Ухвала
від 10.06.2019 по справі 160/846/19
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 червня 2019 року м. Дніпросправа № 160/846/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі № 160/846/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Сонячний" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Сонячний" задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.

Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначені вимоги до апеляційної скарги.

Так, п. 1 ч. 5 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", становить 1921 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на дату подання апеляційної скарги) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції станом на дату подання адміністративного позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням того, що ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 1921 грн., ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 2881,5 грн. (1921 грн.*150% = 2881,5 грн.).

Отже, відповідач під час звернення до суду апеляційної інстанції повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 881,50 грн.

Стосовно поданого відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважаю за необхідне зазначити наступне, що останнє задоволенню не підлягає з огляду на його безпідставність з огляду на наступне.

Приписи ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою - суб`єктом владних повноважень.

При цьому відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

В той же час, заявником апеляційної скарги не було надано жодних доказів на підтвердження зазначених у клопотанні обставин, зокрема звернення останнього до відповідного органу із службовою запискою про виділення коштів на сплату судового збору у даній справі та отриманням позитивної відповіді.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення цієї ухвали) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі № 160/846/19 - залишити без руху.

Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 2 881,50 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача 34317206081005

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;


(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом
(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Дурасова

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.06.2019
Оприлюднено24.06.2019
Номер документу82540210
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/846/19

Постанова від 28.08.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Постанова від 28.08.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 02.08.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 05.07.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 05.07.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 10.06.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 10.06.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Рішення від 26.03.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Ухвала від 30.01.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні