Ухвала

від 11.06.2019 по справі 356/16/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 356/16/19

Провадження № 1-кп/359/326/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

за участю обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

за участю захисника ОСОБА_10 ,

здійснивши вприміщенні судуу відкритомусудовому засіданніпідготовку досудового розглядукримінального провадження№12012100070000012від 21.11.2012,за обвинуваченням: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_10 подав клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з наступних підстав.

Повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ОСОБА_8 відбулось 15.07.2013, а ОСОБА_9 21.06.2013. Обвинувальний акт повернутий на доопрацювання Прокурору Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області 24 червня 2015, а поданий Бориспільському міськрайонному суду Київської області 01 квітня 2019. Строки досудового слідства відповідно вимогам КПК України не подовжувалися. Таким чином загальні строки досудового розслідування закінчилися, в будь якому випадку, оскільки після повідомлення про підозру пройшло понад 5 років.

У разі закінчення загальних строків досудового розслідування, передбачених ст.219 КПК України, прокурор виносить постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених п.3,ч.1, ст. 284 КПК України.

Крім того, черговий Обвинувальний акт від 27 грудня 2018 так як обвинувальні акти від 29 липня 2013 та від 23 грудня 2013 є лише перефразованою копією попередніх Обвинувальних актів, не кажучи вже про ту обставину, що поданий він, з прямим порушенням вимог суду про виправлення недоліків протягом 30 днів (Ухвала від 24 червня 2015), тобто майже через три роки після повернення прокурору.

Крім того, проведення будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, окрім тих, що зазначені в Ухвалі про повернення обвинувального акта прокурору, в кримінальному провадженні не допускається. Докази, отримані при проведенні процесуальних дій, не визначених в ухвалі про повернення зазанчиних матеріалів кримінального провадження, є недопустимими, оскільки, відповідно до ч. 8 ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які розшукові або негласні слідчі розшукові дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення підтверджених доказами, та формулювання обвинувачення.

В судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоводьнити.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали позицію свого захисника.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення даного клопотання та подів заперечення, в якому зазначив мотиви та підстави притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності. Крім того вказав про відсутність підстав для повернення Обвинувального акту, відповідно до ст.291 КПК України.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, які подані з обвинувальним актом, колегія прийшла до переконання про відмові у задоволенні вказаного клопотання з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як роз`яснив Верховний Суд України в постанові від 24 листопада 2016, аналіз вказаної норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»); формулювання обвинувачення. При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980). Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000, на яке міститься посилання у заяві прокурора до Верховного Суду України, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Встановлено, що в обвинувальному акті викладені фактичні обставини злочинів, інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зазначена правова кваліфікація їх дій, а також сформульовано пред`явлене їм обвинувачення. Ці обставини свідчать про те, що зміст обвинувального акту повністю відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

З огляду на це колегія суду вважає, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні.

Керуючись ч.2 ст.369, ч.3 ст.371, ст.372, ч.2 ст.376 КПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 , про повернення обвинувального акту прокурору- відмовити.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3