Постанова

від 13.06.2019 по справі 754/3147/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 754/3147/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5953/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах

Головуючого: Іванченка М.М.,

суддів: Желепи О.В., Рубан С.М.

при секретарі: Макаровій К.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 .

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідачів: ОСОБА_4.

представників третьої особи: Кошпура Ю.М., Пазюка Є.С.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа - Центр допомоги дітям Місто щасливих дітей про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до Органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Центр допомоги дітям Місто щасливих дітей про скасування усиновлення

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_5

на рішення Деснянського районного суду міста Києва постановленого 31 січня 2019 року прийняте в приміщенні суду під головуванням судді Саламон О.Б., повний текст рішення складено 12 лютого 2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Деснянської РДА в місті Києві в особі Служби у справах дітей Деснянської РДА в місті Києві звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , в якому просив позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_7 та стягнути з них на її утримання аліменти з кожного з батьків у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно з накладенням заборони на відчудження житла.

В обґрунтування позовних вимог позивач враховуючи інтереси дитини, беручи до уваги висновок психологічного обстеження Міського центру дитини Служби у справах дітей, Деснянська районна в місті Києві державної адміністрації на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідачів.

Також, від ОСОБА_3 та ОСОБА_5 надійшла зустрічна позовна заява в якій просили скасувати усиновлення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилались на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виконували свої батьківські обов`язки, а тому між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачами своїх батьківських обов`язків.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 31 січня 2019 року позовну заяву Органу опіки та піклування Деснянської РДА в місті Києві в особі Служби у справах дітей Деснянської РДА в місті Києві до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа - Центр допомоги дітям Місто щасливих дітей про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволено частково.

Позбавлено ОСОБА_3 та ОСОБА_5 батьківських прав відносно ОСОБА_7

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Органу опіки та піклування Деснянської РДА в місті Києві в особі Служби у справах дітей Деснянської РДА в місті Києві аліменти на утримання ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13 березня 2018 року і до досягненню дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Органу опіки та піклування Деснянської РДА в місті Києві в особі Служби у справах дітей Деснянської РДА в місті Києві аліменти на утримання ОСОБА_7 в розмірі 1/6 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13 березня 2018 року і до досягненню дитиною повноліття.

Накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , де зареєстроване місце проживання ОСОБА_7

Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2019 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до Органу опіки та піклування Деснянської РДА в місті Києві в особі Служби у справах дітей Деснянської РДА в місті Києві, третя особа - Центр допомоги дітям Місто щасливих дітей про скасування усиновлення - відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_5 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову Органу опіки та піклування Деснянської РДА в місті Києві в особі Служби у справах дітей Деснянської РДА в місті Києві та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_5

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм чинного законодавства.

Зокрема зазначає, що судом порушено процесуальні вимоги до подачі документів та неправомірно прийнято документи, які були подані з пропуском строків для їх подачі. Крім того, вказувала, що висновки психологів є однобокими та не можуть бути належними доказами, оскільки психологи, які їх складали працюють в органі у справах дітей та в центрі допомоги дітям Місто щасливих дітей і є заінтересованими у даній справі.

Від третьої особи Центру допомоги дітям Місто щасливих дітей надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у повному обсязі. При цьому, зазначено, що оскаржуване рішення в повній мірі захищає права та інтереси дитини.

Відповідач та її представник у суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу та просили рішення суду скасувати з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду залишити без змін.

Представники третьої особи заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду залишити без змін.

У судове засідання не з`явився ОСОБА_5 про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У суді апеляційної інстанції представник відповідачів надала заяву в якій ОСОБА_5 просив розглядати справу у його відсутність.

Зважаючи на викладене апеляційний суд, враховуючи положення ст.372 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_5

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 19 липня 1989 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про укладення шлюбу ( а.с.9, том1).

Судом також встановлено, що у грудні 2006 року подружжя ОСОБА_3 звернулись до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про удочеріння ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просили внести зміни в актовий запис про народження дитини, вказати їх батьками дівчинки та змінити прізвище дитини з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_2 , ім`я з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_2 , а по-батькові з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також дату народження дитини змінити з 24 вересня 2006 року на 25 вересня 2006 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2006 року заяву подружжя ОСОБА_3 задоволено (а.с. 11, том 1).

Оголошено ОСОБА_3 та ОСОБА_5 усиновлювачами ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано відділ РАЦС Деснянського РУЮ в м. Києві внести відповідні зміни у актовий запис №2570 від 26 вересня 2006 року.

Відповідно до актів Служби у справах дітей, складених у вересні 2017 року зазначено, що стосунки у сім`ї напружені. Батьки не мають впливу на дитину. Подружжя ОСОБА_3 прийняло рішення про поміщення ОСОБА_7 до Центру соціально - психологічної реабілітації для дітей №1 Служби у справах дітей та сім`ї Київської міської державної адміністрації (а.с.14-15, том1).

8 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до служби у справах дітей Деснянського РДА в м. Києві із заявою про скасування усиновлення. В обґрунтування своєї заяви вказувала, що ситуацією, яка склалась у сім`ї, а саме: вказує, що ОСОБА_7 не поважає батьків, знущається з чоловіка інваліда, який навіть не може розмовляти, краде кошти, тікає на вулицю гуляти, в школі не хоче вчитися та виконувати домашнє завдання, а також фарбує волосся (а.с.13, том 1).

Служба у Справах дітей, у свою чергу звернулась до Міського Центру дитини Служби у справах дітей та сім`ї Київського міської державної адміністрації щодо проведення психологічного обстеження дитини з метою вивчення її емоційного стану та особливостей дитячо-батьківських відносин.

Судом встановлено, що усиновлювачами вирішено передати доньку до Служби у справах дітей де ОСОБА_7 влаштовано до Центру допомоги дітям Місто щасливих дітей для проходження соціально- психологічної реабілітації.

Згідно з висновком психологічного обстеження №007 від 15 січня 2018 року за підписом психолога ОСОБА_19 та директора міського центру дитини ОСОБА_20 , малолітня ОСОБА_7 знаходиться на початковому етапі проходження кризи підліткового віку, у дівчинки спостерігається велика потреба в емоційній близькості та прийнятті, у ОСОБА_7 виявлено ознаки хронічної психологічної травми, а також виявлено ознаки психологічного насильства з боку ОСОБА_3 на дитиною. ОСОБА_7 до травмуючи умов життя, сформувавши виправдання та пояснення таких дій матері (використовую захисний механізм-раціоналізацію). У ОСОБА_7 сформована до матері амбівалентна прихильність. Крім того зроблено висновок, що ОСОБА_3 має неінтегровані втрати, які заважають досягти емоційної стабільності (а.с. 16-17, том1).

Крім того, вказаним висновком рекомендовано ініціювати не скасування усиновлення, а позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 Пройти курс соціально-психологічної реабілітації для ОСОБА_7, а для ОСОБА_3 рекомендовано пройти курс кваліфікованої психотерапевтичної допомоги з метою інтеграції та проживання втрат.

У висновку від 6 лютого 2018 року №102/03/31-1070 служба у справах дітей Деснянської РДА в м. Києві вважала за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_3 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини (а.с. 19-21, том 1).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Органу опіки та піклування Деснянської РДА в місті Києві в особі Служби у справах дітей Деснянської РДА в місті Києві та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що скасування усиновлення повністю суперечить інтересам дитини, адже жодним чином не захищає її прав та інтересів. Враховуючи зазначене та той факт, що відповідачі не мають намір та бажання спілкуватися з дитиною, приймати участь у вихованні доньки, враховуючи насамперед інтереси дитини, а також відносини, що склались між сторонами суд дійшов висновку про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1-4,6,7 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з ч.ч.4,5 ст.232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Частиною першою ст.238 СК України передбачено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що подружжя ОСОБА_3 обрали собі дитину у пологовому будинку, коли дівчинці було 4 дні від народження та перебувала у сім`ї до 11 років.

ОСОБА_3 пояснювала, що дитина увесь час була неслухняною, у віці трьох років ОСОБА_7 тікала від батьків, а з 8 років вони почали їздити до органу опіки, підставою для цього була негативна поведінка ОСОБА_7 , які проявлялись у крадіжках коштів та знущалась над батьком била його в обличчя. При цьому, вказувала, що однією із підстав для звернення із заявою про скасування батьківства стало причина стягнення аліментів.

У суді апеляційної інстанції представник третьої особи Кашпур Ю.М. вказував, що дана ситуація, що склалась є досить складною, та якби батьки провели з психологічну роботу з дитиною ситуація б змінилась.

Отже, судом встановлено, що між батьками та дитиною склались вкрай напружені відносини, при цьому на думку апеляційного суду та про, що свідчать матеріали справи, зокрема наявні в справах висновки психологів, поведінка подружжя ОСОБА_3 мала вплив на погіршення стосунків з дитиною, тобто такі обставини відбулись не поза волею усиновлювача.

При цьому апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання скаржників на те, що висновки психологів є однобокими, оскільки на противагу наявним в матеріалах справи висновків відсутні докази на їх спростування.

Згідно частин першої, другої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута), ратифікованої Законом України № 3017-VI від 15 лютого 2011 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_3 оскільки ними не доведено наявність підстав для скасування усиновлення, згідно ч.1ст.238 Сімейного кодексу України, а відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції у цій частині.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що батьки намагалися провести психологічну корекцію поведінки дитини, що свідчить про їх бездіяльність у вихованні дитини.

Необхідно звернути увагу, що ключовим питанням при вирішенні справ про скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам дитини. Скаржники не наводять таких підстав, обмежуються виключно порушенням власних прав.

Апеляційний суд також вважає, що скасування усиновлення порушує права дитини, оскільки вказане саме по собі завдає моральних страждань дитині, що є особливо небезпечним для дитини.

Відповідно до частини першої статті 242 СК України, якщо усиновлювач був записаний матір`ю, батьком усиновленої ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав за наявності підстав, встановлених у статті 164 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, на підставі якої заявлено об`єднаний позов, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, яка відповідно до статті 9 Конституції України є складовою національного законодавства України, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяються якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини і допускається лише у разі, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, за наявності вини в діях батьків.

У суді апеляційної інстанції встановлено, що подружжя ОСОБА_3 не бажають приймати участь у вихованні та утриманні дитини, не бажають налагодити стосунки з дочкою, дитина тривалий час знаходиться на вихованні у Центрі допомоги дітям Місто щасливих дітей та батьки не відвідують її, при цьому у суду апеляційної інстанції сторони вказували, що матір в електронній формі спілкувалась з дочкою, та здебільшого ініціатором спілкування була дитина, проте взаємопорозумніння мати та дочка не дійшли.

Отже, оскільки матеріали справи свідчать про свідоме ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків стосовно усиновленої ними дитини та для якнайкращого забезпеченню інтересів дитини апеляційний суд вважає, що висновок суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо малолітньої дитини ОСОБА_23 є законним та обґрунтованим.

Також, зважаючи на приписи ч.2 ст.166, ст.180 Сімейного кодексу України, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , оскільки матеріали справи не містять підстав для звільнення відповідачів від обов`язку утримувати дочку ОСОБА_7 .

При цьому апеляційний суд вважає, що вимоги позивача заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , де зареєстроване місце проживання ОСОБА_7 є обґрунтованим зважаючи на положення ч.4 ст.17 Закону України Про охорону дитинства . При цьому матеріали справи не містять доказів того, що даним рішенням порушуються права ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Щодо доводів апеляційної скарги проте, що судом порушено норми процесуального права, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки подані докази до відповіді на відзив та відзив на зустрічну позовну заяву, хоч подані після закриття підготовчого засідання, проте не є підставою для скасування рішення суду. Крім того, додані докази до них були подані позивачем під час подання позовної заяви до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Тому апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, а тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 31 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 червня 2019 року.

Головуючий суддя:

Судді: