ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 597/246/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 22-ц/817/578/19 Доповідач - Сташків Б.І. Категорія - 231000000
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Сташків Б.І.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
за участю секретаря -Баляс Т.І.
та сторін - представника Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Іваненка В.В., представника Державної казначейської служби України в Тернопільській області - Клим А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу №597/246/16-ц за апеляційною скаргою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 26 березня 2019 року, постановлену суддею Дудяком С.В., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна казначейська служба України в Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
В обґрунтуванні даної заяви вказував, що на підставі рішення апеляційного суду Тернопільської області від 28 лютого 2017 року йому, присуджено 16597,11 гривень з Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області за вимушений прогул. Видано виконавчий лист, який в даний час знаходиться на виконанні в державній казначейській службі м. Тернопіль.
Зазначав, що 10 вересня 2014 року Кабінет Міністрів України виніс постанову №442 Про оптимізацію системи органів центральної виконавчої влади, якою затвердив схему спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом міністрів України через відповідних членів Кабінету міністрів України, де в переліку центральних органів виконавчої влади зазначив Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, який перейняв функції зі здійснення сертифікації насіння та садового матеріалу, які були покладені на ліквідовану Державну інспекцію сільського господарства відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 447 від 30.06.2015 року. Вказував, що остаточна ліквідація Державної інспекції сільського господарства була завершена 29.12.2016 року про що повідомив Міністр аграрної політики і продовольства України. Таким чином, ставши правонаступником ліквідованого органу та одержавши його майно, вважає, що новоутворений орган зобов`язаний нести відповідальність за борги ліквідованого органу, а тому просив суд замінити сторону виконавчого провадження згідно виконавчого листа №597/246/16-ц про стягнення з Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 16597,11 гривень без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 26 березня 2019 року Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна казначейська служба України в Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження, згідно виконавчого листа №597/246/16-ц виданого 21 березня 2017 року Апеляційним судом Тернопільської області із Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів поступила апеляційна скарги, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Заліщицького районного суду Тернопілсьької області від 26 березня 2019 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та не врахуванням усіх обставин справи.
Зокрема апелянт вказує, що з 30 квітня 2015 року Державна інспекція сільського господарства України знаходиться у стані припинення, завдання та функції якої було покладено на Держпродспоживслужбу та на Держгеокадастр, однак зазначає, що на даний час Кабінетом міністрів України не прийнято акт, який би визначав правонаступництво розподілу обов`язків Держсільсьгоспінспекції України, зокрема і щодо стягнення заборгованості із заробітної плати та середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні працівників Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів, а тому вважає оскаржувану ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження не обґрунтованою.
Від ОСОБА_1 поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, оскільки вважає, що судом першої інстанції дотримано норми матеріального та процесуального права, з`ясовано усі обставини справи та постановлено законне та обґрунтоване судове рішення, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
У судовому засіданні представник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Іваненко В.В. підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ній.
Представник Державної казначейської служби України у Тернопільській області Клим А.А. у судовому засіданні вказав, що при розгляді даної справи покладається на думку суду.
У судове засідання не з`явився заявник ОСОБА_1 , однак у поданому відзиві на апеляційну скаргу, просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників судового процесу. апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, із Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, суд першої інстанції посилався на постанову Кабінету міністрів України від 30.06.2015 №447 Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства, якою постановлено ліквідувати як юридичних осіб публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства без визначення правонаступництва розподілу обов`язків Держсільгоспінспекції України, зокрема, й щодо стягнення, в тому числі й безспірного із заробітної плати та середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні працівників Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів, а тому вважав Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів правонаступником Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи виконавчим листом №597/246/16-ц виданим Апеляційним судом Тернопільської області 28.02.2017 року стягнуто з Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 16597,11 гривень без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій територіїУкраїни . Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду .
Згідно норм статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження , саме виконавче провадження являється завершальною стадією судового провадження. Виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом Про виконавче провадження , іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов`язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов`язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Частина 2 ст.124 Конституції України визначає : Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статті 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно ст.15 ч.5 Закону України Про виконавче провадження`у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковий тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію" системи центральних органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення реєстрації та обліку машин, державного нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин, функції із здійснення сертифікації насіння і садивного матеріалу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, здійснення державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності; здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування - на Державну службу з питань безпечності харчових ' продуктів та захисту споживачів, функції із здійснення державного нагляду ' (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до абзацу другого пункту 5 вказаної Постанови № 442 права та обов`язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.
Згідно пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади права та обов`язки переходять до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Як вбачається з частин 7 та 8 статті 5 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається акт Кабінету Міністрів України. Актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується.
Таким чином, завдання та функції Державної інспекції сільського господарства України, яка з 30.04.2015 року знаходиться у стані припинення, були покладені на Держпродспоживслужбу та на Держгеокадастр.
Однак, питання щодо правонаступництва прав та обов`язків Державної інспекції сільського господарства чітко не врегульовано, оскільки згідно Постанови КМУ від 30.06.2015 р. № 447 Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства.
На даний час ані КМУ, ані Міністерством АПКУ, яке регулює державну політику у даній сфері не прийнято акт, який би визначав правонаступництво територіального органу Держпродспоживслужби щодо обов`язків Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, зокрема й щодо стягнення в тому числі безспірного, заборгованості із заробітної плати та середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні працівників Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що Держпродспоживслужба, в тому числі її територіальні органи, не є правонаступником Держсільгоспінспекції України, та її територіальних органів, зокрема, й Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, а тому не має законних підстав для заміни ними сторони виконавчого провадження, замість Державної інспекції сільського господарства в Тернопільський області.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 447 Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства постановлено ліквідувати як юридичних осіб публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Згідно із відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області перебуває в стані припинення з 10.07.2015.
Згідно із відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна інспекція сільського господарства України перебуває в стані припинення з 30.04.2015.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Таким чином, фактичне виконання рішення суду здійснює Державна казначейська служба України за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а тому виходячи з вищевказаного закону держава гарантує заявнику ОСОБА_1 обов`язкове виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організації (державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Як вбачається з пояснень представника Державної казначейської служби України в Тернопільській області та їхнього роз`яснення , що виконавчий лист щодо погашення заборгованості поданий заявником і знаходиться вже на виконанні в Казначействі (а.с.15).
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права та не враховано обставин справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення а оскаржувана ухвала виходячи з норм ст. 376 ЦПК України до скасування із постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна казначейська служба України в Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст.367,376,381-384,389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - задовольнити.
Ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 26 березня 2019 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна казначейська служба України в Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного тексту постанови - 19 червня 2019 року.
Головуючий: Сташків Б.І.
Костів О.З.
Судді: Хома М.В.
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2019 |
Оприлюднено | 23.06.2019 |
Номер документу | 82549345 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський апеляційний суд
Сташків Б. І.
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Гулько Борис Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні