1Справа № 335/991/19 1-кс/335/4251/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2019 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 ,погоджене прокурором,який здійснюєпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка, Пологівського району, Запорізької області, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утримані двох неповнолітніх дітей, працюючого директором ТОВ «Інего Дніпро», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 25.11.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України до штрафу з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з реєстрацією та перереєстрацією суб`єктів господарської діяльності на строк два роки,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018080020000008 від 31.05.2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 ,за погодженняз прокурором,який здійснюєпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018080020000008 від 31.05.2018 року, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
14.06.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується матеріалами досудового слідства.
Також вклопотанні зазначено,що підчас проведеннядосудового розслідуваннявстановлено наявністьризиків,передбачених п.п.1,3,4ч.1ст.177КПК України,а саме: ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим у слідства виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність вказаних ризиків слідчий обґрунтовує тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином за який передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі, та злочином невеликої тяжкості, за який передбачено покарання до двох років обмеження волі.
Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 може переховуватиметься від органів досудового розслідування, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні.
Крім того, у клопотанні зазначено, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_5 під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання спробам ОСОБА_5 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання з викладених в ньому підстав, просили його задовольнити.
Захисник та підозрюваний кожний окремо проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи підозру необґрунтованою та відсутніми в провадженні ризики. Ризики зазначені стороною обвинувачення, вважали такими, що нічим об`єктивно не підтвердженні. Просили в задоволенні клопотання відмовити, застосувати більш м`який запобіжний захід.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Під час судового розгляду встановлено, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018080020000008 від 31.05.2018 року, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до версії сторони обвинувачення, 20.01.2016 ОСОБА_5 , діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими особами використовуючи підроблені документи, вчинив фінансові операції по перерахуванню безготівкових грошових коштів на суму 429900 грн. з рахунку фіктивного ТОВ «Промисловий Альянс Запоріжжя» на рахунок ПП «Автоцентр Восток-Плюс» в якості сплати за автомобіль JAC S5, реальну покупку та оплату якого здійснено готівкою іншою фізичною особою ОСОБА_7 .
Крім того, 11.04.2016 ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні наміри, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими особами використовуючи підроблені документи, вчинив фінансові операції по перерахуванню безготівкових грошових коштів на суму 43 000 грн. з рахунку фіктивного ТОВ «Промисловий Альянс Запоріжжя» на рахунок ПП «Автоцентр Восток-Плюс» в якості сплати за автомобіль MG 6 Sedan, реальну покупку та оплату якого здійснено готівкою іншою фізичною особою.
Також 28.07.2016 ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні наміри, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими особами використовуючи підроблені документи, вчинив фінансові операції по перерахуванню безготівкових грошових коштів на суму 20 000 грн. з рахунку фіктивного ТОВ «Промисловий Альянс Запоріжжя» на рахунок ПП «Автоцентр Восток-Плюс» в якості сплати за автомобіль Zotye Z100, реальну покупку та оплату якого здійснено готівкою іншою фізичною особою.
Крім того, 26.10.2017, 27.10.2017 та 10.11.2017 ОСОБА_5 діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими особами, використовуючи підроблені документи, забезпечив вчинення фінансових операцій по перерахуванню безготівкових грошових коштів на суму 379 000 грн. з рахунку ПП «Автоцентр Восток-Плюс» на рахунок фіктивного ТОВ «ТК ГАМА» в якості повернення раніше наданої безоплатної фінансової допомоги, з якими у подальшому також вчинив фінансові операції та заволодів ними.
Не зупиняючись на скоєному, у період з 05.10.2015 до 09.10.2015 ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими особами забезпечив підробку та використав підроблені первинні фінансово-господарські документи (договір, платіжні доручення, листи) від імені номінального засновника та директора ТОВ «ТК ГАМА» ОСОБА_8 , який не мав відношення до їх складання та підписання. У результаті використання зазначених документів вчинено фінансові операції по перерахуванню безготівкових грошових коштів з рахунку фіктивного ТОВ «ТК ГАМА» на рахунок ПП «Автоцентр Восток-Плюс» за автомобіль JAC S3 в якості сплати за автомобіль, оплату по якому здійснено готівкою іншою фізичною особою.
Крім того, 30.11.2015, 01.12.2015 та 28.12.2015 ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні наміри, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими особами, використав підроблені первинні фінансово-господарські документи (договір, платіжні доручення, листи) від імені номінального засновника та директора ТОВ «ТК ГАМА» ОСОБА_8 , який не мав відношення до їх складання та підписання, у результаті чого вчинено фінансові операції по перерахуванню безготівкових грошових коштів на суму 411000 грн. з рахунку фіктивного ТОВ «ТК ГАМА» на рахунок ПП «Автоцентр Восток-Плюс».
Також 20.01.2016 ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні наміри, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими особами забезпечив підробку та використав підроблені первинні фінансово-господарські документи (договір, платіжні доручення, листи) від імені номінального засновника та директора ТОВ «Промисловий Альянс Запоріжжя» ОСОБА_9 , яка не мала відношення до їх складання та підписання. У результаті використання зазначених документів вчинено фінансові операції по перерахуванню та легалізації безготівкових грошових коштів, здобутих від вчинення фіктивного підприємництва ТОВ «Промисловий Альянс Запоріжжя».
Крім того, 11.04.2016 ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні наміри, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими особами забезпечив підробку та використав підроблені первинні фінансово-господарські документи (договір, платіжні доручення, листи) від імені номінального засновника та директора ТОВ «Промисловий Альянс Запоріжжя» ОСОБА_9 , яка не мала відношення до їх складання та підписання. У результаті використання зазначених документів вчинено фінансові операції по перерахуванню 43 000 грн. та легалізації безготівкових грошових коштів, здобутих від вчинення фіктивного підприємництва ТОВ «Промисловий Альянс Запоріжжя».
Також 28.07.2016 ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні наміри, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими особами забезпечив підробку та використав підроблені первинні фінансово-господарські документи (договір, платіжні доручення, листи) від імені номінального засновника та директора ТОВ «Промисловий Альянс Запоріжжя» ОСОБА_9 , яка не мала відношення до їх складання та підписання. У результаті використання зазначених документів вчинено фінансові операції по перерахуванню 20 000 грн. та легалізації безготівкових грошових коштів, здобутих від вчинення фіктивного підприємництва ТОВ «Промисловий Альянс Запоріжжя».
Крім того, 24.10.2017 ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні наміри, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими особами, використав підроблені первинні фінансово-господарські документи (договір, платіжні доручення та листи) від імені номінального засновника та директора ТОВ «ТК ГАМА» ОСОБА_8 , який не мав відношення до їх складання та підписання, у результаті чого вчинено фінансові операції по перерахуванню безготівкових грошових коштів на суму 379 000 грн. з рахунку ПП «Автоцентр Восток-Плюс» на рахунок фіктивного ТОВ «ТК ГАМА» в якості повернення раніше наданої безоплатної фінансової допомоги, з якими у подальшому також вчинив фінансові операції та заволодів ними.
ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358КК України, згідно повідомлення про підозру від 14.06.2019 року.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Обґрунтовуючи висунутипідозру ОСОБА_5 сторона обвинуваченняпослалася танадала слідчомусудді наступнідокази: протоколи допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2016 року.
Аналізуючи наведені стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження можливо дійти висновку, що вони містять відомості про ймовірну причетність підозрюваного ОСОБА_5 до інкримінованих йому злочинів, однак така причетність має бути перевірена органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження.
Представлені докази на даному етапі не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів підтверджують існування фактів і інформації, які можуть свідчать про ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому дій, та ці факти та інформація мають бути перевірені під час досудового розслідування.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені Кримінального процесуального кодексу України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» («Cloot v. Belgium», § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Щодо обґрунтованості наведених стороною обвинувачення ризиків.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя не у повній мірі може погодитися з існуванням ризиків, про які вказує слідчий та прокурор, виходячи за наступного.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» (№ 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року), одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. А у справі «Мамедова проти Росії» (№ 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року) Європейський суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Як вказує сторона обвинувачення, усвідомлюючи можливість реального позбавлення волі за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, що свідчить про наявний ризик, передбачений пунктом 1 частиною першою ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 1 ст. 177 КПК України доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що також відображено у рішенні ЄСПЛ у справі «Яжинський проти Польщі» («Jarzynski v. Poland», § 43).
Окрім цього, сторона обвинувачення вказує на ризик ймовірного впливу на свідків, при цьому не надає відомості про свідків, які ще не допитані органом досудового слідства, а посилається на свідчення вже допитаних свідків, таким чином даний ризик не підтверджений належними та об`єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведений.
Крім того, переконливих доказів того, що ОСОБА_5 перебуваючи насвободі може створити перешкоди досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, слідчим не надано.
Частиною 1 ст. 29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Згідно практики ЄСПЛ існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).
За викладених обставин, вбачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до їх застосування.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 , встановлено, що він має постійну реєстрацію та місце проживання, офіційно працевлаштований, має родину, існують міцні соціальні зв`язки, соціально адаптований, раніше притягався до кримінальної відповідальності.
Отже, долучені до клопотання докази, в своїй сукупності не можуть переконливо свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 4ст. 194 КПК Україниякщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, отже, вважає обґрунтованим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194цього Кодексу.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_5 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.209, ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, строком до 14 серпня 2019 року, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти про зміну місця проживання слідчого, прокурора або суд.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 положення ч. 2 ст. 179 КПК України, у відповідності до якої, у разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімумудля працездатнихосібдо 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2019 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 82539036 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Геєць Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні