Постанова

від 20.06.2019 по справі 824/78/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/78/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

20 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,

представника апелянта: адвоката Захарчука М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (рішення прийнято у м. Чернівці, повний текст рішення складено 22.03.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 (далі - апелянт), звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Галини Миколаївни (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління Держпраці в Чернівецькій області Кушнір Галини Миколаївни від 13.09.2018 року №ЧВ-565/18/321/НД/АВ/П/1ПТ/МГ-3ФС/251 про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 в сумі 111690,00 грн.

2. ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 22.08.2018 року по 23.08.2018 року посадовими особами відповідача в нього, як суб`єкта господарювання проведено інспекційне відвідування з питань дотримання законодавства про працю, що на його думку не відповідає виданому наказу від 14.08.2018 року №460 (в частині строків проведення перевірки).

3. Так, ОСОБА_1 вказав, що за результатами інспекційного відвідування складено акт № ЧВ-565/18/321/НД/АВ/П/1ПТ/МГ-3ФС/251 від 23.08.2018 року, в якому зафіксовані виявлені такі порушення: ч.6 ст. 95 ст. 33 Закону України "Про оплату праці України", зокрема (окрім іншого): не нараховувалась та не виплачувалась індексація заробітної плати найманим працівникам за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року. Не погодившись з даною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

4. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено за безпідставністю.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

6. Апелянт вважає, що відповідач при проведенні інспекційного відвідування порушив вимоги Порядку здійснення державного контролю з додержання законодавства про працю та безпідставно провів контрольний захід в період з 22 по 23 серпня 2018 року, що не відповідає наказу № 460 від 14.08.2018 року та направленню № 04-21 від 14.08.2018 року. Так, зокрема направлення на інспекційне відвідування видане з тривалістю проведення 2 робочих дні з 16 по 17 серпня 2018 року, а перевірка проведена в термін з 22 по 23 серпня 2018 року. Відтак, вказане рішення є протиправним, оскільки прийнято на підставі доказів, які отримані з порушенням норм законодавства.

7. ОСОБА_1 також зазначив, що в проваджені Сокирянського районного суду Чернівецької області перебувала справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (протокол про адміністративне правопорушення) за порушення вимог законодавства про працю (ч.1 ст.41 КУпАП). Згідно матеріалів цієї справи позивачем було допущено порушення вимог ч.6 ст. 95 КЗпПУ та ст. 33 Закону України "Про оплату праці", зокрема не нарахування та невиплати індексації заробітної плати найманим працівникам в період з вересня 2017 року по грудень 2017 рік. Разом з тим, постановою суду провадження в даній справі закрито у зв`язку з відсутністю в діях позивача події та складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП. Постанова суду набрала чинності.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. 14.08.2018 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області на підставі рішення керівника, за результатами аналізу листа Сокирянської міської ради від 23.06.2018 року №03/10-1484, винесено наказ №460 "Про проведення інспекційного відвідування" на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оформлення трудових відносин у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 16.08.2018 року по 17.08.2018 року. (а.с.70)

9. Цього ж числа (14.08.2018 року) видано направлення на проведення інспекційного відвідування №04-210 тривалістю 2 робочих дні з 16.08.2018 року по 17.08.2018 року. (а.с.71)

10. 23.08.2018 року за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-565/18/321/НД/АВ, яким встановлено у позивача порушення наступних норм законодавства (окрім іншого):

- частини 6 статті 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці", не нарахування та не виплата індексації заробітної плати найманим працівникам - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за період з червня 2017 року по серпень 2017 року, ОСОБА_2 за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року. (а.с.10-15)

11. Цього ж числа - 23.08.2018 року посадовими особами відповідача складено припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-565/18/321/НД/АВ/П та протокол про адміністративне правопорушення № ЧВ-565/18/321/НД/П/1ПТ. (а.с. 15-16; 17-20)

12. 13.09.2018 року посадовими особами відповідача на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини 3 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України - винесено постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 111690,00 грн. (т.1 а.с.21-22)

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

13. Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані вище. В ході розгляду справи також звертав увагу суду на позицію Верхового Суду в аналогічних правовідносинах в частині того, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

14. Відповідач вказав, що оскаржувана постанова є правомірною і винесена у спосіб передбачений законодавством, з огляду на наступне.

15. Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відповідно до норм якого (окрім іншого) інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Тому, на виконання норм зазначеного Порядку та на підставі аналізу листа органу місцевого самоврядування винесено наказ про проведення контрольного заходу від 14.08.2018р № 460.

16. Зазначив, що доводи позивача щодо проведення інспекційного відвідування з порушенням строку проведення є надуманими з огляду на те, що 14 серпня 2018 року контролюючим органом видано наказ на проведення інспекційного відвідування позивача у період з 16.08.2018 року по 17.08.2018 року. Однак, у зв`язку із неможливістю проведення інспекційного відвідування за відсутності документів, 16.08.2018 року складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та надано вимогу про надання/поновлення документів, якою зупинено інспекційне відвідування на 5 робочих днів. Саме тому, 23.08.2018 року в результаті проведення інспекційного відвідування складено акт, в якому зафіксовано виявлені порушення. Таким чином, в діях відповідача відсутні порушення процедури проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання.

17. Поряд з іншим також зазначив, що перевіркою первинних документів, зокрема відомостей нарахування заробітної плати, відомостей про виплату заробітної плати за період з січня 2017 року по грудень 2017 року встановлено, що позивачем в порушення норм трудового законодавства не нараховувалась та не виплачувалась індексація найманим працівникам.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

20. В цьому випадку, слід наголосити, що Закон № 877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а як слідує з тлумачення поняття принцип - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане.

21. Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

22. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

23. Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

24. Згідно з частиною 5 вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

25. Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.

26. Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

27. Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

28. Крім того, у абзаці 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

30. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

31. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

32. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю - визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

33. Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці - Держпраці та її територіальних органів.

34. Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтування позивних вимог (окрім іншого), фактично зводиться до того, що інспекційне відвідування позивача проведено не на підставі вимог законодавства, та з порушенням процедури (в частині строків), а докази на які посилався відповідач приймаючи спірне рішення є недопустимими, що підтверджено рішення місцевого загального суду.

35. Апеляційним судом встановлено з акту інспекційного відвідування від 23.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив наступні порушення, а саме :

Порушення вимог частин 1-2 статті 29 КЗпІІ України.

Найманих працівників ФОП ОСОБА_1 письмово (під розписку) не інформує про умови праці, наявність на робочому місці, де працівник буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства, а також письмово не ознайомлює з Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Порушення вимог частини 6 ст. 95 КЗпП України; ст. 33 Закону України Про оплату праці .

Перевіркою первинних документів, а саме: відомостей нарахування заробітної плати та відомостей на виплату заробітної плати за період з січня 2017 року по грудень 2017 року встановлено, що індексація заробітної плати найманим працівникам: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з червня 2017 року по серпень 2017 року; ОСОБА_2 за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року не нараховувалася і не виплачувалася.

Порушення вимог частини 4 статті 115 КЗпП України.

Відповідно до наказу від 02.07.2018 року № 10/1 ОСОБА_2 надана основна щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні з 02 липня 2018 року. Їй нарахована заробітна плата за всі дні щорічної відпустки в сумі 2882,00 грн., яка виплачена не за три дні до початку відпустки, а поділена на частини - за першу половину липня в сумі 1000,00 грн. ОСОБА_2 виплачено 18.07.2018 року, решта заробітної плати за липень місяць в сумі 1997,03 грн. виплачено 07.08.2018 року.

Порушення вимог частини 1 статті 116 КЗпП України.

За період з січня 2018 року по червень 2018 року ФОП ОСОБА_1 звільнив 7 найманих працівників, з якими всупеч вимогам чинного законодавства не провів остаточний розрахунок в день звільнення, а саме:

1) ОСОБА_5 - звільнений 29.06.2018 року по ст.36 п.1 КЗпП України, а остаточний розрахунок проведено 09.07.2018 року;

2) ОСОБА_6 - звільнений 29.06.2018 року, а остаточний розрахунок проведено 09.07.2018 року;

3) ОСОБА_7 - звільнений 06.07.2018 року по ст.36 п.1 КЗпП України, а остаточний розрахунок проведено 09.07.2018 року;

4) ОСОБА_8 - звільнений 23.03.2018 року по ст.36 п.1 КЗпП України, а остаточний розрахунок проведено 09.04.2018 р

5) ОСОБА_9 - звільнений 02.03.2018 року по ст.36 п.1 КЗпП України, а остаточний розрахунок проведено 09.04.2018 року;

6) ОСОБА_10 - звільнений 28.02.2018 року по ст.36 п.1 КЗпП України, а остаточний розрахунок проведено 08.03.2018 року;

7) ОСОБА_2 - звільнена з 31.07.2018 року по ст.36 п.1 КЗпП України, а остаточний розрахунок проведено 07.09.2018 року.

Порушення вимог частини 1 статті 117 КЗпП України.

3 первинних документів (табель обліку відпрацьованого робочого часу) встановлено, що звільнені працівники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 у день звільнення були на роботі. Остаточний розрахунок із ними у день звільнення не проведено з вини ФОП ОСОБА_1 (порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України), проте, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку вище зазначеним звільненим працівникам не нараховувався і не виплачувався.

Порушення вимог пункту 10 розділу IV ПКМУ № 100 від 08.02.1995 року.

При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування виплат за час щорічної відпустки не проведено корегування на коефіцієнт підвищення посадових окладів у розрахунковому періоді за проміжок часу до підвищення. Наприклад: ОСОБА_11 при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування виплат за час щорічної відпустки взято до уваги розрахунковий період за проміжок часу з жовтня 2017 року по червень 2018 року. Підвищення посадового окладу відбулося в січні 2018 року на коефіцієнт 1,1634. Проте, розрахунок проведено без врахування даного коефіцієнту, що призвело до невірного обчислення середньої заробітної плати.

ОСОБА_4 при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування виплат за час щорічної відпустки взято до уваги розрахунковий період за проміжок часу з липня 2016 року по червень 2017 року. Підвищення посадового окладу відбулося в грудні 2016 року на коефіцієнт 1,1 та в січні 2017 року на коефіцієнт 2,0. Проте, розрахунок проведено без врахування даних коефіцієнтів, що призвело до невірного обчислення середньої заробітної плати.

Аналогічно розрахунок середньої заробітної плати проведено працівнику ОСОБА_3

36. За вказані порушення посадовою особою відповідача щодо апелянта складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 41 ч.1 КУпАП і був надісланий для розгляду до Сокирнянського районного суду Чернівецької області..

37. 25 жовтня 2018 року постановою Сокирнянського районного суду Чернівецької області провадження по адміністративній справі №3/722/513/18 відносно ОСОБА_1 , закрито в зв`язку з відсутністю події правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

38. Як вбачається з вказаної постанови, судом достовірно було встановлено, що відповідно до абз. п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабюінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 (надалі - Порядок) передбачено, що рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

39. Копія направлення на проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування від 14.08.2018 року №04-211 засвідчує, що першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Гордей І. державного інспектора праці Попович А.О. направлено для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 тривалістю 2 робочих дні: з 16 по 17 серпня 2018 року. Підставою для здійснення заходу є Наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 14.08.2018 року №460, рішення керівника за результатами аналізу листа Сокирянської міської ради від 23.06.2018 року №03-10-1484.

40. Однак, акт інспекційного відвідування державним інспектором праці Попович А .О. складено 23.08.2018 року по результатах інспекційного відвідування, проведеного 22-23 серпня 2018 року.

41. Таким чином, проводячи інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 22-23 серпня 2018 року, державний інспектор діяла всупереч наказу Управління Держпраці в Чернівецькій області, яким згідно Порядку визначається доцільність проведення такої перевірки, та без направлення Управління Держпраці.

42. Однак, законодавством передбачено порядок проведення інспекційних перевірок, згідно якого державного інспектора не наділено повноваженнями самостійно, без відповідного наказу та направлення проводити інспекційні перевірки, зі складанням відповідних актів.

43. Таким чином, інспекційна перевірка проведена державним інспектором з порушенням процедури, передбаченої Порядком та в результаті такої перевірки складено акт №ЧВ-565/18/321/НД/АВ від 23.08.2018 року, який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.41 ч.1 КУпАП.

44. Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини , встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

45. Колегія суддів вважає, що постановою Сокирнянського районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2018 року встановлені всі обставини, які підтверджують правомірність дій апелянта і ці обставини не підлягають доказуванню.Суд першої інстанції безпідставно її не врахував.

46.Таким чином, судова колегія апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що відповідач, в даному випадку, діяв не в межах, визначених законодавством, чим вчинив протиправні дії щодо прав та інтересів позивача, які підлягають захисту, шляхом скасування припису та постанов про застосування штрафу, оскільки вони, з огляду на встановлені у справі обставин, є незаконними. Судом першої інстанції не дотримані норми процесуального права, оскільки не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового за результатами апеляційного розгляду.

47. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31.01.2019 року у справі № 809/799/17.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

48. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

49. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

50. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

51. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

53. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

54. Суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми. Таким чином, важливим є визначити, чи належним чином національні органи влади використали свою свободу повноважень, звинувативши заявника у наклепі чи зловживанні посадовим становищем. Рішення у справі "Ляшко проти України" (Lyashko v. Ukraine) від 10 серпня 2006 р., Заява № 21040/02, п. 47.

55 . Сув відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах "Лобо Мачадо проти Португалії" (Lobo Machado v. Portugal) і "Фермьойлєн проти Бєльгії" (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judgments and Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" (Nidero?stHuber v. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

56. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

57. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

58. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

59. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, всі судові витрати , які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

60. Судом встановлено, що позивачем про подачі позову сплачено судовий збір в сумі 1117 грн., що підтверджується квитанцією від 22.11.2018 року / а.с. 3/, та при подачі апеляційної скарги сплачено 1675,35 грн., що підтверджується квитанцією від 24.04.2019 року / а.с. 121/, а всього 2792,35 грн., які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу № ЧВ -565/18/321/НД/АВ/П/1-ПТ/МГ-3ФС/251 від 13 вересня 2018 року.

Відшкодувати ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2792,35 грн. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень - Управління Держпраці у Чернівецькій області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 червня 2019 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.