Рішення

від 11.06.2019 по справі 240/3908/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/3908/19

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджене протоколом №216/06-30-07-03-22 від 28.12.2018 щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" до переліку ризиковості платників податків на підставі п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" з переліку ризикових платників, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.

В обґрунтування позову зазначає, що Комісією ГУ ДФС яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення щодо відповідності позивача, як такого, що відповідає критеріям ризиковості. Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" (далі - ТОВ ""ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС"), згідно законодавства України не зобов`язане здійснювати контроль за іншими суб`єктами господарювання, в тому числі контрагентів, в яких придбаваються позивачем товари, роботи, послуги. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 15.04.2019.

Копію ухвали відповідач отримав 03.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

До суду 12.04.2019 надійшло клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року в задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, - відмовлено.

Відділом документального забезпечення суду 15.04.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву . У відзиві представник відповідача зазначає, що позивача визнано таким, що відповідає пп. 1.6 Критеріїв: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, а згідно Службової записки оперативного управління встановлено відсутність ТОВ ""ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" за адресою реєстрації.

У зв`язку з неявкою у судове засідання, призначене на 15.04.2019, представника позивача, підготовче засідання відкладено на 25.04.2019. Представник відповідача прибув до суду.

До суду 18.04.2019 надійшли додаткові пояснення відповідача до яких додано Критерії ризиковості платника податку та лист ДФС від 12.11.2018.

Відділом документального забезпечення суду 22.04.2019 за вх. №9463/19 зареєстровано клопотання представника позивача про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

До суду 24 квітня 2019 року надійшло клопотання представника ТОВ ""ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" про участь у судовому засіданні, яке призначене на 25.04.2019, у режимі відеоконференції.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному із 23.04.2019 по 06.05.2019, судове засідання 25.04.2019 не відбулось.

Судову повістку про виклик у судове засідання на 16.05.2019 було направлено сторонам.

Ухвалою суду від 07.05.2019 у задоволенні клопотання представника відповідача відмовлено.

Відділом документального забезпечення суду 14.05.2019 зареєстровано додаткові пояснення відповідача у яких зазначено, що сам по собі факт зупинення реєстрації пн/рк у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається пн/рк. Внесення платника податку до переліку ризикових не є першочерговою єдиною підставою зупинення реєстрації пн/рк.

До суду 14 травня 2019 року надійшла відповідь на відзив у якій вказано, що наявність оскаржуваного рішення означає в подальшому автоматичне зупинення реєстрації всіх податкових накладних в ЄРПН, що суттєво вплине на права та обов`язки позивача.

У судове засідання, призначене на 16.05.2019 з`явився представник відповідача. Розгляд справи відкладено до 29.05.2019 для надання представнику відповідача часу для ознайомленням з відповіддю на відзив.

За вх. №12978/19 від 29.05.2019 зареєстровано заперечення позивача на додаткові пояснення ДФС. Вказано, що застосування відповідачем приписів, що мають ознаки правових норм, але при цьому не легітимізовані належним чином свідчить про ігнорування відповідачем правового порядку прийняття нормативно-правових актів, перевищення повноважень, що створює перешкоди для реалізації позивачем, як платником ПДВ свого законного інтересу щодо належної та своєчасної реєстрації податкових накладних.

До суду 29.05.2019 надішли додаткові пояснення відповідача у яких зазначено, що податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (придбання товарів у контрагентів, у яких по ланцюгу постачання відбувається підміна товарних позицій). Вказує, що Протокол від 28.12.2018 є актом індивідуальної дії, який не порушує права чи інтереси позивача, оскільки не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

Згідно протоколу судового засідання від 29.05.2019, у судове засідання, призначене на 29.05.2019 представник позивача не прибув. Представник відповідача прибув до суду, не заперечував щодо закінчення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 29 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.06.2019.

У судове засідання, призначене на 11 червня 2019 року, представник позивача не прибув. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ ""ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" є юридичною особою та зареєстроване платником податку на додану вартість. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук.

Листом від 04.03.2019 №2373/6/06-30-07-03-11 Головне управління ДФС у Житомирській області повідомило позивача про те, що ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" відповідає вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 23-24)

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №216/06-30-07-03-22 від 28.12.2018, за результатами розгляду питання щодо внесення до переліку ризикових платників податку ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" ухвалили внести ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" (код ЄДРПОУ 41635271), яке є платником податку на додану вартість, до відповідного переліку як такого, що відповідає одному із критеріїв ризиковості платників податку (п.1.6): наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій (придбання товарів у контрагентів, у яких по ланцюгу постачання відбувається підміна товарних позицій) (а.с. 25-26)

Вважаючи таке рішення необґрунтованим та протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, Товариство звернулось з позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено у п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 №523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - Порядок №523).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначає Порядок роботи комісій.

Відповідно до пунктів 2,3 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісії (пункт 7 Порядку №523).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку №523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

При цьому прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим суд зазначає, що Протокол №216/06-30-07-03-22 від 28.12.2018 є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації ПН/РК.

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6). У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №216/06-30-07-03-22 від 28.12.2018, за результатами розгляду питання щодо внесення до переліку ризикових платників податку ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" ухвалили внести ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" (код ЄДРПОУ 41635271), яке є платником податку на додану вартість, до відповідного переліку як такого, що відповідає одному із критеріїв ризиковості платників податку (п.1.6): наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій (придбання товарів у контрагентів, у яких по ланцюгу постачання відбувається підміна товарних позицій) (а.с. 25-26)

При цьому, єдиним документом, яким представник відповідача обґрунтовує право прийняття оскаржуваного рішенні є лист ДФС України, яким затверджені Критерії ризиковості платника податку від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 (а.с. 62-63).

Так, Критерії ризиковості платника податку платника податку і здійснення операцій, затверджені керівником Державної фіскальної служби України 05.11.2018 (розповсюджено у формі листа).

Згідно із п. 1.6 зазначених Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Позивача віднесено до ризикових платників податків згідно п. 1.6, зазначивши наявність податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та погоджено з Міністерством фінансів України, що є порушенням вимог п.10 Порядку №117.

При дослідженні Протоколу №216/06-30-07-03-22 від 28.12.2018 встановлено відсутність підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що вказаний лист не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз`яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків.

Суд відмічає, що у додатках до протоколу не містяться матеріали, на підставі яких ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" було віднесено до ризикових платників податків, та іншу інформацію, що розглядалась Комісією. Службова записка від 28.12.2018 про відсутність Товариства за місцезнаходженням не є підставою для внесення платника податку до переліку ризикових.

Суд зауважує, що будь-якого аналізу наведеної інформації на наявність розбіжностей чи нереальності здійснення господарських операцій, так само, як і обґрунтування ризиковості цих операцій, службова записка не містить.

Згідно інформації, що міститься у протоколі №216/06-30-07-03-22 від 28.12.2018, за результатом аналізу фінансово-господарських операцій відображених у ЄРПН ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" здійснює придбання та подальшу реалізацію товарів та послуг: перевірка охоронників під час несення служби з 01.2.2018 по 17.12.2018, послуги поліграфії у грудні ц.р., проведення перевірок з охорони та інспектування з 01 по 15 грудня 2018 року, коробка передач, послуга оренди спецтехніки: бульдозер. Придбання товарів здійснено у суб`єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів з підміною товарних позицій.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни, правові наслідки повинні настати саме для них, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської діяльності.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що до ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" не може застосовуватись п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (придбання товарів у контрагентів, у яких по ланцюгу постачання відбувається підміна товарних позицій).

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення комісії ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі від 28.12.2018, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" до переліку ризикових платників податків на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що визнання контролюючим органом платника податків таким, що відповідає певному критерію ризиковості та внесення його до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" - режим "Журнал ризикових платників", є безумовною підставою для проведення моніторингу та, як наслідок, зупинення реєстрації податкових накладних.

У зв`язку із зазначеним, доводи Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про те, що оскаржуване рішення не породжує зміну прав та обов`язків ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС", а є діяльністю контролюючого органу, направленою на виконання завдань і функцій, передбачених Податковим кодексом України, суд вважає такими, що не ґрунтуються на приписах податкового законодавства, а саме рішення є таким, що позбавляє позивача права на реєстрацію податкових накладних без проведення моніторингу, у випадку їх відповідності одній із ознак, визначених п.3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління ДФС у Житомирській області виключити ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" з переліку ризикових платників податків, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості, суд зазначає наступне.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

При розгляді адміністратвиної справи, суд також враховує правову позицію висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 року у справі "Щокін проти України" (заява №23759/03) та від 07.07.2011 року у справі "Серков проти України" (заява №39766/05), в яких ЄСзПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Отже, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ ДФС у Житомирській області виключити ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо посилання відповідача на правову позицію П`ятого апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 09.04.2019 у справі №540/2283/18, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України)

Однак, рішення апеляційного суду у справі №540/2283/18 не є доказом у даній адміністратвиній справі, не є висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, а тому не підлягають врахуванню під час розгляду даної адміністративної справи.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3842,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №17 від 19.03.2019 (а.с.4).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, 7, м.Житомир, 10000, код ЄДРПОУ 3945915), оформлене протоколом №216/06-30-07-03-22 від 28.12.2019 про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" (вул.Сергія Параджанова, буд. 7, м.Житомир, 10001, код юридичної особи в ЄДРПОУ 41635271) до переліку ризикових платників податків на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, 7, м.Житомир, 10000, код ЄДРПОУ 3945915) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" (вул.Сергія Параджанова, буд. 7, м.Житомир, 10001, код юридичної особи в ЄДРПОУ 41635271) з переліку ризикових платників податків, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, 7, м.Житомир, 10000, код ЄДРПОУ 3945915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС" (вул.Сергія Параджанова, буд. 7, м.Житомир, 10001, код юридичної особи в ЄДРПОУ 41635271) судовий збір у розмірі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 20 червня 2019 року.

Суддя О.В. Лавренчук