Постанова

від 19.06.2019 по справі 826/10631/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Справа № 826/10631/17

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представників третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року у справі

за позовом ОСОБА_5

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання

у сферах енергетики та комунальних послуг,

треті особи, які не заявляють

самостійні вимоги

на предмет спору: ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

приватне підприємство АвтоГаз-Захід ,

публічне акціонерне товариство Укртрансгаз ,

публічне акціонерне товариство Вінницягаз ,

публічне акціонерне товариство Волиньгаз ,

публічне акціонерне товариство Гадячгаз ,

публічне акціонерне товариство Дніпрогаз ,

публічне акціонерне товариство Дніпропетровськгаз ,

публічне акціонерне товариство Донецькоблгаз , публічне акціонерне товариство Житомиргаз , публічне акціонерне товариство Закарпатгаз ,

публічне акціонерне товариство Запоріжгаз ,

публічне акціонерне товариство Івано-Франківськгаз , публічне акціонерне товариство Київгаз ,

публічне акціонерне товариство Київоблгаз ,

публічне акціонерне товариство Кіровоградгаз , публічне акціонерне товариство Коростишівгаз , публічне акціонерне товариство Кременчукгаз , публічне акціонерне товариство Криворіжгаз , публічне акціонерне товариство Лубнигаз ,

публічне акціонерне товариство Луганськгаз ,

публічне акціонерне товариство Львівгаз ,

публічне акціонерне товариство Маріупольгаз , публічне акціонерне товариство Мелітопольгаз , публічне акціонерне товариство Миколаївгаз ,

публічне акціонерне товариство Одесагаз ,

публічне акціонерне товариство Полтавагаз ,

публічне акціонерне товариство Рівнегаз ,

публічне акціонерне товариство Сумигаз ,

публічне акціонерне товариство Тернопільгаз , публічне акціонерне товариство Тернопільміськгаз , публічне акціонерне товариство Тисменицягаз , публічне акціонерне товариство Уманьгаз ,

публічне акціонерне товариство Харківгаз ,

публічне акціонерне товариство Харківміськгаз , публічне акціонерне товариство Херсонгаз ,

публічне акціонерне товариство Хмельницькгаз , публічне акціонерне товариство Черкасигаз ,

публічне акціонерне товариство Чернівцігаз ,

публічне акціонерне товариство Чернігівгаз ,

публічне акціонерне товариство Шепетівкагаз , державне підприємство Новороздільське ДГХП Сірка , державне підприємство Монтажник ,

товариство з обмеженою відповідальністю Газовик , товариство з обмеженою відповідальністю Газпостачсервіс ,

державне підприємство Кременецьке УПРГ , товариство з обмеженою відповідальністю Спектргаз ,

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватне підприємство АвтоГаз-Захід , публічне акціонерне товариство Укртрансгаз , публічне акціонерне товариство Вінницягаз , публічне акціонерне товариство Волиньгаз , публічне акціонерне товариство Гадячгаз , публічне акціонерне товариство Дніпрогаз , публічне акціонерне товариство Дніпропетровськгаз , публічне акціонерне товариство Донецькоблгаз , публічне акціонерне товариство Житомиргаз , публічне акціонерне товариство Закарпатгаз , публічне акціонерне товариство Запоріжгаз , публічне акціонерне товариство Івано-Франківськгаз , публічне акціонерне товариство Київгаз , публічне акціонерне товариство Київоблгаз , публічне акціонерне товариство Кіровоградгаз , публічне акціонерне товариство Коростишівгаз , публічне акціонерне товариство Кременчукгаз , публічне акціонерне товариство Криворіжгаз , публічне акціонерне товариство Лубнигаз , публічне акціонерне товариство Луганськгаз , публічне акціонерне товариство Львівгаз , публічне акціонерне товариство Маріупольгаз , публічне акціонерне товариство Мелітопольгаз , публічне акціонерне товариство Миколаївгаз , публічне акціонерне товариство Одесагаз , публічне акціонерне товариство Полтавагаз , публічне акціонерне товариство Рівнегаз , публічне акціонерне товариство Сумигаз , публічне акціонерне товариство Тернопільгаз , публічне акціонерне товариство Тернопільміськгаз , публічне акціонерне товариство Тисменицягаз , публічне акціонерне товариство Уманьгаз , публічне акціонерне товариство Харківгаз , публічне акціонерне товариство Харківміськгаз , публічне акціонерне товариство Херсонгаз , публічне акціонерне товариство Хмельницькгаз , публічне акціонерне товариство Черкасигаз , публічне акціонерне товариство Чернівцігаз , публічне акціонерне товариство Чернігівгаз , публічне акціонерне товариство Шепетівкагаз , державне підприємство Новороздільське ДГХП Сірка , державне підприємство Монтажник , товариство з обмеженою відповідальністю Газовик , товариство з обмеженою відповідальністю Газпостачсервіс , державне підприємство Кременецьке УПРГ , товариство з обмеженою відповідальністю Спектргаз про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2017 р. № 494 Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову і позивач не довів порушення його прав та інтересів цією постановою.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що він є споживачем природного газу і оскаржувана постанова НКРЕКП безпосередньо впливає на коло його прав та законних інтересів, зокрема щодо обґрунтованості, прозорості та пропорційності тарифів, за якими ним сплачуються комунальні послуги.

При цьому, апелянт наполягає на тому, що спірною постановою НКРЕКП встановлено економічно невигідну та необґрунтовану тарифну політику, а також порушено принципи пропорційності та прозорості, яким повинні відповідати всі рішення суб`єктів владних повноважень.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на тому, що у межах спірних правовідносин у позивача відсутнє порушене право, а також, що прийняття спірної постанови НКРЕКП обумовлено необхідністю захисту побутових споживачів та попередження підвищення для них загального рахунку за газ.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року за клопотанням позивача було призначено судову експертизу у справі та зупинено апеляційне провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року апеляційне провадження у справі поновлено.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.04.2017 р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), прийнято постанову № 494 Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг якою скасовано:

- рядки 8-52 додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 р. № 348 Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ Укртрансгаз ;

- постанови НКРЕКП від 28.03.2017 р. № 349-392, якими затверджувалися тарифи на послуги розподілу природного газу для газорозподільних підприємств, розрахованих на основі приєднаної потужності;

- постанову НКРЕКП від 28.03.2017 р. № 395 Про визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законами України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.09.2016 р. № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII), Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 р. № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV), Про ціни і ціноутворення від 21.06.2012 р. № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI), Про природні монополії від 20.04.2000 р. № 1682-III у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1682-III), Регламентом, затвердженим Постановою НКРЕКП від 06.12.2016 р. № 2133 (далі - Регламент).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ч. 1 ст. 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно зі ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів . Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання.

Разом з тим, ГК України серед засобів державного регулювання господарської діяльності передбачає регулювання цін і тарифів. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку (ст. 12).

Відповідно до ст. 191 ГК України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України Про ціни і ціноутворення (далі - Закон № 5007-VI).

Дія Закону № 5007-VI поширюється, зокрема, на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України (ст. 2).

Згідно зі ст. 8 Закону № 5007-VI державна цінова політика у сфері діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках реалізується відповідно до законодавства про природні монополії та інших законів України.

У Законі № 1682-III визначено принципи державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, серед яких є принцип самоокупності суб`єктів природних монополій.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 12 Закону № 5007-VI державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

У свою чергу, Законом № 1540-VIII врегульовано правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та її повноваження в галузі державного регулювання цін і тарифів на комунальні послуги.

У ст. 1 Закону № 1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону № 1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу.

Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора. Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно. Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні.

Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

У Регламенті передбачено, що перед кожним голосуванням головуючий формулює зміст рішення, що ставиться на голосування, та пропонує провести голосування щодо нього (п. 8.30). Водночас, кожний член НКРЕКП, який бере участь у розгляді питання, має право запропонувати власний проект рішення або перелік питань, які визначають суть рішення (п. 8.31).

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону № 1682-III при прийнятті рішень має забезпечуватися додержання прав і законних інтересів громадян, підприємств і суспільства.

У ч. 1 ст. 3 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Статтею 1 Закону № 1160-IV закріплено визначення регуляторного акту - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, правовий статус НКРЕКП було визначено як Регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг, який наділений певним колом повноважень щодо прийняття участі у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку природного газу шляхом прийняття відповідних постанов.

Разом з тим, тарифи, які встановлюються постановою НКРЕКП, повинні бути економічно обґрунтованими, визначатися з урахуванням відповідної методики та із застосуванням гарантій, передбачених ст. 15 Закону № 5007-VI, з визначенням джерел відшкодування певної різниці між тарифами, які скасовуються, і тими, що запроваджуються.

При цьому, постанова НКРЕКП може бути оскаржена до адміністративного суду особою, прав та законних інтересів якої така постанова стосується на момент звернення до суду.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що внаслідок прийняття відповідачем постанови № 494 для операторів ГРМ з 28.04.2017 р. відбулося відновлення тарифів на розподіл природного газу, встановлених постановами НКРЕКП від 24.03.2016 р. №№ 421-463, 850 , та загального тарифу на розподіл природного газу, установленого постановою НКРЕКП від 29.12.2015 р. № 3159, які визначені на підставі Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання і газифікації, затвердженої постановою НКРЕ від 04.09.2002 р. № 983.

У свою чергу позивач є споживачем природного газу для побутових потреб, яким напередодні звернення до суду з цим позовом (у 2016 році) було спожито 7583 м 3 природного газу, сплачує за природний газ ціну, складовою якої є тариф на розподіл природного газу, встановлений постановами НКРЕКП від 24.03.2016 р. №№ 421-463, 850, та відповідно, має право на встановлення економічно обґрунтованих тарифів, які відповідають принципам пропорційності та прозорості, а також вимогам Закону України Про ринок природного газу .

Разом з тим, колегія суддів також приймає до уваги правову позицію Конституційного Суд України, викладену в рішенні від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004, в якому КСУ розтлумачив, що поняття охоронюваний законом інтерес у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Отже, позивач має право на звернення до суду з цим позовом.

Водночас, твердження відповідача про те, що у межах спірних правовідносин у позивача відсутнє порушене право, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Досліджуючи питання щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної у цій справі постанови від 10.04.2017 р. № 494, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що тарифи на розподіл природного газу, встановлені постановами НКРЕКП від 24.03.2016 р. №№ 421-463, 850, відновлення яких фактично відбулося шляхом прийняття відповідачем спірної постанови № 494, не є та не можуть бути економічно обґрунтованими станом на квітень 2017 року, оскільки саме їх економічна необґрунтованість була підставою для їх перегляду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 р. по справі № 826/13850/17 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, він є обов`язковим для врахування апеляційним судом при розгляді даної справи.

При цьому, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не було надано жодних належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що тарифи, які фактично запровадженні НКРЕКП з прийняттям постанови № 494, розраховані з урахуванням відповідної методики, із застосуванням гарантій, передбачених ст. 15 Закону № 5007-VI, з визначенням джерел відшкодування певної різниці між тарифами, які скасовуються, і тими, що запроваджуються.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в рішенні Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. № 5-р/2019 визнано неконституційним надання НКРЕКП статусу постійно діючого незалежного державного колегіального органу, членів якого призначає на посади та звільняє з посад Президент України, тобто органу з колом відповідних повноважень, яким було прийнято оскаржувану у даній справі постанову № 494.

Отже, наслідком прийняття оскаржуваної позивачем постанови від 10.04.2017 р. № 494 стало відновлення дії економічно необґрунтованих тарифів, заподіяння збитків операторам ГРМ та порушення безпосередньо права позивача як кінцевого споживача на оплату комунальних послуг за економічно обґрунтованими, пропорційними, прозорими та законними тарифами, що в сукупності свідчить про протиправність вказаної постанови НКРЕКП.

Приходячи до такого висновку та враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.01.2019 р. по справі № 826/13850/17, колегія суддів зазначає, що для вирішення спору у даній справі числові аспекти тарифу не є істотними. Тому, відсутність відповідного експертного висновку не є перешкодою для вирішення спору по суті і підстави для повторного призначення експертизи немає, з огляду на зазначене, з урахуванням розумних строків вирішення спору та недопустимість безпідставного затягування судового розгляду.

Доводи відповідача про те, що прийняття спірної постанови НКРЕКП обумовлено необхідністю захисту побутових споживачів та попередження підвищення для них загального рахунку за газ, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки це не є та не може бути підставою для порушення вищезазначених законодавчо визначених гарантій та вимог, яким повинні відповідати тарифи, що запроваджуються Комісією.

Також, перевіряючи всі доводи апелянта, зокрема щодо порушення відповідачем процедури прийняття спірної постанови як регуляторного акта, апеляційний суд зазначає, що оскаржувана постанова НКРЕКП поширюється безпосередньо на конкретне коло суб`єктів господарювання (третіх осіб у цій справі) та їх контрагентів (і вже, як наслідок, на кінцевих споживачів) та є правовим актом індивідуальної дії, а не нормативно-правовим та регуляторним актом.

Таким чином, наведені доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем процедури прийняття такої постанови колегією суддів до уваги не приймаються.

Враховуючи вищевикладені обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини цієї справи та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема взагалі не прийнято до уваги положення Закону № 5007-VI у контексті виниклих правовідносин.

Крім того, судом першої інстанції при розгляді даної справи не було залучено в якості третіх осіб суб`єктів господарювання, прав та інтересів яких безпосередньо стосується оскаржувана постанова НКРЕКП, що призвело до порушення вимог ст. 49 КАС України та відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України є безумовною самостійною правовою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Зазначене зумовлює наявність правових підстав, передбачених ст. 317 КАС України, для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, апеляційний суд встановив, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2017 р. у справі № 826/13850/17 постанову НКРЕКП від 10.04.2017 р. № 494 в частині пункту 19 визнано протиправною та скасовано. У цій частині зазначене рішення суду залишено без змін постановою Верховного Суду від 16.01.2019 р. та набрало законної сили.

Водночас, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів, якщо оскаржувані акти суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення таких позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2017 р. № 494 Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині пункту 19 цієї постанови підлягає скасуванню в порядку ст. 319 КАС України, а провадження у даній справі щодо таких позовних вимог - закриттю.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року - скасуванню, провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2017 р. № 494 Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині пункту 19 цієї постанови - закриттю, а в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судова колегія встановила, що відповідно до квитанції від 17.08.2017 р. № 0281740031 за подання позову у цій справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн. /Т.1 а.с.3/, відповідно до квитанції від 19.10.2018 р. № 1DJ844749 за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі: 1057,21 грн. /Т.1 а.с.161/.

При цьому, сплата судового збору у вказаних розмірах відповідає ставкам, встановленим Законом України Про судовий збір у відповідній редакції.

Отже, в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат в загальному розмірі: 640,00 грн. + 1057,21 грн. = 1697,21 грн.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватне підприємство АвтоГаз-Захід , публічне акціонерне товариство Укртрансгаз , публічне акціонерне товариство Вінницягаз , публічне акціонерне товариство Волиньгаз , публічне акціонерне товариство Гадячгаз , публічне акціонерне товариство Дніпрогаз , публічне акціонерне товариство Дніпропетровськгаз , публічне акціонерне товариство Донецькоблгаз , публічне акціонерне товариство Житомиргаз , публічне акціонерне товариство Закарпатгаз , публічне акціонерне товариство Запоріжгаз , публічне акціонерне товариство Івано-Франківськгаз , публічне акціонерне товариство Київгаз , публічне акціонерне товариство Київоблгаз , публічне акціонерне товариство Кіровоградгаз , публічне акціонерне товариство Коростишівгаз , публічне акціонерне товариство Кременчукгаз , публічне акціонерне товариство Криворіжгаз , публічне акціонерне товариство Лубнигаз , публічне акціонерне товариство Луганськгаз , публічне акціонерне товариство Львівгаз , публічне акціонерне товариство Маріупольгаз , публічне акціонерне товариство Мелітопольгаз , публічне акціонерне товариство Миколаївгаз , публічне акціонерне товариство Одесагаз , публічне акціонерне товариство Полтавагаз , публічне акціонерне товариство Рівнегаз , публічне акціонерне товариство Сумигаз , публічне акціонерне товариство Тернопільгаз , публічне акціонерне товариство Тернопільміськгаз , публічне акціонерне товариство Тисменицягаз , публічне акціонерне товариство Уманьгаз , публічне акціонерне товариство Харківгаз , публічне акціонерне товариство Харківміськгаз , публічне акціонерне товариство Херсонгаз , публічне акціонерне товариство Хмельницькгаз , публічне акціонерне товариство Черкасигаз , публічне акціонерне товариство Чернівцігаз , публічне акціонерне товариство Чернігівгаз , публічне акціонерне товариство Шепетівкагаз , державне підприємство Новороздільське ДГХП Сірка , державне підприємство Монтажник , товариство з обмеженою відповідальністю Газовик , товариство з обмеженою відповідальністю Газпостачсервіс , державне підприємство Кременецьке УПРГ , товариство з обмеженою відповідальністю Спектргаз про визнання протиправною та скасування постанови в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2017 р. № 494 Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині пункту 19 - закрити.

Адміністративний позов у частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу, від 10.04.2017 р. № 494 Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині пунктів 1-18 включно, пунктів 20-46 включно - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу, від 10.04.2017 р. № 494 Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46.

Стягнути на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, судові витрати в розмірі 1697,21 (одна тисяча шістсот дев`яносто сім гривень та двадцять одна копійка) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 червня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: