як законний представник звернулися до органу ДМС після 01 листопада 2016 року, видати йому паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідач не міг.

9 . Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 20 грудня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

10 . Суд апеляційної інстанції зазначив, що як Положенням № 2503-XII, так і Порядок № 302 передбачають особисте звернення особи за отриманням паспорта громадянина України вперше при досягненні передбаченого законодавством віку, та надання відповідного переліку документів; звернення щодо оформлення паспорта нового зразка у формі картки на підставі заяви-анкети одного з батьків передбачено Порядком № 302 при умові наявності рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною або недієздатною.

11 . Апеляційний суд зауважив, що ОСОБА_1 не заперечує того, що її син ОСОБА_2 із заявою встановленого зразка за отриманням паспорта громадянина України у формі книжечки до відповідача особисто не звертався, фотографії та інших необхідних документів не надавав. Суд зауважив, що матеріали справи містять лише звернення-заяву позивача до Покровського РВ від 01 грудня 2017 року, відсутні рішення щодо обмеження дієздатності, або визнання недієздатним сина позивача.

12 . У підсумку цей суд констатував, що особисті звернення позивача в інтересах ОСОБА_2 до відповідача із заявами вільного зразка з вимогою оформити її сину паспорт у формі книжечки без зняття біометричної інформації та без внесення її в Єдиний державний демографічний реєстр, суперечать чинному законодавству з цих питань. Переписка відповідача з позивачем з роз`ясненням порядку отримання паспорта відповідно до Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (далі - Закон № 5492-VI), постанови Кабінету Міністрів України №302 у формі листів не може розцінюватися як відмова відповідача в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки. Тож оскільки відповідач не вчиняв дій щодо відмови в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки, підстав для задоволення позовних вимог немає.

IV. Касаційне оскарження

15 . У касаційній скарзі законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їхні рішення і постановити нове, яким:

15.1 задовольнити її вимоги в повному обсязі (з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17);

15.2 встановити строк для подачі відповідачами звіту до суду першої інстанції щодо оформлення позивачу паспорта громадянина України;

15.3 встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень в установи з назвою Дніпропетровський окружний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 34824364) та, відповідно, законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили цього суб`єкта владних повноважень;

15.4 встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень в установи з назвою Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 34513210) та, відповідно, законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили цього суб`єкта владних повноважень;

15.5 встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень в установи з назвою Третій апеляційний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 42268164) та, відповідно, законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили цього суб`єкта владних повноважень.

16 . Касаційну скаргу в частині правомірності відмови Покровського РВ видати позивачу паспорт громадянина України у виді паспортної книжечки представник ОСОБА_1 обґрунтовує з покликання на висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17. Вважає, що суди попередніх інстанцій помилково трактують положення законодавства, які регламентують правовідносини у цій сфері, тому їхні висновки про відсутність законних підстав для видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки є безпідставними. Також представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 зазначила, що суд апеляційної інстанції суперечливо підійшов до вставлення обставин справи і їх правової оцінки. Зокрема зауважила, що в оскарженій постанові апеляційний суд в одному місці зазначив, що суд першої інстанції не надав оцінки зверненню позивача та відповіді, яку надіслав відповідач на це звернення, позаяк таких документів у матеріалах справи не було. Однак у підсумку апеляційний суд зазначив, що погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

17 . Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 твердить, що письмова заява її сина та відповідь, яку надіслав Покровський РВ були долучені до матеріалів справи (на стадії апеляційного провадження) до 20 грудня 2018 року, однак зі змісту вказаного судового рішення не зрозуміло на підставі чого їх долучили і де були ці документи. Також позивач доводить, що заява, яку подали її син разом з батьками стосувалася видачі паспорта громадянина України у виді паспортної книжечки і до цієї заяви було долучено усі необхідні документи згідно з переліком. Відповідь, яку надали територіальні органи ДМС свідчить про неправомірну відмову у наданні такого документа, у зв`язку з чим заявлено цей позов.

18 . Вимоги касаційної скарги стосовно встановлення компетенції у судів як суб`єктів владних повноважень заявник обґрунтовує тим, що ці органи утворено не відповідно до статті 125 Конституції України, тобто не на підставі закону.

19 . Представник ГУ ДМС подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржені судові рішення є правильними і обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

20 . Пояснив, що заява, з якою звернулися позивач і його законні представники невстановленої/довільної форми, за такою заявою паспорт громадянина України видати немає підстав. Твердить, що ОСОБА_1 і її син особисто не зверталися про отримання паспорта (із заявою-анкетою встановленої форми), рішення про відмову видати паспорт ухвалено не було, а відповідь яку їй надіслали не може бути предметом оскарження.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

21 . Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

22 . Відповідно до частини першої-третьої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

23 . Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

24 . Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

25 . Вимоги до змісту позовної заяви зазначено у частині п`ятій вказаної статті.

26 . Відповідно до частини першої статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

27 . Відповідно до частини першої статті 90 КАС суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

28 . За частиною четвертою статті 308 КАС докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

VІ. Висновки Верховного Суду

29. Переглянувши матеріали справи колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що суди попередніх інстанцій розглянули справу на підставі копії позовної заяви, засвідченої підписом секретаря судового засідання.

30 . Після того, як постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року про повернення позовної заяви, а справу № 804/424/18 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, останній відкрив провадження у справі. Однак на дату відкриття провадження і на дату винесення рішення судом першої інстанції оригіналу позовної заяви (яку, як можна виснувати, суд першої інстанції повернув позивачу разом з доданими до неї документами відповідно до ухвали про повернення) у матеріалах справи немає, як і немає доданих до неї документів відповідно до переліку.

31 . Суд апеляційної інстанції, який залишив рішення суду першої інстанції без змін, погодившись з його висновками, витребував документи на підтвердження обставин цієї справи (стосовно того хто і коли звертався до Покровського РВ щодо видачі паспорта громадянина України, відповідь відповідачів, яку отримали заявники на своє звернення). Однак те, що апеляційний суд витребував ці документи не змінює того, що справу розглянуто за відсутності оригіналу позову, підписаного його автором, а також того, що суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін) встановив обставини за відсутності документів, які їх підтверджують.

32 . Беручи до уваги вимоги частини другої статті 353 КАС наведені порушення, на думку колегії суддів, унеможливили встановлення фактичних обставин справи, і цих порушень суд касаційної інстанції, з огляду на свої повноваження і межі касаційного перегляду, самостійно усунути не може. Водночас такі порушення, за правилами вказаної статті, є підставою направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

33 . Щодо вимог касаційної скарги про встановлення компетенції суб`єктів владних повноважень, то такі виходять за межі позовних вимог у цій справі.

VII. Судові витрати

34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 3, 291, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року в цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова