Постанова

від 18.06.2019 по справі 911/617/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/617/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю помічника судді Лазарєвої О.С. (за дорученням головуючого судді),

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" (далі - ТОВ "Турботрейд", Позивач): Рацун О.В. - адвокат (свідоцтво від 08.12.2017 № 6325/10);

Проскурні Т. В. - адвокат (посвідчення від 30.10.2008 № 3783/10),

відповідача - акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" АТ "Укртрансгаз" (далі - Відповідач) - Печерного С.Л. - адвокат (свідоцтво від 24.11.2017 ЧН № 000229,

третьої особи-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" (далі - ТОВ "Котрис") - не з'яв.,

третьої особи-2 - публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") - Лисенка В.О. - адвокат (свідоцтво від 26.05.2010 № 3420),

третьої особи-3 - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство) - не з'яв.,

третьої особи-4 - Києво-Святошинського об'єднання державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Об'єднання) - не з'яв.,

за участю прокуратури Київської області (далі - Прокуратура) - Збарих С.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України (посвідчення від 05.09.2014 № 028728),

розглянув касаційну скаргу Прокуратури

на рішення господарського суду Київської області від 18.04.2017

(суддя Бацуца В.М.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019

(головуючий - суддя Дикунська С.Я., судді: Мальченко А.О. і Жук Г.А.)

у справі № 911/617/15

за позовом ТОВ "Турботрейд"

до АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" АТ "Укртрансгаз"

про стягнення 49 195 507,78 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Котрис",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ПАТ "НАК "Нафтогаз України";

Міністерство;

Об'єднання,

за участю Прокуратури.

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог) основної заборгованості, "інфляційних втрат" та 3% річних за договором про закупівлю товару за державні кошти від 16.11.2012 № т15-137/1211000446 (далі - Договір).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежно виконує свої зобов'язання за Договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2017: позов задоволено частково; стягнуто з Відповідача на користь Позивача: 39 590 040 грн. основної заборгованості; 41 534 129,35 грн. "інфляційних збитків"; 3 761 596,13 грн. - 3 % річних та 73 062,37 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване наявністю підстав для стягнення відповідних сум основного боргу, "інфляційних збитків" та 3 % річних.

Відповідач та Прокуратура оскаржили дане рішення до суду апеляційної інстанції.

Сторони на стадії апеляційного перегляду звернулися до суду апеляційної інстанції із спільною заявою про укладення мирової угоди, якою повідомили, що сторони дійшли згоди укласти мирову угоду на підставі статті 192 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019: апеляційну скаргу Прокуратури залишено без задоволення; затверджено мирову угоду, зміст якої викладено в резолютивній частині постанови; визнано нечинним рішення господарського суду Київської області від 18.04.2017; провадження у справі закрито.

Постанову мотивовано відповідністю поданої мирової угоди вимогам статті 192 ГПК України, наявністю підстав для затвердження мирової угоди.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Прокуратура просить: скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.04.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019; ухвалити нове рішення, яким відмовити в затвердженні мирової угоди і відмовити у задоволенні позову; судові витрати стягнути з Позивача. Прокуратура зазначає таке:

- судами попередніх інстанцій порушено загальновизначені процесуальні принципи здійснення правосуддя, якими є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом;

- оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права (статей 509, 526, 527, 629 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") і процесуального права (статей 2, 7, 11, 73, 76-79, 86, 191, 192, 237, 274 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК України);

- викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки зроблені без з'ясування дійсних обставин справи на предмет доведеності правових підстав для сплати АТ "Укртрансгаз" заборгованості на користь ТОВ "Турботрейд" за Договором та без встановлення фактичних прав і обов'язків сторін щодо предмета спору;

- судом апеляційної інстанції зроблено передчасний висновок щодо закриття провадження у справі у зв'язку із затвердженням мирової угоди, а тому таке судове рішення прийнято з порушенням статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 192 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Турботрейд" зазначає, що відсутні підстави для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019, а доводи Прокуратури є необґрунтованими, незаконними та безпідставними; при затвердженні мирової угоди судом апеляційної інстанції було досліджено повноваження осіб, які підписали таку мирову угоду; факт поставки товару за Договором на користь АТ "Укртрансгаз" підтверджений документально та поясненнями керівника філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс"АТ "Укртрансгаз"; рішення суду у даній справі не може призвести до порушення інтересів держави або будь-яких осіб; просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Генеральною прокуратурою України подано клопотання про передачу даної касаційної скарги на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду відповідно до статей 302, 303 ГПК України у разі, якщо колегія суддів Касаційного господарського суду при розгляді даної справи № 911/617/15 вважає за необхідне відступити від висновків суду касаційної інстанції у справах №№ 911/5358/14, 911/5309/14 щодо застосування у подібних правовідносинах положень статті 192 ГПК України. У поданому клопотанні Генеральна прокуратура України зазначає, що Касаційний господарський суд у складі колегії суддів інших палат ухвалами від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 та від 19.02.2019 у справі № 911/5309/14 вже висловив правову позицію щодо відмови в затвердженні мирових угод.

Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 303 ГПК України).

Проте наведені Генеральною прокуратурою України у клопотанні доводи не містять підстав у розумінні частини другої статті 302 ГПК України для передачі справи № 911/617/15 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Підставами для відмови в затвердженні мирової угоди у справі № 911/5358/14 стало те, що відповідач не надав суду касаційної інстанції документів, які б підтверджували наявність у підписанта мирової угоди повноважень на підписання від імені АТ "Укртрансгаз" такої мирової угоди, та наявні у суду касаційної інстанції матеріали не дали змоги пересвідчитися в тому, що сума мирової угоди не перевищує суми грошових коштів, які ПАТ "НАК "Нафтогаз України" доручило сплатити контрагенту. Підставами для відмови в затвердженні мирової угоди у справі № 911/5309/14 стало те, що на час розгляду питання щодо мирової угоди Верховний Суд не володів інформацією про те, чи було затверджено мирові угоди в інших перелічених у рішенні ПАТ "НАК "Нафтогаз України" судових справах, а якщо так, то яку саме суму заборгованості за кожною із таких угод AT "Укртрансгаз" зобов'язане сплатити на користь позивача, що, у свою чергу, унеможливлювало висновок про неперевищення загальною сумою коштів, які належить сплатити за відповідними договорами, тієї суми, що була згоджена акціонером АТ "Укртрансгаз" для часткової сплати заборгованості на користь позивача.

Водночас у даній справі № 911/617/15 суд апеляційної інстанції, встановивши наявність підстав для затвердження мирової угоди, визнав нечинним рішення господарського суду Київської області від 18.04.2017, затвердив мирову угоду і закрив провадження у справі.

Касаційний господарський суд вважає безпідставним посилання Генеральної прокуратури України на правові позиції Верховного Суду у справах №№ 911/5358/14, 911/5309/14, оскільки встановлені у них обставини не є подібними до обставин, встановлених у даній справі. З урахуванням викладеного у Касаційного господарського суду відсутні й підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Перевіривши на підставі наведених в оскаржуваній постанові обставин справи правильність застосування апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права у постановленні згаданого судового акта, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції з'ясував та зазначив, зокрема, таке.

Сторони на стадії апеляційного перегляду звернулися до суду апеляційної інстанції із спільною заявою про укладення мирової угоди, якою повідомили, що сторони дійшли згоди укласти мирову угоду на підставі статті 192 ГПК України.

Мирову угоду укладено сторонами та підписано від імені ТОВ "Турботрейд" його директором - Ігнатовим А.В., який діяв на підставі статуту та рішення загальних зборів учасників названого товариства від 12.12.2018 № 1/12-12, та засвідчено печаткою товариства, від імені відповідача - АТ "Укртрансгаз" мирова угода підписана директором філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс" Терещенком Р.В., який діяв за довіреністю від 11.12.2018 № 1-283, виданою АТ "Укртрансгаз", на підставі статуту АТ "Укртрансгаз", статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України", рішення акціонера від 10.12.2018 № 225, протоколу від 10.12.2018 № 675 засідання правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Підпис представника засвідчений печаткою АТ "Укртрансгаз".

Так, Терещенко Р.В. діяв за довіреністю від 11.12.2018 № 1-283, виданою АТ "Укртрансгаз" на підставі рішення акціонера від 10.12.2018 № 225.

У зазначеному рішенні акціонера AТ "Укртрансгаз" від 10.12.2018 № 225, підписаному від імені акціонера головою правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України" А. Коболєвим, вказано, що відповідно до статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства" та пункту 10.15 статуту AТ "Укртрансгаз" ПАТ "НАК "Нафтогаз України" одноосібно здійснює повноваження загальних зборів AТ "Укртрансгаз".

Відповідно до пункту 1.2 статуту АТ "Укртрансгаз" останнє входить до Групи Нафтогаз. Згідно з пунктом 1.6.1 статуту АТ "Укртрансгаз" Група Нафтогаз означає товариство, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та, зокрема, юридичних осіб, єдиним засновником, акціонером (учасником) яких є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Інтереси АТ "Укртрансгаз" співпадають з інтересами ПАТ "НАТ "Нафтогаз України" як єдиного акціонера та корпоративного центру групи Нафтогаз, що діє в інтересах всієї Групи Нафтогаз.

Засновником та єдиним акціонером АТ "Укртрансгаз" є ПАТ "Нафтогаз України" (пункт 7.1 статуту АТ "Укртрансгаз").

Згідно з пунктом 9.1.1 статуту АТ "Укртрансгаз" вищим органом управління товариства є загальні збори акціонерів товариства.

Відповідно до пунктів 10.2.56 та 10.2.57 статуту АТ "Укртрансгаз" до виключної компетенції загальних зборів належить: прийняття рішення про вчинення правочину у межах, передбачених затвердженим загальними зборами фінансовим планом (бюджетом) товариства, на суму, що дорівнює або перевищує 500 000 000 грн., або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину та прийняття рішення про укладення, зміну, припинення правочину за межами, передбаченими затвердженим загальними зборами фінансовим планом (бюджетом), на суму, що дорівнює або перевищує 200 000 000 грн. або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину.

Пунктом 10.15 статуту АТ "Укртрансгаз" врегульовано, що повноваження загальних зборів АТ "Укртрансгаз" здійснюються акціонером (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється акціонером письмово (у формі рішення) та підписується від його імені (з проставленням його печатки). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів.

Статут ПАТ "НАК "Нафтогаз України" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 "Питання ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Пунктом 11 статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України" визначено, що компанія є повноправним акціонером (засновником, учасником) господарських товариств, пакети акцій/корпоративні права яких передані до статутного капіталу Компанії, а також тих, що засновані Компанією або акції/корпоративні права яких набуті Компанією в інший спосіб. Компанія здійснює всі права та несе всі обов'язки акціонера (засновника, учасника) відповідно до закону.

Органами компанії є загальні збори, наглядова рада та правління (пункт 44 статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України").

Відповідно до пунктів 81, 84 статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України" управління поточною діяльністю компанії здійснює правління, яке є колегіальним виконавчим органом компанії. До складу правління обов'язково входять керівники виконавчих органів господарських товариств, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є компанія. Кількісний склад правління встановлюється загальними зборами.

До компетенції правління належать всі питання, пов'язані з керівництвом поточною діяльністю компанії, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, наглядової ради та до компетенції інших органів згідно з цим статутом (пункт 87 статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України").

Згідно з підпунктом 4 пункту 88 статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до компетенції правління належить вирішення питань управління юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є компанія, а також філіями, представництвами, іншими відокремленими підрозділами. Для господарських товариств, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є компанія, рішення правління є підставою для оформлення рішення загальних зборів акціонерів (учасників) таких товариств за підписом голови правління.

До компетенції правління відповідно до цього підпункту, зокрема, належить надання згоди на: вчинення правочинів юридичними особами, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є компанія, на суму, що перевищує 500 мільйонів гривень або еквівалент цієї суми в іншій валюті, який розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення правочинів, у межах, передбачених затвердженими фінансовими планами таких юридичних осіб; вчинення правочинів такими юридичними особами на суму, що перевищує 200 мільйонів гривень або еквівалент цієї суми в іншій валюті, який розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення правочинів, поза межами, передбаченими затвердженими фінансовими планами таких юридичних осіб або не включених в них.

Згідно з витягом з протоколу від 10.12.2018 № 675 засідання правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України" погоджено рішення акціонера АТ "Укртрансгаз" про вчинення товариством правочинів щодо врегулювання заборгованості та надано право голові правління Коболєву А.В. або особі, яка виконує його обов'язки, підписати таке рішення.

Рішенням акціонера АТ "Укртрансгаз" від 10.12.2018 № 225 надано згоду на вчинення правочинів про врегулювання заборгованості АТ "Укртраснгаз" перед ТОВ "Турботрейд" за договорами: від 16.11.2012 № т15-141/1211000452; від 16.11.2012 № т15-137/1211000446; від 16.11.2012 № т15-140/1211000451; від 16.11.2012 № т15-139/1211000450 ; від 16.11.2012 № т15-142/1211000454; від 16.11.2012 № т15-138/1211000448; від 27.12.2012 № т15-157/1212000969 на суму 567 430 709,95 грн. на умовах часткової оплати АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Турботрейд" заборгованості з основного боргу у загальному розмірі 134 471 512, 38 грн. та припинення ТОВ "Турботрейд" зобов'язань АТ "Укртрансгаз" з оплати частини основного боргу у загальному розмірі 140 184 354,42 грн., а також зобов'язань АТ "Укртрансгаз" з оплати інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 292 774 843,15 грн.

АТ "Укртрансгаз" не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями названого товариства, а тому рішення суду у даній справі, в тому числі, про затвердження мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем, жодним чином не порушить інтересів держави або будь-яких інших осіб.

Причиною подання касаційної скарги стала, зокрема, незгода Прокуратури із закриттям провадження у даній справі у зв'язку із затвердженням мирової угоди.

Відповідно до частини сьомої статті 46 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із статтею 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які перешкоджали б укладенню мирової угоди стосовно даного спору.

Суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови, вирішуючи за зверненням сторін виключно процесуальні питання про затвердження мирової угоди та закриття у зв'язку з цим провадження у справі, безпідставно вдався до дослідження обставин справи по суті та оцінки доказів у ній, оскільки це не було предметом судового розгляду; проте наведене не потягло за собою наслідків у вигляді прийняття неправильного по суті судового рішення.

На підставі частини другої статті 309 ГПК України, якою передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, викладене не може вважатися підставою для скасування оскаржуваної постанови.

З урахуванням зазначеного постанова суду апеляційної інстанції є, по своїй суті, судовим рішенням про затвердження мирової угоди та закриття з цієї підстави провадження у справі.

Водночас не лише ухвала, а й будь-яке судове рішення, яким вирішено питання про затвердження мирової угоди, не може бути оскаржене в касаційному порядку.

Що ж до закриття провадження у справі, то суд апеляційної інстанції, керуючись частиною четвертою статті 192 ГПК України та затверджуючи мирову угоду, одночасно закрив провадження у справі, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.

Стосовно ж вимоги касаційної скарги щодо скасування рішення господарського суду Київської області від 18.04.2017 з даної справи Касаційний господарський суд зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 рішення господарського суду Київської області від 18.04.2017 у справі № 911/617/15 визнано нечинним, у зв'язку з чим і з урахуванням викладеного воно не може бути предметом касаційного оскарження.

Отже, визначені процесуальним законом підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції відсутні.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Прокуратури залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Понесені Прокуратурою у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прокуратури Київської області залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 зі справи № 911/617/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов