Рішення

від 10.06.2019 по справі 910/7489/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2019 м. Київ Справа № 910/7489/18

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МСГ УКРАЇНА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН";

про: розірвання договору та стягнення 203.563,16 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Нарожна М.С.

Представники:

позивача: Мамедова О.Л.;

відповідача: не з`явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МСГ УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН" (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 203.563,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 06.10.2017 № 061017, що призвело до звернення позивача до суду з вимогами про розірвання вказаного договору та стягнення з відповідача 203.563,16 грн., з яких: 44.566,43 грн. - пеня за несвоєчасну поставку товару, 22.835,04 грн. - штраф за поставку неякісного товару та порушення строків його заміни, 114.175,20 грн. - вартість товару неналежної якості, який не був замінений та 21.986,49 грн. - збитки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7489/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 16.07.2019.

В підготовчому засіданні 16.07.2019 суд на місці, зокрема, ухвалив відкласти підготовче засідання на 30.07.2019.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням наступного: оскільки завод-виробник товару здійснював поставку відповідачу неповними партіями, останній здійснював поставку товару позивачу за договором від 06.10.2017 № 061017 за усною домовленістю з останнім; представник відповідача не приймав участі при огляді товару при складанні дефектного акту; наданий позивачем висновок експертизи не є належним доказом, оскільки експерти не мають кваліфікаційного рівня судових експертів; заявлена позивачем сума збитків є безпідставною, оскільки є самостійними витратами позивача.

Ухвалами-повідомленнями від 20.07.2018 сторони процесу повідомлені про призначення підготовчого засідання на 08.08.2019.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказав про порушення відповідачем строку поставки товару, поставку частини товару неналежно якості та наявність підстав для розірвання договору від 06.10.2017 № 061017 та стягнення з відповідача збитків.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав про: поставку товару у строки, погоджені з позивачем в усній формі; представники відповідача не були повідомлені про виявлені недоліки товару; відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків та розірвання договору від 06.10.2017 № 061017.

В підготовчих засіданнях 08.08.2019, 10.09.2019 та 17.09.2019 оголошено перерву до 10.09.2019, 17.09.2019 та до 19.09.2019 відповідно.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2018 у справі № 910/7489/18 призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі № 910/7489/18 зупинено до проведення судової товарознавчої експертизи.

До господарського суду міста Києва надійшов лист Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16.11.2018 № 1905/18-25/2092-18, яким останній повернув до господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7489/18 із повідомленням про неможливість проведення експертного дослідження у зв`язку із відсутністю у Житомирському відділенні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз фахівців відповідних спеціальностей та спеціалізованого обладнання.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2018 провадження у справі № 910/7489/18 поновлено. Підготовче засідання призначено на 17.12.2018.

В підготовчому засіданні 17.12.2019 оголошено перерву до 16.01.2019.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2019 у справі № 910/7489/18 призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР". Провадження у справі № 910/7489/18 зупинено до проведення судової товарознавчої експертизи.

Листом від 02.04.2018 № 15007 товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР" повернув матеріали справи № 910/7489/18 без виконання ухвали господарського суду міста Києва від 16.01.2019, у зв`язку з не проведенням оплати експертизи.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2019 провадження у справі № 910/7489/18 поновлено. Підготовче засідання призначено на 06.05.2019.

В підготовчому засіданні 06.05.2019 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.05.2019.

В судовому засіданні 20.05.2019 оголошено перерву до 10.06.2019.

В судовому засіданні 10.06.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки від 06.10.2017 № 061017 (далі - Договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених Договором, відповідач зобов`язується передати у власність позивача товар, вказаний у специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору (далі - товар), а позивач, в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується прийняти та оплатити його в повному обсязі (п. 1.1 Договору).

Специфікацією (додаток № 1 до Договору) від 06.10.2017 (далі - Специфікація), зокрема, визначений порядок оплати та поставки товару за Договором, а саме:

- попередня оплата в розмірі 80 % вартості товару згідно цієї Специфікації на підставі рахунку-фактури, виданого відповідачем, здійснюється протягом 3-х робочих днів з дати підписання специфікації та отримання рахунку-фактури позивачем (п. 4 Специфікації);

- остаточний розрахунок в розмірі 20 % вартості товару згідно цієї Специфікації здійснюється позивачем по факту постачання (передання у власність) товару (п. 4 Специфікації);

- поставка товару здійснюється протягом 14-ти календарних днів з дня здійснення позивачем попередньої оплати (п. 5 Специфікації).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що якість та комплектність товару, що постачається, повинні відповідати нормам, стандартам якісних показників і технічних вимог, установленим чинними нормативними актами України і умовам цього Договору, до цього товару. Якість товару повинна підтверджуватись сертифікатом (паспортом) якості і відповідати ДСТУ та/або ТУ, якщо наявність сертифікату передбачена законодавством.

Положеннями розділу 4 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме, зокрема:

- відповідач у разі несвоєчасної поставки товару сплачує позивачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 4.4 Договору);

- у випадку постачання товару, який не відповідає по якості діючим стандартам, технічним умовам та умовам даного Договору, а також якщо поставлений некомплектний товар, відповідач сплачує штраф у розмірі 20 % вартості товару неналежної якості або некомплектного. Якщо відповідач у 10-ти денний термін з моменту одержання обґрунтованої претензії усунув виявлені дефекти (замінив або доукомплектував товар) - штраф не сплачується.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем здійснено попередню оплату за товар в сумі 739.002,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2017 № 641, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Відповідачем здійснено поставку товару на користь позивача на загальну суму 557.946,35 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 20.10.2017 № 1086 на суму 112.818,70 грн.;

- від 26.10.2017 № 1093 на суму 112.818,70 грн.;

- від 27.10.2017 № 1102 на суму 112.457,11 грн.;

- від 02.11.2017 № 1145 на суму 109.925,92 грн.;

- від 01.12.2017 № 1329 на суму 109.925,92 грн.

Позивач стверджує, що товар поставлений відповідачем з порушенням строків, а також частина товару має недоліки, тобто неналежної якості, який в подальшому не був замінений відповідачем, у зв`язку з чим позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача:

- пені за несвоєчасну поставку товару в сумі 44.566,43 грн.;

- штрафу за поставку неякісного товару та порушення строків його заміни в сумі 22.835,04 грн.;

- вартості товару неналежної якості, який не був замінений в сумі 114.175,20 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі - 21.986,49 грн., які складаються із:

- суми судового збору стягнутого з позивача у справі № 910/1679/18 в сумі 6.286,49 грн.;

- додаткові витрати пов`язані із здійсненням судового захисту у справі № 910/1679/18 в сумі 11.500,00 грн.;

- витрати на проведення експертизи в сумі 4.200,00 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами частини 5 статті 268 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Судом встановлено, що товар за укладеним між сторонами спору Договором поставлений відповідачем з порушенням строків, частина товару поставлена неналежної якості, який в подальшому не був замінений відповідачем, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну поставку товару в сумі 44.566,43 грн., штрафу за поставку неякісного товару та порушення строків його заміни в сумі 22.835,04 грн. та вартості товару неналежної якості, який не був замінений в сумі 114.175,20 грн. підлягають задоволенню повністю за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

При цьому, на підставі частини 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України суд визнає встановленою обставину поставки відповідачем позивачу частини товару за Договором неналежної якості.

За приписом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Загальні норми, якими регулюються відносини суб`єктів господарювання щодо розірвання договорів визначені главою 53 Цивільного кодексу України. Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо розірвання договору, вони мають право передати спір на вирішення суду. Під час розірвання або зміни Договору у такий спосіб, потрібно обов`язково дотримуватися вимог передбачених у статтях 651, 652 ЦК України, статті 188 ГК України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначені підстави для зміни або розірвання договору, а саме: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено вище судом, відповідач допустив істотне порушення умов Договору, чим позбавив позивача можливості отримати результат договірних правовідносин сторін, які виникли на підставі Договору, у строк, передбачений його умовами, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про застосування до укладеного між сторонами спору Договору приписів, встановлених частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, є правомірною, тому вказаний правочин підлягає розірванню в судовому порядку.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 21.986,49 грн., які складаються із: суми судового збору стягнутого з позивача у справі № 910/1679/18 в сумі 6.286,49 грн., додаткових витрат пов`язаних із здійсненням судового захисту у справі № 910/1679/18 в сумі 11.500,00 грн. та витрат на проведення експертизи в сумі 4.200,00 грн. суд дійшов висновку, що вказані вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки (незаконного рішення);

2) розміру збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;

4) вини.

В той же час, законодавством встановлено спеціальний порядок відшкодування витрат на правову допомогу (юридичні послуги), які включаються до складу судових витрат, відповідно, відшкодування витрат на оплату послуг представника не є предметно-відокремленим провадженням. Вирішення питання відшкодування цих витрат завжди є складовою відповідної форми судового процесу.

На результат розподілу витрат на правову допомогу впливає вирішення спору, що свідчить про залежність цих правил не лише від матеріального права, але й від процесуального, що виключає самостійність форми цього провадження.

Законодавець визначив не лише порядок відшкодування витрат на правову допомогу, а й граничний, максимально допустимий рівень таких витрат. Відповідно, витрати на юридичні послуги не можуть вважатися реальними збитками, тобто такими що дійсно необхідні для відновлення порушених прав позивача, а тому не можуть бути відшкодовані.

Також суд вважає за необхідне вказати, що позивачем безпідставно включено до складу збитків суми судового збору стягнутого з позивача у справі № 910/1679/18 в сумі 6.286,49 грн. та витрат на проведення експертизи в сумі 4.200,00 грн. в межах справи № 910/1679/18.

Заперечення відповідача, викладені в поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на наступне:

- твердження відповідача про поставку товару за усною домовленістю з позивачем відхилені судом, як необґрунтовані, оскільки Специфікацією до укладеного між сторонами спору Договору сторонами встановлено строк постачання товару, який, в свою чергу, порушений відповідачем;

- доводи відповідача про поставку товару за Договором належної якості спростовуються тим, що за клопотанням відповідача ухвалами від 19.09.2018 та 16.01.2019 у справі № 910/7489/18 призначені судові товарознавчі експертизи, які були доручені різним експертним установам (як державній так і приватній). Проте, експертиза призначена ухвалою від 19.09.2018 у справі № 910/7489/18 не була проведена у зв`язку з відсутністю у Житомирському відділенні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз фахівців відповідних спеціальностей та спеціалізованого обладнання. Водночас, експертиза призначена ухвалою від 16.01.2019 у справі № 910/7489/18 не була проведена у зв`язку з відсутністю оплати зі сторони відповідача за проведення такої експертизи, що свідчить про те, що відповідач не був зацікавлений в проведенні вказаної експертизи та у встановленні фактичних обставин щодо якості поставленого товару за Договором.

Інші доводи та заперечення відповідача судом відхилені, як необґрунтовані, оскільки не стосуються предмету спору.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд керуючись п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір поставки від 06.10.2017 № 061017, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "МСГ УКРАЇНА" та товариством з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН" (02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ РОСІЙСЬКА, будинок 82, квартира 68, ідентифікаційний код: 34182491) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МСГ УКРАЇНА" (02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 7, ідентифікаційний код: 38730165) пеню за несвоєчасну поставку товару в сумі 44.566 (сорок чотири тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн. 43 коп.; штраф за поставку неякісного товару та порушення строків його заміни в сумі 22.835 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять п`ять) грн. 04 коп.; вартість товару неналежної якості, який не був замінений в сумі 114.175 (сто чотирнадцять тисяч сто сімдесят п`ять) грн. 20 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 4.485 (чотири тисячі чотириста вісімдесят п`ять) грн. 65 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20 червня 2019 року

Cуддя С.В. Балац