Ухвала

від 20.06.2019 по справі 520/8785/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/8785/18

Провадження № 1-кс/520/7378/19

УХВАЛА

2ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі

клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , про призначення судово-психологічної експертизи,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2019 року до Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката Дячука, захисника ОСОБА_3 , про призначення судової-психологічної експертизи.

В провадженні слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області - ОСОБА_5 знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12018160480002600 від 12.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 286 КК України.

Вищевказане кримінальне провадження стосується ДТП яке сталось 11 липня 2018 року приблизно о 19 годин 40 хвилин біля будинку №104 по вулиці Львівській в місті Одесі, за участі транспортного засобу - автомобіль «Mercedes-Benz E350» днз НОМЕР_1 та пішохода ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 , водію автомобіля «Mercedes-Benz E350», в рамках вказаного провадження повідомлено про підозру.

В самому тексті вищевказаної підозри, слідчий ОСОБА_5 стверджує, що у ОСОБА_3 раптово виник умисел не ненадання допомоги постраждалій ОСОБА_7 і вона завідомо залишила останню без допомоги.

Натомість в своїх показах ОСОБА_3 неодноразово зазначала про те, що не знала, що в результаті ДТП будь-кому було завдано тілесні ушкодження, у зв`язку із чим ОСОБА_3 не могла мати умисел на ненадання допомоги та завідоме залишення без допомоги ОСОБА_7 .

Одночасно, в матеріалах кримінального провадження наявні покази свідка ОСОБА_8 від 15 березня 2019 року, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_8 переслідував автомобіль «Mercedes-Benz E350» днз НОМЕР_1 .

Проте, у наступному, свідок ОСОБА_8 надав покази, що він переслідував ОСОБА_3 та в цей же час вступав з нею в розмову. Сама ОСОБА_3 засвідчує про те, що не з ким не вступала в розмови.

З такого ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 вважають, що свідчення свідка ОСОБА_8 не відповідають дійсності та не можуть бути допустимими.

Таким чином, за переконанням сторони захисту, єдиним доказом умислу ОСОБА_3 у не ненаданні допомоги постраждалій ОСОБА_7 і умислу завідомо залишення ОСОБА_7 без допомоги є особисте ставлення ОСОБА_3 до подій ДТП, а саме усвідомлення, обізнаність та сприйняття факту завдання шкоди будь-кому певної шкоди.

За поясненнями сторони захисту, у тому випадку, коли ОСОБА_3 не усвідомлювала, що ОСОБА_7 було завдано шкоду умисел на не ненадання допомоги постраждалій ОСОБА_7 і умисел завідомого залишення ОСОБА_7 без допомоги не могли виникнути, так як вказані умисли безпосередньо перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обізнаністю ОСОБА_3 у спричиненні потерпілій ОСОБА_7 шкоди.

Обізнаність ОСОБА_3 у будь-чому, за переконанням адвоката ОСОБА_4 , може бути засвідчено самою ОСОБА_3 або встановлено висновком судово-психологічної експертизи.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_3 зазначає, що не знала та не могла знати про перебування ОСОБА_6 у небезпечному для життя стані, на думку сторони захисту, проведення судово-психологічної експертизи відносно ОСОБА_3 з порушених у клопотанні питань має важливе значення для повного, всебічного та обґрунтованого встановлення, з`ясування та дослідження всіх обставин події ДТП.

Крім цього адвокат ОСОБА_4 наполягав на тому, що проведення вищевказаної експертизи є, зокрема, реалізацією права ОСОБА_3 на здійснення захисту та доведення власної невинуватості.

Згідно положень ч.3 ст. 244 КПК України особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов`язковою.

Адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про розгляд питання про призначення експертизи за його відсутності, наведені клопотанні доводи підтримав, просив суд задовольнити вимоги про призначення судово-психологічної експертизи.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 42 КПК України сторона захисту може самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про призначення у кримінальному провадженні судової експертизи.

Кореспондуючою є і зміст ч.1 ст. 244 КПК України, де передбачено, що у разі якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.

Таке клопотання має містити короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правову кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.

До клопотання також додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

В силу ч.1 ст.7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесені змагальність сторін та диспозитивність.

Враховуючи, що змагальність у кримінальному провадженні передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій (ч.1 ст.22 КПК), приймаючи до уваги положення про те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав (ч.1 ст.26 КПК), слідчий суддя діє лише в межах визначених КПК, та позбавлений права розширеного тлумачення вимог та доводів клопотання. Обов`язок з належного доведення перед слідчим суддею вимог клопотання покладається на сторону, яка таке клопотання заявила.

Так, згідно пояснень, викладених за текстом клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, адвокат ОСОБА_4 посилається на те, що «завідомий» характер дій, передбачений ст. 135 КК України є суто суб`єктивним, та з такого Лише сама ОСОБА_3 може достовірно вказати, чи знала вона, що ОСОБА_6 перебувала у небезпечному для життя стані та чи свідомо ОСОБА_3 , залишила потерпілу.

Сторона захисту наполягає на тому, що одразу у момент ДТП а після цього, підозрювана не знала та не усвідомлювала, що внаслідок події здоров`ю іншої людини було завдано шкоду, та на тому, що саме такі свідчення ОСОБА_3 надала слідчому під час допиту в якості підозрюваної.

Так,за версієюзахисту в момент ДТП ОСОБА_3 вважала, що відбувся контакт із маршрутним таксі. Однак, після того як ОСОБА_3 було з`ясовано, що на боковому дзеркалі заднього виду її автомобілю відсутні сліди контакту з маршрутним таксі (подряпини, сліди жовтої фарби тощо), приблизно через 30 хвилин після ДТП ОСОБА_3 повернулась на місце ДТП і лише тоді дізналась, що наявна постраждала людина.

Одночасно адвокат ОСОБА_4 у своїх доводах посилається і на відомості, які були повідомлені свідком ОСОБА_8 в ході його допиту.

Дослідивши наведені обставини слідчий суддя вказує наступне.

За змістом поданого клопотання, особа, якою таке клопотання заявлено просить суд поставити на вирішення експерта наступні питання:

1.Чи усвідомлювала ОСОБА_3 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року, що за наслідками ДТП була постраждала особа;

2.Чи усвідомлювала ОСОБА_3 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року, що за наслідками ДТП була постраждала особа, яка потребувала допомогу;

3.Чи усвідомлювала ОСОБА_3 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року, що залишає постраждалу за наслідками ДТП особу, яка потребувала допомогу, без допомоги;

4.Чи мала ОСОБА_3 умисел на ненадання допомоги постраждалій за наслідками ДТП особі;

5.Чи мала ОСОБА_3 умисел на завідоме залишення постраждалу за наслідками ДТП особу без допомоги;

6.Чи вступав свідок ОСОБА_8 в діалог з ОСОБА_3 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року;

7.Яку інформацію ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_3 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року;

8.Чи вступала ОСОБА_3 в діалог з ОСОБА_8 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року;

9.Яку інформацію сприйняла ОСОБА_3 за результатом розмови з ОСОБА_8 одразу ж після ДТП, що сталось 11 липня 2018 року;

Згідно офіційнооприлюдненої інформації,психологічна експертизавизначає індивідуально-психологічніособливості,риси характеру,провідні якості,мотивотвірні чинникипсихічного життяі поведінки;емоційні реакції та стани, закономірності перебігу психічних процесів, рівень розвитку та індивідуальні властивості підекспертної особи.

Наведене вказує на те, що запропоновані адвокатом ОСОБА_4 прямі питання щодо усвідомлення особою певних обставин, щодо виявлення умислу особи на вчинення певних дій та щодо взаємодії осіб у категоричному форматі, - не належать до компетенції експертів-психологів.

Крім того питання щодо того, чи вступав ОСОБА_8 в діалог з ОСОБА_3 одразу після ДТП, та навпаки, чи вступала ОСОБА_3 в діалог з ОСОБА_8 , а якщо так, то яку інформацію він повідомив а вона сприйняла взагалі не є питаннями, що потребують спеціальних знань, та можуть бути встановлені на підставі інших доказів чи слідчих дій.

Таким чином залучення експерта у галузі судової психології для вирішення наведених вище питань доцільним не вбачається.

Згідно ч. 6 ст. 244 КПК України, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, не доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення відповідного експерта, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у призначенні відповідної експертизи.

З викладеного слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 22, 26, 42, 244 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , про призначення судово-психологічної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1