Ухвала

від 20.06.2019 по справі 911/512/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" червня 2019 р. Справа № 911/512/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Садівницького товариства Воїн-2

про забезпечення позову

у справі № 911/512/19

за позовом Садівницького товариства Воїн-2

до Товариства з обмеженою відповідальністю А.В.М. та Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

Представники: згідно протоколу судового засідання

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/512/19 за позовом Садівницького товариства Воїн-2 (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю А.В.М. (відповідач 1) та Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (відповідач 2) про: визнання незаконним та скасування рішення 9 сесії 25 скликання Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 3/55 від 20.04.2007; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 02.08.2007, укладеного між Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю А.В.М. , посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Михальченко М.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 902; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого 19.09.2007; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю А.В.М. , посвідченої державним актом; витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю А.В.М. на користь Садівницького товариства Воїн-2 земельної ділянки площею 0,0879 га, кадастровий номер 3222482000:12:003:0171.

До господарського суду Київської області від Садівницького товариства Воїн-2 надійшла заява б/н від 07.04.2019 (вх. № 128/19 від 07.06.2019) про забезпечення позову, у якій позивач просить суд накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0879 га з кадастровим номером 3222482000:12:003:0171 та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю А.В.М. вчиняти дії, пов`язані з забудовою та реєстрацією об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці площею 0,0879 га з кадастровим номером 3222482000:12:003:0171.

20.06.2019 до господарського суду Київської області від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю А.В.М. надійшли заперечення б/н від 20.06.2019 (вх. № 12280/19 від 20.06.2019) на заяву Садівницького товариства Воїн-2 про забезпечення позову.

Присутній у судовому засіданні 20.06.2019 представник позивача підтримав вищезазначену заяву про забезпечення позову та просив суд її задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні 20.06.2019 заперечили проти задоволення заяви Садівницького товариства Воїн-2 про забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи та заяви б/н від 07.04.2019 (вх. № 128/19 від 07.06.2019) про забезпечення позову, суд зазначає таке.

В обґрунтування підстав для застосування заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідач 1 вчиняє дії щодо реєстрації неіснуючого нерухомого майна на спірній земельній ділянці, які можуть свідчити про намір відчужити спірну земельну ділянку на користь третіх осіб, що ускладнить ефективний захист порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії (ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою, а тому обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Будь-яких доказів того, що відповідач 1 вчиняє дії, спрямовані на відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб позивачем до суду не надано.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що майно (земельна ділянка), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення та не обґрунтовано потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Таким чином, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених, оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи доводи відповідача 1, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Садівницького товариства Воїн-2 б/н від 07.04.2019 (вх. № 128/19 від 07.06.2019) про забезпечення позову.

Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Садівницького товариства Воїн-2 б/н від 07.04.2019 (вх. № 128/19 від 07.06.2019) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 21.06.2019.

Суддя Т.В. Лутак